Постанова № 89768877, 11.06.2020, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/1151/20

Провадження № 3/505/1163/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2020 р. суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області Вергопуло А.К., розглянувши матеріали, які надійшли від Подільського відділу поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючу, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15 квітня 2020 року біля 14 години 00 хвилин, перебуваючи у с. Новоселівка Подільського району, висловлювала на грубу нецензурну лайку на адресу ОСОБА_2 , чим вчинила дрібне хуліганство та правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала. Стверджувала, що 15 квітня 2020 року онук ОСОБА_3 з іншими дітьми грали біля їх двору. Вона зробила дітям зауваження, щоб ті не розсипали пісок та не дразнили собаку, бо та може увірватися та вкусити. Через деякий час вона почула на дворі галас та вийшла з будинку. Вийшовши, вона побачила сварку між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_2 .

На питання судді чи вона висловлювала на адресу ОСОБА_2 грубу нецензурну лайку, ОСОБА_1 відповіла, що не пам`ятає.

В судовому засіданні ОСОБА_1 були роз`ясненні права, передбачені ст. 268 КУпАП.

ОСОБА_4 суду показала, що 15 квітня 2020 року онук ОСОБА_3 з іншими дітьми грали біля їх двору. Її донька ОСОБА_1 зробила дітям зауваження, щоб ті не розсипали пісок та не дразнили собаку, бо та може увірватися та вкусити. Після цього до неї підійшов ОСОБА_3 з дружиною та почав сваритися, виказувати на її адресу нецензурну лайку. З будинку вийшла і її донька ОСОБА_1 , з якою ОСОБА_3 також вступив в конфлікт та виказував на її адресу нецензурну лайку.

ОСОБА_3 суду показав, що 15 квітня 2020 року його онук з іншими дітьми грали біля двору ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у м`яч. Через деякий час онук поскаржився, що ОСОБА_4 сказала своїй доньці ОСОБА_1 , щоб та нацькувала на нього собаку, бо він грається біля їх двору. Після цього він з дружиною ОСОБА_2 пішли до сусідів з`ясувати чому вони погрожують їх онуку. Підійшовши до двору, він побачив ОСОБА_4 . Почала розвивати конфлікт саме ОСОБА_4 , вона разом з ОСОБА_1 висловлювали грубу нецензурну лайку на його адресу.

Свідок ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_3 , підтвердила факти, зазначені ОСОБА_3 . Також вказувала, що конфлікт між ними та ОСОБА_4 і ОСОБА_1 триває вже довгий час.

Свідок ОСОБА_5 , який є зятем ОСОБА_3 , суду показав, що 15 квітня 2020 року йому подзвонила ОСОБА_2 та повідомила, що між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_1 виник конфлікт. По приїзді, він намагався цей конфлікт зупинити, подзвонивши при цьому чоловікові ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , щоб останній вплинув на свою дружину та доньку.

Вислухавши пояснення правопорушника, свідків, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії ,що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Нецензурна лайка - це сегмент лайливої лексики різних мов, що містить вульгарні, грубі (непристойні) лайливі вирази, за допомогою якої часто виражають спонтанну мовну реакцію на несподівану (зазвичай неприємну) ситуацію. Варто зазначити, що у правозастосовній практиці використовують фактичну презумпцію загальновідомості нецензурної лексики. Це пояснює відсутність законодавчого визначення цієї категорії, а також безпосередньої її фіксації в матеріалах справи, а також проведення в кожному конкретному випадку філологічної, культурологічної та інших експертиз.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 33 рішення у справі "Гурепка проти України").

Так, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_1 є сусідами, між якими існує тривалий конфлікт.

15 квітня 2020 року між ними дійсно відбулася сварка та працівники поліції склали протоколи про адміністративні правопорушення на всіх учасників конфлікту, а саме: відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , про притягнення їх до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.

Проаналізувавши сукупність оцінених доказів, враховуючи тривалість конфлікту та взаємну неприязнь, приходжу висновку про доведеність вини ОСОБА_1 .

Вина правопорушника підтверджується наданими суду матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №754169 від 17.04.2020 року, письмовими поясненнями правопорушниці, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , та поясненнями свідків.

Твердження ОСОБА_1 про те, що причиною конфлікту стали дії ОСОБА_3 , який перший прийшов та почав сварку, не можуть бути причиною для вчинення хуліганства, є малозначним приводом для висловлювання в громадському місці нецензурними словами та образливому ставленні до громадян. В даному випадку, ОСОБА_1 мала можливість діяти законним методами (зробити зауваження не висловлюючись нецензурними словами, викликати поліцію, тощо).

Тому, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП є доведеною, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти стягнення в межах санкції статті 173 КУпАП.

Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 40-1, 173, 221, 245, 280 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 (п`ятдесят одну) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (Отримувач коштів: ГУК v м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 420,40 грн.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови безпосередньо до Одеського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Котовський міськрайонний суд Одеської області.

Суддя - А. К. Вергопуло