
Справа №: 343/2334/20
Провадження №: 2-а/0343/1/21
РІШЕННЯ
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 березня 2021 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого суддi – Тураша В. А.,
секретаря – Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача інспектор Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Турлай М.М., про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 21.12.2020 року звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить постанову ЕГА №106813 від 09.12.2020 року по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП - скасувати.
Провадження у даній справі - закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Судові витрати стягнути з відповідача.
Свої вимоги мотивує тим, що 09 грудня 2020 року, він, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ 2103» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по автомобільній дорозі Долина-Хуст.
Приблизно о 19:40 год. в місті Долина по вул. Обліски його було зупинено інспектором Долинського відділення поліції Калуського відділу ГУНП в Івано-Франківській області сержантом поліції Турлай М.М.
В подальшому, його було повідомлено, що причиною зупинки транспортного засобу було відсутнє належне підсвічення переднього номерного знаку, а саме - лампочка підсвітки розташовувалась не з нижньої частини номерного знаку, а з верхньої.
З такими доводами працівника поліція він не погодився, зазначивши що номерний знак його транспортного засобу підсвічено, а законодавчих вимог з приводу місця розташування підсвітки номерних знаків не встановлено.
Після цього, працівник поліції запропонувала йому присісти в автомобіль патрульної поліції для встановлення дійсних обставин справи.
В автомобілі патрульної поліції, позиція інспектора різко змінилась, зокрема йому було повідомлено що він перебував на АЗС «ОККО» без одягнених засобів індивідуального захисту, а саме одягненої маски чи респіратора що закриває ніс і рот, за що ч. 2 ст.44-3 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідь на такі безпідставні звинувачення, він зазначив що не перебував на АЗС «ОККО», і взагалі не виходив біля згаданої АЗС, так як рухався з кафе «Крухе».
Проте інспектор патрульної поліції його доводи не прийняла до уваги і винесла постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №106813 від 09.12.2020 року.
Вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, оскільки дана постанова винесена з порушенням норм КУпАП, ґрунтується на необгрунтованих та бездоказових припущеннях.
В порушення вимог передбаченим законом, поліцейським не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, оскільки як вбачається з матеріалів даної справи, працівником поліції не надано жодного доказу на підтвердження порушення ним норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23.12.2020 року відкрито провадження у справі № 343/2334/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 18.01.2021 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення замінено неналежного відповідача Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції на належного – Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (76018, м.Івано-Франківськ вул.Академіка Сахарова,15 ).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 02.02.2021 року притягнуто до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача інспектора Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Турлай М.М., якому направлено копію ухвали та копію позовної заяви.
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 18.02.2021 року закрити підготовче провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача інспектор Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Турлай М.М., про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з?явився, хоч про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому Законом порядку.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кайдан Д-С.Т. (ордер про надання правничої допомоги від 15.12.2020р. а.с.23) в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини. Просив позов задоволити.
Представник відповідача ГУНП в Івано-Франківській області Брезіцький М.М. (довіреність №26/01 а.с.59) в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки не повідомив, хоч про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому Законом порядку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.63). В Долинський районний суд поступив відзив на позов, згідно якого представник відповідача зазначає, що 09.12.2020 року близько 19 год. 42 хв. в ході патрулювання та виконання службових обов`язків інспекторка Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області сержант поліції ОСОБА_2 , виявила в м. Долина по вул. Обліски на АЗС «ОККО» гром. ОСОБА_1 , який перебував без респіратора або захисної маски, що закривають ніс, чим порушив п. 2.1 постанови 1236 Кабінету Міністрів України, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.44-3 КУпАП. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 44-3 КУпАП. інспектором було роз`яснено позивачу його права як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, заслухано пояснення позивача та відповідно до вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП розглянуто та винесено постову серії ЕГА №106813 від 09.12.2020 року у справі про адміністративне правопорушення. Тобто, інспекторка діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами при
накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00грн. Після складання постанови її було оголошено позивачу. Копію постанови позивач отримати відмовився.
Встановлені обставини, дають підстави для висновку про правомірність винесеної інспекторкою постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, оскільки в діях позивача є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 44-3 КУпАП. Інспекторка, розглядаючи дану справу з`ясувала всі обставини, які підлягають з`ясуванню та діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.Просять залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення (а.с.57-58).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача інспектор Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Турлай М.М., в судове засідання не з`явилась, причини своєї неявки не повідомила, хоч про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена судом, про що свідчить розписка-повідомлення (а.с.62).
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши відзив на позов, дослідивши всі надані сторонами докази, приходить до наступного висновку:
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Диспозицією ч.2 ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Вказана норма є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов`язковими для виконання.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби.
У відповідності до вимог ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з вимогами п.п.1 п.2 Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,
спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України на період дії карантину забороняється, зокрема, перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Постановою ЕГА №106813 по справі про адміністративне правопорушення від 09 грудня 2020 року, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3КУпАП, зокрема за те, що він 09 грудня 2020 р. перебував на АЗС "ОККО" в м.Долина по вул.Обліски Івано-Франківської без одягнених засобів індивідуального захисту, а саме одягненої маски чи распіратора, що закриває ніс і рот чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.44-3 КУпАП. Постановою накладено адміністративне стягнення на нього у вигляді штрафу розмірі 170,00грн. (а.с.8).
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1 дійсно 09 грудня 2020 р. о 19 год. 40 хв. в місті Долина по вул. Обліски було зупинено інспектором Долинського відділення поліції Калуського відділу ГУНП в Івано-Франківській області сержантом поліції ОСОБА_2 . В автомобілі патрульної поліції, йому було повідомлено що він перебував на АЗС «ОККО» без одягнених засобів індивідуального захисту, а саме одягненої маски чи респіратора,що закриває ніс і рот, за що ч. 2 статті 44-3 КУпАП передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідь на такі безпідставні звинувачення, ОСОБА_1 , зазначив що не перебував на АЗС «ОККО», і взагалі не виходив біля згаданої АЗС, так як рухався з кафе «Крухе», таким чином він адміністративне правопорушення не вчиняв.
Дані обставини не були спростовані відповідачем та третьою особою.
Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП, інспектор Долинського ВП Калуського відділу ГУНП в Івано-Франківській області сержант поліції ОСОБА_2 , як посадова особа, вважала доведеними обставини вчинення даного правопорушення, однак доказів на підтвердження викладеного у постанові до справи не долучила та не надала суду.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження вини ОСОБА_1 , а також в обґрунтування правомірності прийнятого відносно нього рішення, не було надано жодного доказу, на якому ґрунтувався висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не зазначено яким чином фіксувалось порушення за ч.2 ст.44-3 КУпАП, не надано матеріали відеофіксації та не зазначено наявність чи відсутність свідків правопорушення.
Оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 допустив вказане правопорушення, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення передбаченого ч. 2ст.44-3 КУпАП не може бути здійснено, за відсутності доказів вчинення такого правопорушення.
Єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама
оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити правомірність своїх дій на стадії судового розгляду справи, однак, його небажання надавати докази в судовому засіданні дало суду право вирішити справу, обмежившись доказами наданими позивачем.
Згідно ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про
адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості цієї особи.
Верховний Суд в постанові від 23.10.2019 року у справі № 357/10134/17 звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Суд бере до уваги, що відповідачем не представлено суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, не надано жодних документів (матеріалів), які стали підставою для прийняття рішення про притягнення позивача до відповідальності.
В матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази, які стверджували б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судовий збір в розмірі 420,40 грн. сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 .
Керуючись, ст.ст. 7, 9, 44-3, 251, 278-280, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 77, 139, 286 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача інспектор Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Турлай М.М., про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволити.
Скасувати постанову ЕГА №106813 по справі про адміністративне правопорушення від 09.12.2020 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, у вигляді штрафу у розмірі 170, 00 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.44-3 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що були відсутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення – в той же строк з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 житель АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області код ЄДРПОУ 40108798, вул. Сахарова, 15 м. Івано-Франківськ, 76000.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача інспектор Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Турлай М.М., м.Долина вул.Яворницького,8 Калуського району Івано-Франківської області, 77502.
Суддя:
Повний текс рішення виготовлено 05.03.2021
Судове рішення № 95340334, Долинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 05.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 343/2334/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: