Ухвала суду № 88317340, 19.03.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/2411/19

провадження №1-кп/489/362/20

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу

19 березня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судових засідань Коденко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Радехів Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миколаєва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

за участю:

прокурора Радченко Ю.М.,

потерпілого ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Мілюченка А.Г., Нехорошева О.В.,

встановив:

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, який спливає 23.03.2020, так як ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу – вчинення інших кримінальних правопорушень, переховування від органів досудового розслідування та суду не зменшилися і не змінилися.

На підтвердження ризиків прокурором вказано на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину проти власності, не працює, спроб для працевлаштування не вживає, постійного та стабільного джерела прибутку не має, притягується до кримінальної відповідальність за місцем реєстрації за вчинення корисливих злочинів, постійного місця проживання на території м. Миколаєва не має, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків.

Сторона захисту просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем поживання його сестри: АДРЕСА_3 , посилаючись на недоведеність вини ОСОБА_1 та заявлених прокурором ризиків.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дійшов висновку, що підстави для збереження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився.

Тримання під вартою, згідно ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Залишаються ризики вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, переховування від органів досудового розслідування та суду, тобто дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підтвердженням цьому є те, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину проти власності, не працює, постійного та стабільного джерела прибутку не має, як не має і постійного місця проживання на території м. Миколаєва, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, а також притягується до кримінальної відповідальності іншим судом, що доводить наявність вказаних ризиків.

За таких обставин, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим, суд вважає доведеним наявність вказаних у клопотанні ризиків і те, що їм неможливо запобігти при вжитті більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, а тому є необхідність у збереженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням нового строку.

З урахуванням наведеного клопотання захисту задоволенню не підлягає. Щодо доводів захисту про не доведеність вини обвинуваченого, суд до уваги їх не приймає, оскільки винність особи встановлюється вироком суду.

Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 17 травня 2020 року (включно).

У задоволенні клопотання захисту про обрання більш м`якого запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 7-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги на підставі рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року № 4-р/2019.

Суддя І.В. Коваленко