Рішення № 93875136, 08.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року справа №380/6292/20

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

секретаря судового засідання Івать М.І.,

за участю: представника позивача Підгайного О.І.,

представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) Гавася Р.І.,

представника відповідача Гавриляка Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за первинним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Львівського комунального підприємства «Зелене місто» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках та зустрічним позовом Львівського комунального підприємства «Зелене місто» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області (далі також – ГУ ДПС у Львівській області) до Львівського комунального підприємства «Зелене місто» (далі також ЛКП «Зелене місто»), в якій позивач просив: стягнути до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 525457,00 грн.

Провадження у справі суд відкрив ухвалою від 07.08.2020.

Вимоги обґрунтовані тим, що у ЛКП «Зелене місто» наявний податковий борг перед бюджетом, який складається з сум податкових зобов`язань по податку на додану вартість. На час звернення до суду сума податкових зобов`язань є узгодженою та у встановлені законодавством строки до бюджету не сплачена, а отже визнається сумою податкового боргу.

ЛКП «Зелене місто» надало відзив на позов. З первинним позовом не погоджується. Зазначає, що ЛКП «Зелене місто» було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 21.12.2019, згідно якого зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 525457,00 грн.

Також ЛКП «Зелене місто» подало зустрічний позов який вмотивований незгодою із податковою вимогою та податковим повідомленням-рішенням на підставі яких виникла спірна заборгованість. Вказано, що контролюючим органом допущено порушення податкового законодавства зокрема, останнім присвоєно статус «Історія подання» уточнюючому розрахунку замість присвоїти такий статус первинній податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року та не взято до уваги уточнюючий розрахунок.

ГУ ДПС у Львівській області надало заперечення на зустрічний позов. Зазначено, що у зв`язку з невірним заповненням додатку 4 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2019 року, ГУ ДПС у Львівській області правомірно відмовлено в бюджетному відшкодуванні суми ПДВ. Вказано, що ЛКП «Зелене місто» помилки були виправлені не самостійно, оскільки такі були вже виявлені контролюючим органом в ході камеральної перевірки.

ЛКП «Зелене місто» також надало письмові пояснення з приводу отриманого заперечення на зустрічний позов. Наголошує, що уточнюючий розрахунок слід вважати невід`ємною частиною податкової декларації у разі якщо такий був прийнятий контролюючим органом за відсутності підстав для відмови у його прийнятті.

Ухвалами занесеними до протоколу судового засідання суд прийняв зустрічний позов та перейшов до розгляду справи по суті.

ЛКП «Зелене місто» надало додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву щодо стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, що аналогічні за змістом до поданих попередньо.

В судовому засіданні по розгляду справи, представники сторін підтримали свої позиції та просили задовольнити заявлені первинні та зустрічні вимоги.

Заслухавши доводи учасників справи, дослідивши наявні матеріали та докази, суд прийшов до висновку, що первинний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пп.16.1.4П.16.1ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до. п. 31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

В п. 54.1 ст.54 ПК України зазначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.57. і ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно із п. 75.1. контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку па додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, шо зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статею 76 ПК України, визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу, у якій зазначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У той же час, згідно з п.49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із П.54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ПК України).

Відповідно до CT..200.10. ст.. 200 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.1 1 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.11. ст..200 передбачено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, шо настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями.

Як встановлено судом, ЛКП «Зелене місто» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій з присвоєнням ідентифікаційного коду в ЄДРПОУ 13838331. Є платником податків у розумінні ПК України.

Згідно карток особових рахунків та довідки про податкову заборгованість №4918/9/51.08 від 11.06.2020 ЛКП «Зелене місто» станом на 10.06.2020 має заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 525457,00 грн.

Вказана заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.01.2020 №0000170402 винесеного відповідно до висновків акта №43/04.02/13838331 від 17.12.2019 про результати камеральної перевірки проведеної ГУ ДПС у Львівській області щодо ЛКП «Зелене місто» з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за жовтень 2019 року.

Згідно акта від 17.12.2019 №43/04.02/13838331 зазначеною перевіркою виявлено порушення додатку 4 до податкової декларації з податку на додану вартість (від 20.11.2019 №9276264145 у якій заявлена сума склала 525457 грн. ПДВ) за звітний період жовтень 2019 року «Заява про проведення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування /реєстраційної суми платника податку, що реорганізовується. в обрахунку реєстраційної суми правонаступника» де в полі «Відповідно до статті 200 розділу V кодексу бюджетне відшкодування визначене у податковій декларації за звітний (податковий) період (рядок20.2) з податку па додану вартість за -року» не зазначено звітний податковий період за яким заявлено суму до бюджетного відшкодування.

Також ГУ ДПС у Львівській області виставлено ЛКП «Зелене місто» податкову вимогу від 10.02.2020 форми «Ю» №11472-51.

Податкове повідомлення-рішення та податкова вимога належним чином вручені ЛКП «Зелене місто», що підтверджується матеріалами справи.

ГУ ДПС у Львівській області вважає, що сума податків є узгодженою і оскільки така не сплачена до бюджету визнається сумою податкового боргу.

ЛКП «Зелене місто» у свою чергу вважає дані податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки підприємством було надано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок, яким зменшено податкове зобов`язання. Зазначає що підприємство користуючись правом на оскарження рішення контролюючого органу подало скаргу на податкову вимогу (вих. №106 від 05.03.2020), однак відповіді про результати розгляду згаданої скарги ЛКП «Зелене місто» не отримало.

ЛКП «Зелене місто» зверталося до ГУ ДПС у Львівській області із зверненням (вих. №104 від 04.03.2020), щодо надання роз`яснень з підстав формування податкового боргу в сумі 525457,00 грн.

Згідно відповіді ГУ ДПС у Львівській області №12516/04.02/10 від 17.03.2020, контролюючим органом встановлено, ЛКП «Зелене місто» подало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9308208363 від 21.12.2019 за період що перевірявся, що і призвело до виникнення податкового боргу.

У своїх запереченнях щодо зустрічного позову відповідач вказав, і означене суд бере до уваги при вирішенні спору, що при відображенні ЛКП «Зелене місто» у декларації за жовтень 2019 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 5 714 280 грн. (рядок 19 декларації). сума від`ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200.1.3 ст. 200.1) Кодексу на момент подання податкової декларації у сумі 5706373 грн. (рядок 19.1 декларації) суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 5188823 грн. (рядок 21 декларації). бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 525457 грн. (рядок 20.2.1 декларації)) контролюючим органом при проведенні камеральної перевірки встановлено порушення ЛКП «Зелене місто» додатку 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період жовтень 2019 року «Заява про проведення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, шо реорганізовується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника» де в полі «Відповідно до статті 200 розділу V кодексу бюджетне відшкодування, визначене у податковій декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2) з податку на додану вартість за - року» не зазначено звітний податковий період за яким заявлено суму до бюджетного відшкодування.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено у статті 200 ПК України.

Пунктом 200.1. ст.200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.2. ст 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки. встановлені цим розділом.

Пункт 200.4. ст.200 ПК України встановлює, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.3 статті 200 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальника таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму обчислену відповідно до пункту 200.3 статті 200 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджет),

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п.46.1 ст. 46 ПК України. Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченою податку.

Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною

Відповідно до п.48.1, 48.2, 48.3. 48.7 ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до п. 10 розд. ІІІ Порядку № 21 додатком до декларації є зокрема, заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку) що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4) до податкової декларації з ПДВ (далі - додаток 4).

Пунктом 5 розд. V Порядку № 21 визначено що платники податку, які відповідно до ст. 200 ПК України мають право на бюджетне відшкодування ПДВ здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до податкової декларації з ПДВ (далі - декларація), зокрема, додаток 4.

Подання додатку 4 є обов`язковим при заповненні рядка 20.2 декларації.

