Рішення № 91971639, 23.09.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2020м. ДніпроСправа № 904/1917/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

до Комунального підприємства "Міські автомобільні дороги-1" Нікопольської міської ради, м. Нікополь

про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 50 від 31.03.2016 року у загальному розмірі 28 845,30 грн.

Представники:

від позивача: Козятинський І.П., довіреність № 809 від 30.10.2019 року, провідний юрисконсульт департаменту з правового забезпечення;

від відповідача: Чермошенцев А.В., довіреність № 5/20 від 28.01.2020 року, представник.

ПРОЦЕДУРА:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "Міські автомобільні дороги-1" Нікопольської міської ради заборгованість за договором про постачання електричної енергії № 50 від 31.03.2016 року у загальному розмірі 28 845,30 грн.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (28 845,30 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу - у строк до 24.05.2020 року: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу - у строк до 14.05.2020 року: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2020 року позов Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Комунального підприємства "Міські автомобільні дороги-1" Нікопольської міської ради про стягнення заборгованості у загальному розмірі 28 845,30 грн. залишено без руху та запропоновано Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпровські електромережі" протягом 5-ми (п`яти) календарних днів, починаючи з наступного дня після отримання ухвали суду від 06.05.2020 року про залишення позовної заяви без руху, усунути допущені при оформленні позовних матеріалів недоліки, а саме надати Господарському суду Дніпропетровської області належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів, та роз`яснено Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпровські електромережі", що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду.

19.05.2020 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н про усунення недоліків позовної заяви.

20.05.2020 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи вищевикладене, з метою надання можливості сторонам реалізації своїх процесуальних прав і обов`язків та забезпечення рівності і змагальності сторін, суд вважає за необхідне перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/1917/20 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання, у зв`язку зі складністю цього спору, необхідністю визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та встановлення відповідних доказів, та надати сторонам час для вирішення спору мирним шляхом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2020 року здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/1917/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 07.07.2020 року о 11:00 год.

У підготовче судове засідання 07.07.2020 року представник позивача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2020 року підготовче судове засідання відкладено на 30.07.2020 року о 10:20 год.

У підготовчому судовому засіданні 30.07.2020 року сторонами надано додаткові усні пояснення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 04.09.2020 року та підготовче судове засідання відкладено на 03.09.2020 року о 12:20 год.

03.09.2020 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № 586/20 від 01.09.2020 року.

У підготовчому судовому засіданні 03.09.2020 року оголошено перерву до 15.09.2020 року о 12:00 год.

15.09.2020 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 15.09.2020 року про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року постановою КМУ від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" встановлено карантин на усій території України, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Крім того, 16.03.2020 року Рада суддів України з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендовано на період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме:

- роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;

- припинити всі заходи, не пов`язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);

- припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду;

- обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;

- обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;

- ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну

- адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв`язку;

- зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;

- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;

- суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров`я відповідну установу охорони здоров`я та керівництво суду телефоном, е-mail.

Також Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:

- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку;

- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;

- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

При визначенні особливостей роботи суду на період карантинних заходів слід враховувати спеціалізацію суду, інстанційність та відповідні категорії справ.

При вирішенні питання про можливість розгляду справ в режимі відеоконференції слід враховувати, що такий режим роботи суду не у повній мірі убезпечує від поширення захворювання, оскільки все ж передбачає необхідність явки громадян у декілька судів, які забезпечують проведення судового засідання у такому режимі.

Відповідно до частин 1-3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Разом з тим згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

15.09.2020 року у підготовчому судовому засіданні сторонами зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 15.09.2020 закрито підготовче провадження. Призначити справу до судового розгляду по суті на 23.09.2020 року о 12:30 год.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 23.09.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 50 від 31.03.2016 року, а саме в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої позивачем електричної енергії.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 525-526, 530, 611 Цивільного кодексу України.

На підтвердження своїх вимог надає такі докази:

- копія договору про постачання електричної енергії № 50 від 31.03.2016 року;

- копія акту про порушення № 000241 від 22.08.2019 року;

- копія акту про усунення порушень № 000241 від 22.08.2019;

- копія протоколу № 187 від 04.09.2019 року засідання комісії з розгляду акту про порушення;

- копія розрахунку по акту про порушення;

- копія рахунку.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву.

Комунальне підприємство «Міські автомобільні дороги-1» не визнає позовні вимоги, зазначає, що розрахунок суми недоврахованої електроенергії не відповідає п. 8.4.10. «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від14.03.2018

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі-позивач, постачальник) та Комунальним підприємством "Міські автомобільні дороги-1" Нікопольської міської ради (далі-відповідач, споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 50 від 31.03.2016 року.

Договір про постачання електричної енергії від 31.03.2016 № 50 з першого січня 2019 року втратив чинність та набув чинність публічний договір (Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, що розміщений на офіційному веб-сайті АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі»).

Представниками АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» було здійснено перевірку Відповідача за адресою: м. Нікополь, вул. Запорізька, 41.

В процесі перевірки Відповідача було виявлено порушення п. п. 2.3.4, 5.5.5. ПРРЕЕ, а саме: відсутність пломби ППКО, пломби АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на захисному кожусі відного рубильника № 70839023. Порушення продемонстровано споживачу.

Пунктом 8.9 Договору споживача про надання послуг з розподілу зазначено, що у разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною та/або порушень ПРЕЕ, Кодексу комерційного обліку, Кодексу систем розподілу, Кодексу системи передачі, Закону України «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох Сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу Сторону про необхідність складення акта. Сторона, яка здійснила таке порушення, не може без поважних причин відмовитись від складення та підписання відповідного акту.

У разі відмови Сторони, що здійснила порушення, від підписання акта, в акті робиться запис про відмову. Якщо акт на місці складення підписали не менше З уповноважених представників Сторони, що складала акт, такий акт вважається дійсним.

Відповідно до п. 8.2.5. ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

У Акті про порушення від 22.08.2019 № 000241 зазначений зміст виявленого правопорушення з посиланням на відповідні пункти Правил роздрібного ринку електричної енергії а також відомості, які необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії.

Відповідно до п. 8.2.6. ПРРЕЕ, споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 робочих днів до призначеного дня засідання комісії і має право бути присутнім на засіданні комісії. Споживача було належним чином повідомлено про дату і місце проведення засідання комісії, що підтверджується відміткою в акті про порушення про дату та час розгляду спірного акту.

22.08.2019 відбулося засідання комісії Постачальника електричної енергії по розгляду акту про порушення №000241 від 22.08.2019, на якому було прийнято рішення яке оформлене протоколом № 187 про нарахування кількості недоврахованої електроенергії у відповідності з пунктом 8.4.10 за формулою 4 ПРРЕЕ.

Сума нарахувань склала 28 845,30 грн. згідно розрахунку кількості недоврахованої електроенергії.

Пунктом 8.2.7. ПРРЕЕ встановлено, що споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.

Однак, зазначений рахунок не оплачений, що і стало причиною звернення позивача із даним позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" (далі - Закон) електрична енергія є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу, а ст. 26 Закону передбачає, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та ПКЕЕ згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 26 цього ж закону та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі - Правила/ПКЕЕ), дія яких поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб - підприємців, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

До правовідносин у сфері електроенергетики на момент виявлення порушення - застосовуються Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ України від 31.07.96 р. № 28, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.08.96 р. за № 417/1442 (надалі - ПКЕЕ), чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а також Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.99 р. № 441, методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджена постановою НКРЕ України від 04.05.2006 № 562, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.07.06 р. за № 782/12656 (надалі - Методика).

Так відповідно до п 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як раніше зазначалось, відповідачем під час проведення перевірки було складено Акт про порушення № 000241 від 22.08.2019 року про виявлене ним порушення споживачем п.п. 2.3.4., 5.5.5. ПРРЕЕ.

Акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома повноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) п.6.41 ПКЕЕ).

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

З матеріалів справи вбачається, що акт про порушення № 000241 від 22.08.2019 підписано трьома представниками позивача, які проводили перевірку, за присутності представника споживача, який підписав акт без зауважень та заперечень.

Тобто, складений представниками постачальника електроенергії, відповідає вимогам ПРРЕЕ та є дійсним.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

З Актом № 000241 про порушення відповідач був ознайомлений, що підтверджується відміткою про ознайомлення.

Згідно розрахунку відповідачу нараховано 28 845,30 грн.

На оплату активної електроенергії по акту № 000241 від 22.08.2019 на суму 28 845,30 грн. позивачем виставлений рахунок № акт 000241 від 04.09.2019.

Копія протоколу № 187 від 04.09.2019 засідання комісії з розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією та рахунок № акт 000241 від 04.09.2019 вручені представнику відповідача, про що мається відмітка з номером реєстрації вхідної кореспонденції.

Матеріали справи не містять доказів оскарження або скасування протоколу № 187 від 04.09.2019 засідання комісії з розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією.

Формула 8.4.10, застосована позивачем під час розрахунку вартості необлікованої електроенергії відповідає виявленому порушенню ПРРЕЕ.

Як раніше зазначалось, представником відповідача акт про порушення ПРРЕЕ від 22.08.2019 підписано без зауважень, в тому числі щодо інформації, на підставі якої позивачем визначено потужність та тривалість роботи обладнання протягом доби. Контррозрахунок, підтверджений належними та допустимими доказами стосовно зазначених величин, які на його думку відповідають формулі 8.4.10 ПРЕЕ відповідач не надав.

Зазначене спростовує доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Пунктом 10.2. Правил визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Отже рахунок № акт 000241 від 04.09.2019 акт № 000241 на суму 28 845,30 грн. підлягає оплаті.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів оплати рахунку № акт 000241 від 04.09.2019 на суму 28 845,30 грн. в повному обсязі або частково

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про стягнення з Комунального підприємства "Міські автомобільні дороги-1" Нікопольської міської ради 28 845,30 грн. недоврахованої електричної енергії підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Міські автомобільні дороги-1" Нікопольської міської ради (53219, м. Нікополь, вул. Ушинського, 53, код ЄДРПОУ 38578897) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 22, код ЄДРПОУ 23359034) - 28 845,30 грн. - основного боргу та 2 102,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.10.2020

Суддя В.Г. Бєлік