Рішення № 9532907, 25.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/434-23/30925.03.10 За позовом:відкритого акціонерного товариства “Київське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1 ”

доприватного підприємства “Матара ”

про розірвання договору № 17/10 від 17.10.2005 р. та стягнення 47 000 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Тімуш В.П. (довіреність від 01.02.2010 року)

від відповідача:представник Журіда А.О. (довіреність від 16.11.2009 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Відкрите акціонерне товариство “Київське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання договору №17/10 від 17.10.2005 р. та стягнення з приватного підприємства “Матара” 47 000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2008 року порушено провадження у справі № 26/434 та призначено її до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2009 року позовні вимоги задоволені.

На виконання рішення суду Господарським судом міста Києва 26.02.2009 року видано наказ.

Не погоджуючись з винесеним рішенням Відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року касаційну скаргу задоволено, справу №26/434 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 року справу №26/434 прийнято до провадження, присвоєно новий номер №26/434-23/309 та призначено до розгляду на 03.11.2009 року.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, та надав додаткові письмові пояснення.

Представник Відповідача проти позову заперечував з огляду на те, що ним виконувались будівельні роботи, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки обсягів робіт станом на 01.12.2005 року, а також актом виконаних робіт по влаштуванню металевих ангарів.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.03.2010 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резулятивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 17.10.2005 року був укладений договір підряду №17/10 на будівництво ангарів, відповідно до якого Відповідач зобов‘язався за завданням Позивача на свій ризик, з використанням своїх матеріалів, в порядку та на умовах, визначених у договорі виконати будівництво двох ангарів з фундаментами та покриттям “під ключ” на території промислової бази ВАТ “КСБМУ -1” за адресою: м. Київ, вул. Клеманська 5.

Загальна вартість робіт за вказаним договором складає 320000,00 грн. (п. 4.1 договору №17/10 від 17.10.2005 року).

Відповідно до пункту 2.1 договору №17/10 від 17.10.2005 року Відповідач зобов‘язався приступити до виконання будівельно-монтажних робіт 18.10.2005 року та завершити їх 05.12.2005 року.

Пунктом 2.3 договору №17/10 від 17.10.2005 року передбачено, що Відповідач приступає до будівництва об‘єкта тільки після отримання попередньої оплати згідно графіка платежів.

Відповідно до пункту 5.1 договору № 17/10 від 17.10.2005 року оплата виконаної Відповідачем роботи здійснюється за визначеною у кошторисі ціною та проводиться поетапно:

-          75% вартості робіт Позивач повинен був сплатити на умовах попередньої оплати відповідно до графіку платежів (до 20.10.2005 року –50000 грн.; до 03.11.2005 року –102000 грн.; до 16.11.2005 року –102000 грн.);

-          остаточний розрахунок (25% вартості робіт) Позивач повинен здійснити протягом трьох банківських днів з дня прийняття об‘єкта.

20.10.2005 року Позивач перерахував на поточний рахунок Відповідача 47000 гривень попередньої оплати, що підтверджується платіжними дорученнями №404 від 20.10.2005 року на суму 31 000 грн. та № 404 від 20.10.2005 року на суму 16000 грн. Таким чином, Позивач не виконав у повному обсязі графік платежів та не сплатив 20.10.2005 року у повному обсязі 50000 гривень попередньої оплати (несплачено 3000 гривень). Інші платежі на користь Відповідача відповідно до графіку фінансування Позивач не здійснював.

Під час попередніх судових розглядів спору (Господарським судом міста Києва та Вищим господарським судом України) та у судових засіданнях під час розгляду судом справи №26/434-23/309 Позивач стверджував, що Відповідач не приступив до виконання власних зобов’язань за договором №17/10 від 17.10.2005 року.

Відповідно до абзацу третього сторінки другої касаційної скарги Відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2009 року у справі №26/434 останній стверджував, що Позивач навмисно ввів в оману суд та приховав факт виконання Відповідачем будівельних робіт та підписання сторонами акту звірки обсягу виконаних робіт. Відповідачем додано до касаційної скарги незасвідчених належним чином копію власного листа від 28.11.2005 року та копію акту звірки від 1 грудня 2005 року. Означені обставини, наведені Відповідачем у справі, стали підставою для скасування рішення першої інстанції та направлення справи на новий розгляд.

Господарським судом міста Києва, на виконання постанови Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року, досліджено доданий до касаційної скарги акт від 01.12.2005 року та встановив, що останній не може бути належним доказом виконання Відповідачем будівельних робіт. У судовому засіданні встановлено відсутність у обох сторін оригіналу означеного документу, що унеможливлює встановлення автентичності наданої Відповідачем незавіреної копії. З самої копії акту вбачається, що вона вірогідно є копією акту звірки об’ємів виконаних робіт по металевому навісу 40х40 (метрів), що не відповідає умовам договору №17/10 від 17.10.2005 року, відповідно до якого Відповідач повинен був збудувати два ангари 36х18 (метрів) та 42х12 (метрів).

З наданих Позивачем пояснень та додатково наданих документів вбачається, що роботи з будівництва металевого навісу 40х40 метрів виконувались Відповідачем відповідно до іншого укладеного сторонами договору №06/10 від 06.10.2005 року, правовідносини сторін за яким не є предметом даного судового розгляду спору та були дослідженні Господарським судом міста Києва (справа 16/360, рішення від 09.12.2008 року).

Після з’ясування судом означених обставин, Відповідачем надано два тотожних примірника копій довідки про вартість виконаних робіт за жовтень 2005 року (форма КБ-3) на суму 59500,80 грн. та два тотожних примірника копій акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2005 року (форма КБ-2в) суму 59500,80 грн. Відповідно до пояснень представника Відповідача означені документи, які не мають посилання на замовника будівництва, адресу будівельного майданчику, номер договору та які підписані виключно представником Відповідача 28.11.2005 року, є належним доказом виконання Відповідачем будівельних робіт загальною вартістю 59500,80 грн. за договором №17/10 від 17.10.2005 року. З таким твердженням Відповідача суд не може погодитись, оскільки надані документи не мають відповідного підпису уповноваженого представника Позивача, а доказів направлення їх для підписання у встановленому законом порядку суду не надано. Крім того, визначені у наданих Відповідачем акті (форма КБ-2в) та довідці (форма КБ-3) об’єми робіт явно не відповідають визначеним протоколом погодження договірної ціни та графіком виконання робіт об’ємам.

Для з’ясування факту виконання будь-яких будівельних робіт Відповідачем за договором №17/10 від 17.10.2005 року його представнику у судовому засіданні було запропоновано визначити на наявній у матеріалах справи схемі території Позивача по вулиці Клеманській 5 у місті Києві приблизне розташування виконаних Відповідачем фундаментів. Оскільки представник цю дію не зміг виконати, суд оголосив перерву у судовому засіданні та зобов’язав Відповідача надати відповідне письмове пояснення зі схемою розташування місця виконання будівельних робіт на території Позивача для вирішення питання призначення відповідної будівельної експертизи. Вимогу суду Відповідач не виконав. Відповідно до статті 3 та статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Фактично, дії Відповідача порушують вимоги процесуального законодавства та вчинюються з метою необ’єктивного затягування строку судового розгляду справи.

Оскільки провадження у справі було порушено 26.11.2008 року Відповідач мав всі можливості підготувати та подати суду необхідні докази та обґрунтування.

За таких обставин, суд робить висновок, що Відповідач не виконував будівельні роботи за договором №17/10 від 17.10.2005 року та відповідно не має належних доказів їх виконання.

Позивач 16.03.2010 року звернувся до господарського суду з клопотанням про призначення судової експертизи для з’ясування відповідності вимогам законодавства наданої Відповідачем копії проекту будівництва складських приміщень по вулиці Клеманській 5.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання Позивача на підставі того, що надані Відповідачем копії документів взагалі не можуть бути визнані судом проектом будівництва складських приміщень, оскільки фактично суду надано пакет копій документів, отриманих з різних джерел і які неможливо кваліфікувати як сукупність документів (розрахунків, креслень, макетів тощо), необхідних для зведення споруд.

Таким чином, в процесі судового розгляду спору встановлено, що Відповідач в порушення умов договору №17/10 від 17.10.2005 року до виконання робіт своєчасно не приступив, проектної документації у відповідності до пункту 2.2 договору № 17/10 від 17.10.2005 року Позивачу не надав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 Цивільного кодексу України).          

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Пунктом 2 статті 852 Цивільного кодексу України передбачено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

18 березня 2008 року Позивач направив Відповідачу повідомлення про розірвання договору №17/10 від 17.10.2005 року, в якому просив останнього направити на адресу ВАТ “Київське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1 підписану угоду про розірвання договору на будівництво ангарів №17/10 від 17.10.2005 року та повернути грошові кошти у розмірі 47000 грн., але Відповідач отримані вимоги не виконав і відповіді на зазначене повідомлення Позивачу не направив.

Частиною четвертою статті 188 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 2 статті 220 Господарського кодексу України та частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено право кредитора відмовитись від виконання зобов’язання боржником, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора.

Пунктом 14.5 договору №17/10 від 17.10.2005 року встановлене право Позивача розірвати договір у випадку порушення Відповідачем умов договору.

Під час судового розгляду справи встановлено факт невиконання Відповідачем своїх зобов’язань та відсутність наміру Позивача у подальшому користуватись послугами Відповідача.

За таких обставин, суд вважає доцільним задовольнити позовну вимогу про розірвання договору №17/10 від 17.10.2005 року.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. З урахуванням пункту 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України Відповідач зобов’язаний повернути грошові кошти, які він отримав у якості попередньої оплати від Позивача у сумі 47000,00 грн. Таким чином, позовна вимога про стягнення 47000 гривень попередньої оплати підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір №17/10 від 17.10.2005 р., укладений відкритим акціонерним товариством “Київське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1 ”( 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 20-А; 02081, м. Київ, вул. Клеманська, 5, ідентифікаційний код 03450264) та приватним підприємством “Матара ”( 04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 16, ідентифікаційний код 32594001 ).

3. Стягнути з приватного підприємства “Матара” (04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 16, ідентифікаційний код 32594001) на користь відкритого акціонерного товариства “Київське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1 ”( 03187, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 20-А; 02081, м. Київ, вул. Клеманська, 5, ідентифікаційний код 03450264 ) 47000, 00 грн. (сорок сім тисяч гривень 00 копійок) основного боргу; 555,00 грн. (п‘ятсот п‘ятдесят п‘ять гривень 00 копійок) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 31.03.2010 року.