Рішення № 86706676, 23.12.2019, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1288/19

Провадження № 2/349/643/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 грудня 2019 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Могили Р.Г.

за участі секретарів судового засідання Матасової Н.М., Боянівської Г.М.

учасники судового провадження:

представник позивача адвокат Окуневич М. В.,

представники відповідача Снісарчук М.В., Курей Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Скло-Пак» про стягнення середньомісячного заробітку за час проходження строкової військової служби,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

29 липня 2019 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Окуневич М.В. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Скло-Пак» (далі - ТОВ ВКФ «Скло-Пак») про стягнення середньомісячного заробітку за час проходження строкової військової служби за період з 11 жовтня 2018 року до 29 липня 2019 року в сумі 59 316,88 грн.

Обґрунтував позов тим, що працював готувачем шихти у ТОВ ВКФ «Скло-Пак». 01 жовтня 2018 року він подав до ТОВ ВКФ «Скло-Пак» заяву про звільнення з роботи з 03 жовтня 2018 року із збереженням місячної заробітної плати, у зв`язку з призовом на строкову військову службу .

03 жовтня 2018 року ТОВ ВКФ «Скло-Пак» звільнило ОСОБА_1 з роботи у зв`язку з призовом на військову службу згідно з п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

26 березня 2019 року ТОВ ВКФ «Скло-Пак» було відмовлено ОСОБА_1 у виплаті середньомісячного заробітку за час проходження військової служби, мотивуючи тим, що немає підстав для здійснення такої виплати, оскільки датою призову, зазначеною в повістці є 11 жовтня 2018 року, а заяву про звільнення у зв`язку з призовом на військову службу ним було подано 03 жовтня 2018 року.

Таку відмову ОСОБА_1 вважає незаконною, оскільки він був призваний на військову службу в особливий період, а тому відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України за ним повинен зберігатися середній заробіток на підприємстві.

На підставі викладеного, просив стягнути з відповідача на його користь59 316, 88 грн середнього заробітку за час строкової військової службиза період з 11 жовтня 2018 року до 29 липня 2019 року включно.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Окуневич М. В. позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що середній заробіток за час строкової військової служби розраховано за кількістю календарних днів за період з 11 жовтня 2018 року по дату подання до суду позовної заяви, тобто по 29 липня 2019 року. На даний час ОСОБА_1 продовжує проходити військову службу.

ТОВ ВКФ «Скло-Пак» не подало до суду відзив на позовну заяву.

Представник відповідача директор ТОВ ВКФ «Скло-Пак» Снісарчук М. В. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову , суду пояснив, що оскільки ОСОБА_1 подав заяву про звільнення з 03 жовтня 2018 року, а тому було видано наказ №113 від 03 жовтня 2018 року про його звільнення на підставі п.3 ст.36 КЗпП України. Вважає, що оскільки датою призову позивача на військову службу було 12 жовтня 2018 року, а тому його звільнено за власним бажанням до моменту призову, яке він реалізував шляхом подання заяви про звільнення з роботи. На його думку в даному випадку на ОСОБА_1 не розповсюджуються гарантії, передбачені ч.3 ст. 119 КЗпП України. Також представник відповідача надав суду копію повістки про призов ОСОБА_1 на строкову військову службу та зарахування в команду №9206, яку він надав 01 жовтня 2018 року при поданні заяви про звільнення з роботи.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 01 серпня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження з викликом сторін в судове засідання .

Заочним рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2019 року частково задоволено позов ОСОБА_1 Постановлено стягнути з ТОВ ВКФ «Скло-Пак» на користь ОСОБА_1 41 136,48 грн середнього заробітку за час строкової військової служби за період з 11 жовтня 2018 року до 29 липня 2019 року, із яких підлягають відрахуванню встановлені законодавством України податки, збори та обов`язкові платежі. Цим же рішенням постановлено стягнути з ТОВ ВКФ «Скло-Пак» в дохід держави 768, 40 грн судового збору.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 вересня 2019 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2019 року та роз`яснено представнику ТОВ ВКФ «Скло-Пак» право на звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.

10 жовтня 2019 року представник відповідача подав заяву про перегляд заочного рішення, яку ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 11 жовтня 2019 року залишено без руху.

Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2019 року скасовано заочне рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2019 року та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін в судове засідання.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, судом встановлено такі фактичні обставини справи.

В заяві від 01 жовтня 2018 року адресованій ТОВ ВКФ «Скло-Пак» ОСОБА_1 просив звільнити його з роботи з 03 жовтня 2018 року, у зв`язку з призовом на строкову військову службу та з збереженням за ним місячної заробітної плати.

Як вбачається з пояснень представника відповідача - директора ТОВ ВКФ «Скло-Пак» Снісарчука М. В. до вказаної заяви ОСОБА_1 подав повістку про призов його на строкову військову службу.

З копії повістки вбачається, що ОСОБА_1 згідно із Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призваний на строкову військову службу та зарахований в команду №9206. Також його повідомлено, що 11 жовтня 2018 року о 6 год 00 хв він повинен з`явитися для відправлення на збірний пункт за адресою: АДРЕСА_1 .

Витягом з книги протоколів засідань призовної комісії підтверджується, що 02 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби, призвано на строкову військову службу в зенітно-ракетні частини, зараховано до команди № 45.

Згідно з копії наказу ТОВ ВКФ «Скло-Пак» № 113 від 03 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 з 03 жовтня 2018 року звільнено з роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з призовом на військову службу .

Згідно з повідомленням Рогатинського районного військового комісаріату № 2028 від 12 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 був призваний на строкову військову службу 11 жовтня 2018 року в команду

ОСОБА_2 з довідки військової частини А0704 від 16 листопада 2018 року № 1307 вбачається, що ОСОБА_1 був прийнятий на строкову військову службу у військову частину А0704 з 12 жовтня 2018 року, згідно наказу командира військової частини від 12 жовтня 2018 року №240.

ТОВ ВКФ «Скло-Пак» в листі № 167 від 26 березня 2019 року у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_3 про причини невиплати ОСОБА_1 середньомісячного заробітку у зв`язку з призовом та проходженням строкової військової служби, а також грошової допомоги в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, повідомило, що для набуття права для виплати середньої заробітної плати ОСОБА_1 повинен був подати заяву про звільнення з роботи з 11 жовтня 2018 року, тобто з дати призову, вказаної в повістці. Також в листі зазначено, що ОСОБА_1 виплачено грошову допомогу в розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Платіжним дорученням № 5506 від 26 березня 2019 року підтверджується виплата ОСОБА_1 3 524,00 грн грошової допомоги.

4. Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника – фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 119 КЗпП України передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період, це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період – період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом України від 17 березня 2014 року був затверджений Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», який набрав чинності 18 березня 2014 року. Таким чином, з 18 березня 2014 року в Україні почав діяти особливий період.

Указом Президента України від 14 січня 2015 року № 15 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України від 15 січня 2015 року, який набрав чинності 20 січня 2015 року, оголошено проведення часткової мобілізації, доведено до відома керівників органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, що згідно зі статтею 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», статтею 119 КЗпП України за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, закріплені гарантії щодо збереження за ними місця роботи (посади).

Згідно з висновком Верховного Суду в постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 205/1993/17-ц особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Рішень про демобілізацію усіх призваних військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що громадяни України, призвані на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою та четвертою статті 119 КЗпП України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України «Про освіту».

Отже, за ОСОБА_1 , який був призваний на строкову військову службу 11 жовтня 2018 року, а з 12 жовтня 2018 року прийнятий на строкову військову службу у військову частину А0704, на підставі ч.3 ст.119 КЗпП України має зберігатися місце роботи, посада і середній заробіток в ТОВ ВКФ «Скло-Пак» , в якому він працював на час призову.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно п.2 ч.1 статті 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої та другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Проте, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною четвертою статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно ч.ч.1-3 ст.49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

В статті 279 ЦПК України закріплені особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження .

Зокрема за змістом частини п`ятої та восьмої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

За клопотанням представника позивача адвоката Окуневича М.В. розгляд вказаної справи, що виникла з трудових відносин проводився в судовому засіданні з викликом сторін. Адвокат Окуневич М.В., який надавав позивачу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, а також здійснюючи представництво в суді не скористався процесуальними правами, які передбачені в ст.49 ЦПК України щодо збільшення розміру позовних вимог та зміни предмету позову.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення середньомісячного заробітку за час проходження строкової військової служби за період з 11 жовтня 2018 року до 29 липня 2019 року, без заявлення ним вимоги про скасування наказу ТОВ ВКФ «Скло-Пак» № 113 від 03 жовтня 2018 року про звільнення його з 03 жовтня 2018 року з роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України не є належним способом захисту його трудових прав, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12,13,141,259,263-265, 268, 274 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Скло-Пак» про стягнення середньомісячного заробітку за час проходження строкової військової служби за період з 11 жовтня 2018 року по 29 липня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: с.Кутці Рогатинський район Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Скло-Пак», місцезнаходження: Івано-Франківська область, м. Рогатин, вул. Д.Галицького,1, код ЄДРПОУ 31021654.

Повне судове рішення складено 28 грудня 2019 року.

Суддя Р.Г.Могила