Вирок № 88520179, 31.03.2020, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/4468/19

Номер провадження 1-кп/585/163/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого-судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, прокурора О.М. Ковтуна, потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Ромни кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

с. Коржі Роменського р., Сумської обл., громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого в б. АДРЕСА_1 , не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

20 жовтня 2019 року, після спільного вживання спиртних напоїв, ОСОБА_1 прибув за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 . Близько 20 години між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , які перебували в нетверезому стані, в квартирі фактичного проживання ОСОБА_2 виникла сварка, яка переросла в бійку. Під час бійки ОСОБА_1 взяв палицю, яка стояла у приміщенні будинку, і вдарив нею ОСОБА_2 по голові, після чого покинув приміщення. ОСОБА_2 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень, не маючи за мету вбивство, взяв на кухні ножа та вибіг на подвір`я за ОСОБА_1 . Перебуваючи поблизу будинку, діючи умисно, тримаючи ножа в правій руці, ОСОБА_2 наніс ножем один колотий удар ОСОБА_1 в область грудної клітини зліва, усвідомлюючи наявність в даній частині тіла життєво важливих органів та розуміючи, що їх ушкодження може призвести до тяжких тілесних ушкоджень. Після цього ОСОБА_2 і ОСОБА_1 почали боротися та впали на землю. В ході боротьби, коли ОСОБА_2 перебував знизу, а ОСОБА_1 знаходився зверху нього, ОСОБА_2 , тримаючи ножа в правій руці, маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень, наніс два удари в ділянку лівої ноги та сідниці ОСОБА_1 , після чого конфлікт припинився. 20 жовтня 2019 року ОСОБА_1 був доставлений до Роменської ЦРЛ. Відповідно висновку судово-медичної експертизи № 334 від 20.11.2019 ушкодження виявлене у ОСОБА_1 у вигляді проникаючого поранення грудної клітки зліва, підтверджене даними меддокументації та рентгенографії, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень згідно наказу № 6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року пункт 2.1.3(й). Ушкодження у вигляді рани лівої сідниці та гомілки, відносяться до ушкоджень легкого ступеню тяжкості згідно наказу № 6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 року пункт 2.3.2(б).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, визнав повністю. Дав суду свідчення, що вони того дня вживали спиртні напої, прийшли до нього додому. Він став сваритися з дружиною, а ОСОБА_1 заступився за дружину і між ними виникла сварка. ОСОБА_1 в коридорі взяв палку і вдарив його палкою по голові. Потім ОСОБА_1 вискочив на вулицю, а він вхопив ножа і побіг за ОСОБА_1 На вулиці продовжилася сварка. Події відбулися 20 жовтня 2019 року, близько 20 години. Перед цим днем ОСОБА_1 допомагав їм переїхати, і в цей день зателефонував до них і запропонував посидіти на ставку, відпочити, вжити спиртного. Вони погодилися і пішли до ставка, що біля взуттєвої фабрики. На ставок прийшли десь після обіду. Він прийшов з дружиною - ОСОБА_7 і ОСОБА_1 теж був з дружиною - ОСОБА_8 , ще були їхні діти. Вони всі вживали спиртне. Вже під вечір вийшли від ставка і пішли по домам, він пішов в квартиру по АДРЕСА_2, де вони з дружиною знімали квартиру. Дружина ще пішла в гості до ОСОБА_1 . Коли він прийшов було вже темно. Через деякий час всі прийшли до них і він розпочав сварку з дружиною, а ОСОБА_1 став заступатися за дружину і вони почали сваритися між собою. Спочатку ОСОБА_1 вдарив його палкою, потім ОСОБА_1 вийшов з будинку, чому вийшов пояснити не може. Він взяв ножа і вийшов за ОСОБА_1 , щоб налякати його. Ніж лежав на столі, це був звичайний кухонний ніж. ОСОБА_1 був на вулиці, стояв. На вулиці вони продовжили сваритися і, коли ОСОБА_1 на нього замахнувся, він вдарив його ножем, який тримав у правій руці, в тулуб, а потім вони впали і він наніс ще кілька ударів ножем. Він не хотів убивати ОСОБА_1 . В поліції він все розповів, як було. Він приходив до ОСОБА_1 і в лікарню і намагався з ним домовитися. На сьогодні він не розрахувався з потерпілим, тому що не має заробітків. Він має намір сплатити кошти ОСОБА_1 і буде виплачувати. Він жалкує, що так трапилося. Удари наносив, тому що була бійка. ОСОБА_1 вийшов на вулицю з палицею. Йдучи на вулицю з ножем він думав, що ОСОБА_1 злякається ножа і піде. Удар він наніс куди попав, конкретно він не цілився, ножа він тримав за лезо, бо ніж був дуже довгий. Він згоден з тим що ОСОБА_1 витратив на лікування 5 тис. грн., відсутність доказів не свідчить про те, що ОСОБА_1 не витрачав коштів. На його думку вони з потерпілим примирилися. ОСОБА_1 стояв у дворі і він намагався його вигнати з двору, він спустився зі сходів до ОСОБА_1 Коли він виходив з будинку він не знав, що ОСОБА_1 залишився в дворі. Коли він наносив перший удар, він розумів наслідки і вдарив ОСОБА_1 ножем, щоб той його не чіпав. Коли він наносив удар, ОСОБА_1 стояв. Він попереджав ОСОБА_1 , що в нього ніж. Він тримав ножа за лезо, щоб не вбити ОСОБА_1 довгим лезом. Він розумів, що відбувалося. Він згоден з тим, що тілесні ушкодження у ОСОБА_1 настали від його дій.

Крім повного визнання ОСОБА_2 своєї вини, доведеність його вини у вчиненні інкримінованого злочину, підтверджена й сукупністю зібраних у справі доказів, які ніким не оспорюються. Покази самого винного суд визнає щирими і добровільними та покладає їх в основу вироку.

З огляду на те, що сторони кримінального провадження дійшли одностайної згоди, щодо недоцільності дослідження всіх доказів у кримінальному провадженні, і вважали, що дослідження доказів слід обмежити допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних щодо обвинуваченого, суд, виходячи з засад кримінального провадження, а саме змагальності сторін та свободи у поданні ними доказів, вважає можливим не проводити повне дослідження доказів.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини які пом`якшують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання винного, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, дає суду достатні підстави, призначаючи покарання ОСОБА_2 застосувати ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м?якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

За таких обставин, з урахуванням обставин вчинення злочину і його наслідків, особи ОСОБА_2 , який позитивно характеризується за місцем проходження служби, посередньо за місцем проживання, з урахуванням позиції потерпілого, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення ОСОБА_2 і запобігання скоєння останнім нових злочинів буде покарання у виді обмеження волі.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення витрат на лікування в сумі 5000 грн., суд виходить з вимог ст.ст. 16, 22, 1166 ЦК України та ст. 206 ЦПК України.

Вирішуючи цивільний позов про стягнення витрат на лікування, заявлений прокурором на користь фінансового управління виконавчого комітету Роменської міської ради, що складається з 4927,53 грн. витрат, які понесені бюджетом, суд виходить з вимог ст.ст. 16, 22, 1166 ЦК України.

Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В справі доведено, що саме внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 потерпілий отримав тілесні ушкодження, і потребував лікування. Вказані обставини визнані в судовому засіданні ОСОБА_2 тому, відповідно ст. 206 ЦПК України, цивільні позови потерпілого ОСОБА_1 та прокурора підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з того, що сторони в судовому засіданні, не заперечували щодо сум заявлених до стягнення.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.

Оскільки в ході досудового розслідування запобіжний захід не обирався, суд для обрання запобіжного заходу ОСОБА_2 підстав не вбачає.

Керуючись ст. ст. 371, 373-374 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні про вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 121 КК України і, з застосуванням ст. 69 КК України, призначити покарання у виді обмеження волі на строк три (3) роки.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди задоволити. Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 суму завданої шкоди, яку він витратив на лікуванні в розмірі п`ять тисяч (5000) гривень.

Цивільний позов прокурора в інтересах фінансового управління виконавчого комітету Роменської міської ради, до ОСОБА_2 , про стягнення витрат на лікування потерпілого від злочину задоволити. Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь фінансового управління виконавчого комітету Роменської міської ради (розрахунковий рахунок 31415544018011 МФО 899998, ідентифікаційний код 37929744, код платежу бюджету 24060300 казначейство України ЕАП) чотири тисячі дев`ятсот двадцять сім гривень п`ятдесят три копійки (4927,53 грн.) в рахунок відшкодування витрат Роменської ЦРЛ, які були понесені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 .

Речові докази по справі: кухонний ніж, металеву палицю та ручку до неї, зразки ґрунту з нашаруванням речовини бурого кольору, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Роменського ВП - знищити; кофту з капюшоном, яку передано на зберігання до камери схову речових доказів Роменського ВП повернути власнику - ОСОБА_2 ; сорочку та джинси, які передано на зберігання до камери схову речових доказів Роменського ВП повернути власнику - ОСОБА_1 .

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням обмежень передбачених ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга