Рішення № 91297697, 02.09.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2149/20

02 вересня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Тернопільміськгаз" (далі - позивач, ПАТ "Тернопільміськгаз") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови про арешт коштів боржника від 30.07.2020 року ВП №60302963 та ВП №60302899 в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на розрахункових рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у відділенні акціонерного товариства "ПУМБ" (далі - АТ "ПУМБ"), та призначенні для виплати заробітної плати, здійснення нарахувань на заробітну плату працівників та сплати інших платежів до бюджету України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.07.2020 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в межах виконавчих проваджень ВП №60302963 та ВП №60302899 винесено постанови про арешт коштів боржника, якими накладено арешт на кошти ПАТ "Тернопільміськгаз", що містяться на рахунках, відкритих в АТ "ПУМБ", а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанов про арешт коштів боржника. Про існування останніх позивач дізнався по факту блокування розрахункових рахунків № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 у вказаній банківській установі в момент намагання провести розрахункові операції з виплати заробітної плати працівникам ПАТ "Тернопільміськгаз" та сплати податків та зборів. Чинним законодавством не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати, зобов`язання з виплати якої мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.

За таких обставин, оскільки арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови державного виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати, позивач звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

На виконання вимог вказаної ухвали, 27.08.2020 року відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано до суду відзив (а.с.66-71). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на безпідставність доводів позивача, оскільки 30.07.2020 року державним виконавцем було винесено постанови ВП №60302963 та ВП №60302899 про арешт коштів боржника, якими постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на усіх рахунках АТ "ПУМБ", а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться па рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику. Розрахункові рахунки не відносяться до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти якого заборонено, а відповідно, державний виконавець мав право накладати на них арешт. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та у разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представниками сторін 02.09.2020 року надано суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження, надавши пояснення у судовому засіданні 27.08.2020 року, згідно яких представник ПАТ "Тернопільміськгаз" підтримує заявлені позовні вимоги, а представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заперечує проти позову в повному обсязі.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 та ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувають виконавчі провадження ВП №60302963 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП №51242228 від 06.06.2019 року та ВП№60302899 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП №55575117 від 11.10.2019 року, боржником у яких зазначено ПАТ "Тернопільміськгаз".

В межах вказаних виконавчих проваджень 30.07.2020 року винесено постанови, якими накладено арешт на грошові кошти, що містяться на усіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ПАТ "Тернопільміськгаз", ВП №60302963 у межах суми звернення 988789,80 грн. (а.с.8) та ВП№60302899 у межах суми звернення 2243120,10 грн. (а.с.10).

Як слідує довідок АТ "ПУМБ" №ТР4-07.8/67 від 27.11.2019 року та №ТР4-07.8/1 від 13.01.2020 року ПАТ "Тернопільміськгаз" відкрито поточні рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 відповідно (а.с.11-14).

Згідно з довідкою АТ "ПУМБ" №ТР4-07.8/40 від 07.08.2020 року за вказаними поточними рахунками у період з 01.01.2020 року по 30.06.2020 року здійснювались наступні операції: з оплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів до відповідних бюджетів; з переказу коштів для виплати заробітної плати та інших виплат, передбачених законодавством України, найманим працівникам; з переказу коштів на інші цілі, пов`язані з господарською діяльністю клієнта (а.с.56).

На адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України цінним листом (а.с.46) ПАТ "Тернопільміськгаз" надіслано заяву про зняття арешту, накладеного постановами від 30.07.2020 року ВП №60302963 та ВП№60302899 на розрахункові рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 у АТ "ПУМБ", в межах липневого фонду оплати праці у розмірі 2800000,00 грн. (а.с.55), відповіді за результатами розгляду не отримано.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій та актів відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

У відповідності до ст.1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами 1 та 2 ст.18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Загальний порядок звернення стягнення на кошти боржника визначено у розділі VII Закону №1404-VIII.

Так, згідно з ч.1 та 2 ст.48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35 1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15 1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19 1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Крім того, положеннями ч.1 та 2 ст.52 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Разом з тим, в силу приписів ч.3 ст.52 Закону №1404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ч.2 ст.59 Закону №1404-VIII у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з п.10 ч.1 ст.34 Закону №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

За змістом п.1 ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

З наведених норм права вбачається, що під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому, ст.48 Закону №1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч.3 ст.52 Закону №1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч.2 ст.59 Закону №1404-VIII.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, що передбачено ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII.

Аналогічний правовий висновок сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 року в справі №905/361/19.

Як встановлено судом, ПАТ "Тернопільміськгаз" має відкриті поточні рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в АТ "ПУМБ".

Відповідно до пп.6 п.3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Водночас чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.

Разом з тим кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст.43 Конституції України).

Згідно із ч.5 ст.97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Приписами ст.25 Закону України "Про оплату праці", забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому, своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (ст. 24 Закону "Про оплату праці").

Відповідно до ст.10 Конвенції № 95 щодо захисту заробітної плати від 01.07.1949 року, яка ратифікована Україною 04.08.1961 року, заробітна плата може бути об`єктом арешту або передачі тільки в тій формі і в тому розмірі, який передбачений національним законодавством. Заробітна плата повинна охороняться проти арештів і передачі в тій мірі, в якій це вважається необхідним для утримання працюючого і його сім`ї.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами обов`язковості сплати; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу) (ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

З аналізу вищезазначених норм законів випливає, що зобов`язання з виплати заробітної плати та здійснення нарахувань на заробітну плату мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку.

У разі виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та сплати обов`язкових платежів в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою заяву про зняття арешту, накладеного постановами від 30.07.2020 року ВП №60302963 та ВП№60302899 на розрахункові рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 у АТ "ПУМБ", в межах липневого фонду оплати праці у розмірі 2800000,00 грн.

Однак, відповіді за результатами розгляду вказаного звернення відповідачем суду не представлено, тоді як здійснення виплати заробітної плати, нарахувань на заробітну плату працівників ПАТ "Тернопільміськгаз" та сплати інших платежів до бюджету України по зазначених рахунках підтверджується наданими позивачем звітом форми Д4 про суми нарахованої заробітної плати, довідкою №389 від 19.08.2020 року про розмір нарахованої у липні 2020 року заробітної плати працівникам ПАТ "Тернопільміськгаз", довідкою АТ "ПУМБ" №ТР4-07.8/40 від 07.08.2020 року про те, що за період з 01.01.2020 р. по 30.06.2020 року за поточними рахунками здійснювалися операції, в тому числі з переказу коштів для виплати заробітної плати та інших виплат, передбачених законодавством України, найманим працівникам, що містяться в матеріалах справи.

З огляду на викладене, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм дають підстави для висновку про безпідставне не зняття державним виконавцем арешту з коштів, які знаходяться на поточному рахунку боржника, на підставі поданих позивачем документів, підтверджуючих виникнення зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру, в розмірі зобов`язання з виплати заробітної плати, що свідчить про невідповідність постанов про арешт коштів боржника від 30.07.2020 року ВП №60302963 та ВП №60302899 в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на розрахункових рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у АТ "ПУМБ" та призначенні для виплати заробітної плати, здійснення нарахувань на заробітну плату працівників ПАТ "Тернопільміськгаз" та сплати інших платежів до бюджету України, критеріям правомірності дій суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже є протиправними.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, обираючи спосіб захисту порушеного права, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, а порушенні права відновленню шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з коштів ПрАТ "Тернопільміськгаз", що містяться на розрахункових рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у відділенні АТ "ПУМБ", які призначені для виплати заробітної плати, здійснення нарахувань на заробітну плату ПрАТ "Тернопільміськгаз" та сплати обов`язкових платежів до бюджету.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позов підлягає до задоволення частково, то суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору розмірі 1051,00 грн. згідно квитанції №27949017 від 13.08.2020 року (а.с.57) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з коштів приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз", що містяться на розрахункових рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих у відділенні акціонерного товариства "ПУМБ", накладений згідно постанови про арешт коштів боржника від 30.07.2020 року ВП №60302963 та від 30.07.2020 року ВП №60302899, в частині коштів, які призначені для виплати заробітної плати розмірі 2800000 (два мільйони вісімсот тисяч) гривень, здійснення нарахувань на заробітну плату працівників приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" та сплати обов`язкових платежів до бюджету.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь приватного акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" судовий збір за подання позову в розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня 00 (нуль) копійок, сплачений відповідно до квитанції №27949017 від 13.08.2020 року.

Позивач: приватне акціонерного товариства "Тернопільміськгаз" (46006, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Шептицького, будинок 20, код ЄДРПОУ 21155959).

Відповідач: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13, код ЄДРПОУ 00015622).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 вересня 2020 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.