Ухвала суду № 88107275, 10.03.2020, Господарський суд Донецької області

Дата ухвалення
10.03.2020
Номер справи
905/183/18
Номер документу
88107275
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

У Х В А Л А

10.03.2020р. Справа №905/183/18

за скаргою від 27.02.2020р. №44/22-20 Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ

на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у зведеному ВП №59957769 під час виконання рішень судів по справам №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16

за позовом Державного підприємства "Енергоринок", м.Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля", м.Краматорськ

про стягнення 775278529,06 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Ламановій А.В.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Єжова А.О

від ДП ЗД "Укрінтеренерго": Позднякова І.О.

Від ДВС: Фоміна В.І.

В засіданні суду була присутня: ОСОБА_1 .

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.05.2018р. у справі №905/183/18 позовні вимоги Державного підприємства "Енергоринок", м.Київ до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля", м.Краматорськ про стягнення 775278529,06 грн., з яких: сума основного боргу - 671140168,05 грн., сума інфляційних нарахувань - 35307598,33 грн., 3% річних - 9207466,52 грн., сума пені - 59068210,62 грн., сума 0,1% штрафу - 555085,54 грн. задоволено частково, зменшено розмір стягуваної суми пені до 5906820,98 грн. та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля" на користь Державного підприємства "Енергоринок" 722082071,69 грн., у тому числі 671140168,05 грн. основного боргу, 5906820,98грн. пені, 555085,54 грн. штрафу, 35272530,60 грн. інфляційних нарахувань, 9207466,52грн. 3% річних, а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 616672,10 грн.

05.06.2018р. на виконання вищевказаного рішення виданий відповідний наказ суду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2018р. по справі №905/183/18 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля", м.Краматорськ на рішення господарського суду Донецької області від 02.05.2018 року у справі №905/183/18 залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 02.05.2018 року у справі №905/183/18 залишено без змін.

04.01.2019р. до суду надійшла скарга Державного підприємства "Енергоринок" на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича у справі №905/183/18 за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля" про стягнення 775278529,06 грн.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 04.01.2019 №01-01/5, у зв`язку із закінченням повноважень судді Кротінової О.В., справу передано на повторний автоматичний розподіл.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 04.01.2018, автоматизованою системою документообігу суду визначено новий склад суду для розгляду справи №905/183/18, призначено головуючим суддю Огороднік Д.М.

Ухвалою суду від 14.01.2019р. скаргу Державного підприємства "Енергоринок" на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича у справі №905/183/18 за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля" задоволено повністю: визнано неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Башілова Валентина Олександровича щодо повернення наказу господарського суду Донецької області від 05.06.2018 №905/183/18 Державного підприємства "Енергоринок" без прийняття до виконання, вчинені у формі Повідомлення від 06.12.2018 №31840-33-18/21 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання; визнано незаконним Повідомлення від 06.12.2018 №31840-33-18/21 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання; зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути здійсненні порушення та поновити порушене право Державного підприємства "Енергоринок" на примусове виконання наказу господарського суду Донецької області від 05.06.2018 №905/183/18 шляхом відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання.

20.09.2019р. до суду надійшла скарга Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ -Енерговугілля" на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича у справі №905/183/18 за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля" про стягнення 775278529,06 грн.

Ухвалою суду від 01.10.2019р. по справі №905/183/18 скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича задоволено частково: визнано незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича щодо накладення арешту на кошти Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ", які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 відкритому у АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (ЄДРПОУ банку 14282829, МФО банку 334851); зобов`язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова Валентина Олександровича зняти арешт з коштів Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ", які знаходяться на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 відкритому у АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (ЄДРПОУ банку 14282829, МФО банку 334851); в іншій частині скарги відмовлено.

16.10.2019р. до суду від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля" надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.10.2019р.

17.10.2019р. до суду від Державного підприємства "Енергоринок" надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.10.2019р.

23.10.2019р. матеріали розгляду оскаржуваної ухвали та апеляційні скарги були направлені на адресу Східного апеляційного господарського суду.

29.10.2019р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга від 25.10.2019р. №751вп-юр19 Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля", м.Краматорськ на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України під час виконання рішення суду по справі №905/183/18.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 30.10.2019 №01-01/515, у зв`язку з перебуванням судді Огороднік Д.М. у відряджені з 22.10.2019р. по 23.04.2020р., справу передано на повторний автоматичний розподіл.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 30.10.2019р., автоматизованою системою документообігу суду визначено новий склад суду для розгляду справи №905/183/18, призначено головуючим суддю Левшину Г.В.

Ухвалою від 19.11.2019р. по справі №905/183/19 відмовлено у задоволенні скарги від 25.10.2019р. №751вп-юр19 Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля", м.Краматорськ на дії Вугледарського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у зведеному ВП №59957769 під час виконання рішень судів по справам №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16 щодо винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 17.10.2019р.

04.02.2020р. до канцелярії господарського суду Донецької області надійшла заява від 24.01.2020р. №59957769/16 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про звернення стягнення на грошові кошти, що розміщені на рахунках іншої особи в межах зведеного ВП №59957769 під час виконання рішень судів по справам №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16.

Ухвалою від 20.02.2020р. заяву від 24.01.2020р. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про звернення стягнення на грошові кошти, що розміщені на рахунках іншої особи, в межах зведеного ВП №59957769 під час виконання рішень судів по справам №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16 задоволено частково: звернуто стягнення на грошові кошти в загальній сумі 5510430,35 грн., що належать Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", яке на підставі рішення господарського суду м.Києва від 20.11.2019р. у справі №910/10289/19 має заборгованість перед Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля" в рахунок задоволення вимог Державного підприємства "Енергоринок" в межах зведеного виконавчого провадження ВП №5997769 з виконання рішень судів по справах №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16.

27.02.2020р. Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ подано до суду скаргу від 27.02.2020р. №44/22-20 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у зведеному ВП №59957769 під час виконання рішень судів по справам №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16 в межах виконання ухвали суду від 20.02.2020р. по справі №905/183/18. Зокрема, скаржником заявлено про:

- визнання протиправними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по зверненню стягнення на майно ДПЗД «Укрінтеренерго», в тому числі на грошові кошти, які здійснюються в межах зведеного виконавчого провадження ВП №5997769 та на виконання ухвали господарського суду Донецької області від 20.02.2020 року №905/183/18;

- зобов`язання відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити вчинення виконавчих дій щодо ДПЗД «Укрінтеренерго», які здійснюються в межах зведеного виконавчого провадження ВП №5997769 та на виконання ухвали господарського суду Донецької області від 20.02.2020 року №905/183/18.

Обгрунтовуючи надану скаргу Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ посилається на наступне:

- ДПЗД «Укрінтеренерго» відповідно до наказу Фонду державного майна України від 20.11.2019р. №1140 як єдиний майновий комплекс включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 згідно з додатком 2 до наказу Фонду державного майна №1255 від 03.12.2019р. про прийняття рішення про приватизацію об`єкта. Відповідно до приписів п.12 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;

- за приписами Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Оскільки ДПЗД «Укрінтеренерго» було включено до відповідного переліку, затвердженого вказаним Законом, вчинення будь-яких дій, в тому числі і звернення стягнення на грошові кошти останнього для виконання вимог стягувача за рішенням суду по справі №905/183/18, забороняється.

Ухвалою від 02.03.2020р. повідомлено сторони, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ та Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про розгляд скарги від 27.02.2020р. №44/22-20 Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ у судовому засіданні, що відбудеться 10.03.2020 року о 12:45 год.

06.03.2020р. на електронну адресу суду від ДВС надійшли пояснення по суті скарги, за змістом яких державний виконавець вважає правомірними дії зі списання грошових коштів з рахунків ДПЗІ «Укрінтеренерго» в межах зведеного виконавчого провадження ВП №5997769 посилаючись на наступне:

- відповідно до Конституції України, Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», п.З розділу III «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» законодавцем було передбачено як принцип обов`язковості виконання судових рішень, закріплений в Конституції України, так і необхідність збереження об`єктів державної власності, які були включені до переліків, затверджених вказаним Законом, у зв`язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс;

- винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. За твердженням виконавця, норми Закону №145-ІХ передбачають право звернення стягнення на грошові кошти (будь-які) та товар, що переданий в заставу за кредитними договорами. Тобто, для звернення примусового стягнення на грошові кошти боржника не потрібне перебування цих коштів в заставі за кредитними договорами, це положення згаданого Закону № 145-ІХ стосується лише товарів, а не грошових коштів;

- оскаржувані ДПЗД «Укрінтеренерго» виконавчі дії державного виконавця відділу про направлення вимог щодо списання коштів з рахунків скаржника в межах виконання ЗВП №5997769 вчинені в лютому 2020 року - 26.02.2020р., тобто вже після набрання чинності Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність. Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

- скарга ДПЗД «Укрінтеренерго» мотивована лише обставинами, пов`язаними з прийняттям Фондом державного майна України рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та включення до переліку об`єктів малої приватизації. Проте, згідно з положеннями Закону України «Про виконавче провадження» такі обставини є лише підставами для зупинення вчинення виконавчих дій відповідно до вимог п.12 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження».

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", державного виконавця, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд, на підставі приписів чинного законодавства, дійшов висновку про те, що скарга Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Вказана норма кореспондується зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, за якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень є складовою права на справедливий судовий захист.

За приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до приписів ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають, зокрема, такі виконавчі документи: накази, що видаються господарськими судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 336 Господарського процесуального кодексу України суду надане право за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Як було зазначено вище, ухвалою від 20.02.2020р. по справі №905/183/18 господарським судом Донецької області задоволено частково заяву від 24.01.2020р. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про звернення стягнення на грошові кошти, що розміщені на рахунках іншої особи, в межах зведеного ВП №59957769 під час виконання рішень судів по справам №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16: звернуто стягнення на грошові кошти в загальній сумі 5510430,35 грн., що належать Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", яке на підставі рішення господарського суду м.Києва від 20.11.2019р. у справі №910/10289/19 має заборгованість перед Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля" в рахунок задоволення вимог Державного підприємства "Енергоринок" в межах зведеного виконавчого провадження ВП №5997769 з виконання рішень судів по справах №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16.

За приписом ч.7 ст.327 Господарського процесуального кодексу України у разі вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, що належать третім особам, суд вносить відповідну ухвалу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше двох днів з дня її постановлення у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

До дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюються в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.19 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, фактично діючим Господарським процесуальним кодексом України встановлено певну послідовність, за якою у випадку прийняття судом ухвали про звернення стягнення на грошові кошти іншої особи, остання підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, тобто, реєстру, що містить саме виконавчі документи (у тому числі, й відповідні ухвали господарського суду).

Викладене, в свою чергу, згідно із ч.9 ст.336, ст.328 Господарського процесуального кодексу України є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми, за заявою стягувача або боржника.

Статтею 53 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб. Так, за змістом даної статті виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Тобто, даною нормою передбачено звернення стягнення на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідний порядок визначений розділом 7 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, згідно ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частки, що визначається судом за поданням виконавця.

При цьому, жодного іншого особливого механізму звернення стягнення на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, Законом України «Про виконавче провадження» не встановлено.

Як вказує скаржник у своїй скарзі, у даному випадку єдиною оскаржуваною дією державного виконавця є дія з виставлення платіжної вимоги №20.1/16 від 26.02.2020р. на суму 5510430,35 грн. до АТ «Укргазбанк».

Доказів вчинення будь-яких інших виконавчих дій з виконання ухвали суду від 20.02.2020р., як-то, відкриття виконавчого провадження, направлення певних запитів, матеріали справи не містять.

Як встановлено, взагалі у справі відсутні будь-які відомості щодо способу отримання державним виконавцем інформації про наявність відкритого рахунку Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" саме у АТ «Укргазбанк».

Одночасно, Закон України «Про виконавче провадження» не містить у собі положень, які б надавали виконавцю право безпосередньо виставляти платіжні вимоги до банківської установи щодо стягнення коштів з рахунку особи, яка не є стороною відповідного виконавчого провадження.

За змістом ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках (ч.ч.1-3 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно Додатку до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження (пункт 1 розділу ІХ), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016р. №2432/5, також визначено строк вчинення такої виконавчої дії як платіжні вимоги на примусове списання коштів - 1 робочий день після винесення постанови про арешт коштів боржника.

Відповідно до нормативних положень Інструкції з організації примусового виконання рішення, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов`язаний винести постанову відповідно до абзацу другого частини першої статті 48 Закону.

Згідно абзацу другого частини першої статті 48 Закону України про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

За приписом ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Тобто, направлення платіжних вимог державним виконавцем є логічним процесуальним етапом, що слідує за заходами, направленими на його виявлення (запит до Фіскальних органів), а також здійсненою державним виконавцем виконавчою дією - винесення відповідної постанови про арешт коштів та/або звернення стягнення на кошти, після чого - фактична реалізація таких дій банком шляхом накладення арешту на рахунки боржника та їх списання.

Проте, з матеріалів скарги вбачається, що державним виконавцем виключно з посилання на вищевказану ухвалу суду від 20.02.2020р. в межах зведеного ВП №59957769, за яким боржником є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля", під час виконання рішень судів по справам №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16 направлено до АТ «Укргазбанк» платіжну вимогу №20.1/16 від 26.02.20р. про списання коштів в сумі 55510430,35 грн. з рахунків скаржника - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО», без вчинення жодних попередніх обов`язкових виконавчих дій.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що при направленні платіжної вимоги №20.1/16 від 26.02.20р. про списання коштів в сумі 55510430,35 грн. з рахунків скаржника - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «УКРІНТЕРЕНЕРГО» в межах відкритого зведеного ВП №59957769, за яким боржником є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПЕМ - Енерговугілля" під час виконання рішень судів по справам №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16, державним виконавцем порушено права особи, яка не є стороною відповідного виконавчого провадження, а відповідні виконавчі дії з виставлення платіжної вимоги є передчасними.

У зв`язку з викладеним, скарга від 27.02.2020р. №44/22-20 Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у зведеному ВП №59957769 під час виконання рішень судів по справам №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16 підлягає задоволенню в частини вимог про визнання протиправними дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по зверненню стягнення на майно Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ, в тому числі на грошові кошти, які здійснюються в межах зведеного виконавчого провадження ВП №5997769 та виявилися у виставленні АТ «Укргазбанк» платіжної вимоги №20.1/16 від 26.02.2020р.

Водночас, щодо вимог скаржника про зобов`язання відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити вчинення виконавчих дій щодо Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ суд вказує на наступне.

Виходячи з положень п.12 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», на яку посилається скаржник, включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації є підставою зупинення державним виконавцем виконавчих дій.

Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову (стаття 35 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, наявність такої тимчасової заборони здійснення виконавчих дій як включення державних підприємств до списку тих суб`єктів господарювання, що підлягають приватизації, дійсно є підставою для зупинення виконавчих дій та не виключає можливості їх продовження після спливу встановленого законом терміну, або скасування її з інших причин.

Проте, з урахуванням вищевикладених висновків суду про недоведеність належними і допустимими доказами здійснення державним виконавцем виконавчого провадження відносно Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ (зокрема, відкриття такого провадження, арешту майна, розшуку майна тощо), відсутні підстави вважати, що в даному випадку існує юридична дія, яка в силу нормативних приписів має бути зупинена.

Таким чином, скарга в цій частині підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ :

Скаргу від 27.02.2020р. №44/22-20 Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у зведеному ВП №59957769 під час виконання рішень судів по справам №905/183/18, №908/1569/15-г, №905/420/17, №905/711/16 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по зверненню стягнення на майно Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ, в тому числі на грошові кошти, які здійснюються в межах зведеного виконавчого провадження ВП №5997769 та виявилися у виставленні АТ «Укргазбанк» платіжної вимоги №20.1/16 від 26.02.2020р.

В задоволенні решти вимог, викладених у скарзі від 27.02.2020р. №44/22-20 Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ, відмовити.

В судовому засіданні 10.03.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали підписано 11.03.2020р.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина

Попередній документ : 88107274
Наступний документ : 88107276