Вирок № 89942065, 22.06.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/84/19

Провадження № 1-кп/191/64/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кухаря Д.О.

за участю секретаря - Яніної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області в режимі відеоконферензв`язку з Васильківським районним судом Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040420000011 від 10 січня 2019 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Широке, Васильківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, не одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працюючого, не перебуваючого на обліку у лікаря нарколога чи психіатра, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

01.08.2012 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області засуджений за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до обмеження волі на строк 2 роки;

25.01.2017 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області, засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, 14.09.2018 року на підставі ухвали Самарського районного суду м. Дніпра звільнений умовно - достроково, невідбуте покарання 9 місяців 7 днів,

24.03.2020 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області, засуджений за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ст.. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, вирок набрав законної сили 24.04.2020,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за участю в судовому розгляді:

прокурорів - Скочко В.А., Ларіної К.В.,

захисника - Білоусова Г.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи раніше не одноразово судимим, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та в період умовно - дострокового звільнення від покарання повторно вчинив кримінальне правопорушення проти власності.

Так, ОСОБА_1 , проживаючи спільно з матір`ю ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , мав доступ до кладової кімнати в якій знаходився мопед марки «HONDA DIO-34», чорного кольору, без номерного знака, номер двигуна НОМЕР_1 об`єм двигуна 49 куб. см., який належить ОСОБА_3

03 січня 2019 року близько 09 години 00 хвилин у ОСОБА_1 раптово виник злочинний намір спрямований на незаконне, повторне заволодіння транспортним засобом з метою подальшої реалізації транспортного засобу. Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливою метою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи при цьому суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи в будинку знайшов ключі замка запалення від мопеду марки «HONDA DIO - 34», не маючи відповідного дозволу на його управління, за допомогою знайдених ключів замка запалення запустив двигун та керуючи мопедом поїхав від території домоволодіння по АДРЕСА_2 , тим самим незаконно, таємно, повторно заволодів транспортним засобом мопедом марки «HONDA DIO - 34», чорного кольору, без номерного знака, номер двигуна НОМЕР_1 об`єм двигуна 49 куб. см., який належить ОСОБА_3 , завдавши збиток на суму 9 414 грн. 01 коп.

Після чого, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на свій розсуд, чим спричинив матеріального збитку потерпілій, який компенсовано на етапі досудового розслідування, шляхом повернення викраденого майна потерпілій.

Кримінальна відповідальність за діяння, що містить склад кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1 передбачена ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повтрно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав, та пояснив, що дійсно викладені вище обставини мали місце 03.01.2019 року. У вчиненому щиро розкаюється. Просить не позбавляти його волі.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_3 , не з`явилась, попередньо надала заяву про розгляд справи без її участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просить не позбавляти його волі.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого протиправного діяння, знайшла своє підтвердження в досліджених у судовому засіданні, оцінених у сукупності та іншими доказами, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань ( Т. 2 а.с. 1);

- протоколом прийняття заяви потерпілої ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення ( Т. 2 а.с.5) ;

- протоколом огляду місця події та фото таблицями до протоколу ( Т. 2 а.с.13, 14-15) ;

- протоколом огляду предмета та фото таблицями до протоколу, викраденого транспортного засобу ( Т. 2 а.с. 16 , 17-18) ;

- постановою про визнання речовими доказами та долучення його до кримінального провадження, щодо визнання речовим доказом мопеду марки «HONDA DIO - 34», чорного кольору, без номерного знака, номер двигуна НОМЕР_1 об`єм двигуна 49 куб. см (Т.2 а.с.19);

- розпискою потерпілої ОСОБА_3 щодо прийняття на зберігання мопеду марки «HONDA DIO - 34» (Т.2 а.с.20);

- висновком експерта від 28.01.2019 року № 21/12.2/30 відповідно до якого, середня ринкова вартість мопеду марки «HONDA DIO - 34», чорного кольору, без номерного знака, номер двигуна НОМЕР_1 об`єм двигуна 49 куб. см., без урахування технічного стану величини пробігу, умов у яких він експлуатувався (зберігався) станом на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто на 03.01.2019 року, складає: 9 414 грн.01 коп. (. Т. 2 а.с. 31-32);

- характеристичними даними ОСОБА_1 (. Т. 2 а.с. 33,34,35,36,38-39,40,41-42);

- свідоцтвом про народження дитини ОСОБА_2 (. Т. 2 а.с . 43);

- протоколами проведення слідчого експерименту від 11.01.2019 року з фото таблицями (Т. 2 а.с. 54-55,56-58);

Зазначені документи сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені, посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв`язаними для прийняття процесуального рішення.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши докази, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно, за яке передбачена відповідальність за ч.2 ст. 289 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу винуватого, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

ОСОБА_1 раніше судимий, злочин вчинив в період умовно - дострокового звільнення від покарання, за місцем проживання характеризується посередньо, веде замкнутий спосіб життя, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, знаходиться на обліку у лікаря нарколога з діагнозом - хронічний алкоголізм.

До пом`якшуючих обставин, згідно положень ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Суд, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1 , реалізовуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що виправлення обвинуваченого в даному випадку не можливе без його ізоляції від суспільства. Підстави для застосування правил ст. ст. 69, 69-1, 75 КК України відсутні.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного, його ставлення до вчиненого, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі з наближенням до нижчої межі, оскільки обвинувачений щиро каявся, відшкодував завдані збитки. Вважаючи, що дане покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 у період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання з місць позбавлення волі вчинив новий умисний корисливий злочин, то відповідно до ч. 4 ст. 81 КК України покарання йому слід призначити за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу у вигляді позбавлення волі, оскільки призначенням іншого виду покарання не буде досягнуто мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.

При цьому при призначені остаточного покарання за сукупністю вироків, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 положення ч. 4 ст. 71 КК України, оскільки останній вчинив кримінальне правопорушення не відбувши повністю покарання за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25.01.2017 року та згідно ухвали Самарського районного суду м. Дніпро від 14 вересня 2018 року був звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання 9 місяців 7 днів та ст. 70 КК України, оскільки обвинувачений був засуджений 24.03.2020 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області, за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ст.. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, вирок набрав законної сили 24.04.2020.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 неможливе без ізоляції його від суспільства і йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк, достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, без конфіскації майна.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а питання щодо процесуальних витрат - відповідно до вимог ст. 124 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання - у вигляді позбавлення волі строком 5 років, без конфіскації майна.

за ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням призначеним Васильківським районним судом Дніпропетровської області від 24.03.2020 року, та остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п`яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ч.4 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2017 року та остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять ) років 4 (чотири) місяця, без конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням судової - авто товарознавчої експертизи, в розмірі 1 144 гривні 00 коп., одержувач платежу: УК у Шевченківському районі м. Дніпро/24060300; н/р НОМЕР_3 ; МФО 899998; код ЄДРПОУ 37989274 експертиза № 21/12.2/30 від 28.01.2019 року.

Речові докази - мопед марки «HONDA DIO - 34, чорного кольору, номер шоссі НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_1 двигун об`ємом 49 потужність 5 та 2009 року випуску залишити за належністю потерпілій ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Д. О. Кухар