Вирок № 95340736, 12.02.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/4954/20

1-КП/415/388/21

ВИРОК

Іменем України

12 лютого 2021 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Рибка Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12020135240000022 від 06 липня 2020 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 22 червня 2012 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.156 ч.2, ст.301 ч.4, ст.69, ст.70 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі, 21 червня 2019 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Нескородової Г.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

04 липня 2020 року, приблизно о 07 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи, разом з потерпілим ОСОБА_2 , у лісосмузі, в районі ЗОШ №30, на кварталі Східний міста Лисичанська, та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), таємно викрав – планшет ТМ «Asus», модель «Z101», вартістю, відповідно до Довідки ФОП « ОСОБА_3 » від 22 липня 2020 року, 2000 гривень, з зарядним пристроєм, вартістю, відповідно до зазначеної Довідки ФОП « ОСОБА_3 » від 22 липня 2020 року, 90 гривень, флеш-накопичувачем ТМ «Good Ram», об`ємом пам`яті 64 Gb, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-818е від 28 липня 2020 року, 250 гривень, та кабелем ТМ «micro USB», вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-818е від 28 липня 2020 року, 50 гривень, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 2390 гривень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.185 ч.1 КК України, а саме, – таємне викрадення чужого майна (крадіжку)

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, при обставинах, вказаних у обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного у обвинувальному акті, а саме, крадіжки майна потерпілого ОСОБА_2 , зокрема: планшету іноземного виробництва, з зарядним пристроєм, карткою пам`яті та кабелем, перебуваючи, разом з останнім у лісосмузі, в районі ЗОШ №30, на кварталі Східний міста Лисичанська, під час сумісного вживання алкогольних народів, скориставшись відпочиваючим станом потерпілого ОСОБА_2 , на початку липня 2020 року, в ранковий час, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії. Завдана потерпілому ОСОБА_2 майнова шкода – відшкодована повністю: шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, – суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), – доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.1 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до кримінальних проступків (ст.185 ч.1 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, при цьому, має постійне місце проживання, однак, у побуті за місцем мешкання – характеризується негативно (а.с.46), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також, наявність на утриманні цивільної дружини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебуває у стані вагітності.

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, суд визнає рецидив кримінальних правопорушень.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, хоча і відноситься до категорії кримінальних проступків, однак, – є умисним та корисливим, – суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді обмеження волі, у межах, установлених у санкції ст.185 ч.1 КК України, з урахуванням положень ст.61 КК України, і, разом з тим, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який – не працює, однак, – має постійне місце мешкання, має утриманців, при цьому, за місцем проживання та у побуті – характеризується негативно, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, в тому числі, враховуючи також, – відсутність тяжких наслідків від скоєного, суму спричиненої кримінальним правопорушенням майнової шкоди, повне відшкодування останньої та думку потерпілого ОСОБА_2 у наданій до суду заяві, який на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягав, суд, – оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, – вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання, – із застосуванням положень ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, відповідно до вимог ст.65 КК України, буде необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, на підставі положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати по справі – у сумі 1144 гривні 15 копійок (а.с.32), пов`язані із залученням експертів, під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-818е від 28 липня 2020 року (а.с.33-38), у зв`язку з необхідністю встановлення розміру заподіяної потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.1 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Речові докази у справі:

планшет ТМ «Asus», модель «Z101», з зарядним пристроєм, флеш-накопичувачем ТМ «Good Ram», об`ємом пам`яті 64 Gb, та кабелем ТМ «micro USB», що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.24,25,26),

– підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_2 .

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, та призначити йому покарання – у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300)

1144 (одну тисячу сто сорок чотири) гривні 15 копійок за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-818е від 28 липня 2020 року.

Речові докази у справі:

планшет ТМ «Asus», модель «Z101», з зарядним пристроєм, флеш-накопичувачем ТМ «Good Ram», об`ємом пам`яті 64 Gb, та кабелем ТМ «micro USB», що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 ,

– повернути потерпілому ОСОБА_2 .

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: