Рішення № 87163700, 09.01.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
09.01.2020
Номер справи
0540/7689/18-а
Номер документу
87163700
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2020 р. Справа№0540/7689/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., за участю: секретаря судового засідання Шемет Я.О., представника позивача Мегріш ЄЯ., представника відповідача Гломаздіна О.О. розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Слов`янськ адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 червня 2018 року №0004524614, №0004514614, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 червня 2018 року №0004524614, №0004514614.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправомірно не визнав права позивача на формування податкового кредиту за господарськими відносинами ПП «СПЕЦБУДПРОЕКТ-Н». Позивач вважає, що вищевказані господарські операції підтверджено необхідними первинними документами.

Посилаючись на норми Податкового кодексу України та інші нормативно-правові акти, що регулюють спірні правовідносини позивач просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 01 червня 2018 року № 0004524614, № 0004514614.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

02 жовтня 2019 року представником ГУ ДФС надано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначає, що під час перевірки ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Спецбудпроект - Н» за квітень - травень 2016 року встановлено нереальність здійснення господарських операцій позивача із ПП «Спецбудпроект - Н» та відповідно, недостовірність показників податкового обліку з ПДВ, податку па прибуток, сформованих на підставі спірних господарських операцій.

Враховуючи обставини встановлені перевіркою, позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 14 442 100,62 грн., у т.ч. по періодах: квітень 2016 року на загальну суму ПДВ 1 062 639,96 грн. травень 2016 року на загальну суму ПДВ 13 379 460,66 грн. та завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування за 2016 рік на суму 86 652 603,72 грн.

З урахуванням наведеного представник Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби вважає позовні вимоги необґрунтованими.

01 листопада 2018 року судом постановлено ухвалу про продовження строків проведення підготовчого провадження ще на тридцять днів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року призначено судово - економічну експертизу, провадження по справі було зупинено до одержання її результатів.

17 вересня 2019 року судом поновлено провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 24 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року доручено Запорізькому окружному адміністративному суду допитати ОСОБА_1 в якості свідка та провадження по справі було зупинено до надходження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду про виконання доручення або неможливість виконання доручення.

09 січня 2020 року судом поновлено провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 09 січня 2020 року об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві та інших заявах по суті справи, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважав спірні податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими. Більш детальні пояснення виклав у відзиві на позов та інших заявах по суті справи, мотивувальна частина яких, аналогічна тим обставинам, що викладені у акті перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини та дослідивши докази на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» є юридичною особою, зареєстроване 25.10.2010 р., номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 1 260 102 0000 000703, ідентифікаційний код 37014600, місцезнаходження: 85043, Донецька область, місто Добропілля, місто Білицьке, вулиця Красноармійська, будинок 1а.

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є 05.10 - добування кам`яного вугілля. 46.33 - оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (не основний).

У період, за який проводилася перевірка, зареєстрований платником податку на додану вартість.

З 19 квітня 2018 року по 11 травня 2018 року посадовими особами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Спецбудпроект - Н» за квітень - травень 2016 року.

За результатами перевірки 15 травня 2018 року був складений акт №47/28-10-46-14-37014600, згідно якого встановлено, що ПП «Спецбудпроект-Н» у квітні, травні 2016 року фактично не здійснювало постачання товару (олії соняшникової нерафінованої у кількості 3 686,09 тон на загальну суму 86 652 603,72 грн., в тому числі ПДВ 14 442 100,62) у зв`язку з встановленням непричестності ОСОБА_1 до фінансово-господарської діяльності ПП «Спецбудпроект-Н» у переверяємому періоді з 25.04.2016 року по 31.05.2016 року.

Таким чином, фіскальний орган дійшов висновку про порушення ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля»: п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (що діяли на момент здійснення господарських операцій) в результаті чого: занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 14 442 100,62 грн., у т.ч. по періодах: квітень 2016 року на загальну суму ПДВ 1 062 639,96 грн., травень 2016 року на загальну суму ПДВ 13 379 460,66 грн.; п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування за 2016 рік на суму 86 652 603,72 грн.

25 травня 2019 року позивачем до фіскального органу було подано заперечення на акт перевірки від 15 травня 2018 року №47/28-10-46-14-37014600 (а.с. 45-48).

31 травня 2018 року Офісом ВПП надано відповідь на вказані заперечення до акту перевірки (а.с. 51-106).

01 червня 2018 року ГУ ДФС у Донецькій області на підставі акту перевірки від 15 травня 2018 року №47/28-10-46-14-37014600 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0004524614, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податок на прибуток у розмірі 86652603,72 грн., № 0004514614, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 14442100,62 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 7221050,31 грн.

15 червня 2019 року вищевказані рішення позивачем оскаржено у досудовому порядку. Рішенням Державної фіскальної служби України від 09.07.2018 року 22846/6/99-99-11-01-02-29, скаргу ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» залишено без задоволення, а рішення без змін (а.с. 63-65).

Позивач оскаржує вищевказані рішення, як такі, що прийняті не обґрунтовано, тобто, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення із порушенням норм чинного законодавства.

Під час розгляду справи, судом встановлені наступні обставини.

01 лютого 2016 року між позивачем (покупець за договором) та ПП «СПЕЦБУДПРОЕКТ-Н» (постачальник за договором) укладено договір поставки № 1939-ДУ (а.с. 144-146).

Відповідно до умов вказаного договору, постачальник зобов`язується передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Товаром, що поставляються за договором, є сільськогосподарська продукція, яка визначається сторонами у специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору.

На виконання умов вказаного договору ПП «СПЕЦБУДПРОЕКТ-Н» було складено податкові накладні: №11 від 24.05.2016 р., № 12 від 24.05.2016 р., № 13 від 24.05.2016 р., № 14 від 25.05.2016 р., № 15 від 25.05.2016 р., № 16 від 26.05.2016 р., № 17 від 26.05.2016 р., №18 від 27.05.2016 р., № 19 від 27.05.2016 р., № 20 від 28.05.2016 р., № 21 від 28.05.2016 р., № 22 від 28.05.2016 р., № 23 від 30.05.2016 р., № 24 від 30.05.2016 р., № 25 від 31.05.2016 р. (т. 1 а.с.148-174).

Також на виконання умов вказаного договору були складені: специфікації №3 від 01.03.2016 року, №4 від 17.03.2016 року, № 5 від 25.04.2016 року, №6 від 11.04.2016 року, №7 від 26.05.2016 року, видаткові накладні, акти прийому передачі (т. 2 а.с. 179-250).

Розрахунок з боку позивача за поставлені товари за договором поставки № 1939-ДУ підтверджується: платіжним дорученням №2116467522 від 17.03.2016 року, листом від 01.04.2016 року про уточнення призначення платежу, платіжним дорученням №2116469682 від 21.03.2016 року, листами від 04.04.2016 року, 10.04.2016 року про уточнення призначення платежу, листом ПП «СПЕЦБУДПРОЕКТ-Н» від 10.04.2016 р. про закриття передплати, платіжними дорученнями № 2116516796 від 24.05.2016 р., № 2116521593 від 30.05.2016 р., № 2116524611 від 31.05.2016 р., № 2116525855 від 01.06.2016 р., № 21165270755 від 03.06.2016 р., № 2116538490 від 21.06.2016 р., № 2116539126 від 22.06.2016 р., № 2116547933 від 30.06.2016 р., договором про відступлення права вимоги № 2144-ДУ (т. 1, а.с. 176-198).

Вищевказані первинні документи за період з 25.04.2016 року по 31.05.2016 року підписані від імені директора ПП «Спецбудпроект-Н» ОСОБА_1

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Вимоги до підтвердження даних, наведених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

Отже, одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (частина 1 статті 632 ЦК України).

Згідно з частина 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За пунктом 198.3 цієї ж статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення суми податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду на суму податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Як вже судом зазначалось, ухвалою суду від 10 грудня 2018 року по справі призначено судово - економічну експертизу.

На вирішення судового експерта-економіста поставлені наступні питання:

1. чи підтверджуються первинними документами, регістрами бухгалтерського та податкового обліку висновки акту перевірки Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15.05.2018 року № 47/28-10-46-14-37014600 щодо порушень товариством «ДТЕК Добропіллявугілля»: п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент вчинення господарських операцій), що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 14 442 100,62 грн., у тому числі за квітень 2016 на загальну суму податку на додану вартість - 1 062 639,96 грн. травень 2016 на загальну суму податку на додану вартість -13 379 460,66 грн.; п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент порушення), в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування за 2016 рік на суму 86 652 603,72 грн., що стало підставою для прийняття Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби податкових повідомлень - рішень від 01.06.2018 р. № 0004524614, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств в розмірі - 86 652 603,72 грн. за основним платежем (за 2016 рік) та № 0004514614, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі - 21 663 150,93 грн., у тому числі за основним платежем 14 442 100,62 грн. та нарахованими штрафними санкціями -7 221 050,31 грн.?

2. з урахуванням результатів дослідження за попереднім питанням розрахувати грошові зобов`язання (суму основного платежу (грн.), розмір від`ємного значення об`єкту оподаткування, розмір (%) та суму (грн.) штрафної (фінансової) санкції), що підлягають нарахуванню згідно оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 01.06.2018 р.

16 листопада 2018 року на адресу суду надійшов висновок судової економічної експертизи №206/26 від 12.11.2018 року.

За результатами зіставлення даних первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів щодо придбання ТМЦ та його подальшого продажу в частині найменування ТМЦ, його кількості та хронологічної послідовності здійснення господарських операцій експертом взаємних протиріч не встановлено.

При проведенні дослідження, експертом прийняті первинні та інші документи, як документи, які фіксують та підтверджують здійснення господарських операцій, зокрема придбання ТМЦ (олія соняшникова нерафінована) ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» у ПП «Спецбудпроект-Н» в рамках договору №1939-ДУ від 01.02.2016 року, використання придбаних ТМЦ (олія соняшникова нерафінована) для цілей ведення господарської діяльності, а саме - подальшу реалізацію на адресу інших контрагентів.

Таким чином по першому питанню експерт дійшов висновку, що наданими первинними документами, регістрами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» висновки акту перевірки Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15.05.2018 року №47/28-10-46-14-37014600 щодо порушень товариством «ДТЕК Добропіллявугілля»: п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент вчинення господарських операцій), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 14 442 100,62 грн., у тому числі за квітень 2016 на загальну суму податку на додану вартість - 1 062 639,96грн., травень 2016 на загальну суму податку на додану вартість - 13 379 460,66 грн.; п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1ст.134. Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент порушення), в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування за 2016 р. на суму 86 652 603,72 грн., що стало підставою для прийняття Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби податкових повідомлень - рішень від 01.06.2018 р. №0004524614, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств в розмірі 86 652 603,72 грн. за основним платежем (за 2016 рік) та №0004514614, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі - 21 663 150,93 грн., у тому числі за основним платежем 14 442 100,62 грн. та нарахованими штрафними санкціями - 7 221 050,31 грн. наданими експерту документами документально не підтверджуються.

По другому питанню експерт зазначив, що оскільки за результатами проведеного дослідження, висновки, викладені у Акті перевірки ДФС від 15.05.2018 року №47/28-10-46-14-37014600 не підтверджені у повному обсязі розрахунок грошових зобов`язань (суми основного платежу (грн.), розмір від`ємного значення об`єкту оподаткування , розмір (%) та сум (грн.) штрафної (фінансової) санкції), що підлягають нарахуванню згідно оскаржуваних повідомлень-рішень від 01.06.2018р. експертом не здійснювався.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно частини 1 статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Суд при прийнятті рішення оцінує висновок судової економічної експертизи із взаємним зв`язком з іншими доказами, зокрема з ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.06.2019 року по справі № 202/2923/19, відповідно до якої ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цією ухвалою встановлено, що ОСОБА_1 , посягаючи на встановлений законодавством України порядок державної реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності, не виконуючи зазначені вище норми, на початку квітня 2016 року, перебуваючи на території міста Дніпро, точної дати та місця не встановлено, у зв`язку з скрутним матеріальним становищем, усвідомлюючи, що її дії будуть мати злочинний характер, з метою отримання грошової винагороди, зустрілась з невстановленими особами, на пропозицію яких погодилась стати номінальним директором ПП «Спецбудпроект - Н» та надати свої анкетні дані для внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення змін до установчих документів юридичної особи.

Реалізовуючи злочинний намір направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення змін до установчих документів юридичної особи завідомо неправдивих відомостей, ОСОБА_1 надала невстановленим особам копії сторінок паспорту громадянина України та картки платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру.

Надалі, невстановлені особи за невстановлених обставин, використовуючи надані ОСОБА_1 копії вказаних документів, виготовили рішення власників №21/04/2016 про зміну складу власників ПП «Спецбудпроект - Н», в яке внесено завідомо недостовірні відомості про те, що ОСОБА_1 призначено директором підприємства, яку уповноважено на державну реєстрацію змін до установчих документів підприємства, а також про нотаріальне посвідчення 21.04.2016 підписів у цьому рішенні приватним нотаріусом.

Продовжуючи свої протиправні дії направлені на доведення протиправного умислу до кінця, ОСОБА_1 підписала надане їй невстановленими особами зазначене рішення власників №21/04/2016 про зміну складу власників ПП «Спецбудпроект - Н».

У подальшому, після підписання рішення власників №21/04/2016 про зміну складу власників ПП «Спецбудпроект - Н», ОСОБА_1 передала вказаний документ невстановленим особам.

На час підписання ОСОБА_1 рішення власників №21/04/2016 про зміну складу власників ПП «Спецбудпроект - Н», остання розуміла, що вона вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ПП «Спецбудпроект - Н» та що директором підприємства ПП «Спецбудпроект - Н» вона не буде, а фінансово- господарською діяльністю з використанням ПП «Спецбудпроект - Н» будуть займатись інші особи. Того ж дня невстановлені особи подали до відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Дніпропетровського міського управління юстиції документи, які подаються для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, у тому числі підписане ОСОБА_1 рішення власників №21/04/2016.

Не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_1 на інших невстановлених осіб та не знаючи про те, що документи, які надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії містять завідомо неправдиві відомості, державним реєстратором проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ПП «Спецбудпроект - Н», де директором являється ОСОБА_1 , про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Вказані обставини відображені в акті перевірки від 15 травня 2018 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» (код за ЄДРПОУ 37014600) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Спецбудпроект - Н» (код за ЄДРПОУ 35595210) за квітень - травень 2016 року.

Окрім того, Запорізьким окружним адміністративним судом на виконання судового доручення Донецького окружного адміністративного суду допитано ОСОБА_1 в якості свідка. При допиті свідка поставлено наступні питання: 1) Чи підписувала вона первинні документи, складені на виконання договору від 01.02.2016 року №1939-ДУ за період квітень-травень 2016 року; 2) Чи підписувала вона акти приймання-передачі олії соняшникової за квітень-травень 2016 року на виконання договору поставки від 01.02.2016 року №1939-ДУ? 3) Чи підписувала вона видаткові накладні олії соняшникової, складені з 29.04.2016 року по 31.05.2016 року на виконання договору поставки від 01.02.2016 року №1939-ДУ ? 4) Чи підписувала вона податкові накладні, складені з 25.04.2016 року по 31.05.2016 року на виконання договору поставки від 01.02.2016 року №1939-ДУ ?

Допитана в якості свідка ОСОБА_1 , пояснила, що первинні документи, складені на виконання договору від 01.02.2016 року №1939-ДУ за період квітень-травень 2016 року, зокрема: акти приймання-передачі олії соняшникової за квітень-травень 2016 року, видаткові накладні олії соняшникової, складені з 29.04.2016 року по 31.05.2016 року, податкові накладні, складені з 25.04.2016 року по 31.05.2016 року на виконання договору поставки від 01.02.2016 року №1939-ДУ не підписувала та господарську діяльність з ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» не вела.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платника податку визначено як особу, на яку згідно із цим Кодексом на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів.

Одночасно пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених Податковим кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Податкові зобов`язання з ПДВ у відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України визначаються сальдовим методом, який передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності.

Відповідно до приписів підпункту «а» пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із підпунктом «а» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 201.2 статті 201 Податкового кодексу України).

На виконання вказаної норми Податкового кодексу України Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 січня 2014 року N 10, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за N 185/24962, та Наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року N 957 затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (були чинними на час заповнення податкових накладних у спірних відносинах).

Згідно з пунктом 1 Порядку податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою (за наявності) такого платника податку - продавця.

Отже, в силу вимог наведених норм податкові накладні виписані від імені підприємства та від особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів/робіт/послуг.

Суд не приймає до уваги надані позивачем постанови про закриття кримінального провадження, оскільки вони не спростовують встановлених фактів в ухвалі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.06.2019 року по справі № 202/2923/19 та обставин, встановлених під час розгляду справи.

Згідно із частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про невідповідність наданих позивачем копій первинних документів, як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Вищевказана правова позиція узгоджується із висновками Верховного суду, що викладені у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №826/10838/15.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами для визначення податкового кредиту не підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 01 червня 2018 року №0004524614, №0004514614, видано Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, з урахуванням принципів адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 червня 2018 року №0004524614, №0004514614, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (місцезнаходження: вул. Красноармійська, буд. 1а, м. Білицьке, м. Добропілля, 85043, код ЄДРПОУ 37014600) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: вул. Дегтярівська, буд. 11г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2018 року №0004524614, №0004514614 - відмовити повністю.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини 09 січня 2020 року.

Повне судове рішення складено 20 січня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Лазарєв

Попередній документ : 87120671
Наступний документ : 87163701