Ухвала суду № 87003115, 16.01.2020, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/187/20

УХВАЛА

іменем України

16 січня 2020 року м. Коростень Житомирської області

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Коренюк В.П., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дідковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до територіальної громади в особі Дідковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява (заява) за формою та змістом повинна відповідати вимогам статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Зокрема, позивачем не вказано: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч.3); відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6 ч.3).

Крім того, зі змісту позову не зрозуміло, яке саме майно бажає успадкувати позивач після смерті матері, та де саме воно знаходиться, оскільки на дану категорію справ поширюється норма виключної підсудності, що має істотне значення для правильного вирішення порушеного спору.

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-47/0/9-12 від 10.07.2012 року на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

За нормами ст.30 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України - "Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою".

Згідно ст.177 ч.4 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За нормами Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2102,00 грн.

За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (840,80 грн).

Так позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 840,00 грн.

Отже позивачу необхідно усунути вищезазначені недоліки - доплатити суму судового збору в розмірі 0,80 грн.

Оплату судового збору можливо провести за наступними реквізитами: отримувач коштів Коростень УК (м. Коростень) 22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37909251; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA388999980313131206000006006 ; ККД 22030101; призначення платежу: судовий збір.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях "Голдер проти Великої Британії" від 21 лютого 1975 року, "Де Жуффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року. Тому, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Вказані недоліки мають бути усунені протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення у вказаний строк недоліків, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві з доданими до неї документами не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.95, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Дідковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Коростенського міськрайонного суду

Житомирської області В. П. Коренюк