Вирок № 95215488, 22.02.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

22.02.2021 Єдиний унікальний номер 205/2866/18

Єдиний унікальний № 205/2866/18

Провадження №1-кп/205/97/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року Ленінський районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Нощенка І.С.

при секретарі - Безгіновій І.А.

за участю прокурора - Батрака С.С.

захисника - адвоката Горового С.О.

представника потерпілого - Грінченко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Дніпро, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12018040000000328 від 20 березня 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України, вдови, раніше не засудженої; освіта середня, пенсіонерки, проживаючої в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.190 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачена ОСОБА_1 , наприкінці квітня 2004 року, більш точну дату не встановлено, перебуваючи в м.Дніпро, вступивши з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у злочинну змову на заволодіння грошовими коштами Пенсійного фонду України шляхом обману, використовуючи завідомо підроблені документи, згідно своєї ролі, передала зазначеній особі свої особисті документи, а саме: паспорт громадянина України НОМЕР_1 , довідку про присвоєння ідентифікаційного номера № НОМЕР_2 від 21.09.1997 року та трудову книжку з метою використання фактичних і анкетних даних, що знаходяться в них, при підробці документів. Після цього особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи відповідно до своєї ролі, при невстановлених обставинах, використовуючи надані їй обвинуваченою ОСОБА_1 фактичні та анкетні дані, які містились в документах, виготовила завідомо підроблені офіційні документи, а саме: довідку, що уточнює особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії №08\104 від 23.12.2003 року з реквізитами ВАТ «Червоний Профінтерн», довідку про заробіток для обчислення пенсії №80 від 30.06.2004 року з реквізитами ВАТ «Червоний Профінтерн», довідку про заробіток для обчислення пенсії без номеру від 21.06.2004 року, подання про призначення пенсії №80 від 30.06.2004 року з реквізитами ВАТ «Дніпропетровський трубний завод», трудову книжку НОМЕР_3 , вказавши в них свідомо неправдиві відомості щодо працевлаштування ОСОБА_1 на ВАТ «Червоний Профінтерн» у період з 1979 року по 1987 рік і розміру її заробітної плати та щодо розміру заробітної плати останньої в період роботи на ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» у період з 1992 року по 1996 рік, а також підробила заяву від імені ОСОБА_1 про призначення пенсії від 30.06.2004 року, вказавши у зазначеному офіційному документі завідомо неправдиві відомості щодо наявності у обвинуваченої права на одержання пенсії за віком при наявності пільгового стажу і зниження пенсійного віку.

Продовжуючи вчиняти злочин, обвинувачена ОСОБА_1 , реалізуючи злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами Пенсійного фонду України, діючи із корисливих міркувань, за попередню змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 30 червня 2004 року надала до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська, розташованого за адресою: м. Дніпро, пр.Сергія Нігояна 52, завідомо підроблені нею та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, документи, а саме: заяву від свого імені про призначення пенсії від 30.06.2004 року; довідку, що уточнює особливий характер роботи чи умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії № 08/104 від 23.12.2003 року з реквізитами відкритого акціонерного товариства «Червоний Профінтерн»; довідку про заробіток для обчислення пенсії без номеру від 21.06.2004 року; подання про призначення пенсії №80 від 30.06.2004 року з реквізитами відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод»; трудову книжку НОМЕР_3 , чим ввели в оману працівників Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська, тим самим створили умови для незаконного призначення пенсійних виплат.

Працівники Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська, будучи введені в оману обвинуваченою ОСОБА_1 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на підставі заяви обвинуваченої від 30 червня 2004 року з внесеними до неї неправдивими відомостями щодо наявності у останньої права на одержання пенсії і вищевказаних підроблених документів, склали протокол № 3459 від 14 липня 2004 року за результатами засідання комісії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська та призначили обвинуваченій ОСОБА_1 щомісячне пенсійне забезпечення у розмірі 346 грн.62 коп.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, обвинувачена ОСОБА_1 , діючи із корисливих міркувань, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, створюючи умови для заволодіння коштами, відкрила на своє ім`я банківський спец-картковий пенсійний рахунок № НОМЕР_4 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», для керування яким працівниками банку надана пенсійна картка з кодом доступу до зазначеного рахунка.

Після цього, у період часу з серпня 2004 року по 16 березня 2018 року, Пенсійним фондом України на пенсійний рахунок обвинуваченої ОСОБА_1 перераховано грошові кошти, а саме: за період з 01 серпня по 31 грудня 2004 року у розмірі 2 830 грн. 73 коп.; за період з 01 січня по 31 грудня 2005 року у розмірі 4 929 грн. 73 коп.; за період з 01 січня по 31 грудня 2006 року у розмірі 7770 грн. 50 коп.; за період з 01 січня по 31 грудня 2007 року у розмірі 9733 грн. 98 коп.; за період з 01 січня по 31 грудня 2008 року у розмірі 16 433 грн. 40 коп.; за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року у розмірі 17 910 грн. 94 коп.; за період з 01 січня по 31 грудня 2010 року у розмірі 19 172 грн. 24 коп.; за період з 01 січня по 31 грудня 2011 року у розмірі 19 421 грн. 34 коп.; за період з 01 січня по 31 грудня 2012 року у розмірі 20 734 грн. 86 коп.; за період з 01 січня по 31 грудня 2013 року у розмірі 21 235 грн. 90 коп.; за період з 01 січня по 31 грудня 2014 року у розмірі 21 235 грн. 90 коп.; за період з 01 січня по 31 грудня 2015 року у розмірі 23 815 грн. 92 коп.; за період з 01 січня по 31 грудня 2016 року у розмірі 24 397 грн. 87 коп.; за період з 01 січня по 31 грудня 2017 року у розмірі 30 944 грн. 08 коп.; за період з 01 січня по 16 березня 2018 року у розмірі 12 279 грн. 99 коп., всього на загальну суму 252 848 грн. 68 коп., що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є великим розміром, якими обвинувачена ОСОБА_1 , разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи із корисливих міркувань заволоділи та розпорядились за власним розсудом, завдавши Пенсійному фонду України майнову шкоду на зазначену суму.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю, щиро розкаялась за вчинене та підтвердила суду, що дійсно вона, при вказаних в обвинувальному акті обставинах, вступивши у попередню змову з невідомою їй особою, подала до Управління Пенсійного фонду України підроблені документи, що надають їй право на отримання пенсії, після чого, в період часу з серпня 2004 року по 16 березня 2018 року отримала пенсію на загальну суму 252 848 грн.68 коп.

Представник потерпілого - Грінченко І.І., також підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті та просила задовольнити уточнений цивільний позов у повному обсязі.

Крім показань обвинуваченої та представника потерпілого, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину повністю підтверджується дослідженими по справі письмовими доказами, а саме:

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 30 березня 2018 року (а.с.59-62), згідно з яким було вилучено пенсійну справу на ім`я ОСОБА_1 , в матеріалах якої містилась заява ОСОБА_1 про призначення пенсії, довідка, уточнююча особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, довідка про заробітну плату для нарахування пенсії;

- протоколом огляду пенсійної справи на ім`я ОСОБА_1 від 02 квітня 2018 року (а.с.133-134), в матеріалах якої містилась заява ОСОБА_1 про призначення пенсії, довідка, уточнююча особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, довідка про заробітну плату для нарахування пенсії;

- висновком судово-економічної експертизи №1968/1969-18 від 23.04.2018 року (а.с.67-73), згідно з яким, за період з 01.03.2001 року по 31.03.2018 року, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виплачено пенсію обвинуваченій ОСОБА_1 в загальній сумі 252 848,68 грн.;

- висновком комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів №1911/1912/1913-18 від 19.04.2018 року (а.с.94-122), згідно з яким, рукописні літерно-цифрові записи та підписив заяві про призначення пенсії на ім`я ОСОБА_1 від 30.06.2004 року; довідці, що уточнює особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії №08/104 від 23.12.2003 року; довідці про заробіток для обчислення пенсії б\н від 21.06.2004 року, поданні №80 від 30.06.2004 року - виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 підтверджується долученими до справи речовими доказами, якими визнано: пенсійну справу ОСОБА_1 №194900, яка містить: заяву про призначення пенсії на ім`я ОСОБА_1 №345/9 від 30.06.2004 року; довідку, що уточнює особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії №08/104 від 23.12.2003 року, видану ВАТ «Червоний Профінтерн»; довідку про заробіток для обчислення пенсії б\н від 21.06.2004 року, видану ВАТ «Червоний Профінтерн»; протокол-клопотання №80 від 30.06.2004 року (а.с.135-136).

Органом досудового слідства дії обвинуваченої ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.4 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

Відповідно до ч.3 ст.337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_1 та представника потерпілого, а також дослідивши письмові докази, вважає необхідним перекваліфікувати дії обвинуваченої з ч.4 на ч.3 ст.190 КК України, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.п.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового Кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до п.п.169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПК України, з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік», встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні. Відтак, податкова соціальна пільга станом на 01 січня 2018 року складає 881 гривню.

Відповідно до Примітки до ст.185 КК України:

-у статтях 185-191, 194 цього Кодексу у великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину;

-у статтях 185-187 та 189-191, 194 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Відтак, оскільки загальна сума збитків, завдана обвинуваченою ОСОБА_1 відповідно до обвинувального акту складає 252 848 грн.68 коп., що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян станом на 2018 рік, але не перевищує 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення злочину, суд вважає, що дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч.3 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, належать до категорії тяжких, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не засуджена, характеризується позитивно, під наглядом у лікаря-нарколога не перебуває, частково відшкодувала завдану шкоду. злочин вчинила внаслідок збігу тяжких особистих обставин.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

На підставі викладеного, враховуючі обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , щирого каяття останньої, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України і таке покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення і досягнення інших цілей покарання.

Представником цивільного позивача - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням на суму 234 848 грн.68 коп.

Розглянувши заявлений цивільний позов, суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Задовольняючи цивільний позов частково, суд виходить з того, що станом на день ухвалення вироку залишок суми завданих збитків складає 233 848,68 грн., що підтвердив у судовому засіданні представник потерпілого, у зв`язку з чим зазначена сума підлягає стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

На підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 2860 грн. та 11 440 грн.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.190 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні:

- судової економічної експертизи за №1968/1969 від 23.04.2018 року в розмірі 2860 гривень;

- комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів №1911/1912/1913-18 від 19 квітня 2018 року в розмірі 11 440 гривень.

Речові докази по справі: пенсійну справу ОСОБА_1 №194900 - повернути до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Цивільний позов Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРОПУ:21910427), в рахунок відшкодування майнової шкоди - 233 848 гривень 68 копійок.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: І.С. Нощенко