Постанова № 9127779, 21.04.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                            № 2а-978/10/2370 21.04.2010 р.                                                                       м. Черкаси

11 год. 10 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі –Руденко Ю.В.,

за участю:

представника позивача –Гребенюка С.А. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Літек»про припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством,

ВСТАНОВИВ:

Уманська об’єднана державна податкова інспекція Черкаської області звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Літек»про припинення підприємницької діяльності юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення вимог Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ не подавав до державних податкових органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів). Згідно Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»це є підставою для припинення підприємницької діяльності юридичної особи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав викладених в адміністративному позові.

Відповідач до зали судового засідання не з’явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Літек»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Уманської міської ради 14.05.1996 року за № 223, зареєстроване за адресою: м. Умань, вул. Паризької Комуни, 31. Як платник податків ТОВ «Літек»взяте на облік в органах державної податкової служби 22.05.1996 року за № 7.193.

Згідно довідки Уманської ОДПІ Черкаської області № 6176/15-122 від 02.03.2010 року ТОВ «Літек»останній звіт (декларацію по податку на прибуток) подано 09.11.2004 року. Відповідно до довідки про розрахунки з бюджетом Уманської ОДПІ Черкаської області № 8442/19-034 від 25.03.2010 року відповідач заборгованості по сплаті податків не має.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Стаття 19 Господарського кодексу України встановлює обов'язок усіх суб'єктів господарювання здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.

Стаття 9 Закону України «Про систему оподаткування»одним з обов'язків платників податків визначає подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Порядок подання податкових декларацій визначений в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III. Зокрема статтею 4 цього Закону передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно наданої суду довідки № 6176/15-122 від 02.03.2010 року, відповідач останній раз подавав звітність до Уманської ОДПІ в 2004 році.

Таким чином, відповідач порушив правила здійснення господарської діяльності, встановлені статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування».

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду.

Відповідно до частин 1 та 6 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб'єкта господарювання.

Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-IV (надалі за текстом - «Закон № 755-IV»).

Згідно статті 33 Закону № 755-IV юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, визначені в статті 38 Закону № 755-IV. До таких підстав належить, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до п. 6 ст. 38 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»у разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або засновника (учасника) юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

З урахуванням наведених норм, а також того, що відповідач не подавав до державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності більше одного року, вказані дії порушують встановлені законодавчими актами правила здійснення господарської діяльності та є підставою для припинення такого суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Уманської ОДПІ підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, п.4 ст.94, ч.2 ст.128, 122, ст.ст.158-159, 161-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Припинити товариство з обмеженою відповідальністю «Літек»(ідентифікаційний код 24350302).

Копію цієї постанови направити державному реєстратору виконавчого комітету Уманської міської ради Черкаської області для виконання обов'язків визначених ст.ст. 38, 40 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий С.О. Кульчицький