Ухвала суду № 88845397, 13.04.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4348/20

Провадження №: 1-кп/755/869/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" квітня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Галиги І.О.,

секретаря Ляшинської А.Ю.,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2020 року за № 12020100040001093 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно не працюючого, неодруженого, з базовою середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Базни Р.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

З Київської місцевої прокуратури №4 надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020100040001093 від 12.02.2020 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України до судового розгляду, оскільки дотримано норм кримінально-процесуального законодавства та підстав для його повернення прокурору або його закриття не встановлено.

Обвинувачений не заперечував щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Крім того, прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про те, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину (кримінального правопорушення), не працює, не має постійного джерела прибутку, раніше судимий, може продовжити злочинну діяльність та ухилятися від слідства і суду.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Інших клопотань учасниками судового провадження не заявлено.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, відповідно до ч.3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

В порушення вимог кримінального процесуального закону України, даний обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підписаний лише прокурором, а підпису слідчого, який склав обвинувальний акт, не містить, хоча ця вимога є імперативною.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, що унеможливлює призначення його до судового розгляду, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору як такий, що не відповідає КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує наступне.

Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У цій ситуації у вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

На цей час потерпілий та свідки в даному кримінальному провадженні не допитані.

Докази передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені.

Відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, офіційно не працює, неодружений, з базовою середньою освітою, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий.

Обвинувачений ОСОБА_1 на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу, є раніше судимою особою.

Так суд враховує, що ОСОБА_1 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винними у вчинені кримінального правопорушення, а також на конкретні обставини кримінального провадження, його особу, раніше судимий, що може вказувати на його схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень та ухилення від суду, тобто застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, на даний час не вбачається.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Також, суд враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 вказаного Кодексу, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 168160 гривень та покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-2, 7-29,110, 128, 291, 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування із долученими матеріалами в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2020 року за № 12020100040001093 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - повернути прокурору для усунення виявлених судом недоліків та виконання вимог Кримінального процесуального Кодексу України.

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, на строк, що не може перевищувати двох місяців, тобто до 10.06.2020 року, включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ у місті Києві (одержувач - Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до суду за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

- прибувати до суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 7-ми днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17.04.2020 року о 11 год. 30 хв.

Суддя