Постанова № 9403076, 15.06.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2009 року <Текст >                              Справа № 2а-2378/09/0870

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастіон», 72313, Запорізька обл., м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 36/6

до: Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, 72312, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Кірова, 31.

про скасування податкового повідомлення-рішення № 000024172/0 від 23.03.09р.

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Ємельяновій Г.В.

У засіданні приймали участь представники сторін:

Від позивача - не прибув

Від відповідача – Капінос С.Б. (дов. № 4136 від 12.02.08р.)

- Шавло Р.О. (дов. № 21421/10 від 09.07.08р. )

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кастіон» (надалі позивач або ТОВ «Кастіон») звернулось до суду із позовом до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (надалі відповідач або Мелітопольська ОДПІ Запорізької області) про скасування податкового повідомлення-рішення № 000024172/0 від 23.03.09р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 8078760,00 грн., в тому числі 2692920,00грн. – за основним платежем, 5385840,00грн. – фінансових санкцій.

13.04.09р.відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2378/09/0870 та призначено до судового розгляду на 18.05.09р. У зв’язку з відрядженням судді, розгляд справи переносився на 20.05.09р. На підставі ст. 150 КАС України, у судовому розгляді оголошувались перерви до 09.06.09р. та 15.06.09р.

У судове засідання 15.06.09р. представник позивача не з’явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Зважаючи на сплив строку вирішення спору суд вважає клопотання позивача необґрунтованим та розглядає справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

У поданій позовній заяві позивач вказує, що в період з 10.02.09р. по 02.03.09р. Мелітопольською ОДПІ Запорізької області проводилась планова виїзна перевірка дотримання ТОВ «Кастіон» вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої 05.03.09р. складено акт № 296/23/34126678.

Проведеною перевіркою виявлено порушення позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: порушення правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 2669323,50 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, Мелітопольською ОДПІ Запорізької області 23.03.09р. винесено податкове повідомлення-рішення № 000024172/0 та визначено ТОВ «Кастіон» зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 8078760,00 грн.

Позивач вказує, що відповідачем зроблені помилкові висновки, та зазначає, що за перевіряємий період директором ТОВ «Кастіон» Попенко І.В. отримано 17795490,00 грн. готівкових коштів під звіт для закупівлі товару. Оскільки під час перевірки перевіряючими особами не вимагалися авансові звіти та приходні касові ордери, тому висновок відповідача про порушення ТОВ «Кастіон» Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не відповідає фактичним обставинам справи.

Також позивач вказує, що податковим органом до нього неправомірно застосовано фінансові санкції у розмірі 5385840,00грн., оскільки це суперечить вимогам Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і зазначає, що навіть якщо припустити не утримання позивачем відповідного податку в розмірі 2692920,00 грн., то штраф не повинен перевищувати 50% від розміру такого податку і складати 1346460,00 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000024172/0, винесене 23.03.09р. Мелітопольською ОДПІ Запорізької області.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що в період з 10.02.09р. по 02.03.09р. працівниками Мелітопольської ОДПІ Запорізької області проведена перевірка ТОВ «Кастіон» з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої 05.03.09р. складено акт № 296/23/34126678.

Перевіркою встановлено, що на протязі 2007р. та 2008р. відбувалася видача готівкових коштів на загальну суму 17949800,00 грн. найманій особі підприємства – директору Попенко І.В. Під час перевірки позивач жодних документів, які підтверджують використання наданих під звіт вказаній особі коштів працівникам Мелітопольської ОДПІ не надав.

Крім того, перевіркою встановлено, що Попенко І.В. надано суму коштів у розмірі 3000,00 грн. під звіт, для закупівлі товарів. Відповідач зазначає, що під час проведення перевірки директор ТОВ «Кастіон» пояснив, що документи, які б підтверджували використання підзвітних коштів, відсутні.

На підставі зазначеного, відповідач вказує, що спірне податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв’язку з чим просить відмовити ТОВ «Кастіон» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 15.06.09р., судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, під час судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача суд,-

                    ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кастіон» є юридичною особою та зареєстровано виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області, про що 06.02.06р. видано свідоцтво про державну реєстрацію № 6732781.

В період з 10.02.09р. по 02.03.09р. працівниками Мелітопольської ОДПІ Запорізької області проводилася перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 13.02.06р. по 30.09.08р.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яке зафіксоване в акті перевірки від 05.03.09р. № 296/23/34126678.

23.03.09р. Мелітопольською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 000024172/0, яким визначено суму податкового зобов’язання ТОВ «Кастіон» з податку на прибуток фізичних осіб у загальному розмірі 8078760,00 грн.

Не погодившись із прийнятим щодо нього рішенням, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом, у якому просить податкове повідомлення-рішення від 25.03.09р. № 000024172/0 визнати неправомірним та скасувати.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників відповідача, суд вважає, позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) надано органам державної податкової служби п. 1 ст.11 Закону України від "Про державну податкову службу в Україні".

Стаття 11-2 цього Закону передбачає, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Як свідчать матеріали справи, перевірка позивача здійснювалась відповідно до графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання та на підставі направлень від 06.02.09р. № 186 та № 186/1. Про проведення перевірки позивач був повідомлений належним чином письмовим повідомленням № 2226/10/23-210 від 27.01.09р.

Тобто, відповідач проводив перевірку у відповідності до приписів Закону України «Про державну податкову службу».

Як свідчать матеріали справи, за результатами проведеної перевірки Мелітопольською ОДПІ 05.03.09р. складено акт № 296/23/34126678. У зв’язку з відсутністю посадових осіб ТОВ «Кастіон» за юридичною адресою, другий примірник акту перевірки надісланий позивачу рекомендованим листом, та отриманий останнім 13.03.09р. (на що вказує сам позивач).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст.ст. 4, 8 та 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: з виплаченого доходу директору ТОВ «Кастіон» Попенко І.В. не утримано податок з доходів фізичних осіб, внаслідок чого позивачем занижено вказаний податок у 2007р. та 2008р. на 2692920,00 грн.

На підставі матеріалів перевірки Мелітопольською ОДПІ 23.03.09р. винесено податкове повідомленням-рішенням № 000024172/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 8078760,00 грн., в тому числі 2692920,00грн. – за основним платежем, 5385840,00грн. – фінансових санкцій. Як свідчать докази у справі, вказане рішення отримано ТОВ «Кастіон» 02.04.09р.

Суд вважає висновки відповідача та, відповідно, винесене спірне рішення обґрунтованими, виходячі з наступного:

Перевіркою встановлено видачу готівкових коштів з розрахункового рахунку ТОВ «Кастіон» у розмірі 17949800грн. найманій особі - директору Попенко І.В. на протязі 2007р. та 2008р.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.

Відповідно до ст.. 3 цього Закону, об'єктом оподаткування є загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Згідно ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону, а п.п. 8.1.2. ст. 8 цього Закону встановлено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Як свідчать приписи ст. 19 зазначеного Закону, особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;

          Як свідчать матеріали справи, позивачем, в порушення вищевказаних приписів Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», не утримано податок з доходу фізичних осіб з коштів, що виплачувались директору підприємства Попенко І.В. на протязі 2007р. та 2008р.

          Згідно пояснень, наданих Попенком І.В., кошти у розмірі 17949800грн. отримані ним для закупівлі товару, але, в той же час, під час перевірки, жодних документів, які б підтверджували використання цих коштів позивач перевіряючим особам не надав. Первинні бухгалтерські документи, надані позивачем до Мелітопольської ОДПІ після перевірки та надані суду під час розгляду справи, не приймаються до уваги, оскільки мають ознаки фіктивності, відповідно до рішення Мелітопольського міськррайонного суду Запорізької області від 02.07.08р. та рішення цього суду від 30.04.09р., якими Попенко І.В. визнаний винним у підробці первинних бухгалтерських документів.

Згідно зі ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

Враховуючи викладене вище, суд вважає доведеним неправомірність не утримання податку з доходів з фізичних осіб з коштів у розмірі 17949800,00грн, а отже податкове повідомлення-рішення № 000024172, винесене 23.03.09р. Мелітопольською ОДПІ про визначення суми податкового зобов’язання позивача за вказаним податком у розмірі 8078760,00 грн., в тому числі 2692920,00 грн. – основного платежу та 5385840,00 грн. – штрафних (фінансових) санкцій є правомірним, а вимоги ТОВ «Кастіон» щодо його скасування – безпідставними.

          Як свідчать приписи ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», розмір відповідальності розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону. Таким Законом є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Отже, штраф у розмірі 5385840,00 грн. є правомірним і відповідає вимогам чинного законодавства.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище викладене, відповідачем правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, у зв’язку з чим суд вважає вимоги позивача необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, зважаючи на викладене вище, у задоволенні позову слід відмовити. У відповідності до ст. 94 КАС України судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастіон» до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000024172/0 від 23.03.09р., винесеного Мелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кастіон», відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

                    Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 25.06.09р.

Суддя                                         О.М. Нечипуренко