Ухвала суду № 90285758, 13.05.2020, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1386/18

Провадження № 1-кп/368/27/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Про обрання запобіжного заходу – тримання під вартою

м. Кагарлик Київської області "13" травня 2020 р.

Суддя - Закаблук О.В.

При секретарі - Токовенко Н.А.

За участю учасників процесу:

Сторона обвинувачення:

Прокурор - Вдовенко Л.М.

Сторона захисту:

Обвнувачений - ОСОБА_1

Захисник обвинуваченого - адвокат Лисюк О.В.

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду клопотання прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Вдовенко Л.М. про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України, внесеного 18.05.2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018110190000209 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стайки Кагарлицького району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, раніше судимого 21.02.2018 року Кагарлицьким районним судом Київської області за вчинення злочину, який передбачено ч. 1 ст. 309 КК України, якому 13.09.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який передбачено:

- ч. 3 ст. 185 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення, у відношенні якого раніше запобіжний захід в рамках даного кримінального провадження не обирався, - - перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку:

- прокурора Вдовенко Л.М., яка клопотання підтримала;

- захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , - адвоката Лисюк О.В., яка заперечувала проти клопотання прокурора, просила суд обрати щодо її підзахисного міру запобіжного заходу, не пов`язану з позбавленням волі;

- обвинуваченого ОСОБА_1 , - який підтримав позицію свого захисника, -

В С Т А Н О В И В :

06.02.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійщло клопотання прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури Вдовенко Лесі Михайлівни про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 , в прохальній частині якого прокурор просить суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якої:

- застосувати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю с. Стайки, Кагарлицького району Київської області, 09720, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , має неповну середню освіту, не одружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого, а саме: 21.02.2018 року Кагарлицьким районним сдом Київської області за злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та утримувати в Державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб.

Своє клопотання прокурор в прохальній частині клопотання обгрунтовує наступними фактичними обставинами справи, та нормами права:

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 18 травня 2018 року приблизно о 13 годині 00 хвилин перебував спільно зі своїм братом ОСОБА_2 по вул. Шевченка в с. Стайки Кагарлицького району Київської області на автомобілі марки ВАЗ 2101, н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1

Проїжаючи повз домогосподарство АДРЕСА_3 , побачивши, що до території вищезазначеного домоволодіння вхідна хвіртка відчинена, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 вирішили вчинити крадіжку будь - якого майна із підсобного приміщення вищевказаного домогосподарства, власником якого є ОСОБА_3 .

Знаючи про відсутність власника вищевказаного домогосподарства, реалізуючи спільний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, 18 травня 2018 року приблизно о 13 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 під`їхали на автомобілі марки ВАЗ 2101, н.з. НОМЕР_1 , до домогосподарства ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_3 та залишили транспортний засіб на території, прилеглій до вказаного домогосподарства.

Після цього, ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , діючи умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом зайшли через відкриту вхідну хвіртку на територію огородженого вищевказаного домогосподарства, та направилися до підсобного приміщення.

Зайшовши до підсобного приміщення, двері якого знаходилися у відкритому стані, тобто здійснивши таким чином незаконне проникнення до нього, останні виявили мікрохвильову піч « Samsung», моделі M745R, в корпусі білого кольору, вартістю 1266,67 гривень, електричний чайник, марки «Winix», модель FM - 0001, вартістю 143,33 гривень, телевізор, марки «Sharp», моделі CV -730SC, вартістю - 900,00 гривень.

Відразу після цього, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, таємно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за їхніми злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно викрали належні ОСОБА_3 мікрохвильову піч « Samsung», моделі M745R в корпусі білого кольору, вартістю 1266,67 гривень, електричний чайник, марки «Winix», модель FM - 0001, вартістю 143,33 гривень, телевізор, марки «Sharp», моделі CV -730SC, вартістю - 900,00 гривень та винесли вищевказане майно за територію домогосподарства, яке належить останньому, після чого помістили викрадені речі до автомобіля марки ВАЗ 2101, н.з. НОМЕР_1 . Потім, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 покинули місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 завдав ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 2310,00 гривень.

Обставини, що дають підстави обвинувачувати ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування доказами, що містяться у:

- протоколі прийняття заяви від 18.05.2018 від потерпілого ОСОБА_3 про викрадення речей з господарства по АДРЕСА_3 ;

- протоколі огляду місця події від 18.05.2018 господарства по АДРЕСА_3 з фото таблицями до нього;

- заяві ОСОБА_2 про добровільну видачу викрадених речей;

- протоколі огляду місця події від 18.05.2018, під час якого вилучено викрадені речі з фото таблицями до нього;

- протоколі огляду речей від 18.05.2018, згідно з яким оглянуті викрадені речі у ОСОБА_3 з фототаблицями до нього;

- постанові про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, а саме мікрохвильову піч « Samsung», моделі M745R в корпусі білого кольору, електричний чайник, марки «Winix», модель FM - 0001, телевізор, марки «Sharp», моделі CV -730SC;

- протоколі допиту потерпілого ОСОБА_3 , який показав 18.05.2018 близько 11 год. він повернувся додому, перед будинку побачив братів Потебеньків, які від`їжджали від його подвір`я. Зайшовши побачив, що у нього викрадені речі: чайник, телевізор, мікрохвильова піч;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_5 , який повідомий що знаходився у автомобілі братів ОСОБА_6 , коли вони зайшли до подвір`я ОСОБА_3 звідки винесли побутові речі та склали їх у багажник;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_7 , яка повідомила, що сусід ОСОБА_3 прийшов до них, вона в цей час була на городі і побачила, що в господарстві ОСОБА_3 перебувають брати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вона їм зробила зауваження, на що вони їй образливо відповіли;

- Висновку товарознавчої експертизи від 29.08.2018 №с 12-4/1470 якою встановлено вартість викрадених речей: мікрохвильової печі «Samsung», моделі M745R в корпусі білого кольору, вартістю 1266,67 гривень, електричного чайника, марки «Winix», модель FM - 0001, вартістю 143,33 гривень, телевізора, марки «Sharp», моделі CV -730SC, вартістю - 900,00 гривень;

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 27.09.2018 з підозрюваним ОСОБА_1 ;

27.09.2018 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018110190000209 щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України направлено до суду для розгляду по суті.

24.01.2019 проведено підготовче засідання.

Однак, розглянути по суті кримінальне провадження не представляється можливим, оскільки 19.12.2019, 20.01.2020 та 05.02.2020 ОСОБА_1 до суду не з”явився про причини неявки суду не повідомив.

Підставою для застосування щодо обвинувачуваного ОСОБА_1 запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави стороні обвинувачення вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, згідно вимог ст. ст. 177 та 181 КПК України, метою і підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України:

1. Переховуватися від органів досудового слідства та суду.

- Обвинувачений ОСОБА_1 19.12.2019, 20.01.2020 та 05.02.2020 в судове засідання не з`явився про причини неявки суду не повідомив.

Вказані обставини дають достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 переховувався від суду.

2. Вчинити інше кримінальне правопорушення:

- Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, а саме 21.02.2018 вироком Кагарлицького районного суду визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено його покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних розмірів доходів громадян, що становить 850 грн.

27.07.2018 ухвалою Кагарлицького районного суду ОСОБА_1 замінено суму штрафу на 50 годин громадських робіт.

Отже, маючи не зняту та непогашену судимість, ОСОБА_1 18.05.2018 знову вчинив умисний злочин, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Згідно зі ст. 178 КПК України обставинами, що враховуються при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу є:

- Вагомість наявних доказів про вчинене обвинуваченим кримінального правопорушення.

Сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів дає достатні підстави обвинувачувати у вчиненні вказаного злочину ОСОБА_1

- Тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

- Даних щодо неможливості утримання обвинуваченого через вік чи стан здоров`я в умовах позбавлення волі (СІЗО, ITT) немає.

- Міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини и утриманців.

ОСОБА_1 неодружений, утриманців не має.

- Наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання.

ОСОБА_1 не працює та не навчається.

- Репутацію обвинуваченого.

ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо.

- Наявність судимостей у обвинуваченого.

Вироком Кагарлицького районного суду визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено його покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних розмірів доходів громадян, що становить 850 грн.

ухвалою Кагарлицького районного суду ОСОБА_1 замінено суму штрафу на 50 годин громадських робіт.

Згідно зі ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під загтою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється (обвинувачується) у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбаченого у ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, переховується від суду, перешкоджає розгляду кримінального провадження по суті, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а тому жоден з більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 переховувався від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, керуючись вимогами ст. ст. 36, 131, 132, 176 - 178, 179, 184, ст. 194, 315 КПК України, - прокурор просить суд задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині його клопотання.

В судовому засіданні, яке відбулося 13.05.2020 року, прокурор Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області Вдовенко Л.М. клопотання підтримала, обгрунтовувала свою позицію обставинами та нормами права, які викладені в мотивувальній частині її клопотання, та які судом наведено вище.

В судовому засіданні, яке відбулося 13.05.2020 року, обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора, та підтримав позицію свого захисника, - адвоката Лисбюк О.В.

В судовому засіданні, яке відбулося 13.05.2020 року, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , - адвокат Лисюк О.В. заперечувала проти клопотання прокурора, просила обрати відносно її підзахисного інший вид запобіжного заходу, який не буде пов`язаний з позбавленням волі, а саме, - особисте зобов`язання чи домашній арешт в нічний час доби.

Суд, вислухавши прокурора, який клоптання підтримала, вислухавши обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження в частині, що стосується обрання запобіжного заходу, приходить до висновку щодо задоволення клопотання прокурора, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України:

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Отже, що стосується п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, то вважаю, що даний пункт доведено прокурором як в клопотанні, так і в судовому засіданні, з огляду на наступне.

Так, надані прокурором матеріали кримінального провадження дають обгрунтовану підставу вважати, що злочин обвинуваченим ОСОБА_1 вчинено за наступних обставин:

18 травня 2018 року орієнтовно о 13 годині 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_1 перебував спільно зі своїм братом, - ОСОБА_2 по вул. Шевченка в с. Стайки Кагарлицького району Київської області на автомобілі марки ВАЗ 2101, н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1

Проїжаючи повз домогосподарство АДРЕСА_3 , побачивши, що до території вищезазначеного домоволодіння вхідна хвіртка відчинена, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 вирішили вчинити крадіжку будь - якого майна із підсобного приміщення вищевказаного домогосподарства, власником якого є ОСОБА_3 .

Знаючи про відсутність власника вищевказаного домогосподарства, реалізуючи спільний злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, 18 травня 2018 року приблизно о 13 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 під`їхали на автомобілі марки ВАЗ 2101, н.з. НОМЕР_1 , до домогосподарства ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_3 та залишили транспортний засіб на території, прилеглій до вказаного домогосподарства.

Після цього, ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , діючи умисно, таємно, керуючись корисливим мотивом зайшли через відкриту вхідну хвіртку на територію огородженого вищевказаного домогосподарства, та направилися до підсобного приміщення.

Зайшовши до підсобного приміщення, двері якого знаходилися у відкритому стані, тобто здійснивши таким чином незаконне проникнення до нього, останні виявили мікрохвильову піч « Samsung», моделі M745R, в корпусі білого кольору, вартістю 1266,67 гривень, електричний чайник, марки «Winix», модель FM - 0001, вартістю 143,33 гривень, телевізор, марки «Sharp», моделі CV -730SC, вартістю - 900,00 гривень.

Відразу після цього, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, таємно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за їхніми злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно викрали належні ОСОБА_3 мікрохвильову піч « Samsung», моделі M745R в корпусі білого кольору, вартістю 1266,67 гривень, електричний чайник, марки «Winix», модель FM - 0001, вартістю 143,33 гривень, телевізор, марки «Sharp», моделі CV -730SC, вартістю - 900,00 гривень та винесли вищевказане майно за територію домогосподарства, яке належить останньому, після чого помістили викрадені речі до автомобіля марки ВАЗ 2101, н.з. НОМЕР_1 . Потім, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 покинули місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 завдав ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 2310,00 гривень.

Отже, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у інше приміщення, тобто, - у вчиненні злочину, який передбачено ч. 3 ст. 185 КК України.

13.09.2018 року в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який передбачено:

- ч. 3 ст. 185 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення.

Отже, що стосується п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, то вважаю, що проурором як в клопотанні, так прокурором і в судовому засіданні належним чином доведено наявність ризиків (зокрема, - переховуватися від суду), які зазначені в клопотанні, з огляду на наступне.

Так, прокурор в клопотанні, та прокурор в судовому засіданні наполягала на існуванні наступних ризиків:

1. Переховуватися від органів досудового слідства та суду;

2.Вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, що стосується ризику, який передбачено п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховуватися від суду, то вважаю, що такий ризик присутній в діях обвинваченого ОСОБА_1 , з огляду на наступне:

01.10.2018 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України, внесеного 18.05.2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018110190000209 відносно обвинувачених:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стайки Кагарлицького району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, раніше судимого 21.02.2018 року Кагарлицьким районним судом Київської області за вчинення злочину, який передбачено ч. 1 ст. 309 КК України, якому 13.09.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який передбачено:

- ч. 3 ст. 185 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення, відносно якого запобіжний захід під час досудового розслідування не обирався;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Стайки Кагарлицького району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, раніше не судимого, якому 13.09.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочинів, які передбачено:

- ч. 3 ст. 185 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення;

- ч. 1 ст. 296 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося винятковим цинізмом, відносно якого запобіжний захід під час досудового розслідування не обирався,

01.10.2018 року автоматизованою системою документообігу суду Кагарлицького районного суду Київської області на підставі ч. 3 ст. 35 КПК України для розгляду даного кримінального провадження був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

01.11.2018 року суддею Кагарлицького районного суду Київської області Закаблуком О.В. винесено ухвалу, на підставі якої:

- призначено підготовче судове засідання в кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України, внесеного 18.05.2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018110190000209 відносно обвинувачених:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стайки Кагарлицького району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, раніше судимого 21.02.2018 року Кагарлицьким районним судом Київської області за вчинення злочину, який передбачено ч. 1 ст. 309 КК України, якому 13.09.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який передбачено:

- ч. 3 ст. 185 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Стайки Кагарлицького району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, раніше не судимого, якому 13.09.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочинів, які передбачено:

- ч. 3 ст. 185 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення;

- ч. 1 ст. 296 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося винятковим цинізмом, відносно якого запобіжний захід під час досудового розслідування не обирався, -

- у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області за адресою: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3 на 14 год. 00 хв. 13.11.2018 року.

В судове засідання викликано учасників судового провадження:

- прокурора, який включений до складу групи прокурорів по даному кримінальному провадженню;

- обвинуваченого ОСОБА_2 ;

- обвинуваченого ОСОБА_1 ;

- захисника обвинувачених ОСОБА_6 Є ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , - адвоката Лисюк Оксану Василівну;

- потерпілого ОСОБА_3 ;

Судове засідання на підставі ч. 1 ст. 31 КПК України провести суддею одноособово, в складі:

Головуючий - суддя : Закаблук О.В.

при секретарі: Салій Я.С.

13.11.2018 року підготовче судове засідання відкладено в зв`язку з неявкою потерпілого. Наступне судове засідання призначено на 14 год. 00 хв. 06.12.2018 року.

06.12.2018 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 14 год. 00 хв. 27.12.2018 року в зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_1 , проведення наступного підготовчого судового засідання призначено на 14 год. 00 хв. 27.12.2018 року.

27.12.2018 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 14 год. 00 хв. 27.12.2018 року в зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_1 , проведення наступного підготовчого судового засідання призначено на 15 год. 00 хв. 24.01.2019 року.

Одночасно судом винесено ухвалу про примусовий привід обвинуваченого ОСОБА_1

24.01.2020 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, на підставі якої:

1. призначено до слухання у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України, внесеного 18.05.2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018110190000209 відносно обвинувачених:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стайки Кагарлицького району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, раніше судимого 21.02.2018 року Кагарлицьким районним судом Київської області за вчинення злочину, який передбачено ч. 1 ст. 309 КК України, якому 13.09.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який передбачено:

- ч. 3 ст. 185 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Стайки Кагарлицького району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, раніше не судимого, якому 13.09.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочинів, які передбачено:

- ч. 3 ст. 185 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення;

- ч. 1 ст. 296 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося винятковим цинізмом, відносно якого запобіжний захід під час досудового розслідування не обирався, -

- в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області за адресою: 09201,Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого (Московська), 3, на 08 год. 30 хв. 31.01.2019 року.

2. Зобов`язано Кагарлицький районний відділ філії державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, (09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Незалежності, 12 - А), надати на адресу Кагарлицького районного суду Київської області в строк, - до 15.02.2019 року, для приєднання до матеріалів даного кримінального провадження, та врахування їх під час призначення виду та міри покарання обвинуваченому, досудову доповідь з інформацією про соціально – психологічну характеристику обвинувачених:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стайки Кагарлицького району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, раніше судимого 21.02.2018 року Кагарлицьким районним судом Київської області за вчинення злочину, який передбачено ч. 1 ст. 309 КК України, якому 13.09.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який передбачено:

- ч. 3 ст. 185 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Стайки Кагарлицького району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, раніше не судимого, якому 13.09.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочинів, які передбачено:

- ч. 3 ст. 185 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення;

- ч. 1 ст. 296 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося винятковим цинізмом, відносно якого запобіжний захід під час досудового розслідування не обирався.

3. В судове засідання викликано учасників судового провадження:

- прокурора, який входить до складу групи прокурорів по даному кримінальному провадженню;

- обвинуваченого ОСОБА_1 ;

- обвинуваченого ОСОБА_2 ;

- захисника обвинувачених ОСОБА_6 В ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , - адвоката Лисюк О.В.;

- потерпілого ОСОБА_3 .

Слухання провадження проводити суддею одноособово в складі: головуючий – суддя Закаблук О.В., секретар, - Салій Я.С.

20.03.2019 року в слуханні справи було оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 29.03.2019 року в зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_1 .

Одночасно судом винесено ухвалу про примусовий привід обвинуваченого ОСОБА_1

20.05.2019 року в слуханні справи було оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 11.06.2019 року в зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_1 .

Одночасно судом винесено ухвалу про примусовий привід обвинуваченого ОСОБА_1

11.06.2019 року в слуханні справи було оголошено перерву до 14 год. 00 хв. 12.07.2019 року в зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_1

12.07.2019 року в слуханні справи було оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 29.07.2019 року в зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_1

29.07.2019 року слухання справи було знято з розгляду в зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, наступне судове засідання призначено на 11 год. 00 хв. 19.12.2019 року.

19.12.2019 року в слухангні справи було оголошено перерву до 15 год. 00 хв. 20.01.2020 року.

Одночасно судом винесено ухвалу про примусовий привід обвинуваченого ОСОБА_1

20.01.2020 року в слуханні справи оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 05.02.2020 року в зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_1

05.02.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшло письмове клопотання прокурора про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

05.02.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло клопотання прокурора про застосування у відношенні обвинувачного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

05.02.2020 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, на підставі якої надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

05.02.2020 року в слуханнісправ було оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 28.02.2020 року в зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_1

13.05.2020 року обвинувачений ОСОБА_1 був затриманий на підставі ухвали суду від 05.02.2020 року.

05.02.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшло письмове клопотання прокурора про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

05.02.2020 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло клопотання прокурора про застосування у відношенні обвинувачного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

05.02.2020 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, на підставі якої надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

05.02.2020 року в слуханнісправ було оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 28.02.2020 року в зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_1

13.05.2020 року обвинувачений ОСОБА_1 був затриманий на підставі ухвали суду від 05.02.2020 року.

Підсумовуючи вищевикладені факти щодо судового процесу по даному кримінальному провадженні, суд наголошує на тій обставині, що обвинувачений ОСОБА_1 без поважних причин не з`явися в судові засідання, які відбулися 06.12.2018, 27.12.2018, 20.03.2019, 20.05.2019, 11.06.2019, 12.07.2019, 19.12.2019, 20.01.2020, 05.02.2020, 28.02.2020 року, тобто, - одинадцять раз.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не зміг надати суду поважних причин неявки його в судові засідання.

Відповідно, з огляду на вищевказану негативну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 під час слухання кримінального провадження, яка виражається в неявці в судові засідання без поважних причин, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи в подальшому на волі, може і далі ухилятися від суду, таким затягувати процес розгляду кримінального провадження, а також у суду є обгрунтована підозра вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 зможе вчинити спробу залишити місце проживання з метою уникнення від суду, та, відповідно, може вчинити спробу ухилитися від кримінальної відповідальності та кримінального покарання в перспективі.

Так, що стосується ризику, який передбачено п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - вчинити інше кримінальне правопорушення, то вважаю, що такий ризик наявний в діяхобвинуваченого ОСОБА_1 , з огляду на наступне.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, а саме 21.02.2018 вироком Кагарлицького районного суду визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено його покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних розмірів доходів громадян, що становить 850 грн.

27.07.2018 ухвалою Кагарлицького районного суду ОСОБА_1 замінено суму штрафу на 50 годин громадських робіт.

Отже, маючи не зняту та непогашену судимість, ОСОБА_1 18.05.2018 знову вчинив умисний злочин, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 схильний до вчинення кримінальних правопорушень, а, вважаючи ту обставину, що під час слухання кримінального провадження показань свідків достеменно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 зловжитває алкогольними напоями, після чого вчиняє психологічне насильство до односельчан, - суд вважає, що, перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити інші злочини, - зокрема, - злочини проти громадського порядку, проти життя та здоров`я громадян.

Що стосується п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, то зазначаю наступне.

Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України суддя відмовляє в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо прокурор не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобіганню ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно, вважаю, що в даному випадку прокурор довела, що застосування більш м`якого виду запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 (як на тому наполягав сам обвинувачений, так і його захисник, - адвокат Лисюк О.В.) неможливе, сторона обвинувачення, - прокурор, - належним чином обгрунтувала дану обставину, надавши належні та допустимі докази на підтвердження такої обставини.

Вважаю, що застосування більш м`якого виду запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, з огляду на обставини справи, які встановлені в судовому засіданні, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 на час досудового слідства.

Відповідно, з огляду на обставини кримінального провадження, які встановлені в судовому засіданні, немає підстав для застосування положень ч. 2 та ч. 4 ст. 194 КПК України.

Отже, з урахуванням фактичних обставин справи, встановлених під час судового засідання, та з огляду на вимоги ст. 194 КПК України, суд приходить до висновку щодо задоволення клопотання прокурора, та, відповідно, необхідності застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, з огляду на наступне.

Перш за все слід зазначити, що порядок затримання особи, обрання, зміни та скасування запобіжних заходів чітко врегульовано Главою 18 КПК України, - Запобіжні заходи, затримання особи».

Так, згідно ст. 176 КПК України:

1. Запобіжними заходами є:

1) особисте зобов`язання;

2)особиста порука;

3)застава;

4)домашній арешт;

5)тримання під вартою.

2. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

3. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

4. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

5. Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави, не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 – 114 -1, 258 – 258 – 5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

Отже, запобіжні заходи, - це заходи забезпечення кримінального провадження, які здійснюються уповноваженими на те державними органами, на підставах та в порядку, який передбачено КПК України, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, які підозрюються (обвинувачуються) у вчиненні кримінальних правопорушень, шляхом застосування дозволеного Законом процесуального примусу, який обмежує конституційні права та свободи, особисту свободу та свободу пересування підозрюваного (обвинуваченого).

Зглядаючись на вид запобіжних заходів, то слід зазначити, що обмеження прав підозрюваного (обвинуваченого) стосуються, перш за все свободи пересування та вільного вибору місця перебування.

Мета запобіжних заходів, - запобігти можливості підозрюваному (обвинуваченому) ухилитися від слідства і суду, перешкодити встановленню об`єктивної істини та здійсненню правосуддя, а також продовжити злочинну діяльність.

Відповідно, в даному випадку метою застосування запобіжного заходу у обвинуваченого ОСОБА_1 є запобігання можливості обвинуваченому ухилитися від суду, перешкодити до вчинення обвинуваченим інших злочинів.

Що стосується системи запобіжних заходів, то вона закріплена в ч. 1 ст. 176 КПК України, та надає судді під час судового слухання кримінального провадження альтернативність вибору при призначенні запобіжного заходу.

Слід зазначити, що альтернативність вибору запобіжного заходу законодавцем передбачена з метою застосування найбільш ефективного запобіжного заходу у кожному кримінальному провадженні, з метою якнайменш тяжкого втручання в Конституційні свободи та права громадян, з урахуванням таких чинників, - як – то, - тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу правопорушника, обставини вчиненого злочину, та інші обставини, які передбачені у похідній нормі від ч. 1 ст. 177 КПК України, - в ст. 178 КПК України, та які у своїй сукупності можуть об`єктивно впливати на хід досудового розслідування та прийняття законного рішення за його результатами.

За характером вчиненого кримінального правопорушення, злочину чи кримінального проступку, законодавцем визначено обмеження щодо застосування запобіжних заходів.

Крім того, під час проведення досудового слідства по злочинах передбачена можливість застосування всіх без винятку, зазначених в ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжних заходів.

Відповідно, при виборі виду запобіжного заходу суд керувався положенням ч. 3 ст. 176 КПК України, згідно з яким запобіжні заходи, які передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, розташовані у порядку від найбільш м`якого, - особистого зобов`язання, до найбільш суворого - тримання під вартою.

Крім того, законодавець імперативно покладає обов`язок на слідчого, прокурора під час звернення до слідчого судді, суду обґрунтувати потребу у застосуванні певного запобіжного заходу.

Отже, вищевказаний обов`язок є винятковим, який зобов`язує слідчого та прокурора надати слідчому судді, суду дані, з яких із певною вірогідністю (найбільш вірогідною) стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки затриманого, підозрюваного чи обвинуваченого, відповідно, не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства, яке входить в поняття кримінальної репресії.

Для обрання та застосування запобіжного заходу у кожному кримінальному провадженні, без вийнятку, потрібна система фактичних підстав:

- докази вчинення підозрюваним (обвинуваченим) злочину;

- докази наявності ризиків, які передбачені положенням ч. 1 ст. 177 КПК України, та які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може вичинити нові злочини чи протидіяти розслідуванню шляхом зникнення з місця проживання, незаконного впливу на сторін кримінального провадження, тощо;

- доведеність під час обрання конкретного запобіжного заходу того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам, причому, як вказувалося судом вище, обов`язок такого доведення імперативно лежить на стороні обвинувачення, - слідчому, прокурору.

Так, згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Отже, фактичними підставами застосування запобіжних заходів є наявність системи незаперечних доказів учинення відповідною особою злочину.

Оскільки запобіжні заходи застосовуються, як правило, до підозрюваного, а повідомлення про підозру здійснюється лише за наявності достатніх доказів, які викривають особу в учиненні злочину, то й запобіжні заходи можуть бути обрані тільки за наявності таких доказів.

Для наявності підстав для застосування запобіжного заходу необхідна наявність двох елементів по кримінальному провадженні, причому, обов`язково, в їх сукупності, а саме:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка визначається з урахуванням тяжкості вчиненого злочину чи кримінального проступку та характеристики підозрюваного, обвинуваченого. Для цього встановлюється наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення й відповідно їй повідомляється про підозру у вчиненні конкретного кримінального правопорушення;

- наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений може перешкоджати будь-яким чином здійсненню кримінального провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення того, у якому він підозрюється, обвинувачується. Зазначене повинно підтверджуватися матеріалами кримінального провадження, зокрема, показаннями свідків, потерпілих, отриманою інформацією в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, тощо.

Слід зазначити про те, що необгрунтоване застосування запобіжного заходу, неправильний його вибір, відмова скасувати його, коли в ньому відпала подальша необхідність, повинно розглядатися як несправедливість щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), в зв`язку з чим недопустимо застосовувати запобіжний захід або погрожувати його застосуванням за відмову дати показання або подати будь - які докази, примушувати його до інших дій, що не входять до кола процесуальних обов`язків.

Спроби компенсувати недоліки і неповноту досудового розслідування шляхом жорсткості запобіжних заходів не можуть бути виправдані жодною метою.

Отже, що стосується ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України, то зазначаю наступне:

- в діях обвинуваченого ОСОБА_1 наявні ризики, які передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, (що судом обгрунтовано вище).

Отже, суд приходить до остаточного, непереборного висновку, що:

- має місце обгрунтована підозра у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який передбачено ч. 3 ст. 185 КК України;

- в діях обвинуваченого ОСОБА_1 є в наявності ризики, які передбачено п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;

- прокурор як в клопотанні, так і в судовому засіданні довів, що зазначені вище ризики вказують на наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та прокурор в судовому засіданні довела, що інші, більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання ризикам, зазначені у клопотанні;

- інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку обвнуваченого ОСОБА_1 під час судового слухання кримінального провадження, а запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов`язання, - не відповідатиме тяжкості вчиненого злочину, обставинам вчиненого злочину, особі обвинуваченого, та іншим об`єктивним обставинам справи, -

- що є вичерпними підставами для задоволення клопотання прокурора щодо обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Також при вирішенні питання щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом було враховано також положення ст. 178 КПК України.

Так, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Отже, що стосується п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України, то, на думку суду, до клопотання станом на час розгляду клопотання додано достатньо доказів, які дають розумні, достатні підстави для обгрунтованої підозри про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, який передбачено ч. 3 ст. 185 КК України, а саме, докази вбачаються в:

- протоколі прийняття заяви від 18.05.2018 від потерпілого ОСОБА_3 про викрадення речей з господарства по АДРЕСА_3 ;

- протоколі огляду місця події від 18.05.2018 господарства по АДРЕСА_3 з фото таблицями до нього;

- заяві ОСОБА_2 про добровільну видачу викрадених речей;

- протоколі огляду місця події від 18.05.2018, під час якого вилучено викрадені речі з фото таблицями до нього;

- протоколі огляду речей від 18.05.2018, згідно з яким оглянуті викрадені речі у ОСОБА_3 з фототаблицями до нього;

- постанові про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів, а саме мікрохвильову піч « Samsung», моделі M745R в корпусі білого кольору, електричний чайник, марки «Winix», модель FM - 0001, телевізор, марки «Sharp», моделі CV -730SC;

- протоколі допиту потерпілого ОСОБА_3 , який показав 18.05.2018 близько 11 год. він повернувся додому, перед будинку побачив братів Потебеньків, які від`їжджали від його подвір`я. Зайшовши побачив, що у нього викрадені речі: чайник, телевізор, мікрохвильова піч;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_5 , який повідомий що знаходився у автомобілі братів ОСОБА_6 , коли вони зайшли до подвір`я ОСОБА_3 звідки винесли побутові речі та склали їх у багажник;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_7 , яка повідомила, що сусід ОСОБА_3 прийшов до них, вона в цей час була на городі і побачила, що в господарстві ОСОБА_3 перебувають брати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вона їм зробила зауваження, на що вони їй образливо відповіли;

- Висновку товарознавчої експертизи від 29.08.2018 №с 12-4/1470 якою встановлено вартість викрадених речей: мікрохвильової печі «Samsung», моделі M745R в корпусі білого кольору, вартістю 1266,67 гривень, електричного чайника, марки «Winix», модель FM - 0001, вартістю 143,33 гривень, телевізора, марки «Sharp», моделі CV -730SC, вартістю - 900,00 гривень;

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 27.09.2018 з підозрюваним ОСОБА_1 ;

Що стосується обставини, яка передбачена п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, - тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, то слід зазначити наступне.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Окрім того, судом було враховано наступні обставини справи:

- Даних щодо неможливості утримання обвинуваченого через вік чи стан здоров`я в умовах позбавлення волі (СІЗО, ITT) немає.

- Міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини и утриманців.

ОСОБА_1 неодружений, утриманців не має.

- Наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання.

ОСОБА_1 не працює та не навчається.

- Репутацію обвинуваченого.

ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо.

- Наявність судимостей у обвинуваченого.

Вироком Кагарлицького районного суду визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено його покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних розмірів доходів громадян, що становить 850 грн.

ухвалою Кагарлицького районного суду ОСОБА_1 замінено суму штрафу на 50 годин громадських робіт.

Підсумовуючи вищевикладене, на підставі ст. 194 КПК України приходжу до висновку, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу в судовому засіданні встановлено докази обставин, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч. 3 ст. 185 КК України;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, які передбачено п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3) Окрім того, як вказано вище, прокурором в судовому засіданні доведено ту обставину, що в даному випадку не можливо застосувати інший, більш м`який вид запобіжного заходу, ніж тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відповідно, вважаю, що в даному випадку застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 не буде обґрунтованим з точки зору Закону, зокрема, КПК України.

Окрім того, при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 було враховано також норми Основного Закону, - Конституції України, та норми Європейського права.

Так, згідно зі ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Як вбачається з обставин, вищевказаних судом, суд визнає, що існують підстави для обрання такого найтяжчого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 .

Проте, кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Відповідно до ст. 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожний, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як в порядку, встановленому законом.

Статтею 5 Конвенції встановлено правила позбавлення особи свободи, згідно з якими ніхто не може бути позбавлений свободи інакше, як відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно з практикою Європейського суду, фіксація точних даних про затримання, як і підстави затримання, є необхідною умовою законності затримання для цілей, передбачених ст. 5 Європейської конвенції.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, які передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно, в даному випадку обвинуваченому ОСОБА_1 слід визначити розмір застави на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України.

Згідно ст. 182 КПК України:

1. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

2. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

3. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

4. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

5. Розмір застави визначається у таких межах:

- щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

(Частина п`ята статті 182 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-\/Ш від 06.12.2016)

6. Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

7. У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевказані норми процесуального права, та фактичні обставини справи, слід визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі 188920 (сто вісімдесят вісім тисяч дев`ятьсот двадцять ) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати до Кагарлицького районного суду Київської області, адреса: Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, будинок 3, - за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи:

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений ОСОБА_1 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання його під вартою.

Відповідно до вимог ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, — з моменту затримання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, ч. 3 ст. 185 КК України, ст..ст. 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора, - задовольнити.

В рамках кримінального провадження за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296 КК України, внесеного 18.05.2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018110190000209, - застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стайки Кагарлицького району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працюючого, раніше судимого 21.02.2018 року Кагарлицьким районним судом Київської області за вчинення злочину, який передбачено ч. 1 ст. 309 КК України, якому 13.09.2018 року в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у скоєнні злочину, який передбачено:

- ч. 3 ст. 185 КК України, - у вчиненні умисних, протиправних дій, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у інше приміщення, у відношенні якого раніше запобіжний захід в рамках даного кримінального провадження не обирався, -

- в Державній установі Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор», строком на два місяці, а саме, - до 11.07.2020 року, включно, взявши його негайно під варту в залі суду після проголошення ухвали.

Строк вираховувати з моменту фактичного затримання, - з 08 год. 00 хв. 13.05.2020 року.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 11.07.2020 року.

Визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі 188920 (сто вісімдесят вісім тисяч дев`ятьсот двадцять ) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_1 , так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661.

ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати до Кагарлицького районного суду Київської області, адреса: Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, будинок 3, - за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи:

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 11.07.2020 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства Юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з -під варти та повідомити усно і письмово Кагарлицький районний суд Київської області негайно після звільнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після проголошення.

Ухвала на підставі п. 2 ч. 1 ст. 395 КПК України може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький райцонний суд Київської області протягом семи днів з моменту проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: О.В. Закаблук