Додаток 4 заповнюється з урахуванням наступного: сума бюджетного відшкодування, визначена у декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2 декларації) з ПДВ відповідно до ст. 200 ПКУ відображається окремо:

а) у сумі (словами та цифрами), що перераховується на рахунок банку платника із зазначенням номеру рахунка (рядок 20.2.1 декларації);

б) у сумі (словами та цифрами), що враховується в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету, із зазначенням коду бюджетної класифікації та рахунку платежу (рядок 20.2.2 декларації).

У відомостях щодо суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування (далі - СЕА) ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, відображаються:

- сума коштів на рахунку у СЕА ПДВ на момент подання декларації;

- сума узгоджених податкових зобов`язань поточного звітного періоду (рядок 18.1 декларації);

- сума податкового боргу з податку на момент подання декларації;

- сума коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що може бути перерахована на поточний рахунок платника.

Загальна сума коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, підлягає перерахуванню на рахунок у банку (із зазначенням номеру рахунку) та/або до бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку вказується словами та цифрами.

При цьому відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, зазначаються лише у разі наявності такої суми коштів та якщо прийнято рішення щодо їх перерахування на поточний рахунок, яке відображено у заяві.

Як вже встановлено судом, ГУ ДПС у Львівській області відмовило ЛКП «Зелене місто» в бюджетному відшкодуванні суми ПДВ у зв`язку з невірним заповненням додатку 4 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що акт про результати камеральної перевірки, якою було виявлено вищезазначене порушення від 17.12.2019 ЛКП «Зелене місто» отримало 18.12.2019.

При цьому уточнюючий розрахунок, підприємство подало 21.12.2019, вказані обставини спростовують твердження ЛКП «Зелене місто» про те, що підприємством було самостійно виявлено порушення при заповненні податкової накладної. А саме порушення виявлені в ході проведення перевірки і стали підставою винесення оскаржуваного у зустрічному позові податкового повідомлення-рішення та виставлення в подальшому податкової вимоги.

Крім того контролюючим органом було повідомлено ЛКП «Зелене місто» про те, що до Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області направлено службові дописи, щодо присвоєння статусу «Історія подання» уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок та вжиття заходів згідно чинного законодавства для відображення коректних даних, щодо сум операції в інтегрованій картці платника.

Податкове повідомлення-рішення винесене контролюючим органом у зв`язку з виявленням відсутності права на отримання бюджетного відшкодування за період вересень 2019 та відсутності права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 525457,00 грн., тоді як у поданій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року ЛКП «Зелене місто» вказує, що вищезазначена сума підлягає відшкодуванню, та не зазначає звітний період. З огляду на наведе, суд приходить до висновку, що податковий орган правомірно відмовив ЛКП «Зелене місто» в бюджетному відшкодуванні суми ПДВ.

Оцінивши наявні в матеріалах докази, суд констатує, що ГУ ДПС у Львівській області було належним чином виконано свій обов`язок щодо надіслання відповідних документів (податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги).

Суд зазначає, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу. Стосовно наданих ЛКП «Зелене місто» доказів сплати ПДВ, то податковим органом проведення вказаних оплат не підтверджується у встановленому порядку.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи маюсь право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законом України “Про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” від 21.12.2016 року №1797-VІІІ внесені зміни до ПК України та ст.19-1 Кодексу викладено в новій редакції, відповідно до якої функції з погашення податкового боргу закріплено за контролюючим органом.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені ГУ ДПС у Львівській області вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі, тоді як зустрічний позов ЛКП «Зелене місто» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області до Львівського комунального підприємства «Зелене місто» про стягнення боргу – задовольнити.

Стягнути до Державного бюджету з Львівського комунального підприємства «Зелене місто» (ЄДРПОУ 1338331) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 525457 (п`ятсот двадцять п`ять тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн. 00 коп.

У задоволенні зустрічного позову Львівського комунального підприємства «Зелене місто» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги – відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному повний текст рішення складено 28.12.2020.

Суддя В.М. Сакалош