Ухвала суду № 9585993, 29.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2114/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" квітня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Бараненко І.І.

Бистрик Г.М.

при секретарі:Паскаль Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Лотос»до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про визнання протиправним та скасування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

ПП «Лоттос»звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача в особі Бережанської МДПІ про визнання протиправними та скасування рішення № 0000042303110/10/29 від 11.01.08 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 67,74 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2009 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000042303110/10/29 від 11.01.08., яким застосовано штрафну санкцію в сумі 67,74 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Бережанською МДПІ подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2009 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Бережанською мдпі була проведена перевірка ПП «Лоттос»щодо проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), складено акт перевірки від 24.12.07 року № 5/23-03/32661400 та прийняте рішення № 0000042303110/10/29 від 11.01.08., яким застосовано штрафну санкцію в сумі 67,74 грн.;

Відповідач в акті перевірки вказував про порушення статті 5 Закону, визначив що надаються послуги у сфері грального бізнесу без придбання відповідних торгових патентів, на момент перевірок відсутні патенти, діяльність здійснюється на гральних автоматах, які мають декілька гральних місць.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття рішення № 0000042303110/10/29 від 11.01.08 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ПП «Лоттос», з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов (відмовляючи у задоволенні позову) виходив з того, що відповідно до ст.5 Закону патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються субєктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Під гральним бізнесом у Законі слід розуміти діяльність, повязану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі. У разі, коли субєкт підприємницької діяльності має структурні підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного підрозділу (грального місця).

В підтвердження вказаного Дніпропетровським науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України листом № 1972 від 23.12.2005 року та Київського Науково-досліного інституту судових експертиз за № 5206 від 14.06.2006 р. підтверджено, що гральний автомат «Щасливе число»є єдиним гральним автоматом.

Згідно з ч.3 ст. 5 Закону визначено, що вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі для використання саме грального автомата, незалежно від кількості одночасно наданих послуг тобто встановлений обовязок придбання торгового патенту на гральний автомат або гральний стіл, а не на окремі гральні місця на них.

Визначення в ч. 4 ст. 5 Закону грального місця як грального стола, грального автомата свідчить про те, що під гральним місцем розуміється не гральне поле, чи кількість місць для одночасної гри за гральним автоматом, а окреме місце де проводиться гральний бізнес. Відповідач при винесені вказаних рішень дійшов висновку про те що у випадку, якщо обладнання кожного із двох і більше гральних місць грального автомату підпадає під визначення поняття автомата, то такий гральний автомат буде гральним комплексом, але при цьому не нарахував головне, що на зазначених гральних автоматах не можливо проводити автономну гру на кожному ігровому полі, кожному окремому гравцю одночасно, так як ігровий автомат «Щасливе число»має лише одну ігрову програму і ця обставина свідчить про залежність гри кожного гравця від гральної ситуації кожного.

При наданні послуг у сфері грального бізнесу ПП «Лоттос»використовує гральний автомат-будку «Щасливе число», який відповідає (ТУ 9685-002-47566364-02)

«Ліцензійними умовами провадження організації діяльності з проведення азартних ігор і Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор», затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 18.04.2006 року № 40/374 визначено поняття «грального автомата»як механічного, електричного, електронного обладнання або пристрою, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата, програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Згідно з паспортом грального автомату, що використовується ПП «Лоттос», по комплектності гральний пристрій типу «Щасливе число»являє собою єдиний гральний автомат, що за своєю структурою є самостійною одиницею грального обладнання з єдиною програмою, з кількістю осіб, що можуть приймати участь у грі до пяти чоловік.

Згідно з ч. 3 ст.5 Закону № 98/96-ВР визначено, що вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі для використання саме грального автомата, незалежно від кількості одночасно наданих послуг, тобто встановлений обов'язок придбання торгового патенту на гральний автомат або гральний стіл, а не на окремі гральні місця на них.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що визначення в ч. 4 ст. 5 Закону № 98/96-ВР грального місця як грального стола, грального автомата свідчить про те, що під гральним місцем розуміється не гральне поле, чи кількість місць для одночасної гри за гральним автоматом, а окреме місце де проводиться гральний бізнес. Відповідач при винесені спірних рішень дійшов до помилкового висновку про те, що у випадку, якщо обладнання кожного із двох і більше гральних місць грального автомату підпадає під визначення поняття автомата, то такий гральний автомат буде гральним комплексом, але при цьому не врахував, що на зазначених гральних автоматах не можливо проводити автономну гру на кожному ігровому полі, кожному окремому гравцю одночасно, так як ігровий автомат-будка "Щасливе число" має лише одну ігрову програму і ця обставина свідчить про залежність гри кожного гравця від гральної ситуації кожного.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ч. 4 ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»визначено обов'язок суб'єкта, який надає послуги у сфері грального бізнесу, придбати торговий патент саме на окремий гральний автомат. При цьому закон не передбачає обов'язку таких суб'єктів придбавати декілька торгових патентів на один гральний автомат, тому позивачем правомірно були придбані торгові патенти окремо на кожен гральний автомат.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності винесення Бережанською МДПІ рішення № 0000042303110/10/29 від 11.01.08 р. про застосування до ПП «Лоттос»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 67,74 грн.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2009 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2009 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі 30.04.2010 р.

Головуючий суддя Судді: <Текст >