Ухвала суду № 87104129, 21.01.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року Справа № 823/1382/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Бабич А.М.,

суддів: Кульчицького С.О., Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Салабай М.В.,

заявника (позивача) - ОСОБА_1 (особисто),

представника заявника (позивача) - Колодницького В.Е. (згідно з ордером),

представника відповідача - Краснюк О.М. (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі №823/1382/18 за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

02.01.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшла заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) (далі - заявник або позивач) про перегляд за виключними обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі №823/1382/18 (далі - Заява), в якій просить ухвалити нове рішення про задоволення позову:

визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (далі- відповідач) щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії;

зобов`язати відповідача провести перерахунок і виплату пенсії за вислугу років відповідно до вимог ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції, що діяла на дату призначення пенсії, та вимог ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, включаючи всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з 01.10.2017 без обмеження розміру пенсії;

зобов`язати відповідача виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період за період з 01.10.2017 до моменту здійснення перерахунку пенсії і переказати її на особистий рахунок позивача;

допустити рішення суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування Заяви зазначено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у цій справі у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Тому заявник вважає, що вказане рішення суду має бути переглянуте за виключними обставинами.

Ухвалою суду від 08.01.2020 прийнято Заяву до розгляду, відкрито провадження за виключними обставинами та призначено судове засідання. Також установлено відповідачу строк, тривалістю п`ять днів з дня отримання копії ухвали, для надання відзиву на Заяву. Згідно з даними розписки та рекомендованого повідомлення вказану ухвалу відповідач отримав 11.01.2020, а заявник (позивач) - 14.01.2020.

15.01.2020 відповідач подав відзив на Заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що підставою для перерахунку пенсії позивача є відповідна довідка про складові заробітної плати, яка нею не подана. Тому підстави для її перерахунку відсутні. Відповідач наголошує, що вищевказане рішення Конституційного Суду України не має ретроактивної дії та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати його ухвалення. Оскільки спірні правовідносини виникли у лютому 2018 року, рішення зазначеного Суду на них не впливає.

У судовому засіданні учасники справи підтримали правові позиції у спорі.

Заслухавши сторін, оцінивши їх доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що Заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що 28.03.2018 позивач (заявник) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до зазначеного відповідача про:

визнання неправомірними дій щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії;

зобов`язання провести перерахунок і виплату пенсії за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 ЗУ "Про прокуратуру" у редакції, що діяла на дату призначення пенсії, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплаченого єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з 01.10.2017 без обмеження розміру пенсії;

зобов`язання виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за період за період з 01.10.2017 до моменту здійснення перерахунку пенсії і переказати її на особистий рахунок позивача.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі №823/1382/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено повністю з мотивів відсутності правових підстав для проведення перерахунку пенсії з огляду на відсутність умов та порядку (нормативно-правового акту).

Згідно зі встановленими судами обставинами позивач перебуває на обліку відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру". 12.02.2018 звернулася до відповідача заявою про перерахунок пенсії, на які відповідач листом повідомив про відсутність правових підстав для її задоволення.

Вирішуючи спір, вказаний суд першої інстанції керувався нормами чинного Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1697-VII), рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011, правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постановах: від 20.02.2018 у справі №711/6019/16-а, від 02.03.2018 у справі №761/21804/17, від 20.03.2018 у справі №677/537/16-а.

Відповідно до ч.20 ст.86 Закону №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначив, що чинним законодавством України скасовано право на перерахунок призначених пенсій прокурорів у зв`язку з підвищенням окладів з 15 липня 2015 року, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку.

Довідки щодо грошового забезпечення для отримання вихідних даних для перерахунку пенсії позивач не отримувала та відповідачу не надавала як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час звернення з Заявою про перегляд рішення суду за виключними обставинами.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Установлено такий порядок виконання цього Рішення: частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Згідно з положеннями ст.152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Установлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане, згідно з п.1 ч.5 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.91 Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Суд врахував, що згідно з п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду, на яке посилається в Заяві позивач, положення ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VIII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 24 грудня 1997 року № 8-зп у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) розпоряджень Президента України про призначення перших заступників, заступників голів обласних, Київської міської державних адміністрацій, виданих протягом липня - грудня 1996 року, січня 1997 року (справа щодо призначення заступників голів місцевих державних адміністрацій) зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

Отже, за змістом статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення.

Тому як станом на час прийняття Черкаським окружним адміністративним судом рішення від 23.07.2018, так і на час подання позивачем Заяви, частина 20 ст.86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню до спірних правовідносин щодо розгляду правомірності дій та бездіяльності відповідача відносно заяви позивача від 12.02.2018.

Згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.06.2019 у справі №818/1131/17, відповідно до якої із тексту імперативних приписів п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України слідує, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки, якщо рішення суду ще не виконане. У випадку, що є предметом дослідження, рішення не може вважатись невиконаним в контексті приписів п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, оскільки рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачає примусового виконання.

Суд також врахував, що механізми призначення, перерахунку і виплати пенсій регулює Закон України від 09.07.2003 №1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).

Частиною 1 ст.44 Закону №1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Пунктом 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок), визначено, що заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Згідно з п. 4.1. Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

На підставі п.2.10. Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Згідно з п. 4.3. Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

З аналізу викладених норм суд дійшов висновку, що відповідач під час розгляду заяви позивача має перевірити додані до неї документи, надати оцінку їх повноті, наявності у позивача права на перерахунок пенсії та вирішити питання щодо такого перерахунку.

Суд врахував, що під час звернення відповідача щодо перерахунку пенсії Заявник не додала довідки про розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Наявність такої довідки не доведена і станом на час звернення із цією Заявою.

Частиною 6 ст.361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

У цій справі суд обмежений підставами позову - розглядом відповідачем заяви позивача від 12.02.2018 на підставі чинного законодавства. Рішення Конституційного Суду України, як підстави для звернення до суду в обгрунтування протиправності дій суб`єкта владних повноважень, не існувало. Тому відсутні підстави визнавати протиправними спірні дії відповідача, які вчинені з дотриманням вимог ст.ст.19, 152 Конституції України, та скасовувати рішення суду, що не могло врахувати обставини, які на час його ухвалення не існували.

Заявник (позивач) не позбавлений права на звернення в установленому законом порядку до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з огляду на прийняття Конституційним судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 та з урахуванням встановлених у ньому обставин. Такі обставини можуть бути підставою для звернення до суду в загальному порядку.

Тому суд дійшов висновку, що Заява не є обгрунтованою та заловоленню не підлягає.

Згідно з ч.1 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

З огляду на необґрунтованість вимог Заяви, сплачений заявником відповідно до квитанції від 27.12.2019 №46954676 судовий збір на суму 1152,06 грн. не підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 257-262, 295, 361-369 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі №823/1382/18 - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію ухвали направити учасникам справи.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 15 днів з дня складення повного її тексту.

Головуючий суддя А.М. Бабич

Судді О.А. Рідзель

С.О. Кульчицький

Ухвала складена у повному обсязі та підписана 2301.2019.