Справа № 2-3485-1/09
№2-624-1/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2010 року м.Київ
Святошинський районний суд м.Києва
в складі: головуючого судді Кирилюк Г.М.
при секретарях Халпахчієвій Є.В., Обухівському О.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Волосовича В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Сіті Нет» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди ,-
встановив:
В жовтні 2009 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з просить стягнути з Закритого акціонерного товариства «Сіті Нет» (надалі ЗАТ «Сіті Нет») заборгованість по заробітній платі за період з 01.11.2008 р. по 18.05.2009 р. в сумі 10514 грн. 28 коп. , кошти за невикористану відпустку за період з 01.01.2009 р. по 18.05.2009 р. в сумі 722,54 грн. та відшкодувати завдану моральну шкоду в сумі 15000 грн. шляхом здійснення банківського переказу на його особистий рахунок в ВАТ «Український Професійний Банк».
Посилається на ті підстави, що працював в ЗАТ «Сіті Нет» з 09.04.2004 р. по 18.05.2009 р. на підставі трудового договору. Займав посаду спеціаліста з продажу Відділу маркетингу та продажу послуг звязку.
З січня 2008 р. розмір його заробітної плати становив 1600 грн.
За весь час своєї роботи він сумлінно виконував свої трудові обовязки, накази та доручення керівника. За період з 09.04.2004 р. по 31.10.2008 р. заробітна плата нараховувалась вчасно та у повному обсязі.
Наприкінці жовтня 2008 р. на загальних зборах відповідача його, як і всіх працівників, крім голови правління, головного бухгалтера, начальників відділів та секретаря, змусили написати заяву на відпустку «за власний рахунок» без дати.
Після написання вказаної заяви він отримав заробітну плату за жовтень 2008 р.
На початку грудня 2008 р. він звернувся до головного бухгалтера з питанням, коли буде перерахована заробітна плата за листопад, але йому повідомили, що остання виплачуватись не буде, оскільки він знаходиться у відпустці «за власний рахунок». Обіцяли видати заробітну плату готівкою.
Впродовж всього терміну знаходження у вимушеній відпустці по день фактичного звільнення, з 01.11.2008 р. по 18.05.2009 р. він продовжував бездоганно виконувати свої трудові обовязки. Кожного дня він робив записи у журналі реєстрації приходу на роботу про час прибуття та уходу з роботи та засвідчував їх підписом.
17.05.2009 р. він звернувся до відповідача з заявою про звільнення з роботи на підставі ст.38 КЗпП України, проте при звільненні відповідач не здійснив належний розрахунок.
Порушення відповідачем його законних прав на отримання заробітної плати призвело до необхідності отримання кредиту для продовження лікування наявного у нього захворювання легенів, порушення нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми.
Вказаними діями відповідача йому було заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 15000 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги з урахуванням уточнень. Просить стягнути компенсацію за невикористану відпустку за період з 01.01.09 р. по 18.05.09 р. в сумі 477 грн. 99 коп. та заборгованість по заробітній платі за період з 01.11.08 р. по 18.05.09 р. в сумі 10528 грн. 98 коп. Решту позовних вимог залишив без змін.
Пояснив, що після написання заяви про відпустку за власний рахунок він на власний розсуд продовжував виконувати роботи у партнерів відповідача. Про наявність таких робіт йому повідомляли партнери особисто на мобільний телефон.
Представник відповідача з позовними вимогами в частині стягнення компенсації за невикористану відпустку в розмірі 477 грн. 99 коп. погодився.
В іншій частині позовних вимог просить в задоволенні позову відмовити. Пояснив, що у звязку з зміною керівництва на підприємстві зникла книга наказів. Не заперечує, що відповідач з 1.11.2008 р. по дату звільнення перебував у відпустці за власний рахунок, а тому вимоги про нарахування заробітної плати за вказаний період є безпідставними.
На підтвердження відсутності позивача на робочому місці у вказаний період надав виписки з журналу обліку робочого часу.
Оскільки відповідач не надавав розпоряджень про здійснення позивачем робіт на інших підприємствах, з якими були укладені договори, останній не надав доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди, просить в задоволенні позову в цій частині відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач з 09.04.2004 р. по 18.05.2009 р. працював в ЗАТ «Сіті Нет» на посаді спеціаліста з продажу відділу маркетингу та продажу (а.с.6).
Як пояснив сам позивач, наприкінці жовтня 2008 р. він написав заяву з проханням надати відпустку без збереження заробітної плати, у звязку з чим з 01.11.2008 р. і до моменту звільнення йому остання не нараховувалась.
Посилання позивачу на виконання своїх трудових обовязків під час перебування у вказаній відпустці та необхідність стягнення з відповідача за цей час заробітної плати суду не доведено.
Як вбачається з журналу обліку використання робочого часу від 20.03.2009 р., 06.04.2009 р., 14.04.2009 р., 24.04.2009 р. 05.05.2009 р., 06.05.2009 р., відсутні підписи позивача про час перебування його на робочому місці (а.с.29-34).
Надані позивачем лист від 06.04.2009 р. №23-10-128, а також листи від імені голови правління ЗАТ «Сіті Нет» на адресу генерального директора ДП «Міжнародний аеропорт Бориспіль», вих. №298 від 03.04.2009 р., що містить в собі виправлення дати та аналогічний лист за вих. №297 від 03.03.2009 р. не є належними доказами на підтвердження виконання ОСОБА_1 своїх обовязків (а.с.35-37).
Не є такими доказами також довідка керівника відділу продаж ТОВ «Ортемір» від 19.11.2009 р. про виконання компанією ЗАТ «Сіті Нет» за період з 2004 р. переліку проектів, керівником яких був ОСОБА_1 та довідка голови правління ВАТ АК «Укртранс» про те, що ОСОБА_1, як керівник проектів ЗАТ «Сіті Нет», в період з 13.04.2009 р. по 16.04.2009 р. керував роботами по модернізації обєкту (а.с. 38-39).
Як пояснив сам позивач в судовому засіданні, перебуваючи у вимушеній відпустці, він погодився виконувати певний перелік робіт на власний розсуд, відповідач йому не давав на це відповідних розпоряджень.
З урахуванням зібраних по справі доказів в їх сукупності суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні даної частини позовних вимог.
Судом встановлено, що при звільненні позивача відповідачем не було виплачено компенсацію за невикористану відпустку за період з 01.01.2009 р. по 18.05.2009 р. в сумі 477 грн. 99 коп.
Вказаний розмір компенсації відповідач не оспорює.
За таких обставин позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Є доведеними та підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про відшкодування заподіяної моральної шкоди в розмірі 400 грн.
При визначенні розміру компенсації заподіяної моральної шкоди суд враховує стан здоровя позивача, глибину його душевних страждань, характер правопорушення та ступінь вини відповідача, діями якого її було завдано.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір в сумі 59 грн. 50 коп. ( 51 грн. +8 гр. 50 коп.) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення в сумі 120 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 47, 74, 83, 84, 221, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 57, 60, 81, 84, 88, 212 ,213,215 ЦПК України, суд,-
Вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Сіті Нет» (м.Київ, вул. П.Орлика,15, рахунок №260059856 в ВАТ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 20075595)) на користь ОСОБА_1 ( ВАТ «Український Професійний Банк», рахунок №262539001, МФО 300205, код ЄДРПОУ 19019775 з призначенням платежу «Поповнення карткового рахунку №26258048425001) компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 477 грн. 99 коп., заподіяну моральну шкоду в розмірі 400 грн., а всього на загальну суму 877 грн. 99 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Сіті Нет» на користь держави судовий збір в розмірі 59 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 120 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Судове рішення № 9416962, Святошинський районний суд міста Києва було прийнято 26.01.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № -624-1/10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: