Ухвала суду № 88883339, 23.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/958

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 квітня 2020 року м. Київ № 640/8634/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи

товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигазінвест»

до Кабінету Міністрів України

треті особи без самостійних вимог на предмет спору

Головне управління ДПС у Черкаській області,

Державна регуляторна служба України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигазінвест» (надалі - позивач), адреса: 18019, Черкаська область, Черкаський район, село Степанки, 8-й км Смілянського шосе, адреса для листування: 18028, місто Черкаси, вулиця Максима Залізняка, будинок 91/1 до Кабінету Міністрів України (надалі - відповідач), адреса: 01008, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 12/2, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Головне управління ДПС у Черкаській області (надалі - третя особа 1), адреса: 18002, місто Черкаси, вулиця Хрещатик, будинок 235, Державна регуляторна служба України (надалі - третя особа 2), адреса: 01011, місто Київ, вулиця Арсенальна, будинок 9/11, в якій позивач просить суд

- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України станом на 01 липня 2019 року щодо невиконання вимог статті 18 «Заключній положення» Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами, внесеними Законом України від 07 лютого 2002 року №3032-ІІІ та Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII, в частині якою визначено: «Для ліцензування діяльності, передбаченої цим Законом, використовуються бланки ліцензій єдиного зразка, встановленого Кабінетом Міністрів України»;

- захистити порушені права і інтереси позивача шляхом застосування принципу мовчазної згоди згідно якого встановити, що позивач станом на 01 липня 2019 року набув право на здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним без використання бланків ліцензій єдиного зразка, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

При цьому, частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд звертає увагу, що чинним Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено такого способу захисту прав особи як встановлення факту, що має юридичне значення.

Натомість, частиною 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Так, зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить у тому числі застосувати принцип мовчазної згоди згідно якого встановити, що він станом на 01 липня 2019 року набув право на здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним без використання бланків ліцензій єдиного зразка, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Тобто, фактично позивач просить суд встановити факт, що має юридичне значення, який підтвердить наявність у позивача право на здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним без використання бланків ліцензій єдиного зразка, встановленого Кабінетом Міністрів України. Такий спосіб захисту не передбачений чинним Кодексу адміністративного судочинства України, а вказана позовна вимога не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства. За таких підстав, позивачу слід конкретизувати заявлені ним позовні вимоги.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач послався на те, що 11 липня 2019 року йому Головним управлінням ДФС у Черкаській області видані ліцензії на право роздрібної торгівлі, які по суті є додатком №4 до листа Державної фіскальної служби України від 30 травня 2019 року №17014/7/99-99-12-01-01-17, а не бланком ліцензії встановленого Кабінетом Міністрів України зразка.

Невстановлення Кабінетом Міністрів України бланку ліцензії єдиного зразка Кабінетом Міністрів України з 01 липня 2019 року, за доводами позивача, порушує його права, що стало підставою для звернення позивача до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Таким чином, про порушення свого права позивач дізнався або повинен був дізнатись 11 липня 2019 року, а саме з початку видачі йому Головним управлінням ДФС у Черкаській області видані ліцензії на право роздрібної торгівлі, які, як стверджує позивач, є додатком №4 до листа Державної фіскальної служби України від 30 травня 2019 року №17014/7/99-99-12-01-01-17, а не бланком ліцензії встановленого Кабінетом Міністрів України зразка, в той же час до адміністративного суду з вказаною позовною заявою звернувся лише 14 квітня 2020 року, тобто, з пропуском встановленого шестимісячного строку звернення до суду.

Проте, в порушення вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не додано до позову заяви про поновлення строку звернення до суду разом з доказами поважності його пропуску.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки, з урахуванням положень статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України разом з її копією відповідно до кількості учасників справи;

- заяви про поновлення строку для звернення до суду з позовною заявою, в якій зазначити інші підстави, з яких позивач просить визнати їх поважними, разом з доказами поважності причин його пропуску;

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигазінвест» залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Повідомити сторін, що у відповідності до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова