Ухвала суду № 88100641, 05.03.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/3202/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" березня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчої судді Мельниченко Л.А.,

при секретарі Мізерній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Дніпровського районного суду м. Києва клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Шевченка П.М. про накладання арешту на нежитлову будівлю, загальною площею 1074 (одна тисяча сімдесят чотири) квадратних метрів, право власності на яку на даний час зареєстровано за ТОВ «Сімейний ресторан», шляхом заборони розпорядження, користування на самовільне будівництво, а також шляхом заборони проведення будівельних робіт, укладання будь-яких договорів купівлі-продажу майнових прав на об`єкт незавершеного та завершеного самовільного будівництва у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101040000015 від 19 лютого 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365-2, ч. 4 ст. 358 КК України, -

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Вигівського М.І.,

В С Т А Н О В И В:

До слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Шевченка П.М. про накладання арешту на нежитлову будівлю, загальною площею 1074 (одна тисяча сімдесят чотири) квадратних метрів, право власності на яку на даний час зареєстровано за ТОВ «Сімейний ресторан», шляхом заборони розпорядження, користування на самовільне будівництво, а також шляхом заборони проведення будівельних робіт, укладання будь-яких договорів купівлі-продажу майнових прав на об`єкт незавершеного та завершеного самовільного будівництва у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101040000015 від 19 лютого 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365-2, ч. 4 ст. 358 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1502 від 14 вересня 1999 року «Про реконструкцію і благоустрій парку Перемоги у Дніпровському районі» ДКО «Київзеленбуд» було визначено замовником реконструкції і благоустрою парку Перемоги, включаючи виконання робіт із реконструкції меліоративного каналу, зливозбігів, очищення озера, відновлення освітлення та покриття доріг.

У подальшому, Головним управлінням містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації замовнику реконструкції видано Архітектурно-планувальне завдання № 00110126011655 від 04 лютого 2000 року на проектування об`єкту: реконструкція парку Перемоги в Дніпровському районі м. Києва (територія в межах вулиці Генерала Жмаченка, проспекту Алішера Навої і проспекту Визволителів, орієнтовною площею 66,9 га.).

Проектна документація з реконструкції була узгоджена Головним управлінням містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації (лист № 1207-а-03 від 17.12.2003).

У подальшому, розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1080 від 17.06.2004 року «Про затвердження проекту «Реконструкція і благоустрій парку Перемоги у Дніпровському районі м. Києва», з внесеними змінами розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 780 від 10.07.2009 «Про затвердження змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1080 від 17.06.2004», затверджена проектна документація з реконструкції парку Перемоги

Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва за № 1054-Дн/С від 09.07.2004 року, ДКО «Київзеленбуд» видано дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції і благоустрою парку Перемоги (територія в межах вулиці Генерала Жмаченка, проспекту Алішера Навої та проспекту Визволителів).

Першу чергу реконструкції та благоустрою парку Перемога введено в експлуатацію у ІІ кварталі 2006 року.

У складі ІІ черги реконструкції та благоустрою парку, ДКО «Київзеленбуд» здійснено будівництво очисної споруди № 1 (біля пр. Визволителів) та розпочато будівництво очисної споруди № 2 (біля вул. Генерала Жмаченка).

Разом з тим, будівництво очисних споруд не було завершено, не введено в експлуатацію та не передано на баланс обслуговуючій організації.

У подальшому, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, державним реєстратором Комунального підприємства «Результат» ОСОБА_1 на підставі технічного паспорта, серії та номер 42/2016, виданого ТОВ «Всеукраїнське бюро технічно інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна» від 26.05.2016 року та довідки, серія та номер 26/05/16-02, виданого цим же товариством, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером: 44598231 від 13.12.2018 року за ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлову будівлю загальною площею 1074 кв.м., розміщену по АДРЕСА_2 (очисна споруда № 2 ).

Як підставу для реєстрації права власності на зазначену будівлю ОСОБА_2 використано довідку ТОВ «Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна» № 26/05/16-02 від 26.05.2016 року та технічний паспорт серія та номер 42/2016, виданий 26.05.2016 року цим же товариством.

Відповідно до довідки, товариством проведена технічна інвентаризація від 26.05.2016 року за адресою: АДРЕСА_2 на підставі «Інструкції про порядок технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна», затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 24.05.2010 № 127, зі змінами та доповненнями внесеними Наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09.08.2012 року № 404, від 28.12.2012 року № 658, від 08.01.2013 року № 2.

Відповідно до цієї довідки, нежитлова будівля 1991 року будівництва та має 85 % зносу.

05.12.2019 року ОСОБА_2 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, передано до статутного капіталу ТОВ «Сімейний ресторан» нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1074 кв.м.

При цьому, саме товариство «Сімейний ресторан» створено 04.12.2019 року.

Також встановлено, що Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) замовнику будівництва - фізичній особі, в грудні 2019 року зареєстровано повідомлення № КВ 061193401989 про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі: АДРЕСА_2».

У січні 2020 року зазначеним департаментом у повідомленні № КВ 061193401989 про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі: АДРЕСА_2, внесені зміни в частині замовника проведення робіт на ТОВ «Сімейний ресторан».

Разом з тим, за інформацією Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 не зареєстрована та не обліковується за жодним із землекористувачів.

За інформацією Департаменту містобудування та архітектури, дані про присвоєння поштової адреси - АДРЕСА_2 у Департаменті відсутні.

Містобудівні умови та обмеження забудови вказаної земельної ділянки Департаментом містобудування та архітектури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не видавались.

Крім того, відповідно до інформації Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентарзації», нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 не реєструвалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил отже, вказаний об`єкт нерухомого майна є самочинним.

Статтями 5, 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 1, 26, 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок після отримання замовником або проектувальником вихідних даних, основними складовими яких є містобудівні умови та обмеження.

При цьому, містобудівні умови та обмеження містять, насамперед, відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, а також гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Як зазначено вище, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на АДРЕСА_2 у Дніпровському району Департаментом містобудування та архітектури не надавались.

В обґрунтування клопотання, прокурор посилається на те, що в ході здійснення процесуального керівництва, постановою процесуального керівника - прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Шевченка П.М. від 21.02.2020 року нежитлову будівлю (очисну споруду № 2 ), розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка на даний час зареєстрована за ТОВ «Сімейний ресторан» загальною площею 1074 (одна тисяча сімдесят чотири) квадратних метрів, визнано 21 лютого 2020 року речовим доказом у кримінальному провадженні № 42020101040000015 від 19 лютого 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365-2, ч. 4 ст. 358 КК України.

Прокурор Вигівський М.І. в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав викладених в клопотанні.

Вислухавши думку прокурора, вивчивши клопотання, долучені до нього документи, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідча суддя приходить до наступного

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що враховуючи необхідність збереження речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, виникла необхідність накладенні арешту на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 1074 (одна тисяча сімдесят чотири) квадратних метрів, право власності на яку на даний час зареєстровано за ТОВ «Сімейний ресторан», шляхом заборони розпорядження, користування на самовільне будівництво, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а також шляхом заборони проведення будівельних робіт, укладання будь-яких договорів купівлі-продажу майнових прав на об`єкт незавершеного та завершеного самовільного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1720770080000, номер запису про право 29433980).

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 167, 168, 170-173, 175, 208, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідча суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Шевченка П.М. про накладання арешту на нежитлову будівлю, загальною площею 1074 (одна тисяча сімдесят чотири) квадратних метрів, право власності на яку на даний час зареєстровано за ТОВ «Сімейний ресторан», шляхом заборони розпорядження, користування на самовільне будівництво, а також шляхом заборони проведення будівельних робіт, укладання будь-яких договорів купівлі-продажу майнових прав на об`єкт незавершеного та завершеного самовільного будівництва у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101040000015 від 19 лютого 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365-2, ч. 4 ст. 358 КК України- задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони розпорядження, користування на нежитлову будівлю, загальною площею 1074 (одна тисяча сімдесят чотири) квадратних метрів, право власності на яку на даний час зареєстровано за ТОВ «Сімейний ресторан», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1720770080000, номер запису про право 29433980).

В силу ст. 534 КПК України визначити спосіб виконання даного судового рішення шляхом заборони проведення будівельних робіт, укладання будь-яких договорів купівлі-продажу майнових прав на об`єкти незавершеного та завершеного самовільного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1720770080000, номер запису про право 29433980).

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Вигівського М.І.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідча суддя Л.А. Мельниченко