Рішення № 93889976, 29.12.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7462/20

(2/199/2725/20)

РІШЕННЯ

іменем України

29.12.2020

м. Дніпро

справа №199/7462/20

провадження № 2/199/2725/20

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Столяренко А.І.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову посилаючись на те, що з 08.08.2018 він є власником квартири АДРЕСА_1 . У вересні 2018 року позивач звернувся до КП «Теплоенерго» ДМР із заявою про відкриття особового рахунку. Згідно повідомлення №1261 від 29.05.2020 та довідки №1083 від 09.11.2020 виданої КП «Теплоенерго» ДМР, заборгованість за послуги з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок НОМЕР_1 , який оформлений на ОСОБА_1 , за період з листопада 2016 року по серпень 2018 року становить 21500,00 грн. Позивач зазначає, що відповідач безпідставно нарахував заборгованість попередніх власників квартири, яка виникла до моменту її придбання позивачем.

Враховуючи, що ОСОБА_1 лише у вересні 2018 року набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 і до цього моменту не був споживачем послуг відповідача за вказаною адресою, відповідно і не отримував таких послуг від останнього, а тому дії відповідача щодо переведення на позивача заборгованості за період з листопада 2016 року по серпень 2018 року є неправомірними і порушують інтереси позивача, як споживача.

За таких обставин, позивач просив суд зобов`язати відповідача виключити з обліку по особовому рахунку НОМЕР_1 , який оформлений на ОСОБА_1 , заборгованість попередніх власників квартири за період до 08.08.2018, а також стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою від 13 листопада 2020 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.30).

24 грудня 2020 року справу розглянуто по суті та ухвалено рішення.

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судове засідання проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради Циба О.І. не надала заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, проте скористалася правом надання відзиву, в якому зазначила, що із вказаною позовною заявою не погоджується, вважає її необґрунтованою виходячи з наступних підстав. Так, згідно листа Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №12/1-64 від 17.05.2007 списання боргів за спожиті житлово-комунальні послуги чинним законодавством не передбачено. Зміна власника приміщення, за яким обліковується послуга надання централізованого теплопостачання не є підставою припинення ведення обліку по особистому рахунку, який закріплено за певною адресою і до якого надаються послуги. Оскільки списання будь-яких сум заборгованості є правом, а не обов`язком відповідача, позовні вимоги виключити заборгованість попереднього власника з обліку послуг централізованого опалення на особовому рахунку № НОМЕР_1 , закріпленого за адресою: АДРЕСА_3 , не ґрунтуються на законі та задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що 08 серпня 2018 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кравченко О.О. на підставі іпотечного договору 33/06/І01/08-НВклн, посвідченого 01 лютого 2008 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Новіковою Н.А. за реєстровим №189, та договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором 33/06/І01/08-НВклн від 01 лютого 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Новіковою Н.А. за реєстровим №189, посвідченим 06 червня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. за реєстровим №574, зареєстрував за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , та видав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ідентифікаційний номер витягу №121861089 та номер запису про право власності: 25874180.

Таким чином, з 08 серпня 2018 року новим власником квартири АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 .

Із витягу з особистого рахунку за вищевказаною адресою вбачається, що створилась заборгованість у розмірі 21500,00 грн. за житлово-комунальні послуги за період з листопада 2016 року по серпень 2018 року.

Відповідно до ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Зобов`язання по оплаті комунальних послуг виникли у позивача з часу придбання у власність вказаної квартири та початку користування цими послугами.

Судом також встановлено, що заборгованості за позивачем за житлово-комунальні послуги за період з 08 серпня 2018 року відсутня. Вказану обставину представник відповідача не оспорює.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені у статті 11 ЦК України.

Поняття зобов`язання та підстави його виникнення визначені у статті 509 ЦК України.

Відповідно до зазначеної правової норми зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Представник відповідача не навів доказів виникнення у позивача зобов`язань по погашенню заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка виникла у попереднього власника квартири.

Посилання представника відповідача на те, що позивач не скористалася правом перевірки наявності заборгованості за комунальні послуги у попереднього власника, суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Статтями 3, 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Крім того, відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Частиною другою статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Таким чином, новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник.

При цьому договір відступлення права вимоги за іпотечним договором №33/06/І01/08-НВклн від 06 червня 2018 року, згідно з яким позивач став власником спірної квартири, не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди кредитора на таку заміну, що узгоджується з положеннями статті 520 ЦК України (заміна боржника у зобов`язанні).

Стаття 7 Закону Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» присвячена обов`язкам співвласників багатоквартирного будинку.

Положеннями цієї статті є встановлення у її частині другій правила, відповідно до якого кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Крім того, частина третя цієї ж статті передбачає, що у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення набуття новим власником усіх обов`язків попереднього власника як співвласника.

Тлумачення наведеної норми права у системному зв`язку з вищеприведеними нормами надає можливість дійти висновку про те, що у даному випадку йдеться про перехід від попереднього власника до нового власника обов`язків саме як співвласника багатоквартирного будинку, передбачені законом, а не боргів попереднього власника з оплати за житлово-комунальні послуги.

Тобто з моменту переходу права власності на квартиру попередній власник втрачає права і обов`язки співвласника багатоквартирного будинку, а новий власник набуває прав і обов`язків співвласника такого будинку. Адже згідно з частиною першою статті 2 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Отже, діючим законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу, що також зазначено у постанові Верховного суду 01 вересня 2020 року по справі № 686/6276/19.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, враховуючи результат розгляду справи та згідно вимог ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Зобов`язати Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради виключити з обліку по особовому рахунку НОМЕР_1 , який оформлений на ОСОБА_1 , за квартирою АДРЕСА_4 , заборгованість попередніх власників квартири за період до 08 серпня 2018 року.

Стягнути з Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Повний текст рішення суду складено 29 грудня 2020 року.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання – АДРЕСА_5 .

Відповідач Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 32688148, місце знаходження – просп. Слобожанський, буд. 29, оф. 504, м. Дніпро, 49081.

Суддя О.Б.Подорець