Вирок № 89339200, 20.05.2020, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/63/18 Провадження №1-кп/0187/114/20

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12018040520000016 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська, українки, має середньо-спеціальну освіту, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

- 21.03.2018 Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за вчинення злочину за ч. 1 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі,

- 11.03.2020 Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за вчинення злочину за ч. 2 та 3 ст. 185 КК України, на підставі ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за участю прокурора Несінова Ю.О., обвинуваченої ОСОБА_1 , та її захисника адвоката Попова В.А.,

В С Т А Н О В И В:

20.11.2017 у денний час доби ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_2 , прибула до с.Лобойківка, Петриківського району Дніпропетровської області, та проходячи повз домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5, де переконавшись про відсутність сторонніх осіб поблизу вказаної ділянки та що за її діями ніхто не спостерігає, проникла на територію вищевказаної ділянки через паркан, після чого шляхом віджиму вікна проникла до вищезазначеного будинку звідки здійснила крадіжку майна: а саме: планшету марки «SAMSUNG» моделі «GALAXY TAB Е», вартістю 4460 грн 60 коп. та ноутбука марки «ASUS» моделі R556LJ вартістю 12 650 грн.

Після цього, ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, заподіявши тим самим ОСОБА_2 , матеріальний збиток на загальну суму 17110 гривень 60 копійок.

Таким чином, своїми умисними злочинними діями, що виразились таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній із проникненням до житла, вчиненій повторно, ОСОБА_1 вчинила злочини, передбачені ч. 3 ст. 185 КК України.

До початку допиту обвинувачена ОСОБА_1 заперечувала свою причетність до вчиненої крадіжки вказуючи, що її скоїв ОСОБА_3 . При цьому надання нею визначальних показів під час досудового розслідування, пов`язано виключно з її залежністю від наркотичних засобів та відсутністю у неї можливості через це захищати себе .

В подальшому, будучи допитаною з приводу пред`явленого обвинувачення після дослідження всіх наданих суду доказів, ОСОБА_1 змінила свою позицію та пояснила, що вона свою провину у вчиненні інкримінованого їй правопорушенні визнала повністю. Пояснила , що вона дійсно 20.11.2017 з метою вчинення крадіжки перелізши через паркан, через вікно потрапила до будинку в с. Лобойківка, Петриківського району звідки здійснила крадіжку планшету марки «SAMSUNG» та ноутбук марки «ASUS», які в подальшому передала в заставу в ломбард.

Погоджується, що вартість викраденого планшету марки «SAMSUNG» складає 4460 грн 60 коп. а ноутбука марки «ASUS» - 12 650 грн.

Цивільний позов визнає повністю.

Шкодує про вчинене та щиро розкаюється.

Щодо зміни своїх показів в частині заперечення своєї вини ОСОБА_1 зазначила, що вказані дії пов`язані з обраною нею лінією захисту в даному проваджені.

Пояснила, що свідок ОСОБА_3 повідомив суду неправдиву версію подій вчиненої крадіжки

Вина ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінального правопорушення за обставин, визнаних судом доведеними, підтверджується сукупністю досліджених та оцінених в судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору належності, допустимості, достовірності, а її сукупність - з точки зору достатності, для ухвалення даного обвинувального вироку.

Так, відповідно до заяви про злочин ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення від 11.01.2018 вбачається, що 20.11.2017 в період з 9-00 до 14-00 шляхом пошкодження вікна, невідома особа проникла до будинку по АДРЕСА_3 та здійснила крадіжку майна (а.с.2),

11.01.2017 за участю потерпілої ОСОБА_2 проведено огляд місця події, а саме, територія домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 та зафіксовано обставновка в ньому, що підтверджується протоколом відповідної слідчої дії та фототаблицею до нього. При огляді виявлено, що створка одного вікна в будинку до кімнати АДРЕСА_4 відкрита та містить ознаки механічного пошкодження.

18.01.2018 підозрювана ОСОБА_1 в присутності понятих детально пояснила та показала на місцевості обставини вчинення нею крадіжки майна з домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , про що свідчать відомості зазначені в протоколі проведення слідчого експеримента. Так, ОСОБА_1 на пропозицію вільно пояснити обставини вчинення крадіжки, зазначила, що в зв`язку із важким матеріальним становищем вона 20.11.2017 на маршрутному таксі приїхала із міста Дніпродзержинськ до села Лобойківка і проходячи по вулиці Жовтневій побачила заможний будинок. Побачивши що нікого не має, вона перелізла через паркан, підійшла до будинку і за допомогою викрутки, яка була в неї в кишені, відчинила створу пластикового вікна і потрапила до будинку, де із столу викрала планшет марки «Самсунг» та ноутбук марки «Асус», які поклала до своєї сумки. Потім вилізла через вікно на вулицю і пішла до автовокзалу, звідкіль на маршрутці поїхала до м.Дніпродзержинська і збула викрадене майно в ломбард, а кошти витратила на власний розсуд. Далі, ОСОБА_1 в присутності понятих, перебуваючи на місці вчинення крадіжки вказала місце на паркані, де вона перелізла його, таким чином потрапивши на територію домоволодіння, а потім вказала на вікно, через яке вона потрапила в середину домоволодіння, та вказала на стіл з якого взяла планшет та ноутбук.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердив факт проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_1 , під час якого остання розповіла про обставини вчинення нею крадіжки, а потім на місцевості показала яким чином вона потрапила до домоволодіння, далі - до будинку, яким чином вона викрала майно ОСОБА_2 та залишила територію домоволодіння.

Вказаний свідок пояснив, що свої пояснення ОСОБА_1 давала вільно, без застосування до неї будь-якого примусу чи насильства. При цьому, жодних ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння підозрювана не мала та заяв чи заперечень, в тому числі щодо залучення до вказаної слідчої дії захисника, не висловлювала.

Із листа директора ПТ «Ломбард «Оникс» Анохіна, Яценко » вбачається, що 20.11.2017 між ломбардом та ОСОБА_1 був укладений договір фінансового кредиту № 11.15389/0, відповідно якого ОСОБА_1 надала в заставу планшет «SAMSUNG» модель «GALAXY TAB E» і в зв`язку із закінченням строку договору товар був реалізований.

Із договору про надання фінансового кредиту під заставу укладеного 20.11.2017 між ПТ «Ломбард «Оникс» Анохіна, Яценко » м. Дніпродзержинськ вбачається що ОСОБА_1 отримала фінансовий кредит в сумі 2404 грн. під заставу планшет «SAMSUNG» модель «GALAXY TAB E».

Із висновку експерта судово-товарознавчої експертизи № 159 від 15.01.2018 вбачається, що ринкова вартість планшету «SAMSUNG» модель «GALAXY TAB E», 2016 року виробництва з урахуванням зносу становить 4 460,60 грн, а ринкова вартість бувшого у використанні ноутбука марки «ASUS», 2010 року виготовлення з урахуванням зносу складає 12 650 грн.

Потерпіла ОСОБА_2 до суду не з`явилася та надала до суду заяву в якій просила розглянути справу без її участі.

При вирішення питання про допустимість та належність досліджених судом доказів суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який звертав увагу, що щодо оцінювання доказів на предмет їх належності та допустимості це виключно прерогатива судів (Шабельник проти України), а порядок збирання доказів має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме праву на свободу та особисту недоторканість, повагу до приватного та сімейного життя статті 5 та 8 Конвенції.

У суду відсутні будь-які сумніви в достовірності зафіксованих в процесуальних документах, складених за результатами проведених слідчих дій, фактів, оскільки вони послідовні та узгоджується між собою, отримані в порядку визначеному КПК України та без порушень основних прав і свобод закріплених в Конвенції.

Оцінюючи критично позицію підсудної ОСОБА_1 щодо попередньої заперечення своєї вини у вчиненні злочину, суд вважає її способом захисту, спрямований на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. До вказаного висновку суд приходить в результаті аналізу досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності. Так, ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту, добровільно розповіла про обставини вчинення нею крадіжки, при цьому вказала на особливості (деталі) подій, які не могли бути відомі особі, яка не була б причетною до вчиненого та не була на місці вчиненого злочину, зокрема, вказала на місце та спосіб проникнення до домоволодіння. При цьому, самостійно зорієнтувавшись на території та перебуваючи на місці вчинення злочину, в присутності понятих, вказала на місце і спосіб її потрапляння до домоволодіння та до будинку, безпосередньо. Саме ОСОБА_1 здійснила реалізацію викрадених у потерпілої речей, отримавши за них грошові кошти.

Пояснення обвинуваченої в частині обмовляння ОСОБА_3 суд вважає способом захисту, з метою покладення на нього відповідальності за вчинення крадіжки у ОСОБА_2 .

Аналізуючи пояснення ОСОБА_1 та встановлені в судовому засіданні обставини, суд розцінює критично покази свідка ОСОБА_3 в частині вчинення саме ним крадіжки майна ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання винності ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_2 , судом враховано позиція ЄСПЛ щодо розуміння доведеності вини поза розумним сумнівом сформованим в рішенні «Коробов проти України», 2011 рік п. 65, де зазначено, що суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. А також в рішенні «Авшар проти Туреччини», де зазначено таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Таким чином, оцінивши всі надані сторонами докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності, кожен окремо та в їх сукупності, суд приходить до висновку, про доведеність винуватості ОСОБА_1 поза розумним сумнівом у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємного викрадення чужого майна (крадіжки) вчиненої повторно, поєднаної з проникненням до (житла).

Вирішуючи питання про призначення покарання суд керуючись загальними засадами призначення покарання закріпленими в ст. 65 КК України через які реалізовано принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на досягнення мети покарання пов`язаної з виправленням засудженого, а також запобігання вчиненню ним та іншими особами нових злочинів (ст. 50 КК України).

ОСОБА_1 не заміжня, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, до затримання постійно не працювала, за місцем проживання характеризується задовільно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога чи психіатра, ВІЛ-інфікована.

Як обставину, що пом`якшує покарання суд враховує щире каяття, так як підсудною усвідомлено та критично оцінено свою протиправну поведінку.

Обставин, які в силу статті 67 КК України обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

Суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності злочину, вчиненого ОСОБА_1 , який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Таким чином суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети покарання, призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції, визначеної за вчинений нею злочини у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів, тобто, буде пропорційним легітимній цілі, яка переслідується таким покаранням. Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті чи звільнення підсудної від покарання чи його відбування, судом не встановлено.

При цьому призначаючи покарання суд враховує, що ОСОБА_1 вчинила злочин до ухвалення вироку Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.03.2020 яким її засуджено до остаточного покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Тому, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, остаточне покарання необхідно призначити шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вищевказаним вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

При визначенні початку обрахунку строку відбування покарання та зарахування попереднього ув`язнення суд враховує, що 28.10.2019 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, таким чином строк попереднього ув`язнення слід зарахувати в строк покарання, рахуючи строк покарання з моменту фактичного затримання підсудної.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_2 суд виходить з наступного.

Потерпіла до суду не з`явилася та надала суду заяву про розгляд справи без її участі заявлені возовні вимоги підтримує.

Так, потерпіла просить суд стягнути з ОСОБА_1 матеріальні збитки в розмірі 17 110,60 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на обставини справи, доведеність вини обвинуваченої, з урахуванням доказів наданих стороною обвинувачення на підтвердження розміру збитків, завданих злочином: відповідно висновку судового експерта ринкова вартість бувшого у використанні планшету марки «SAMSUNG» модель «GALAXY TAB E», 2016 року виробництва з урахуванням зносу складає 4460,60 грн, а ноутбука марки «ASUS», 2010 року виготовлення з урахуванням зносу становить 12 650 грн. Матеріальна шкода потерпілій ОСОБА_7 становить 17 110,6 грн ( 4460,60 + 12650). Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення збитків в повному обсязі.

На підставі статтей 23, 1167 ЦК України та керуючись роз`ясненнями наданими в постанові Пленуму Верховного суду N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», враховуючи та беручи до уваги об`єм моральних страждань потерпілої пов`язаних зі спричиненням їй матеріальних збитків, в результаті злочинних дій підсудної, не вжиття останньою жодних дій для добровільного відшкодування шкоди, з урахуванням події та характеру злочину, принципів розумності та справедливості, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченої моральної шкоди в розмірі 10000 грн. обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути 10000 грн. в рахунок завданої потерпілій моральної шкоди.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи на загальну суму 190 грн., відповідно до ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 124 КПК України, необхідно стягнути з обвинуваченої на рахунок держави.

Керуючись статтями 100, 337, 349, 368-370, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі частини 4 статті 70 Кримінального кодексу України шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 березня 2020 року, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 28 жовтня 2019 року, тобто з моменту фактичного затримання.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 17 110,60 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., а всього 27 110,60 грн. (двадцять сім тисяч сто десять грн. 60 коп.).

Речові докази по справі зберігати при матеріалах справи.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи на суму 190 грн. (сто дев`яносто грн. 00 коп.) стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: В. О. Говоруха