Постанова № 92307642, 19.10.2020, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 148/1221/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2020 року Тульчинського районного суду

Вінницької області

В складі головуючого судді: Ковганича С.В.

за участю правопорушника ОСОБА_1

захисника правопорушника Бодачевської М.В.

розглянувши матеріали, які надійшли з Ладижинського віділення Бершадського ВНП ГУ НП у Вінницькій області про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 притягується до адміністративної відповідальності за порушення ст.130 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

19.07.2020 о 02:00 водій ОСОБА_1 в м. Ладижині керував мопедом б/н з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від освідування на стан алкогольного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків.

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП не визнав, пояснивши, що 19.07.2020 о 02:00 в м. Ладижині керував мопедом б/н, проте без ознак алкогольного сп`яніння, а відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння бо недовіряв приладу, який йому запропонували працівники поліції, для себе вирішив, що сам поїде до лікарні і пройде освідування. Він працівникам поліції пояснював, що він був тверезий, алкоголю не вживав. За таких обставин вважає, що протокол серії ДПР18 № 215918 від 19.07.2020 за порушення ст. 130 ч.1 КУпАП відносно нього суперечить об`єктивним обставинам справи. Окрім того, додано клопотання про закриття провадження в справі за порушення ст.. 130 ч.1 КУпАП на підставі ст. 247 ч. 1 п.1 КУпАП.

Захисник правопорушника, адвокат Бодачевська М.В., в судовому засіданні заперечила факт порушення ОСОБА_1 ст. 130 ч.1 КУпАП. Вважає, дії працівника поліції не законними, а притягнення правопорушника ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності безпідставним, що є підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо нього, з підстав встановлених п. 1 ст. 247 КУпАП. Окрім того, після складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , самостійно звернувся до КП «Ладижинська міська лікарня» для проходження огляду на стан спяніння, про що було складено акт медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану спяніння складеному о 03 год.35 від 19.07.2020 року, згідно з яким підтверджено, що ОСОБА_1 був тверезим.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбачені ст. 130 ч.1 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 215918 від 19.07.2020, (а. с. 2), який за змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, у якому викладені обставини і суть правопорушення, передбачені ст. 130 ч.1 КУпАП;

- пояснення (а.с.3,4);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.5);

- акт огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння(а.с.6);

- СD диском з відеозаписом, який належить Ладижинському ВП (а.с. 40), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , 19.07.2020 перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння (млява мова, порушення координації рухів) та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в присутності двох свідків.

Твердження ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, є таким, що не знайшли свого підтвердження під час дослідження доказів в судовому засіданні. Також, суд не баре до уваги, як доказ, акт огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, який був проведений вКП «Ладижинська міська лікарня» за заявою-самозвернення ОСОБА_1 , оскільки даний огляд був не в присутності поліцейського, а отже, вважається недійсним. Така позиція правопорушника розцінюється судом як захисна позиція, направлена на уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

На оглянутому відеозаписі відзнятому на місці події, двічі вбачається чітка відмова ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в присутності двох свідків, як за допомогою алкотестера «Драгер» так і в медичному закладі..

Також суд приймає до уваги пояснення свідків, які знаходяться в матеріалах справи, які самим ОСОБА_1 не спростовані.

Аналізуючи вищенаведені факти, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, у їх сукупності та взаємозв`язку, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП повністю доведена і сумніву не викликає.

За вказаних обставин клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження в справі на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП – задоволенню не підлягає.

Згідно постанови КМУ «Про правила дорожнього руху» від 10.10.2001 №1306 учасник дорожнього руху - це особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно ст.. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоровя. Перелік закладів охорони здоровя, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоровя місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоровя не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоровя та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоровя реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку (1103-2008-п), визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови КМУ №1103 від 17.12.2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення оглядуз метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (із змінами) огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан спяніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоровя. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоровя (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Кожний випадок огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5). Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (пункт 22 розділу ІІІ).

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства України, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 130 КУпАП, лише в разі подальшого проходження відповідного медичного огляду даною особою в найближчому закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення в присутності уповноваженої особи патрульної поліції.

Згідно ст.. 266 ч.5 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням зазначених вимог, вважається недійсним.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року (далі - Пленум ВСУ №14 від 23.12.2005) передбачено, що якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що правопорушник ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на місці зупинки транспортного засобу, а огляд, здійснений 19.07.2020 в порядку ст.. 266 ч.5 КУпАП вважається недійсним у зв`язку з порушенням вимог щодо його проведення, суд, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.. 130 ч.1 КУпАП, оскільки він, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі.

Згідно пункту 28 Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року, судам необхідно враховувати, що Кодекс про адміністративні правопорушення України не передбачає накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією певної норми. Тому згідно зі ст.. 33 цього Кодексу основні й додаткові стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що помякшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм.

Таким чином дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.. 130 ч.1 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обставин, що помякшують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст.. 34 КУПАП, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст.. 35 КУпАП, не встановлено.

Згідно з пунктом 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим із того моменту, коли він почав рухатись.

Згідно ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст.. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З огляду на викладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, а також відсутність обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність, беручи до уваги, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка вчинила правопорушення за ст.. 130 ч.1 КУпАП, що створює потенційну загрозу для забезпечення безпеки дорожнього руху й експлуатації транспорту, захисту життя та здоровя людей, майнових прав фізичних і юридичних осіб, суд вважає що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень можливо шляхом призначення покарання у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, яке є необхідним і достатнім, та, згідно ст.. 23 КУпАП, відповідає меті адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 4 ч. 5 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки з 01.01.2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн., тому вважаю за необхідне, що з правопорушника підлягає стягненню 420,40 грн. судового збору в прибуток держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 7, 23, 33, 130, 245, 266, 283, 287, 289 КпАП України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10200 грн. (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 в дохід держави судовий збір в сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок), (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області на протязі десяти днів з дня її винесення.

Суддя: