Рішення № 87797571, 25.02.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3896/19

РІШЕННЯ

іменем України

25 лютого 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницького обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 листопада 2018 року.

Покликається на те, що у вказаний період проходження служби у Хмельницькому обласному військовому комісаріаті йому не виплачувалась індексація грошового забезпечення.

На звернення позивача про виплату індексації він отримав відмову мотивовану тим, що проведення індексації грошових доходів здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, однак за вказаний період такого фінансового ресурсу не було.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив, у якому покликається на те, що індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, а тому, у зв`язку з відсутністю відповідного фінансування виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України з січня 2016 року по листопад 2018 року не проводилась. Просить у позові відмовити.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходив службу у Полонському районному військовому комісаріаті на посаді військового комісара.

28 листопада 2018 року позивача було звільнено з військової служби у запас на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, проведено розрахунок за час служби.

16 жовтня 2019 року позивач звернувся до Хмельницького обласного військового комісаріату як органу управління про виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовця.

Відповідач листом №7/3476 від 18.10.2019 року повідомив, що протягом 2016-2018 років бюджетних призначень на виплату індексації грошового забезпечення не було, а Порядком № 1078 механізм нарахування та виплати індексації за попередні роки не передбачений, відтак підстав для нарахування та виплатити індексації за вказаний період немає.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII) Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення) (ч. ч. 1, 5 статті 2 Закону № 1282-ХІІ)

Підприємства, установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Як встановлено судом з письмових доказів та сторонами не заперечується, позивачу за період з 01 січня 2016 року по 28 листопада 2018 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, про що зазначає сам відповідач у наданій позивачу відповіді та відзиві.

Абзацом 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Проведення індексації здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. З огляду на це, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.

За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Судом встановлено, що фактично єдиною підставою для невиплати позивачу індексації грошового забезпечення стало те, що кошторисні призначення на її виплату, за даними відповідача, були відсутні.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що:

- у розпорядженні відповідача у період з 01 січня 2016 року по 28 листопада 2018 року дійсно не було коштів для виплати позивачу індексації грошового забезпечення;

- у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансувався Полонський районний військовий комісаріат, кошти на індексацію грошового забезпечення позивача були відсутні;

- відповідачем вчинялись дії з метою вирішення питання про отримання додаткового фінансування для виплати індексації.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі Кечко проти України (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що у спірний період кошти на виплату індексації грошового забезпечення головним розпорядником коштів не виділено, а тому відповідач діяв правомірно. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію. Індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі № 825/1832/17.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі № 825/694/17.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Таким чином, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки невиплата позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний ним період була необґрунтованою, а протилежне відповідачем не доведено, належним способом захисту права у даному випадку є зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28 листопада 2018 року ( дата звільнення зі служби)

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Хмельницького обласного військового комісаріату щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28 листопада 2018 року.

Зобов`язати Хмельницький обласний військовий комісаріат вирішити питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по дату звільнення зі служби 28 листопада 2018 року, враховуючи встановлений законом базовий місяць для проведення індексації (місяць, у якому відбулось підвищення оплати праці (суми її постійних складових)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25 лютого 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Хмельницький обласний військовий комісаріат (вул. Театральна, 64, Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 08202826)

Головуючий суддя І.С. Козачок