Рішення № 90451252, 17.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3261/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/3261/20 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк" про зняття арешту,

В С Т А Н О В И В:

22 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (надалі - відповідач, Шевченківський ВДВС), зазначивши третіми особами без самостійних вимог Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк" та Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "Укргазбанк", в якому просить суд зняти арешт з поточних рахунків позивача № НОМЕР_1 IBAN UA НОМЕР_2 та субрахунку № НОМЕР_3 , відкритих в ПАТ Акціонерний Банк "Укргазбанк", накладений 25.01.2019 постановою головного державного виконавця Шевченківського ВДВС Вертелецькою Л.А. у виконавчому провадженні №56682733, а відомості про боржника виключити з Єдиного реєстру боржників.

Мотивуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на даний час його правовідносини з кредитором (ПАТ "Ідея Банк") врегульовані таким чином, що з його заробітної плати здійснюються відрахування у розмірі 20%, які направляються на задоволення вимог стягувача у ВП №58299240 та у ВП №56682733. Незважаючи на це, державний виконавець винесла ще й постанову про арешт його грошових коштів, розміщених на рахунках у банку, на які здійснюється зарахування заробітної плати, внаслідок чого позивача незаконно позбавлено засобів існування.

Ухвалою судді від 30.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду без виклику учасників (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк" (надалі - ПАТ "Ідея Банк").

07.07.2020 до суду від ПАТ "Ідея Банк" надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначає, що даний позов слід розглядати за правилами цивільного судочинства, оскільки його змістом є вимога власника, чиї права оспорюються, про констатацію перед особами, які оспорюють його право на річ, наявності у нього права власності на спірне майно. Тому просив суд закрити провадження у цій справі (а.с. 33-34).

15.07.2020 до суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення з приводу заявленого позову, в яких позивач наводить приклади в окремих справах у подібних правовідносинах.

Незважаючи на те, що матеріали справи містять інформацію про повідомлення усіх учасників щодо відкриття провадження у справі, відповідач правом на подачу відзиву на позов у визначений судом строк, який спливає 17.07.2020, не скористався.

Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У зв`язку з цим суд, керуючись ч. 6. ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснює розгляд справи за наявними матеріалами з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На виконанні у головного державного виконавця Шевченківського ВДВС Вертелецької Л.А. перебуває виконавче провадження №56682733 з примусового виконання виконавчого напису №1092, вчиненого 23.05.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ідея Банк" заборгованості у розмірі 53 170,26 грн (а.с. 11).

Вказана заборгованість виникла у зв`язку з невиконанням позивачем грошових зобов`язань за кредитним договором №Z03.178.74685 від 19.04.2016, укладеного між ПАТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 (Позичальник) (а.с. 9).

Так, 02.07.2018 на адресу Шевченківського ВДВС надійшла заява ПАТ "Ідея Банк", в якій Банк просив прийняти до примусового виконання виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. за №1092 від 23.05.2018 (а.с. 46), у зв`язку з чим постановою відповідача від 03.07.2018 було відкрито виконавче провадження №56682733 (а.с. 47).

03.07.2018 державним виконавцем Шевченківського ВДВС накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника (а.с. 49-50) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 58 687,28 грн.

25.01.2019 постановою головного державного виконавця Шевченківського ВДВС Вертелецькою Л.А. накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику (а.с. 64).

Відповідно до наказу №357 ос від 17.12.2018 ОСОБА_1 працевлаштувався на посаду охоронника 1 розряду команди воєнізованої охорони №2 батальйону Управління поліції охорони в Полтавській області (а.с. 16).

05.03.2019 постановою державного виконавця звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 в Управлінні поліції охорони в Полтавській області шляхом здійснення відрахувань у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 58 624,28 грн (а.с. 72).

У зв`язку з цим з 01.03.2019 бухгалтерією Управління поліції охорони в Полтавській області із заробітної плати ОСОБА_1 щомісячно здійснюється відрахування у розмірі 10% за постановою Шевченківського ВДВС від 05.03.2019, та надсилаються звіти про здійснені відрахування та виплати, копії яких наявні в матеріалах справи.

13.02.2020 позивач звернувся до Шевченківського ВДВС з клопотанням, в якому просив зняти арешт зі свого поточного рахунку, відкритому в ПАТ АБ "Укргазбанк" 28.02.2017 відповідно до заяви-Договору №А37-0124387-17-START (а.с. 10), для зарахування заробітної плати (а.с. 26), на що отримав відмову у формі листа від 21.04.2020 №45976 з огляду на відсутність підстав для зняття арешту, передбачених статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 27).

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у знятті арешту, оскільки фактично позивач позбавлений права розпоряджатися своїм заробітком, той звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII виконавчі написи нотаріусів віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

До заходів примусового виконання рішень статтею 10 Закону №1404-VIII, крім іншого, віднесено звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 7 частини третьої цієї ж статті, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

За змістом частин першої та другої статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи з примусового виконання у спосіб та в порядку, які визначені виконавчим документом і законом, у тому числі накладати арешт на кошти, які перебувають на рахунках боржника.

Поряд з цим, як визначено абзацом 2 частини другої статті 48 Закону №1404-VIII, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 151 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 191 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України "Про теплопостачання", статті 181 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Тобто, лише ці рахунки є спеціальними для цілей примусового виконання при застосуванні положень п. 7 ч. 3 ст. 18, ч. 2 ст. 48, ч. 3 ст. 52, ст. 56 Закону №1404-VIII щодо накладення арешту на кошти на таких рахунках.

Системний аналіз вищевказаних положень Закону №1404-VIII у співставленні з приписами ст. 1074 ЦК України, ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" дає суду підстави для формулювання висновку про те, що рахунки на які зараховується заробітна плата, нормативно не визначені як рахунки із спеціальним режимом використання. Натомість вказані рахунки є звичайними поточними рахунками, оскільки законодавство не містить визначення такого виду рахунку як "зарплатний", що свідчить про відсутність будь-яких законодавчих обмежень для застосування виконавцем арешту коштів на таких рахунках.

Не містить таких обмежень, в частині можливості звернення стягнення на основну заробітну плату, і ст. 73 Закону №1404-VIII, якою визначено види коштів, на які не може бути звернено стягнення.

У свою чергу, порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника визначений статтями 68-70 Закону №1404-VIII.

Так, статтею 68 Закону №1404-VIII передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Згідно з частиною першою статті 69 Закону №1404-VIII підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Згідно з частиною другою статті 70 Закону №1404-VIII із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Як свідчать встановлені судом обставини справи, відкриваючи виконавче провадження №56682733 щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу, державний виконавець визначив порядок примусового виконання виконавчого документу шляхом здійснення відрахування з доходів боржника на користь стягувача, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу у розмірі 58 624,28 грн. При цьому виконавцем зобов`язано підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховувати кошти у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику.

До того ж, як з`ясовано судом, кожного місяця 10% від заробітної плати позивача відраховується на користь ПАТ "Ідея Банк" на виконання постанови від 05.03.2019 ВП №56682733 та 10% згідно з постановою від 06.03.2019 ВП №58399240, як про це зазначено у довідці Управління поліції охорони в Полтавській області від 19.07.2019 №1673/ів/№в/3-2019 (а.с. 22).

Тобто, відкриваючи виконавче провадження та визначаючи вищенаведений спосіб примусового виконання, державний виконавець діяв у точній відповідності до вимог Закону №1404-VIII.

З наведеного вище випливає висновок про те, що чинним законодавством передбачений окремий порядок здійснення відрахувань із заробітної плати в рамках виконавчого провадження шляхом надсилання постанови про звернення стягнення на заробітну плату роботодавцю боржника.

Про правильність такого висновку свідчать і положення статті 43 Конституції України, відповідно до якої, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Принципи, закріплені у статті 43 Конституції України, також знаходять своє вираження і в положеннях статті 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України "Про працю".

Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на одержання винагороди за працю.

Відповідно до листа ПАТ АБ "Укргазбанк" від 05.04.2019 №5-323/16/379/2019, адресованого Шевченківському ВДВС, на поточний рахунок боржника №26200330081814.100101.980 накладено арешт. 04.04.2019 клієнт ОСОБА_1 звернувся в Банк з повідомленням про те, що на даний рахунок відбувається зарахування його заробітної плати. Також ОСОБА_1 повідомив, що за місцем працевлаштування з його заробітної плати вже відбувається стягнення коштів, згідно постанови ДВС, що надійшла на підприємство. У зв`язку з вищевикладеним Банк просив направили до ПАТ АБ "Укргазбанк" постанову про зняття арешту з грошових коштів, що містяться на рахунку № НОМЕР_3 , який відкритий для виплати заробітної плати Клієнту банку ОСОБА_1 (а.с. 24).

Тож очевидним є те, що поточний рахунок ОСОБА_1 відкритий в ПАТ АТ "Укргазбанк" саме для зарахування та виплати заробітної плати.

Отже, арешт коштів позивача, що містяться на рахунку призначеному для зарахування заробітної плати, фактично позбавляє позивача джерел до існування та порушує його право на одержання винагороди за працю.

У зв`язку з цим суд зазначає, що реалізуючи своє повноваження на накладення арешту на кошти боржника з метою примусового виконання виконавчого документа державний виконавець, як суб`єкт владних повноважень, має виходити з критеріїв, закріплених в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема критерію пропорційності, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Всупереч наведеному, накладення арешту на кошти божника, що містяться на поточному рахунку № НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_4 в ПАТ АБ "Укргазбанк", поза межами розміру стягнення у 20% заробітку, не відповідає критерію пропорційності, оскільки внаслідок цього позивача фактично позбавлено засобів існування, що об`єктивно є вкрай несприятливим наслідком для прав та інтересів боржника у співставленні із цілями, на які спрямовані дії виконавця.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що накладення арешту на рахунок ОСОБА_1 , на який зараховується заробітна плата, є неправомірним.

За таких обставин, суд, керуючись приписами частини першої статті 2, частини другої статті 9, пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав позивача у спірних відносинах, вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог для скасування постанови головного державного виконавця Шевченківського ВДВС від 25.01.2019 про арешт коштів боржника ВП №56682733 в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на поточному рахунку НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_4 , відкритому в ПАТ Акціонерний Банк "Укргазбанк".

При цьому не підлягає задоволенню вимога позивача про зняття арешту із субрахунку №26200330081814.100101.980, відкритому в ПАТ Акціонерний Банк "Укргазбанк", накладеного тією ж постановою головного державного виконавця Шевченківського ВДВС Вертелецькою Л.А. від 25.01.2019 у виконавчому провадженні №56682733, з огляду на відсутність у даного рахунку статусу спеціального, а також відсутністю будь-яких фактичних чи законодавчо визначених обмежень для застосування до нього арешту.

Так само не підлягає задоволенню вимога позивача щодо виключення відомостей про ОСОБА_1 , як боржника, з Єдиного реєстру боржників, оскільки до моменту завершення виконавчого провадження він буде носити цей статус боржника та мати відповідну кредитну історію.

Таким чином, позов належить задовольнити частково.

Клопотання третьої особи про закриття провадження в адміністративній справі з мотивів непідвідомчості даного спору адміністративним судам задоволенню не підлягає з огляду на його безпідставність.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 841,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 23.04.2020 № 6 (а.с. 6).

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у сумі пропорційній до задоволеної частини позовних вимог - 210,25 грн.

Керуючись статтями 241-245, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (провулок Стешенка, 6, м. Полтава, 36023, код ЄДРПОУ 34963066), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк" (вул. Валова, 11, м. Львів, ідентифікаційний код 19390819) про зняття арешту задовольнити частково.

Cкасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 25.01.2019 про арешт коштів боржника ВП №56682733 в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на поточному рахунку НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_4 , відкритому в ПАТ Акціонерний Банк "Укргазбанк"

Зняти арешт з поточного рахунку НОМЕР_1 IBAN НОМЕР_4 , відкритому в ПАТ Акціонерний Банк "Укргазбанк" на ім`я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

В решті позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) частину судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 210 (двісті десять) грн 25 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (провулок Стешенка, 6, м. Полтава, 36023, код ЄДРПОУ 34963066).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень та п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун