Вирок № 90964039, 14.08.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7553/20

Провадження № 1-кп/219/1088/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2020 року м. Бахмут

Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С., за участю секретаря судового засідання Троян Л.К., розглянувши в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2020 року за № 12020050150000793, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівська (нині - Бахмут) Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не судимого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні проступку, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2020 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, більш точний час не встановлено, ОСОБА_1 , проходячи по вул. Леваневського в м. Бахмут Донецької області на землі біля магазину «Універсам» побачив прозорий поліетиленовий пакет, який підняв та, розгорнувши, побачив в ньому порошкоподібну речовину світло-рожевого кольору масою 0,9103 г, розуміючи, що це психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін, незаконно придбав її, після чого, діючи умисно, з метою незаконного зберігання психотропних речовин для особистого вживання без мети збуту, не маючи відповідного дозволу, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року, вищезазначену психотропну речовину поклав у належу йому валізу, тим самим почав незаконно зберігати її при собі для подальшого особистого вживання без мети збуту до вилучення її 17 квітня 2020 року поліцейськими Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області.

17 квітня 2020 року о 16 годині 11 хвилин ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП (непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху), після чого за добровільною письмовою згодою ОСОБА_1 та за участю запрошених понятих було проведено огляд особистих речей останнього, в ході якого у ОСОБА_1 в належній йому валізі було виявлено та вилучено прозорий поліетиленовий пакет, в якому знаходилась порошкоподібна речовина світло-рожевого кольору масою 0,9103 г, яка, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін масою 0,7140 г, яку ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Згідно ч. 2 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, поло беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

До обвинувального акту при його направленні до суду додано заяву ОСОБА_1 , складену в присутності захисника Павличука В.П., про визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно ч. 4. ст. 382 КПК копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Таким чином, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно із вимогами ст. 65 КК України, ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, свою вину в скоєнні кримінального проступку визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштований, тож суд, з урахуванням зазначених вище обставин, особи обвинуваченого, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_1 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. визначеному санкцією ч. 1 ст. 309 КК України в редакції станом на час вчинення кримінального правопорушення, що відповідає вимогам ст. ст. 4, 5 КК України, щодо чинності закону про кримінальну відповідальність у часі.

Санкція ч. 1 ст. 309 КК України, яка діяла на час вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбачала покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Відповідно до санкції ч. 1 ст. 309 КК України, яка діє на день розгляду кримінального провадження, передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

З наведеного вбачається, що ч. 1 ст. 309 КК України (в редакції змін, внесених Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII) пом`якшує верхню межу покарання і посилює нижню межу покарання в частині збільшення мінімального розміру штрафу.

За таких обставин, ураховуючи положення ч. 1 ст. 5 КК України, суд дійшов до переконання, що в даному випадку підлягає застосуванню закон про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Судові витрати по справі за проведення експертизи № 1/12-588 від 30 липня 2020 року в сумі 653,80 гривень підлягають стягненню з винного ОСОБА_1 на користь держави.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст.ст. 371, 373, 374, 381-382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (в редакції Закону №270-VI, чинної на час вчинення діяння, з урахуванням змін, внесених Законом №2617-VIII, в частині, що частково пом`якшують кримінальну відповідальність) та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень у дохід держави.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Речовий доказ, а саме: порошкоподібну речовину масою 0,8644 г у пакеті з пазовим замком (пакування експерта), фрагмент первинного полімерного згортка та первинну упаковку (сейф-пакет INZ1032218) у прозорому пакеті з полімерного матеріалу (упаковка експерта), опечатаному складеним удвоє аркушем паперу з відбитком круглої мастичної печатки «Відділ дослідження матеріалів речовин і виробів № 2» Донецький НДЕКЦ ідент.код № 25574914 написом «…Висновок № 1/12-588 від 30 липня 2020 року ЄРДР № 12020050150000793», датою пакування, разом з копією висновку експерта № 3/12-588 від 30.07.2020, які зберігаються в камері схову Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області за квитанцією № 028670, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертизи № 1/12-588 від 01 липня 2020 року в сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) днів з часу отримання учасниками судового провадження копії вироку суду.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя О.С. Конопленко