Вирок № 90675437, 23.07.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/5623/20

Провадження №1-кп/359/595/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2020 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

розглянувши в судовому засіданні без технічної фіксації в спрощеному провадженні без виклику учасників кримінальне провадження №12020110100001373, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2020 року, що надійшло до суду 22.07.2020 року з обвинувальним актом та доданими матеріалами, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Смоліне Маловисківського району Кіровоградської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово не працюючого, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України,

та вивчивши матеріали кримінального провадження

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, тобто у привласненні офіційного документу, за наступних обставин.

16.06.2020 року, близько 22 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебував по АДРЕСА_2 , де проводив свій вільний час разом зі своїми знайомими, зокрема з потерпілим ОСОБА_2 , який 29.07.2014 року уклав договір між AT КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) №SAMDNWFC00007365818 від 29.07.2014 року про надання банківських послуг та видання платіжної картки на ім`я ОСОБА_3 .

Перебуваючи за вищевказаною адресою ОСОБА_1 помітив, на столі банківську картку AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка перебувала у власності ОСОБА_3 .

В цей час, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на привласнення банківської картки AT КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , яка є різновидом документу, тобто матеріальною формою одержання, зберігання і використання інформації щодо майнового стану ОСОБА_3 , з метою подальшого її використання для викрадення грошових коштів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_1 , дочекавшись доки потерпілий ОСОБА_3 покине вищевказане приміщення, скориставшись тим, що потерпілий залишив платіжну картку AT КБ «ПриватБанк» на столі, посягаючи на встановлений законодавством порядок ведення, обігу і використання офіційних документів, який забезпечує нормальну діяльність прав і законних інтересів громадян, порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення, привласнив належну ОСОБА_3 банківську картку № НОМЕР_2 , яку поклав до кишені своєї куртки та в подальшому використав її для розрахунку за товари та послуги.

Таким чином, ОСОБА_1 , обвинувачується в привласненні офіційного документу, тобто у кримінальному правопорушенні (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України

Указані обставини встановлені органом досудового розслідування та, як встановлено судом, не оспорюються учасниками судового провадження.

З цього приводу, в матеріалах кримінального провадження, містяться відомості та докази тому, що обвинувачений ОСОБА_1 в присутності захисника - адвоката Чемериса І.В., надав письмову заяву, відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України, згідний з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, згідний з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с. 72-73).

Потерпілим ОСОБА_2 надано також письмову заяву, в якій останній погодився з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначив, що він ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч.2 ст.302 КПК України, та погодився з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а.с. 64-66).

Судом також встановлено, що під час досудового розслідування підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а прокурор Кадирова К.А. надала клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та виклику учасників судового провадження на підставі ч.1 ст.302 КПК України (а.с. 74-75).

Суд перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз`яснено та останні дотримані, сумнівів у добровільності відповідної заяви підозрюваного та потерпілого у суду не виникло, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_1 , на думку суду, своїми умисними діями, що виразилися у привласненні офіційного документу, вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 357 КК України. Вчинення ним даного кримінального проступку не оспорюється.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання за вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення.

При призначенні обвинуваченому покарання за вчинений кримінальний проступок, суд керується вимогами ст. 65 КК України та виходить з аналізу даних про особу обвинуваченого, суспільної небезпеки вчиненого ним, його відношення до скоєного, наявністю пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, матеріальний та сімейний стан особи, тощо.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченої, суд встановив, що: ОСОБА_1 раніше не судимий (а.с. 54); до лікарів нарколога та психіатра за амбулаторною допомогою не звертався, на обліках не перебуває (а.с. 56), характеристика щодо останнього в матеріалах кримінального провадження відсутня, має постійне місце проживання та родину, що свідчить про міцні соціальні зв`язки, тощо.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, сприяння досудовому розслідуванню у встановленні істини у справі, тощо.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено, про них не зазначив і прокурор в обвинувальному акті.

Таким чином, при призначенні обвинуваченому покарання, необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 має бути призначене за вчинений кримінальний проступок покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Призначення ж іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним, зважаючи на характеризуючи особу дані, відношення останнього до скоєного. Підстав для застосування більш суворого покарання судом не встановлено.

При цьому суд враховує положення ст. 5 КК України щодо зворотної дії в часі закону про кримінальну відповідальність, та те, що 01.07.2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень». Згідно вказаного закону покарання за ч.1 ст. 357 КК України, що була віднесена до кримінальних проступків, з урахуванням вимог ст. 12 КК України, не змінилось.

Тому саме таке покарання, на думку суду, має на меті не лише покарання а і виправлення обвинуваченого, з урахуванням обставин вчиненого ним, його матеріального та сімейного становища, тощо.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України, в той же час такі відсутні в кримінальному провадженні. Претензій матеріального характеру у потерпілого до обвинуваченого в цьому кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлений.

Процесуальних витрат не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 65-67, 357 КК України, ст.ст. 368, 370-374, 381-382 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Засуджений ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (отримувач коштів: Борисп. УК/Бориспіль/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007070; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA888999980313070106000010004; код класифікації доходів: 21081100), - в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду С.М. Вознюк