Ухвала суду № 89228775, 06.05.2020, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 06.05.2020

Справа № 501/1095/19

1-кп/501/15/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2020 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Вергопуло К.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Черняєвої С.В.,

прокурора – Попадюка І.М.,

захисника – адвоката Климук А.П.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області та в режимі відеоконференції з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» кримінальне провадження за №12019160160000145 від 24 лютого 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Рівне Тарутинського району Одеської області, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Іллічівським міським судом Одеської області здійснюється зазначене кримінальне провадження.

ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 24.02.2019, о 03 годині 00 хвилин, він знаходився в приміщенні нічного клубу «Метрополіс», який розташований за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Паркова, 15, де в нього в ході розмови з ОСОБА_2 раптово виник конфлікт на побутовому ґрунті. В ході конфлікту ОСОБА_1 з метою нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя потерпілого ОСОБА_2 , в результаті якого ОСОБА_2 впав на підлогу, втративши свідомість, та отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до державного закладу «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті» МОЗ України.

11.03.2019 о 04 годині 20 хвилин в реанімаційному відділенні КУ «Одеська обласна клінічна лікарня» потерпілий ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень помер.

Згідно висновку судово–медичної експертизи № 21 (164) від 04.04.2019 смерть ОСОБА_3 знаходиться у причинному зв`язку з закритою черепно-мозковою травмою у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа, забою головного мозку та крововиливів під його оболонки. Безпосередньою причиною смерті є набряк головного мозку.

На трупі ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження: закрита черепно - мозкова травма: крововилив у правий висковий м`яз, лінійний перелом правих: тімяної, вискової (луски та крила клиновидної кістки), правостороння епідуральна (між твердою мозковою оболонкою та кістками черепа) гематома, лівостороння субдуральна (між м`якою та твердою мозковими оболонками) гематома, субарахноїдальний (під м`якою мозковою оболонкою) та контузійні крововиливи головного: зовнішньої поверхні правої вискової частки (2x1,5см) та зовнішньої поверхні лівих лобної та вискової часток (11x7,5см); садна: задньої та зовнішньої поверхні лівого ліктьового суглоба, передньої поверхні правого та лівого колінних суглобів.

Черепно-мозкова травма у ОСОБА_3 могла виникнути під час падіння з висоти власного росту з прискоренням та ударом (контактом) правою висково - тімяною областю голови, найбільш ймовірно з твердою плоскою поверхнею, на це вказують характерні ознаки для даного виду ударно-протиударної травми, тобто: в області удара наявність крововилива в висковий м`яз, лінійного перелома тім`яної та вискової кісток з розповсюдженням на основу черепа (в передню черепну ямку), епідуральної гематоми, вогнищевих крововиливів (2x1,5см), а на діаметрально протилежній поверхні, в лівій лобно-висковій області - субдуральна гематома та більш масивні вогнищеві крововиливи (11x7,5см).

Травма: удар в обличчя кулаком та падіння з прискоренням представляють собою єдиний комплекс черепно-мозкової травми, та не можуть бути розділені по ступеню тяжкості.

Дані тілесні ушкодження могли виникнути від ударів тупих предметів у строк 24.02.2019р, на це вказує характер саден з відторгнутими скоринками, а також крововиливів головного мозку за результатами гістологічного дослідження - з вираженою клітинною реакцією та проліферацією.

3акрита черепно-мозкова травма у ОСОБА_3 , у вигляді перелома кісток черепа, забія головного мозку та крововиливів під його оболонки, стосовно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя п.2.1.1.а, п.2.1.2, п.2.1.3 б,в,г. (м.Київ, 1995р).

Садна верхньої та нижніх кінцівок як кожне окремо, та і в своїй сукупності мають ознаки легких тілесних ушкоджень п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».

На момент утворення тілесних ушкоджень, потерпілий ОСОБА_3 міг знаходитися у вертикальному положенні та звернений передньою поверхнею тулуба до нападника та травмуючого предмета, з ударом кулаком руки в ліву половину обличчя та послідуючим падінням на праву поверхню голови. Таким чином траєкторія при падінні може бути зліва направо відносно вертикального положення потерпілого. Відсутність слідів на лівій поверхні голови ОСОБА_3 , в місті удару кулаком руки нападника може бути обумовлено давністю утворення ймовірного ушкодження такого як синець. Тілесні ушкодження у ОСОБА_3 могли бути утворені за механізмом, як на це вказують: дані з відеозаписами з камер відеоспостереження, свідки та підозрюваний в представлених матеріалах справи.

Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч.2 ст.121 КК України, а саме – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Під час судового розгляду прокурор Попадюк І.М. заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор в клопотанні зазначив, що існують обставини, що дають підстави обвинувачувати підсудного у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду та переліченими в реєстрі матеріалів кримінального провадження, доданому до обвинувального акту.

Прокурор в клопотанні також зазначив, що існують обставини, передбачені п.2 ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який не зменшився, а саме що обвинувачений може переховуватися від суду, про що свідчить тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Обвинувачений та його захисник проти продовження запобіжного заходу заперечували.

Суд вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

До обвинуваченого слід застосувати цілодобовий домашній арешт, що, на думку суду, буде достатнім для запобігання ризику, зазначеному у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною 2 статті 331 КПК України передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що існують обставини, що дають підстави обвинувачувати підсудного у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується доказами, переліченими в реєстрі матеріалів кримінального провадження, доданому до обвинувального акту.

Крім того, в судовому засіданні під час судового розгляду обвинувачений визнав себе частково винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що існують обставини, передбачені п.2 ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який не зменшився, а саме що обвинувачений може переховуватися від суду, про що свідчить тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Однак, на думку суду зазначені свідчать про можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику, зазначеному у клопотанні, а саме - домашнього арешту.

Відповідно до ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Суд вважає, що прокурор не довів ці обставини.

При цьому судом враховано, що клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою не містить посилання на існування іншого ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що обвинувачений може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, який містився в попередніх подібних клопотаннях прокурора, що свідчить, на думку суду, про можливість зміну виду запобіжного заходу обвинуваченому.

Крім того, суд вважає, що існує обставина, а саме – тривалість строків тримання обвинуваченого під вартою, яка свідчить про те, що заявлений прокурором ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, з яким погодився суд, зменшився, що свідчить про відсутність обставини, які б перешкоджали завершенню судового розгляду разі зміни виду запобіжного заходу.

При прийнятті рішення судом також приймається до уваги вік та задовільний стан здоров`я обвинуваченого, значна міцність його соціальних зв`язків в місті його проживання, наявність в нього родини та утриманців, наявність у нього постійного місця проживання, його задовільний майновий стан, відсутність у нього судимостей та вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Керуючись ст.ст.176-178, 181, 183, 193-194, 196, 197, 199, 369-372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Попадюка І.М. задовольнити частково,

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт строком до 03 липня 2020 року, включно.

Заборонити обвинуваченому без дозволу суду в даному кримінальному провадженні, отриманого в тому числі по телефону, залишати житло, в якому він проживає, за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово.

Зобов`язати обвинуваченого після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду в даному кримінальному провадженні за їх вимогою, а також виконувати в строк до 03 липня 2020 року обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1) не відлучатися із м.Чорноморська Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання;

3) здати на зберігання до Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Чорноморського ВП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області.

Копії ухвали після її оголошення негайно вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та надіслати до ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя