Ухвала суду № 92287166, 02.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 жовтня 2020 року Справа 160/11922/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави в особі Державної казначейської служби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дніпропетровська обласна прокуратура про стягнення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

29.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з Держави України за рахунок бюджетних коштів Державного бюджету України шляхом безспірного списання з відповідного казначейського рахунку, відкритого в Державній казначейській службі України, на користь позивача 866 813, 28 грн., збитків у вигляді недоотриманої заробітної плати, внаслідок прийняття неконституційного акту.

Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

За змістом частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Позивач заявляє вимоги про стягнення з Державного бюджету збитків, внаслідок прийняття неконституційного акту.

В свою чергу, згідно з частиною 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно - правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Вимоги щодо вирішення публічно-правового спору в поданій позовній заяві позивачем не заявлені.

У позові позивач зазначає про те що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", відповідно якої судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача збитки у вигляді недоотриманої заробітної плати в сумі 866 813, 28 грн.

В данному випадку, позивач помилково прирівнює недоотриману заробітну плату з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.

Отже, позивач має уточнити позовні вимоги таким чином, щоб розуміння їх змісту не викликало множинного трактування, зазначити що саме просить стягнути позивач – шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, або ж недотриману заробітну плату.

Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем не зазначено інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

В позовній заяві ціна позову зазначена 4 957 591, 79 грн., в той час як позовні вимоги заявлені в розмірі 866 813, 28 грн.

Отже, позивач має уточнити ціну позову, або розмір позовних вимог.

Окрім того, позивач в якості третьої особи зазначає Дніпропетровську обласну прокуратуру, однак жодного обґрунтування щодо необхідності залучення такої особи в позовній заяві не зазначено.

Отже, позивач має надати обґрунтування необхідності залучення третьої особи до даної справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому він підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

На підставі викладеного, керуючись статями 160, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Держави в особі Державної казначейської служби, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дніпропетровська обласна прокуратура - залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання (направлення) до суду адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: уточнити зміст позовних вимог відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України; уточнити ціну позову, або розмір позовних вимог; зазначити інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надати обґрунтування залучення в якості третьої особи без самостійних вимог Дніпропетровську обласну прокуратуру.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 18.06.2020 року № 731-IХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Озерянська