Ухвала суду № 88680686, 09.04.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/10386/19

провадження № 1-кп/415/602/20

У Х В А Л А

Іменем України

09 квітня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

за участю секретаря Малахова В.В.

прокурора Комм Я.О.

захисника Шурхно К.А.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області об`єднане кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Сєвєродонецька Луганської області, громадянина України, судимого 05.03.2004 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 190 КК України до штрафу 850 гривень; 17.06.2014 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 190 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 28.09.2017 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст.15 - ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 321 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України,

У С Т А Н О В И В

У підготовчому судовому засіданні представник публічного обвинувачення - прокурор Комм Я.О., звернулася до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .. Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 органами досудового розслідування обвинувачується у вчинені злочинів, які відповідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, судовий розгляд не розпочато, крім того існують ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, про що відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, те що ОСОБА_1 неодноразово судимий, вчинив нові умисні злочини у період випробувального терміну. Окрім того прокурор звертала увагу суду на те, що обвинувачений не має місця реєстрації.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Шурхно К.А., заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід на більш м`який, альтернативний триманню під вартою, посилаючись на те, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки і перебуваючи не під вартою, зможе швидше відшкодувати завдані потерпілим збитки.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно зі статтею 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Вирішуючи питання порушені у клопотаннях, суд зазначає, що прокурором доведено ризик можливості переховуватися обвинуваченим від суду, а також об`єктивно існує ризик того, що обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення. Наявність цих ризиків підтверджується тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні більш ніж 30 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, які згідно положень ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, у період іспитового строку, що вказує на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання останнього винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Окрім того у період з 19.03.2020 органами національної поліції була встановлена причетність ОСОБА_1 до вчинення інших корисливих злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, а згодом обвинувальні акти за даними 7 епізодами злочинної діяльності скеровані до суду. Також суд звертає увагу, що судовий розгляд не розпочато, допит потерпілих та свідків, зазначених у реєстрі матеріалів досудового розслідування не проведено. Судом також враховується, що ОСОБА_1 є особою працездатного віку, але суспільно корисною працею не займався, офіційно не працевлаштований, а отже ніяких джерел доходу для існування немає, що дає підстави вважати, що доходи від злочинної діяльності є його єдиним заробітком, а отже свідчить про ризик вчинення нових злочинів.

Окрім існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, судом оцінено в сукупності інші обставини, а саме вік та стан здоров`я ОСОБА_1 , його сімейний та матеріальний стан, його репутація та міцність соціальних зв`язків. Так останній є відносно здоровою людиною, хронічними захворюваннями не страждає та не потребує стаціонарного лікування поза межами слідчого ізолятора, неодружений, дітей немає.

Суд, не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого, однак вважає що у даному випадку, ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та запобіганню процесуальних ризиків, можливості переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, тому інший запобіжний захід не в змозі у повному обсязі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено необхідність продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , а тому клопотання захисника Шурхно К.А. про зміну запобіжного заходу, не підлягає задоволенню.

Разом з тим, керуючись вимогами ч. 5 ст. 182, ст. 183 КПК України, суд вважає можливим щодо обвинуваченого ОСОБА_1 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 197, 315, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Шурхно К.А., відмовити.

Клопотання представника публічного обвинувачення - прокурора Комм Я.О., про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України на 60 днів, який рахувати з 09 квітня 2020 року до 07 червня 2020 року включно, і утримувати останнього у Старобільському слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень (отримувач - ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача за ЄДРПОУ - 26297948, банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача - UA208201720355209001000002672), після внесення якої ОСОБА_1 повинен бути звільнений з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 на строк 2 (два) місяці обов`язки, передбачені п. п. 1 - 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

прибувати за викликом до суду;

не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

утримуватися від спілкування зі свідками цього кримінального провадження;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд,

невиконання яких уможливлює застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Копію ухвали надіслати до Старобільського слідчого ізолятору управління Державної пенітенціарної служби України в Луганській області, для відома.

Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Лисичанський міський суд Луганської області.

Суддя О.В. Шевченко