Рішення № 88254396, 05.03.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7052/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2020 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.,

при секретарі Осадчій А.Ю.,

за участю представника позивача

адвоката Василенка О.В.,

представника відповідача

за довіреністю Герасименка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна,-

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Василенка О.В., звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (змінено назву на Придніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)) про зняття арешту з майна.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і власником якої є ОСОБА_1 , накладено арешт відповідно до постанови б/н, 10.09.2002, Державна виконавча служба Придніпровського району м. Черкаси, вх.1646 від 01.10.02.

Також вказує, що на адвокатський запит від 14.05.2019, Придніпровський відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області надіслав листа – відповідь від 17.06.2019 вих. № 14031, в якому вказано, що перевіркою бази даних АСВП встановлено, що у Придніпровському ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області перебувало два виконавчих провадження, а саме № 7789926 і №8808539, стан яких зазначений як - завершено. Крім того, у вищевказаному листі зазначено, що неможливо ідентифікувати, у рамках якого виконавчого провадження було накладено арешт, оскільки номер постанови про арешт майна боржника від 10.09.2002 відсутній, а матеріали виконавчих проваджень зберігаються в архіві три роки.

Таким чином, позивачка просить суд зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна, яке належить їй, а саме квартири АДРЕСА_2 , що були накладені відповідно до постанови б/н, 10.09.2002, виданої Державною виконавчою службою Придніпровського району м. Черкаси, вх. 1646 від 01.10.02.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька Світлана Михайлівна, у результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначена для розгляду судової справи № 711/7052/19 (а.с. 19).

Ухвалою суду від 06.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду у відкритому засіданні за правилами загального позовного провадження. Крім того, сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи (а.с. 20).

Крім того, ухвалою суду від 24.02.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні (а.с. 49).

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Василенко О.В. підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити у повному обсязі на підставі обґрунтування, що наведене у позовній заяві та з урахуванням доказів, які додані до неї. Крім того, зазначив, що позивачка ОСОБА_1 не мала і не має ніякого відношення до виконавчого провадження, у межах якого державним виконавцем державної виконавчої служби Придніпровського району м. Черкаси було винесено постанову б/н від 10.09.2002 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження вх. 1646 від 01.10.02. До того ж, судові витрати (судовий збір) позивачка залишає за собою.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, хоча про час, дату та місце проведення розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні представник відповідача за довіреністю – Герасименко М.В. пояснив, що за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження, у Придніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відносно позивачки ОСОБА_1 жодних виконавчих документів не перебувало і відповідно на її майно не накладався арешт. Таким чином, при вирішенні даного спору покладається на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, квартира АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 26.11.1996 (а.с. 6), Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.05.2019, зареєстровано у реєстрі за № 452 (а.с. 7) та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.05.2019, зареєстровано у реєстрі за № 454 (а.с. 10).

Крім того, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 203024275 від 05.03.2020, вбачається, що 07.06.2007 зареєстровано арешт нерухомого майна, а саме 1/3 квартири АДРЕСА_2 , на підставі постанови державної виконавчої служби Придніпровського р-ну м. Черкаси № б/н від 10.09.2012, вх. 1646 від 01.10.02. Номер запису про обтяження – 31551179.

Із листа Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 30.05.2019 № 14031 вбачається, що за даними АСВП, у Придніпровському відділі державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебувало два виконавчих провадження, а саме № 7789926 і №8808539, стан яких зазначений як - завершено. Станом на 28.05.2019 відкритих виконавчих проваджень відносно боржника ОСОБА_1 у Придніпровському відділі державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області не перебуває. Крім того, у вищевказаному листі зазначено, що неможливо ідентифікувати, у рамках якого виконавчого провадження було накладено арешт, оскільки номер постанови про арешт майна боржника від 10.09.2002 відсутній, а матеріали виконавчих проваджень зберігаються в архіві три роки (а.с. 14).

Крім того, як вбачається з відповіді, наданої начальником Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Трохименко Ю.В. від 30.01.2020 № 14171, перевіркою бази даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що у Придніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відносно громадян: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (колишні співвласники квартири АДРЕСА_2 ), жодних виконавчих документів не перебувало (а.с. 42).

Разом з тим, на запит суду Черкаським обласним державним нотаріальним архівом надано відповідь від 21.02.2020 № 200/01-24 і постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка видана Державною виконавчою службою Придніпровського району м. Черкаси 10.09.2002, з якої вбачається, що вона винесена при примусовому виконанні виконавчого напису № 3823, виданого 12.03.2001 приватним нотаріусом Романій Н.В. про стягнення з ОСОБА_4 на користь КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 62114 грн. 85 коп. (а.с. 45, 46).

На сьогоднішній день арешт нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер обтяження 5094208, зареєстрований 07.06.2007) не скасований і не знятий.

За таких обставин, на думку суду, наявність арешту, накладеного на підставі постанови б/н від 10.09.2002 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження державної виконавчої служби Придніпровського району м. Черкаси вх. 1646 від 01.10.02 (реєстраційний номер обтяження 5094208, зареєстроване 07.06.2007 реєстратором: Перша черкаська державна нотаріальна контора), порушує права позивачки ОСОБА_1 , як власниці майна (квартири АДРЕСА_2 ) на розпорядження ним, при умові, що вона ніколи не була боржником за виконавчими провадженнями, за якими винесена постанова про арешт майна.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

За приписами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

За положеннями ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 21.04.1999 станом на час винесення постанови від 10.09.2002) у разі закриття виконавчого провадження припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з закриттям виконавчого провадження. Закрите виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення . Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Як зазначено у статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», - особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд вважає, що захист права власності має пріоритетне значення.

Таким чином, судом встановлено, що у державного виконавця не було підстав для накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , яка належала та на даний час належить на праві власності ОСОБА_1 (постанова б/н від 10.09.2002 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження державної виконавчої служби Придніпровського району м. Черкаси вх. 1646 від 01.10.02 (реєстраційний номер обтяження 5094208, зареєстроване 07.06.2007). Боржником за виконавчим документом була інша особа, якій нерухоме майно не належало.

Крім того, на даний час державний виконавець та начальник відділу ДВС, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», не можуть прийняти рішення у межах виконавчого провадження про скасування відповідної постанови, а тому суд вважає, що позовні вимоги про зняття арешту з квартири АДРЕСА_2 , належної на праві власності ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови б/н від 10.09.2002 про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження державної виконавчої служби Придніпровського району м. Черкаси вх. 1646 від 01.10.02 (реєстраційний номер обтяження 5094208, зареєстроване 07.06.2007), підлягають до задоволення, оскільки, як на думку суду, іншим шляхом поновити порушене право позивачки неможливо. При цьому, суд враховує норми ст. 5 ЦПК України, за якими передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Зазначені вище обставини підтверджуються доказами, наявними у матеріалах справи.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, судові витрати - сплачений 02.09.2019 судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. за подачу позову, слід залишити за позивачкою, враховуючи її відповідне клопотання.

На підставі викладеного та, керуючись Конституцією України, ст.ст. 5, 15, 16, 321, 391, ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4, 5, 19, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_2 , належної на праві власності ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), який накладений на підставі постанови б/н від 10.09.2002 року про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження державної виконавчої служби Придніпровського району м. Черкаси вх. 1646 від 01.10.02 (реєстраційний номер обтяження 5094208, зареєстроване 07.06.2007 реєстратором: Перша черкаська державна нотаріальна контора).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 10.03.2020.

Головуючий: С. М. Позарецька