Рішення № 8849030, 08.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.10 р.                     Справа № 9/42                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліпласт-У”, м.Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Донцемтара”, м.Донецьк

про стягнення 101894грн.41коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Овчаренко С.А. – представник (за довіреністю б/н від 24.06.2009р.);

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Поліпласт-У”, м.Харків, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донцемтара”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 101894грн.41коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 73552грн.00коп., пені в розмірі 17177грн.60коп., 3% річних в розмірі 2347грн.59коп. та інфляційних витрат в розмірі 8817грн.22коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки товарів №ДГ-0000089 від 18.01.2008р., видаткові накладні №РН-0000699 від 25.07.2008р., №РН-0000737 від 31.07.2008р., №РН-0000954 від 18.09.2008р., №РН-0000952 від 23.09.2008р., №РН-0001093 від 30.10.2008р., №РН-0001166 від 18.11.2008р., №РН-0000259 від 29.04.2009р., податкові накладні до вказаних видаткових накладних, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПД №048542 від 25.07.2008р., №000044 від 18.09.2008р., №000092 від 30.10.2008р., №000121 від 18.11.2008р., №000187 від 29.04.2009р., рахунки-фактури №СФ-0000728 від 24.07.2008р., №СФ-0000753 від 31.07.2008р., №СФ-00923 від 18.09.2008р., №СФ-00940 від 23.09.2008р., №СФ-01092 від 30.10.2008р., №СФ-01168 від 14.11.2008р., №СФ-0000281 від 27.04.2009р., претензію №204 від 08.12.2009р., лист №01/2711 від 27.11.2009р., банківські виписки.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 17.02.2010р., 15.03.2010р., 30.03.2010р. заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з’явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №5430455 Товариство з обмеженою відповідальністю „Донцемтара”, м.Донецьк станом на 11.03.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано як юридична особа.

17.03.2010р. позивачем надані заяви про зміну підстав позову та про зменшення позовних вимог б/н та дати, відповідно до яких останній зазначає, що між сторонами виникли господарсько-майнові відносини на підставі наявних у справі видаткових накладних, тобто правовідносини сторін є позадоговірними. У зв`язку з чим останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 84704грн.27коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 73552грн.00коп., 3% річних в розмірі 2335грн.05коп. та інфляційних витрат в розмірі 8817грн.22коп.

Крім того, 23.03.2010р. позивачем надана заява про збільшення розміру позовних вимог б/н та дати, відповідно з якою останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 87782грн.38коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 73552грн.00коп., 3% річних в розмірі 2691грн.73коп. та інфляційних витрат в розмірі 11538грн.65коп.

Суд розглядає змінені позовні вимоги відповідно до заяви від 17.03.2010р. та збільшені позовні вимоги з урахуванням заяви від 23.03.2010р.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Поліпласт-У”, м.Харків та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донцемтара”, м.Донецьк досягнуто згоди про поставку на адресу останнього продукції.

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 ЦК України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За твердженням позивача, на виконання умов домовленості останнім на адресу відповідача здійснена поставка товару на загальну суму 312405грн.92коп., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000699 від 25.07.2008р., №РН-0000737 від 31.07.2008р., №РН-0000954 від 18.09.2008р., №РН-0000952 від 23.09.2008р., №РН-0001093 від 30.10.2008р., №РН-0001166 від 18.11.2008р., №РН-0000259 від 29.04.2009р. та податковими накладними до вказаних видаткових накладних, копія якої наявна в матеріалах справи.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалами від 17.02.2010р., 15.03.2010р., 30.03.2010р. зобов’язав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підписів та печаток останнього на видаткових накладних №РН-0000699 від 25.07.2008р., №РН-0000737 від 31.07.2008р., №РН-0000954 від 18.09.2008р., №РН-0000952 від 23.09.2008р., №РН-0001093 від 30.10.2008р., №РН-0001166 від 18.11.2008р., №РН-0000259 від 29.04.2009р. та щодо отримання товарно-матеріальних цінностей за зазначеними накладними, надати письмові пояснення стосовно наявності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯПД №048542 від 25.07.2008р., №000044 від 18.09.2008р., №000092 від 30.10.2008р., №000121 від 18.11.2008р., №000187 від 29.04.2009р. та щодо отримання рахунків-фактур №СФ-0000728 від 24.07.2008р., №СФ-0000753 від 31.07.2008р., №СФ-00923 від 18.09.2008р., №СФ-00940 від 23.09.2008р., №СФ-01092 від 30.10.2008р., №СФ-01168 від 14.11.2008р., №СФ-0000281 від 27.04.2009р. Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних №РН-0000699 від 25.07.2008р., №РН-0000737 від 31.07.2008р., №РН-0000954 від 18.09.2008р., №РН-0000952 від 23.09.2008р., №РН-0001093 від 30.10.2008р., №РН-0001166 від 18.11.2008р., №РН-0000259 від 29.04.2009р. підтверджується підписом представника відповідача, печаткою підприємства на вищезазначених накладних та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПД №048542 від 25.07.2008р., №000044 від 18.09.2008р., №000092 від 30.10.2008р., №000121 від 18.11.2008р., №000187 від 29.04.2009р., а отже прийнятий відповідачем без заперечень.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 ЦК України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених видаткових накладних відповідачем.

Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

На сплату отриманої за видатковими накладними №РН-0000699 від 25.07.2008р., №РН-0000737 від 31.07.2008р., №РН-0000954 від 18.09.2008р., №РН-0000952 від 23.09.2008р., №РН-0001093 від 30.10.2008р., №РН-0001166 від 18.11.2008р., №РН-0000259 від 29.04.2009р. продукції позивачем на адресу відповідача виставлені рахунки-фактури №СФ-0000728 від 24.07.2008р., №СФ-0000753 від 31.07.2008р., №СФ-00923 від 18.09.2008р., №СФ-00940 від 23.09.2008р., №СФ-01092 від 30.10.2008р., №СФ-01168 від 14.11.2008р., №СФ-0000281 від 27.04.2009р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Докази направлення вказаних рахунків на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні, проте суд вважає, що рахунки-фактури №СФ-0000728 від 24.07.2008р., №СФ-0000753 від 31.07.2008р., №СФ-00923 від 18.09.2008р., №СФ-00940 від 23.09.2008р., №СФ-01092 від 30.10.2008р., №СФ-01168 від 14.11.2008р., №СФ-0000281 від 27.04.2009р. надані відповідачу разом із товаром, отриманим відповідно до видаткових накладних №РН-0000699 від 25.07.2008р., №РН-0000737 від 31.07.2008р., №РН-0000954 від 18.09.2008р., №РН-0000952 від 23.09.2008р., №РН-0001093 від 30.10.2008р., №РН-0001166 від 18.11.2008р., №РН-0000259 від 29.04.2009р., оскільки зазначені видаткові накладні містять посилання на відповідні рахунки-фактури та вони підписані уповноваженим представником відповідача без заперечень. Будь-яких претензій відповідача щодо неотримання відповідних рахунків не надходило, доказів зворотного сторонами не представлено, судом не встановлено. Крім того, при здійснені часткових оплат за поставлений товар, підставою здіснення оплати відповідачем зазначено, зокрема, рахунок-фактуру №СФ-00940 від 23.09.2008р. та №СФ-01168 від 14.11.2008р.

Наразі, у зазначених вище рахунках-фактурах визначено термін оплати, а саме:

- у рахунку-фактурі №СФ-0000728 від 24.07.2008р. – до 26.07.2008р.;

- у рахунку-фактурі №СФ-0000753 від 31.07.2008р. – до 01.08.2008р.;

- у рахунку-фактурі №СФ-00923 від 18.09.2008р. – до 18.09.2008р.;

- у рахунку-фактурі №СФ-00940 від 23.09.2008р. – до 23.09.2008р.;

- у рахунку-фактурі №СФ-01092 від 30.10.2008р. – до 06.11.2008р.;

- у рахунку-фактурі №СФ-01168 від 14.11.2008р. – до 21.11.2008р.;

- у рахунку-фактурі №СФ-0000281 від 27.04.2009р. – до 29.04.2009р.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, вартість отриманого товару відповідач оплатив частково на загальну суму 238853грн.92коп., що частково підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок. Як зазначено позивачем, грошові кошти, які надходили від відповідача, зараховувались спочатку за попередні непокриті накладні, а потім в рахунок дійсних поставок.

Таким чином, позивач зазначає, що за відповідачем виникла заборгованість в розмірі 73552грн.00коп. за видатковими накладними №РН-0001166 від 18.11.2008р. та №РН-0000259 від 29.04.2009р. (термін оплати яких настав 21.11.2008р. та 29.04.2009р. відповідно).

У зв`язку з несплатою боргу позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №204 від 08.12.2009р. з вимогою про погашення заборгованості за поставлений товар (докази направлення претензії наявні в матеріалах справи). Листом №01/2711 від 27.11.2009р. відповідач визнав суму боргу в розмірі 73552грн.00коп.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за домовленістю сторін виконав належним чином, здійснивши поставку відповідної продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду у останнього виникла заборгованість у розмірі 73552грн.00коп.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 73552грн.00коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліпласт-У”, м.Харків в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 73552грн.00коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 2691грн.73коп. та інфляційні витрати в розмірі 11538грн.65коп.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного за розрахунком позивача, 3% річних становлять суму в розмірі 2691грн.73коп. та інфляційні витрати - 11538грн.65коп. за період прострочення з 18.11.2008р. по 31.03.2010р. (за видатковою накладною №РН-0001166 від 18.11.2008р.) та з 29.04.2009р. по 31.03.2010р. (за видатковою накладною №РН-0000259 від 29.04.2009р.) з урахуванням здійснених оплат.

Перевіривши арифметичний розрахунок суми 3% річних та інфляційних витрат, суд зазначає, що їх розмір не суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 2691грн.73коп. та інфляційних витрат в розмірі 11538грн.65коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.11, 205, 206, 218, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліпласт-У”, м.Харків до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донцемтара”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 87782грн.38коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 73552грн.00коп., 3% річних в розмірі 2691грн.73коп. та інфляційних витрат в розмірі 11538грн.65коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донцемтара” (за адресою: вул.Охтирська, будинок 19Б, м.Донецьк, 83014, р/р 2600208387600 у ДОД ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, м.Донецьк, МФО 335076, код ЄДРПОУ 31049884, ІПН 310498805635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліпласт-У” (за адресою: пров.Струницький, буд.5, м.Харків, 61010; поштова адреса: а/с 10608, м.Харків, 61052; р/р 26008010060679 у відділенні „Харківська регіональна дирекція” ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767, код ЄДРПОУ 33605956, ІПН 336059520388) суму основного боргу в розмірі 73552грн.00коп., 3% річних в розмірі 2691грн.73коп. та інфляційні витрати в розмірі 11538грн.65коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 877грн.82коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 203грн.31коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 08.04.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя