Рішення № 92153995, 12.10.2020, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/505/20

Провадження № 2/499/232/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 жовтня 2020 року смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Кравчука О.О., учасника судового процесу секретаря судового засідання Кирилової С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Хлібна база №77» Державного агентства резерву України про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий.

09 червня 2020 року ОСОБА_1 (далі – також позивач) подала до суду позовну заяву до Державного підприємства «Хлібна база №77» Державного агентства резерву України (далі – також відповідач) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та просить стягнути на її користі середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у загальному розмірі 54620 гривень 42 копійки (далі – також позовна заява).

У позовній заяві позивач зазначає, що в період з 06 вересня 2018 року по 19 серпня 2019 року працювала на Державному підприємстві «Хлібна база №77» Державного агентства резерву України на посаді вагаря. За період роботи заробітна плата виплачувалася нерегулярно та не в повному обсязі, а на момент звільнення заборгованість відповідача перед позивачем становила 36223 гривень 13 копійок.

Судовим наказом Іванівського районного суду Одеської області від 08 жовтня 2019 року з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість у розмірі 36223 гривень 13 копійок (далі – також судовий наказ від 08 жовтня 2019 року). 20 березня 2020 року відповідач частково сплатив позивачу заборгованість у загальному розмірі 1000 гривень.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у загальному розмірі 54620 гривень 42 копійки.

Відповідач не подав до суду відзив проти позову.

2. Суд, з приводу неявки в судове засідання сторін, зазначає таке.

Позивач подала до суду заяву в якій зазначила, що позовну заяву підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи, та просила розгляд справи проводити за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не подавав, хоча повідомлений про час, дату і місце судового розгляду справи.

3. Процесуальні рішення та дії у справі такі.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 13 липня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а учасникам справи роз`яснено право подати до суду відзив, відповіді на відзив, заперечення та обов`язок подати до суду докази.

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 14 вересня 2020 року розгляд справи відкладено у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача.

12 жовтня 2020 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

4. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі.

З копії трудової книжки НОМЕР_1 вбачається, що позивач в період з 06 вересня 2018 року по 19 серпня 2019 року працювала на Державному підприємстві «Хлібна база №77» Державного агентства резерву України на посаді вагаря (а.с.6).

З довідки від 03 вересня 2019 року №102 наданої відповідачем, вбачається, що середня заробітна плата (дохід) позивача за день складає 366 гривень 58 копійок (далі - довідка №102, а.с.5).

20 березня 2020 року відповідач частково сплатив позивачу суму заборгованості у розмірі 1000 гривень, шляхом перерахунку на картковий рахунок позивача (а.с. 7).

5. Норми права, які застосував суд такі.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом (частина 1, 3 статті 43 Конституції України).

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (частина 1 статті 21 Закону України «Про оплату праці»).

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (частина 1 статті 24 Закону України «про оплату праці»).

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (частина 1 статті 116 Кодексу законів про працю України, далі – також КЗпП).

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина 1 статті 117 КЗпП).

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (частина 1 статті 27 Закону України «Про оплату праці»).

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, далі – також Порядок).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, далі –ЦПК).

6. Мотиви застосування норм права такі.

Системний аналіз норм наведених у розділі 5 цього рішення дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статтею 116 КЗпП, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Суд зазначає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Тому, не проведення розрахунку з працівником у зазначені строки, з вини власника або уповноваженого ним органу є підставою для відповідальності, передбаченої статті 117 КЗпП, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості сум, належних при звільненні, роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Суд відмічає, що, з 06 вересня 2018 року по 19 серпня 2019 року, позивач працювала на Державному підприємстві «Хлібна база №77» Державного агентства резерву України на посаді вагаря та була звільнена.

Суд констатує, що судовим наказом від 08 жовтня 2019 року, який набрав законної сили 11 листопада 2019 року, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 36223 гривні 13 копійок, а документи про його виконання в матеріалах справи відсутні.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 серпня 2019 року по 20 березня 2020 року, суд, виходить із загальних правил обчислення середнього заробітку, тобто, з середнього заробітку за останні два календарних місяці роботи відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці", Порядку.

Заробітна плата позивача за останні два місяці перед звільненням складає 7514 гривень 91 копійка, тому середньоденна заробітна плата за два місяці, що передували її звільненню, становить (7514, 91 + 7514, 91) : 41 робочий день = 366 гривень 58 копійок

Враховуючи зазначені обставини та керуючись положеннями Порядку, середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку по заробітній платі складає середньоденний заробіток помножений на кількість робочих днів – 366 гривень 58 копійок х 149 днів = 54620 гривень 42 копійки.

Таким чином, середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку заробітної плати у період з 19 серпня 2019 року по 20 березня 2020 року дорівнює 54620 гривень 42 копійки та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 54620 гривень 42 копійки визначений судом без утримання податків й інших обов`язкових платежів, оскільки такі утримання відповідно до статей 18, 162, 168, 180 Податкового кодексу України є обов`язком відповідача.

Зрештою, суд зазначає, що відповідач порушив права позивача, тому у відповідача виникає обов`язок виплатити середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку заробітної плати.

7. Суд застосовує таку практику Верховного суду.

Пленум Верховного Суду України у пункті 32 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9 роз`яснив, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку.

Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначив, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Враховуючи роз`яснення пленуму Верховного Суду України в абзаці 5 пункту 6 постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» слід зауважити, що оскільки, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд зазначає суму стягнення без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів покладаючи цій обов`язок на відповідача.

8. Висновок суду такий.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити повністю.

9. Розподіл між сторонами судових витрат такий.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК).

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок, яку суд стягує з відповідача на користь позивача, оскільки позовна заява задоволена повністю.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державного підприємства «Хлібна база №77» Державного агентства резерву України (місцезнаходження: селище Іванівка, Іванівського району, Одеської області, код ЄДРПОУ 20947701) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Хлібна база №77» Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 54620 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот двадцять) гривень 42 копійки.

Визначену судом суму середнього заробітку стягувати на користь ОСОБА_1 з вирахуванням прибуткового податку й інших обов`язкових платежів за період з 19 серпня 2019 року по 20 березня 2020 року.

Стягнути з Державного підприємства «Хлібна база №77» Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою до Іванівського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем, а позивачем у загальному порядку до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення.

Повне судове рішення складене 12 жовтня 2020 року.

СуддяО. О. Кравчук