Рішення № 89198147, 06.05.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/7828/17

Провадження №2/523/1734/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2020 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судці - Середи І.В.,

за участі секретаря судового засідання - Щербан О.Д.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заяви про відмову у прийнятті спадщини недійсною, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , про визнання заяви про відмову від прийняття спадщини, що складається з 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 -недійсною.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 вказувала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . Відповідач по справі, являється її рідною сестрою. У встановлений законом строк вона разом із сестрою 23.06.2016 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері та складається з квартири за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі чого було заведено спадкову справу № 562/2016. Під час знаходження у нотаріуса вона не знала, що відмовляється від прийняття спадщини, їй нічого не було роз`яснено щодо заяви, яку підписувала. В той час вона знаходилася в дуже пригніченому психологічному та фізичному стані, вражена смертю матері, знаходилася під тиском сестри, в той час коли не усвідомлювала значення своїх дій.

В судовому засіданні позивач повністю підтримала позов та просила його задовольнити. Також вказувала на те, що в неї не було наміру відмовлятися від спадкового майна.

Відповідач неодноразово викликалася судом за зареєстрованою адресою проживання, в засідання не зявлялася.

Відповідно до положень ст.ст.280,281 ЦПК України суд з письмової згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши позивача, свідків, дослідивши представлені докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.06.2016 року. (а.с.12)

Відповідач по справі, являється рідною сестрою ОСОБА_1 , що підтвержується дублікатом свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08.06.2016 року.

Згідно відповіді КП «БТІ» ОМР №486398 72 17 від 06.07.2017 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого УЖКГ виконкому ОМР народних депутатів 02.12.1996 г. №12-9672, зареєстрованого 31.01.1997 року в кн. 216 пр стр 50 р№114. (а.с.25).

Відповідно до копії спадкової справи №562/2016 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 позивач разом із відповідачем , 23.06.2016 звернулись до Четвертої одеської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті їх матері на підставі чого було заведено спадкову справу №562/2016. (а.с.57-77)

30 червня 2016 року позивач звернулась до Четвертої одеської державної нотаріальної контори з заявою №1257 про відкликання заяви про прийняття спадщини до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 .

Того ж дня ОСОБА_1 звернулась до Четвертої одеської державної нотаріальної контори з заявою №1258 про відмову від прийняття спадщини до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 на користь своєї сестри ОСОБА_7 .

Допитана в суді свідок ОСОБА_8 , яка є подругою позивача, повідомляла про те, що вона на своєму автомобілі підвозила ОСОБА_1 , яка була в хмільному стані, її чекав племінник ОСОБА_9 . Свідок була здивована її станом, оскільки позивач не вживала алкоголю, пропонувала свою допомогу та вмовляла, щоб та не йшла одна.

Свідок ОСОБА_10 повідомила, що зі слів ОСОБА_1 дізналася, про те, що до квартири вона не має відношення, як їй сказала сестра ОСОБА_7 .. Вважає, що сестра умисно скористалася станом позивачки, позбавила її спадщини.

Статтею 1268 ЦК України передбачено право спадкоємця за законом чи заповітом прийняти спадщину або відмовитись від її прийняття.

Відповідно до ст.1270 ЦК України строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців та починається з часу відкриття спадщини.

Частинами першою, п`ятою, шостою статті 1273 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частини друга, п`ята статті 1274 ЦК України).

Згідно з ч.5 ст.1274 ЦК України відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених ст.ст. 225, 229 - 231 і 233 цього Кодексу.

Як визначено частиною 2 ст.203 ЦК України . особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до норми ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з вимогами ч.1. ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Згідно з вимогами ст.16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочину недійсним, позивач у силу ст. 12, 82 Цивільного процесуального кодексу України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши надані докази в сукупності, враховуючи вказані норми, суд прийшов до висновку, що вимога є безпідставною, оскільки позивач не надала суду належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що в момент підписання заяви про відмову від спадщини позивач не усвідомлювала значення своїх дій. При цьому, суд звертає увагу на те, що свідчення свідка про те, що позивач була в нетверезому стані судом не може бути прийнято до уваги, оскільки такий стан в першу чергу має бути підтверджений медичною установою та до того висновок про усвідомлення дій позивачем встановлюється експертним висновком.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81,89,258-259,263-265,268,273,280-284,354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заяви про відмову у прийнятті спадщини недійсною залишити без задоволення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 12.05.2020 р.

Суддя: