Ухвала суду № 91657442, 21.09.2020, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/360/20

Номер провадження 1-кп/194/89/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2020 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Соколової Ю.І.,

за участю секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,

прокурора Олійникова Б.Ю.,

захисника Голіцина О.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 листопада 2019 року за № 12019040380000517 у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкаючого: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тернівського міського суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2020 року було продовжено обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 30 вересня 2020 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою до 60 днів, оскільки він вчинив злочини в період іспитового строку, ніде не працює, не має постійного джерела доходів, не має міцних соціальних зв`язків, що дає підстави вважати, що ОСОБА_2 , перебуваючи на свободі буде продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, та може переховуватися від суду. Ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились.

Також, прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 строку тримання під вартою до 60 днів, оскільки вона вчинила злочини в період іспитового строку, ніде не працює, не має постійного джерела доходів, не має міцних соціальних зв`язків, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі буде продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, та може переховуватися від суду. Ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_2 вважав за можливе розглянути клопотання за відсутності його захисника, пояснив, що зможе на сьогодні захистити себе сам та від безоплатного захисника відмовився. Щодо клопотання категорично не погоджується, просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він має стійкі соціальні зв`язки, дитину та батьків.

Обвинувачена ОСОБА_1 заперечувала проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки в неї є житло, діти, матір та намірів ухилитися від суду не має.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 – адвокат Голіцин О.М. проти задоволення клопотання щодо продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, оскільки клопотання не обґрунтоване, не вмотивоване та прямо суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, оскільки існування ризиків прокурором не підтверджено, просив застосувати більш м`який запобіжний захід в вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вважає за необхідне продовжити обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 листопада 2020 року включно, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Судом встановлено, що підстав для скасування та зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не має, оскільки суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та вони не зменшились, закінчити судовий розгляд до закінчення дії попередньої ухвали про тримання осіб під вартою не можливо.

Судом також враховано, що обвинувачена ОСОБА_1 хоча і має на утриманні малолітніх дітей, але не працює, негативно характеризується за місцем мешкання, стан здоров`я обвинуваченої не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення.

Обвинувачений ОСОБА_2 хоча і має стійкі соціальні зв`язки, але не працює та не має офіційного джерела доходу, стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення.

Матеріали провадження не містять інших переконливих відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під вартою та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.

На думку суду, в цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачені обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, скоєних в період іспитового строку за попереднім вироком за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, санкція статті, за якою на даний час обвинувачуються передбачає позбавлення волі строком до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, жодного свідка ще не допитано, а тому продовження обвинуваченим строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовувався цей вид запобіжного заходу.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів наразі не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд зважає на практику ЄСПЛ та вважає слушним посилання захисника Голіцина О.М. на те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених під час розгляду кримінального провадження, а тому суд приходить до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою до 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 183, 331, 371-372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань № 4 строком по 18 листопада 2020 року включно.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 , строку тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань № 4 строком по 18 листопада 2020 року включно.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Суддя Ю.І. Соколова