Вирок № 92199512, 15.10.2020, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/755/20

Номер провадження № 1-кп/194/147/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2020 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Корягіна В.О.

за участю секретаря судового засідання Ніколайчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 березня 2020 року за № 12020040400000111 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ст. з-д Залесьє, Вілейського району, Мінської області, Республіка Білорусь, білоруса, громадянина України, з середньою освітою, не працючого, інваліда третьої групи, розлученого, не маючого постійної реєстрації місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 26 жовтня 1990 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ст. 206 ч.2 КК України (ред. 1960 р.) до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 18 лютого 1997 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст.194 ч.1, 206 ч.2, 42 КК України (ред. 1960 р.) до 3 років позбавлення волі;

- 07 серпня 2002 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст.309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 14 липня 2005 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст.395 КК України до 2 місяців арешту (судимість погашена);

- 25 жовтня 2007 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.1, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки (судимість погашена);

- 24 червня 2008 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст.309 ч.2, ст. 71 ч.1 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 24 липня 2011 року з Солонянської ВК № 21 Дніпропетровської області за відбуттям строку покарання;

- 27 березня 2014 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст.309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнений 02 червня 2016 року з Солонянської ВК № 21 Дніпропетровської області за відбуттям строку покарання;

- 26 червня 2017 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ст.309 ч.2, ст. 263 ч.1, ст. 70 ч.1 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 06 вересня 2019 року з Синельніківської ВК № 94 Дніпропетровської області за відбуттям строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю: прокурора Букур М.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Палько О.М.,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 приблизно о 14-00 години 30 квітня 2020 року, знаходячись на літньому майданчику «Цветочник», розташованого по вул. Курська м. Тернівка Дніпропетровської області, по раптово виниклому умислу, спрямованому на незаконне збагачення шляхом таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, з поверхні лавки шляхом вільного доступу, умисно, таємно, викрав чуже майно, що належить ОСОБА_2 , а саме мобільний телефон марки «Blackviєw» моделі А8, вартістю 966,67 гривень, чим заподіяв ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму. З викраденим майном з місця події ОСОБА_1 зник та викраденим розпорядився на свій розсуд.

Не зупинившись на скоєному, ОСОБА_1 приблизно о 20-00 години 06 травня 2020 року, знаходячись в районі магазину «Форвард», розташованого по вул. Миру, буд. 13, в м. Тернівка Дніпропетровської області, маючи корисливий умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом зловживання довірою, повторно, звернувшись до ОСОБА_3 з проханням надати йому мобільний телефон для здійснення дзвінка, достовірно знаючи, що отримавши мобільний телефон, він повертати його не буде, а має мету ним заволодіти, умисно схилив таким чином ОСОБА_3 , до того, що він, будучи помилково впевненим у правомірності та сумлінності дій ОСОБА_1 , добровільно передав йому свій мобільний телефон марки «Meizu M3S» моделі Y685H, вартістю 1233,33 грн., в комплекті з сім-карткою оператора мобільного зв`язку «Водафон», яка не має цінності для потерпілого. ОСОБА_1 , отримавши вищевказаний мобільний телефон, з місця події зник. Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними злочинними діями спричинив майнову шкоду потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 1233,33 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе визнав повністю, в скоєнні кримінальних правопорушень розкаюється. Відмовився від дачі показань, скориставшись ст. 63 Конституції України.

Винність обвинуваченого в скоєнні інкримінованих йому діянь знайшла своє підтвердження та підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами:

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що після обіду 30 квітня 2020 року він сидів разом з ОСОБА_1 на літньому майданчику «Цветочник», розташованого по вул. Курська м. Тернівка, пили пиво. Потім він пішов в туалет, а свій мобільний телефон залишив на лавці, поруч сидів ОСОБА_1 , а коли повернувся, то ОСОБА_1 та телефону не було. Претензій до обвинуваченого не має, покарання просить призначити на розсуд суду.

Із висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/104-17/2/12.1/244 від 13 травня 2020 року вбачається, що ринкова вартість мобільного телефону марки «Blackviєw» моделі А8 на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме на 30 квітня 2020 року, могла складати 966,67 грн. Стосовно визначення ринкової вартості сім-картки оператора мобільного зв`язку «Водафон» запитання не вирішувалося.

Із протоколу огляду предмету від 17 травня 2020 року вбачається, що в приміщенні ломбарду «Роял Кредит», розташованого за адресою: Дніпропетровська область м. Тернівка вул. Лермонтова буд. 6, оглянуто мобільний телефон марки «Blackviєw» та договір № 1.1579 від 01 травня 2020 року, в якому зазначено позичальником ОСОБА_1 . Із фототаблиці до протоколу огляду предмету від 17 травня 2020 року вбачається загальний вигляд телефону марки «Blackviєw».

Із договору № 1.1579 від 01 травня 2020 року вбачається, що предметом застави є телефон марки «Blackviєw» А8, позичальник - ОСОБА_1 , сума кредиту, видана позичальнику, становить 500,00 грн.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що ввечері в травні 2020 року він відпочивав біля магазину «Форвард», підійшов ОСОБА_1 та попросив мобільний телефон щоб подзвонити. Він дав ОСОБА_1 свій мобільний телефон та відволікся, а ОСОБА_1 з телефоном зник. Телефон йому повернули працівники поліції. Претензій до обвинуваченого не має, покарання просить призначити на розсуд суду.

Із протоколу огляду предмету від 08 травня 2020 року вбачається, що предметом огляду в приміщенні службового кабінету №303 Тернівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області є паперова пакувальна коробка від мобільного телефону, яким заволодів ОСОБА_1 06 травня 2020 року. Із фототаблиці до протоколу огляду предмету від 08 травня 2020 року вбачається загальний вигляд коробки від мобільного телефону, яким заволодів ОСОБА_1 06 травня 2020 року.

Із висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/104-17/2/12.1/243 від 13 травня 2020 року вбачається, що ринкова вартість мобільного телефону марки «Meizu M3S» моделі Y685H на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме на 06 травня 2020 року, могла складати 1233,33 грн. Стосовно визначення ринкової вартості сім-картки оператора мобільного зв`язку «Водафон» запитання не вирішувалося.

Із протоколу огляду предмету від 17 травня 2020 року вбачається, що в приміщенні ломбарду «Роял Кредит», розташованого за адресою: Дніпропетровська область м. Тернівка вул. Лермонтова буд. 6, оглянуто мобільний телефон марки «Meizu M3S» та договір № 1.1713 від 13 травня 2020 року, в якому зазначено позичальником ОСОБА_1 . Із фототаблиці до протоколу огляду предмету від 17 травня 2020 року вбачається загальний вигляд телефону марки «Meizu M3S».

Із договору № 1.1713 від 13 травня 2020 року вбачається, що предметом застави є телефон марки «Meizu M3», позичальник - ОСОБА_1 , сума кредиту, видана позичальнику, становить 600,00 грн.

Речовими доказами по справі, якими визнанні: мобільний телефон марки «Blackviєw» моделі А8, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 ; договір № 1.1579 від 01 травня 2020 року, який зберігається в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон марки «Meizu M3S» моделі Y685H, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 ; договір № 1.1713 від 13 травня 2020 року, який зберігається в матеріалах кримінального провадження.

Однак суд вважає, що кримінально-правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 , що викладена в обвинувальному акті за ч. 2 ст. 185 КК України, а саме повторність, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду даної справи з наступних підстав.

Так, кваліфікуючими ознаками ч. 2 ст. 185 КК України є крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Повторність крадіжки має місце тоді, коли крадіжка вчинена особою, яка раніше вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 185, 186, 189, 190, 191 КК України або статтями 187, 262 КК України.

Для повторності крадіжки не має значення, чи була особа засуджена за попереднє кримінальне правопорушення. Повторність крадіжки виключається, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності або якщо судимість за раніше вчинене кримінальне правопорушення була погашена або знята.

Так в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 засуджено 25 жовтня 2007 року вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області за ст. ст. 185 ч.1, 75,76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 24 червня 2008 року за ст.ст. 309 ч.2, ст. 71 ч.1 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 24 липня 2011 року з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 01 липня 2020 року, ч. 1 ст. 185 КК України віднесено до кримінальних проступків.

Так, згідно з п. 2-1 ч. 1 ст. 89 КК України, такими, що не мають судимості, визнаються: особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання.

Відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Отже, оскільки ОСОБА_1 відбув 24 липня 2011 року покарання, призначене вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2007 року за ст.185 ч.1 КК України, з урахуванням покарання призначеного вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 24 червня 2008 року за ст. 309 ч.2, ст. 71 ч.1 КК України, тому судимість була погашена відповідно до п. 2-1 ч. 1 ст. 89 КК України.

Отже, суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії обвинуваченого з ч.2 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки кваліфікуюча ознака повторність не знайшла своє підтвердження.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд визнає їх достатніми та допустимими, та приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєних кримінальних правопорушеннях.

Даючи юридичну оцінку його діям, суд вважає, що він винний: в таємному викраденні чужого майна (крадіжка) та його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України; в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, та його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 190 КК України.

При призначенні покарання суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України відноситься до кримінальних проступків, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів, а також особи обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується посередньо, інваліда 3 групи, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: психічні та поведінкові розлади, викликані вживанням опіоідів + психостимуляторів, синдром залежності, активне вживання.

Крім того, із досудової доповіді про обвинуваченого, підготовленої 17 серпня 2020 року Павлоградським міськрайонним відділом філії державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України слідує, що Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом`якшуючими покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення.

Суд вважає, що у обвинуваченогоОСОБА_1 щирого каяття не має, оскільки така обставина носить лише формальний характер. Так, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному кримінальному правопорушенні, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані кримінальним правопорушенням збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак, всупереч твердженням обвинуваченого щодо щирого каяття, у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачений відшкодував збитки потерпілім.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є рецидив злочинів.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступень тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується посередньо, інваліда 3 групи, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: психічні та поведінкові розлади, викликані вживанням (опіоідів + психостимуляторів), синдром залежності, активне вживання, обставин, які пом`якшують покарання: активного сприяння в розкритті кримінального правопорушення, та обставин, які обтяжують покарання: рецидив злочинів,обставин скоєння кримінальних правопорушень та відношення до скоєного, думки потерпілих, які прохали призначити покарання на розсуд суду, та з урахуванням досудової доповіді про обвинуваченого, відповідно до якої виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства, суд вважає, що для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень йому необхідно призначити покарання у вигляді арешту в межах санкції ч. 1 ст. 185, та у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України.

Призначене судом покарання з реальним його відбуванням є законним, справедливим, та воно сприятиме перевихованню винного та попередженню вчинення ним нових правопорушень. А тому підстави для застосування щодо обвинуваченого положень ст. 75 КК України відсутні.

Обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався, клопотань не заявлено.

Цивільні позови не заявлені.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 185 КК України - шість місяців арешту;

-за ч. 2 ст. 190 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, визначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ст. з-д Залесьє, Вілейського району, Мінської області, Республіка Білорусь, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (одержувач платежу: УК у Чечелівському районі м. Дніпра/ 24060300, номер рахунку: UA878999980313060115000004008, код ЄДРПОУ 37989253, найменування установи банку: Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації доходу: інші надходження), за проведення судово-товарознавчої експертизи № 19/104-17/2/12.1/244 від 13 травня 2020 року у розмірі 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп.; за проведення судово-товарознавчої експертизи № 19/104-17/2/12.1/243 від 13 травня 2020 року у розмірі 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Blackviєw» моделі А8, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 , залишити за належністю потерпілому ОСОБА_2 ; мобільний телефон марки «Meizu M3S» моделі Y685H, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 , залишити за належністю потерпілому ОСОБА_3 ; договір № 1.1579 від 01 травня 2020 року та договір № 1.1713 від 13 травня 2020 року, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: В.О. Корягін