Ухвала суду № 87912499, 28.02.2020, Оржицький районний суд Полтавської області

1-кп/543/47/20

1-кп/543/47/20

УХВАЛА

"28" лютого 2020 р. сел. Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі судді Смілянського Є.А., при секретарі Гапон Т.В., за участі прокурора Тютюнник К.М, адвоката Тимохіної Л.С., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Лохвицького відділу Лубенської місцевої прокуратури про продовження тримання під вартою обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке мотивував наступним.

В провадженні Оржицького районного суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню за ч. 3 ст. 307 КК України ОСОБА_1 , якому обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Наявність обґрунтованого обвинувачення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

В той же час ризики, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшилися.

Зазначив, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки та для запобігання можливого ухилення ОСОБА_1 від суду йому необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Метою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, відповідно до ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1.Переховуватися від суду та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, що має надзвичайно високий ступінь суспільної безпеки, раніше неодноразово судимий, тому без обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зможе продовжити скоювати злочини, ухилитися від суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це прокурора та суд, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання.

2.Незаконне впливання на свідків у кримінальному провадженні.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_1 , переслідуючи мету - уникнення від кримінальної відповідальності, зможе незаконно вплинути шляхом погроз або вмовлянь на свідків, що призведе до зміни ними своїх показань або відмови від дачі показань.

Вище перелічені ризики не зменшилися та обґрунтовано не дають підстав застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Також, при вирішенні питання про доцільність застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини де зокрема у справі « Ілійков проти Болгарії « суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з вищезазначених мотивів. Обвинувачений та адвокат з клопотанням прокурора не погодилися, вважають, що докази обвинувачення є сфальсифікованими і прохали застосувати міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не працює, не має доходів, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. По справі маються недопитані свідки.

Зазначені обставини вказують на існування ризиків визначених ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Виходячи із змісту статей 177, 178, 183, 194 КПК України, враховуючи матеріали справи та особу обвинуваченого, те що знову притягується до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, суд приходе до висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченому під час розгляду справи.

Також, при вирішенні питання про доцільність застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту судом враховується практика Європейського суду з прав людини де зокрема у справі « Ілійков проти Болгарії « суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Взяття під варту відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішенні ЄСПЛ від 18.03.2008 у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), а тому тримання підсудних під вартою є необхідним для забезпечення їх присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Керуючись положеннями ч. 3 ст.183 КПК України, з урахуванням положень ч. 5 ст.182 КПК України, суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, і вважає за можливе визначити розмір застави у сумі 84080 грн. (40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), враховуючи тяжкість злочину, в якому обвинувачується особа, відсутність офіційного працевлаштування, з урахуванням майнового та сімейного стану обвинуваченого.

Відповідно ухвали Лохвицького райсуду від 27.01.2020 року ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк до 28.02.2020 року.

За таких обставин суд приходить до висновку про продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 25.04.2020 року включно.

Розмір застави визначити в сумі 84080 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Оржицького районного суду Полтавської області:

Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області;

р/р №37314008015950 в ДКСУ м. Київ;

ЗКПО 26304855; МФО 820172.

Роз`яснити обвинуваченому, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення відповідної застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до суду, який здійснює розгляд у кримінальному провадженні із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду, який здійснює розгляд кримінального провадження;

- повідомляти суд, який здійснює розгляд кримінального провадження про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів після отримання копії ухвали.

Суддя: Є.А.Смілянський