Рішення № 95605808, 17.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 березня 2021 р. Справа № 120/8018/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області (вул. Соборна, 77, смт. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, 24300, код ЄДРПОУ 04326224) про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області (далі - відповідач).

За змістом позовних вимог позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25.11.2020 року № 5 “Про затвердження заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради”;

- визнати протиправним та скасувати рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25.11.2020 року № 6 “Про затвердження керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету”;

- визнати протиправним та скасувати рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25.11.2020 року № 7 “Про затвердження старост та Положення про старосту”;

- визнати протиправним та скасувати рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25.11.2020 року № 8 “Про утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності та затвердження персонального складу”.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує, що 25.11.2020 року в смт. Тростянець Гайсинського району Вінницької області відбулася 1 сесія 8 скликання Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області. Як зазначає позивач, з порядком денним даної сесії він, як депутат Тростянецької селищної ради 8 скликання, був ознайомлений лише 25.11.2020 року о 13:50 год. під час реєстрації в якості депутата в коридорі будівлі, де було визначено проводити першу сесію 8 скликання Тростянецької селищної ради. Разом з порядком денним 1 сесії 8 скликання позивачу вручено і проекти рішень. На переконання останнього такі дії відповідача є протиправними, оскільки попередньо, тобто за 10 робочих днів, як це визначено частиною 3 статті 15 Закону України “Про доступ до публічної інформації” на сайті Тростянецької селищної ради проекти рішень 1 сесії Тростянецької селищної ради оприлюднені не були. Відтак, проекти 14 рішень, які були проголосовані на пленарному засіданні першої сесії Тростянецької селищної ради 8 скликання взагалі не були оприлюднені.

Окрім того, позивач зазначає, що відповідно до статті 28 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” (Права депутатських груп, фракцій) депутатські групи, фракції мають право, зокрема, попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує рада. Відразу після вступного слова Тростянецького селищного голови виступили представники 4 політичних партій та оголосили про створення відповідно депутатських груп та фракцій в Тростянецькій селищній раді, а саме депутатської фракції “Опозиційна платформа за життя”, депутатської фракції “Батьківщина”, депутатської фракції “Радикальна партія Олега Ляшка” та депутатської групи “Слуга народу” про що також на пленарному засіданні було повідомлено Тростянецьким селищним головою, що відображено в протоколі 1 сесії Тростянецької селищної ради 8 скликання, то відповідно такі депутатські групи та фракції набули права попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує рада.

Таким чином, позивач вважає, що у вищевказаних депутатських груп та фракцій, в тому числі і в нього як голови депутатської фракції “Опозиційна платформа за життя” Тростянецької селищної ради виникло право, передбачене статтею 28 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” (Права депутатських груп, фракцій) попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує рада, яке було грубо порушене, оскільки всі посадові особи про яких йдеться в оскаржуваних рішеннях самостійно запропоновані Тростянецьким селищним головою у проектах рішень, які були вручені депутатам вже під час їх реєстрації перед відкриттям 1 сесії 25.11.2020 року, коли депутати навіть не набули своїх повноважень.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 вважає оскаржувані рішення протиправними та такими, що пілягають скасуванню.

Ухвалою суду від 23.12.2020 року вирішено позовну заяву залишити без руху та надано строк для усунення недоліків останньої.

04.01.2021 року стороною позивача усунено недоліки, визначені в ухвалі від 23.12.2020 року.

Ухвалою від 11.01.2021 року відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.02.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зокрема вважає, що вказані позивачем обставини не можуть бути підставами для скасування спірних рішень, оскільки останній не має повноважень для звернення з відповідним позовом та помилково трактує норми права, що регламентують проведення першої сесії. Окрім того, представник відповідача вказує, що оскаржувані рішення по суті є внутрішньоорганізаційними питаннями селещної ради та не підлягають публічному обговоренню.

Між іншим зазначено, що Тростянецька селищна рада не могла виконати норму частини 3 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у термін 10 робочих днів для оприлюднення проектів рішень, оскільки період між рішенням Тростянецької селищної виборчої комісії від 18.11.2020 року про скликання першої сесії новообраної Тростянецької селищної ради 8 скликання та датою проведення сесії складав всього 4 робочих дні. Дане твердження мотивоване тим, що відповідно до рішення Тростянецької селищної виборчої комісії від 18.11.2020 року скликання першої сесії новообраної Тростянецької селищної ради 8 скликання було призначено на 25.11.2020 року на 14 год.00 хв. згідно із вимогами статті 23 Регламенту Тростянецької селищної Ради від 01.06.2018 року № 13 (далі - Регламент).

Окрім цього, відповідач звертає увагу суду, що право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) в суді може бути реалізоване шляхом представництва. Така правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 року у справі № 911/2173/17, де зазначено, що відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" не вбачається, що депутат місцевої ради уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва. У даному ж випадку, звертаючись до суду з адміністративним позовом та обґрунтовуючи свої вимоги, позивач не розмежовує порушені права територіальної громади, ради чи іншого суб`єкта місцевого самоврядування та його права, як депутата Тростянецької селищної ради.

З огляду на вказане, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

02.03.2021 року стороною відповідача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та надано копії протоколів адвокатських опитувань ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 26.02.2021 року.

11.03.2021 року до суду надійшли письмові пояснення позивача, у яких останній посилається на частину 8 статті 79 КАС України та вказує, що відповідачем не обгрунтовано неможливість подання додаткових доказів у вказаний в ухвалі від 11.01.2021 року 15-денний термін, а тому судом мають бути відхилені вищезазначені докази.

Правом на подання відповіді на відзив та заперечення сторони не скористались.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до рішення Тростянецької селищної виборчої комісії від 18.11.2020 року, скликання першої сесії новообраної Тростянецької селищної ради 8 скликання призначено на 25.11.2020 року о 14:00 год.

Як вказує позивач, з порядком денним даної сесії він, як депутат Тростянецької селищної ради 8 скликання, був ознайомлений лише 25.11.2020 року о 13:50 год. під час реєстрації, в якості депутата, в коридорі будівлі, де було визначено проводити першу сесію 8 скликання Тростянецької селищної ради.

Відповідно до проекту порядку денного подальшої роботи пленарного засідання першої сесії Тростянецької селищної ради 8 скликання на обговорення винесено наступні питання:

1. Про обрання лічильної комісії.

2. Про обрання секретаря селищної ради.

3. Про затвердження заступників селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

4. Про затвердження керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Тростянецької селищної ради.

5. Про затвердження старост та Положення про старосту.

6. Про утворення виконавчого комітету селищної ради, визначення його чисельності та затвердження персонального складу.

7. Про затвердження Положення про постійні комісії Тростянецької селищної ради

8. Про утворення постійних комісій Тростянецької селищної ради.

9. Про внесення змін до рішення селищної ради № 425 від 20.12.2019 року “Про затвердження структури та чисельності апарату Тростянецької селищної ради та її виконавчих органів”.

10. Про затвердження структури та загальної чисельності працівників апарату Тростянецької селищної ради та її виконавчого комітету, та виконавчих органів селищної ради.

11. Про утворення виконавчих органів Тростянецької селищної ради.

12. Про створення комунальної установи Тростянецької селищної ради “Тростянецький трудовий архів”.

13. Про внесення змін до рішення 37 сесії селищної ради 7 скликання від 20 грудня 2019 року № 422 “Про бюджет Тростянецької селищної об`єднаної територіальної громади на 2020 рік”.

Так, рішенням Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 25.11.2020 року № 5 “Про затвердження заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради” затверджено на посаду заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_4 .

Рішенням Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 25.11.2020 року № 6 “Про затвердження керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету” затверджено на посаду керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету ОСОБА_2 .

Рішенням Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 25.11.2020 року № 7 “Про затвердження старост та Положення про старосту” затверджено на посади 11 старост навколишніх сіл.

Рішенням Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області від 25.11.2020 року № 8 “Про утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності та затвердження персонального складу” затверджено персональний склад виконавчого комітету Тростянецької селищної ради в кількості 32 особи.

Позивач, вищезазначені рішення відповідача вважає протиправними, тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частин першої та третьої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

За приписами статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною третьою статті 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як встановлено частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У відповідності до частини третьої статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Оцінюючи доводи відповідача про відсутність повноважень у позивача для звернення до суду з даним позовом до ради про скасування розпоряджень, рішень чи інших індивідуальних актів, що стосуються процедури призначення та проведення сесій та засідань ради, то суд звертає на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Статтею 3 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" передбачено, що депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради набуває свої повноваження в результаті обрання його до ради відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

За правилами статті 15 цього Закону депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності. У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об`єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради. У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Окрім того, права депутата, що стосуються спірних правовідносин, зазначені в частині 2 статті 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яка передбачає, що депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року у справі № 18-рп/2004 термін "порушене право", який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З аналізу наведених вимог законодавства слідує, що відповідні ради, а не окремі депутати, згідно зі статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а отже й наділені в силу передбачених законодавством випадках на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.

Слід зазначити, що цією нормою регламентовано право депутата місцевої ради порушувати питання про перевірку діяльності виконавчих органів ради, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, брати участь у здійсненні контролю за виконанням рішень ради.

Право депутата на звернення до відповідних органів державної влади у випадку виявлення порушень законодавства України в даному випадку також може бути реалізовано відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".

Право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) в суді може бути реалізоване шляхом представництва. Така правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 року у справі № 911/2173/17, де зазначено, що відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" не вбачається, що депутат місцевої ради уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.

Враховуючи викладене, депутат ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах, однак нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу, як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Натомість, спірним у межах даної справи є питання дотримання процедурного порядку, підготовки та проведення пленарного засідання, а також в порушені основних принципів місцевого самоврядування в частині гласності та законності, що передбачено ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", наслідком чого є порушення прав позивача, як депутата.

Так, відповідно до пунктів 3 та 11 частини 1 статті 26 вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; заслуховування звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує.

Положеннями частини 1 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно з частиною 2, 4 статті 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради.

Депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Отже, оскільки вказаний спір стосується процедурних питань, то позивач має право на звернення до суду з таким позовом.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 року у справі № 320/10422/15-а, від 26.09.2019 року у справі № 320/9766/15-а, від 06.11.2019 року у справі № 2340/3539/18, від 04.02.2020 року у справі № 320/7969/17.

Оцінюючи доводи та мотиви позову, суд зважає на наступне.

Статтею 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

У відповідності до частини 11 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

З аналізу приписів частини 11 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається імперативний її характер щодо обов`язкового оприлюднення органами місцевого самоврядування усіх проектів актів останніх, але з відсиланням на норми Закону України "Про доступ до публічної інформації" в частині регулювання порядку такого оприлюднення.

Так, зокрема, нормами пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначені способи оприлюднення проектів актів органів місцевого самоврядування: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом.

За правилами частини 3 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Застереження щодо інших, скорочених, строків оприлюднення вказаних проектів актів, зокрема, - негайно після їх підготовки, містяться у частині 11 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Однак законодавець, визначаючи скорочені строки, окреслив випадки, за яких вони можуть бути застосовані. Це виникнення надзвичайних ситуацій та інші невідкладні випадки, передбачені законом.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 10.07.2019 року по справі № 299/1914/17-а.

Суд бере до уваги, що відповідач не заперечує, що він не виконав обов`язкові приписи Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки самостійно у відзиві вказав, що Тростянецька селищна рада не могла виконати норму частини 3 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" в 10 робочих днів для оприлюднення проектів рішень, оскільки період між Рішенням Тростянецької селищної виборчої комісії від 18.11.2020 року про скликання першої сесії новообраної Тростянецької селищної ради 8 скликання та датою проведення сесії складав всього 4 робочих дні.

Стосовно зазначеного суд вказує, що такі обставини не можуть бути виправданими, так як існують імперативні норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо обов`язку оприлюднювати проекти рішень.

У свою чергу, надані представником відповідача протоколи адвокатських опитувань від 26.02.2021 року, суд до уваги не бере, адже вони жодним чином не спростовують факт не оприлюднення порядку денного сесії та проектів відповідних рішень за 10 днів до сесії, як передбачено нормами чинного законодавства.

Так, відповідно до вищезазначених протоколів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомили, що перед проведенням 1 сесії Тростянецької селищної ради на інформаційному стенді Тростянецької селищної ради було оприлюднено проекти наступних документів: порядок денний подальшої роботи пленарного засідання першої сесії Тростянецької селищної ради 8 скликання та ряд рішень, зокрема: про затвердження заступників селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради; про затвердження керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Тростянецької селищної ради; про затвердження старост та Положення про старосту; про утворення виконавчого комітету селищної ради, визначення його чисельності та затвердження персонального складу. Однак, надані пояснення не містять жодних відомостей, що розміщення відповідних документів відбулось саме за 10 днів, як це передбачено частиною 3 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Щодо аргументів сторони відповідача про те, що оскаржувані позивачем рішення по суті є внутрішньоорганізаційними питаннями Тростянецької селищної ради та не підлягають обговоренню, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не підлягають оприлюдненню, то суд вважає їх безпідставними та необгрунтованими. Адже положення пункту 2 частини 1 статті 15 вищезазначеного Закону стосуються оприлюднення нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), які вже фактично прийнятті відповідним органом місцевого самоврядування. У свою чергу, в межах даної адміністративної справи спірним є питання саме про оприлюднення проектів рішень, тобто тих, які в майбутньому виноситимуться на голосування.

Окрім того, рішення про затвердження заступників селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради; про затвердження керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Тростянецької селищної ради; про затвердження старост та Положення про старосту; про утворення виконавчого комітету селищної ради, визначення його чисельності та затвердження персонального складу, на переконання суду не є внутрішньоорганізаційними актами селищної ради, як вказує відповідач.

Більш того, суд вважає безпідставним посилання представника Тростянецької селищної ради на те, що проекти рішень, за наслідками розгляду було прийнято оскаржувані рішенні не потребують оприлюднення, оскільки не підлягають обговоренню.

Так, норма статті 28 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” передбачає права депутатських груп, фракцій, одним із яких є право попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує рада.

Відтак, проекти рішень про затвердження заступників селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради; про затвердження керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Тростянецької селищної ради; про затвердження старост та Положення про старосту; про утворення виконавчого комітету селищної ради, визначення його чисельності та затвердження персонального складу підлягають обговоренню, а в свою чергу, відповідно до статті 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” cільський, селищний, міський голова вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на відповідну посаду. Тобто, повноваження голови селищної ради на внесення пропозиції щодо кандидатури не означає того, що відповідні проекти рішень про затвердження виборних посад не підлягають обговоренню, як помилково трактує відповідач.

Щодо доводів відповідача, що сесія скликалась селищною виборчою комісією, то суд зазначає наступне.

Загальний порядок скликання та проведення сесій ради, зокрема і першої сесії новообраної ради визначено статтею 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Так, відповідно до частини 2 цієї статті перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

Аналіз цієї норми дає висновок на користь того, що перша сесія може відбуватись не в одному пленарному засіданні.

За правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 року у справі № 811/1228/18, сесія місцевої ради є певним періодом, протягом якого працює місцева рада; пленарні засідання є однією з форм роботи місцевої ради, які проводяться відповідно до встановленої процедури і протягом роботи сесії. Ототожнювати сесію з пленарним засіданням є помилковим.

Отже, законодавець не випадково вказав словосполучення "на пленарних засіданнях" щодо першої сесії, оскільки органом місцевого самоврядування має бути дотримана процедура прийняття своїх рішень, установлених чинним законодавством, зокрема Законом України "Про доступ до публічної інформації" з метою додержання принципів гласності та законності в частині їх оприлюднення за 10 робочих днів до дати їх розгляду.

До того ж, аналіз статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вказує на те, що голова територіальної виборчої комісії, який відкриває перше пленарне засідання інформує раду виключно про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови.

На користь такого висновку вказує і зміст Регламету ради, чинного на час спірних правовідносин, а саме статті 22 зазначає, що Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань Ради, а також засідань постійних комісій Ради. У разі необхідності сесії Ради можуть складатися з двох та більше пленарних засідань.

Щодо інших питань першої сесії ради, порядку її проведення, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні (частина 15 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до статті 23 Регламенту Тростянецької селищної ради 7 скликання, чинного на день проведення 1 сесії Тростянецької селищної ради 8 скликання, перша сесія новообраної селищної ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів Тростянецького селищного голови.

З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного Тростянецького селищного голови він головує на пленарних засіданнях першої сесії ради нового скликання.

Згідно зі статтею 24 Регламенту:

1. До порядку денного першої сесії Ради мають бути включені такi питання:

- інформація голови територіальної виборчої комісії про підсумки виборів депутатів Ради та Тростянецького селищного голови;

- про обрання секретаря Ради;

2. Рада до утворення постійних депутатських комісій проводить засідання з таким порядком денним:

- обрання лічильної комісії;

- обрання секретаріату сесії;

- інформація підготовчої депутатської групи, відповіді на запитання;

- обговорення і визначення переліку, кількісного складу і функцій постійних комісій Ради;

- утворення постійних комісій Ради та затвердження їх складу;

- обрання голів постійних комісій Ради.

Згадана вище частина порядку денного першої сесії Ради нового скликання не потребує обговорення. Підготовча депутатська група може включати до порядку денного сесії інші питання, які потребують обговорення і затвердження.

Суд відхиляє аргументи відповідача, що спірні рішення, були прийняті правомочною більшістю депутатів ради, оскільки вони не можуть бути правомірними внаслідок наявності процедурних порушень їх прийняття.

Позивач стверджує, що підготовча депутатська група, в тому числі і від депутатських груп та фракцій не створювалася, до порядку денного будь-яких питань не включала, оскільки весь перелік питань порядку денного та проекти рішень до нього депутати отримали під час реєстрації перед 1 сесією 8 скликання. Отже, питання щодо формування постійних комісій, їх обговорення новообраними депутатами не відбувалось.

Поданий відзив відповідача зазначених обставин не спростовує, а докази протилежного суду не надано.

Відповідно до протоколу 1-ої сесії перше пленарне засідання відкрила голова ТВК, яка повідомила про підсумки виборів депутатів Ради та Тростянецького селищного голови. Після складеної головою присяги, відбулось вручення посвідчень. В подальшому голова селищної ТВК для подальшого ведення сесії передала слово голові ради. Селищний голова проінформувала про проект порядку денного, який складається з тринадцяти питань. Відомості щодо створення підготовчої депутатської групи, в тому числі і від депутатських груп та фракцій з питань обговорення і визначення переліку, кількісного та персонального складу постійних комісій Ради і їх функцій відсутні, що підтверджує доводи позивача про порушення процедури прийняття рішення, передбаченого Регламентом, а саме абзацами 3, 4, 5 пункту 2 статті 24.

Виходячи із критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, визначених у статті 2 КАС України, суд вважає, що спірні рішення не можуть бути правомірними, з огляду на те, що прийняті не у спосіб, що визначений законами України, а відтак, підлягають скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності свої рішень, натомість визнав, що при їх прийняті не дотримався вимог частини 3 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. " від 27.09.2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд доходить висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню.

Враховуючи положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Тростянецької селищної ради підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3363,20 грн.

Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25.11.2020 року № 5 “Про затвердження заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради”;

Визнати протиправним та скасувати рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25.11.2020 року № 6 “Про затвердження керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету”;

Визнати протиправним та скасувати рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25.11.2020 року № 7 “Про затвердження старост та Положення про старосту”;

Визнати протиправним та скасувати рішення 1 сесії Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 8 скликання від 25.11.2020 року № 8 “Про утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності та затвердження персонального складу”.

Стягнути на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 3363,20 грн. (три тисячі триста шістдесят три гривні двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Тростянецької селищної ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Тростянецька селищна рада (вул. Соборна, 77, смт. Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, 24300; код ЄДРПОУ 04326224).

Рішення у повному обсязі виготовлено: 17.03.2021 року.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна