Рішення № 86691504, 18.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 грудня 2019 року Справа № 280/4218/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання Вельможко К.С.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Скрипки О.В.,

представника відповідача: Невесенко І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до: Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд.62, код ЄДРПОУ 20001556)

про: визнання протиправним та скасування рішення органу владних повноважень.

30.08.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене Наказом Начальника Управління Служби безпеки України в Запорізькій області генерал-майором Хільком О.А. від 30.07.2019 № 523-ос, яким позивача відповідно до пункту "г" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України попереджено про неповну службову відповідність;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що йому жодним чином не було роз`яснено та доведено до відома, в чому саме полягає порушення військової дисципліни як підстава накладеного дисциплінарного стягнення, адже Наказ відповідача від 30.07.2019 № 523-ос містить лише формальний перелік та виписки зі статей статутів Збройних Сил України та службової інструкції Служби безпеки України, без будь-якого формулювання або роз`яснення самого порушення військової дисципліни, яке позивач нібито вчинив. Також, позивач зазначив, що на зворотній стороні оскаржуваного наказу відсутні підписи співробітника відділу кадрового забезпечення та юрисконсульта, якими має засвідчуватись факт виконання документа та його профільне юридичне погодження.

Додатково позивач зауважив, що, як вбачається з Наказу відповідача від 30.07.2019 № 523-ос "По особовому складу", підставою для його видання є рапорт помічника начальника Управління СБУ - начальника інспекції від 30.07.2019. Натомість, виключні повноваження щодо організації та контролю за здійсненням керівником органу досудового розслідування, а також перевірки та оцінки діяльності позивача і, тим паче, визначення неефективності виконання ним своїх прямих службових обов`язків має виключно Головне слідче управління Служби Безпеки України. Відтак, ані начальник УСБУ в Запорізькій області, ані начальник інспекції, на переконання позивача, не мають відповідних процесуальних повноважень щодо здійснення будь-якого аналізу та надання правової оцінки стану організації позивачем досудового розслідування в очолюваному підрозділі та виконання своїх прямих обов`язків без ініціювання та проведення службового розслідування із обов`язковим залученням Головного слідчого управління Служби Безпеки України, що протиправно не було зроблено. Із урахуванням викладених обставин, позивач просить суд задовольнити позов повністю та, відповідно, визнати протиправним і скасувати Наказ відповідача від 30.07.2019 № 523-ос "По особовому складу".

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 03.09.2019 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.10.2019.

18.10.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки керівний склад усіх рівнів персонально відповідає за здійснення контролю за організацією, станом та результатами службової діяльності у підпорядкованих їм органах (підрозділах), виконання пріоритетних (за напрямами роботи) та інших поставлених завдань, відповідністю отриманих результатів динаміці розвитку оперативної обстановки. Представник відповідача зазначила, що посадовими інструкціями начальника УСБУ в Запорізькій області генерал-майора Хілька О.А. від 19.01.2018 передбачено, що останній, зокрема: 1) має право вживати управлінських заходів, спрямованих на удосконалення і підвищення ефективності діяльності Управління, дотримання підлеглими вимог законодавства та нормативно-правових актів СБУ; 2) має право користуватись дисциплінарними правами (по посаді), згідно з вимогами законодавства; 3) контролює виконання підпорядкованим особовим складом посадових (функціональних) обов`язків, дотримання вимог законодавства України та відомчих нормативно-правових актів, підтримання внутрішнього порядку.

Також, у відзиві зауважено, що оскаржуваний Наказ відповідача від 30.07.2019 № 523-ос "По особовому складу" містить чіткі, конкретні посилання на нормативно-правові акти, відомчі нормативні акти, що були порушені позивачем та за порушення яких на останнього було накладено дисциплінарне стягнення. Щодо необхідності проведення службового розслідування представник відповідача пояснила, що відповідно до п. 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Отже, проведення службового розслідування перед накладенням дисциплінарного стягнення на військовослужбовця є правом начальника, а не його обов`язком. Натомість, умови накладення дисциплінарного стягнення, визначені п. 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (порушення військової дисципліни або громадського порядку, додержання виду стягнення, відповідність дисциплінарної влади командира), на думку, представника відповідача, об`єктивно були наявні.

Щодо рапорту помічника начальника Управління СБУ - начальника інспекції від 30.07.2019 представник відповідача у відзиві на позовну заяву зауважила, що останній містить лише аналіз наявної в УСБУ в Запорізькій області інформації щодо оцінки та стану службової діяльності позивача, здійсненої прокуратурою та Головним слідчим управлінням СБУ, в межах покладених на них повноважень. Листи прокуратури та Головного слідчого управління СБУ, на які йдеться посилання у рапорті, засвідчують неналежне виконання позивачем своїх функціонально-адміністративних обов`язків. Додатково було зазначено, що визначення виду дисциплінарного стягнення по відношенню до позивача приймалось не начальником Інспекції УСБУ в Запорізькій області Бердюком В.І., а особисто начальником Управління генерал-майором Хільком О.А. у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами. З огляду на викладене, представник відповідача вважає Наказ відповідача від 30.07.2019 № 523-ос "По особовому складу" правомірним, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

22.10.2019 Запорізький окружний адміністративний суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 12.11.2019.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.11.2019 за клопотанням представників сторін було продовжено строк підготовчого провадження по справі на тридцять днів до 23.12.2019, відкладено підготовче судове засідання на 28.11.2019.

28.11.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом було постановлено ухвалу, якою: 1) закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12.12.2019; 2) частково задоволено заяву позивача про виклик свідків та, відповідно, викликано для допиту у якості свідка помічника начальника Управління СБУ - начальника інспекції УСБУ в Запорізькій області; надано учасникам справи до початку судового розгляду справи по суті право подати до суду додаткові письмові пояснення та докази на обґрунтування власної позиції (за бажанням).

12.12.2019 до суду надійшли пояснення позивача, в яких останній зазначив, що в матеріалах справи міститься низка документів, наданих позивачем на виконання ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2019, якою суд в дійсності ці документи не витребував. Крім того, надані відповідачем документи або взагалі не засвідчені, або засвідчені неналежним чином, у зв`язку з чим відповідно до ст. 94 КАС України не можуть бути предметом дослідження під час розгляду справи по суті та, як наслідок, належним доказом у справі. Щодо наявності у відповідача оригіналів поданих документів інформація також не зазначалась. Додатково позивач у поясненнях зауважив, що станом на 28.11.2019 відповідачем так і не була надана засвідчена належним чином копія листа прокуратури Запорізької області від 19.07.2019 № 04/4-394вих19.

12.12.2019 у судовому засіданні судом був допитаний свідок ОСОБА_2 .

Запорізький окружний адміністративний суд 12.12.2019 оголосив перерву в судовому засіданні до 18.12.2019.

18.12.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшли:

1) пояснення представника відповідача, які переважно стосуються порядку подання та засвідчення документів, увагу на неналежності яких акцентував увагу позивач у поясненнях від 12.12.2019. Також, представник відповідача наголосила на тому, що оригінали оскаржуваного наказу, посадових інструкцій співробітників СВ УСБУ в Запорізькій області, листи прокуратури Запорізької області знаходяться в УСБУ в Запорізькій області, оригінали листів ГСУ СБУ зберігаються в ГСУ СБУ. Щодо відсутності на оскаржуваному наказі погоджень, зокрема з боку юридичної структури, представник відповідача пояснила, що юридична експертиза здійснюється УПЗ з метою їх перевірки на відповідність нормативно-правовим актам України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також забезпечення якості, обґрунтованості і своєчасності видання акту, виявлення позитивних і можливих негативних наслідків його дії;

2) засвідчені копії листів від 08.10.2018, від 06.12.2018, від 20.12.2018, від 26.02.2019, від 15.03.2019, від 01.04.2019, від 01.02.2018, від 19.07.2019, від 28.02.2019, від 26.02.2019, від 22.03.2019.

У судовому засіданні 18.12.2019 позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях. У свою чергу, представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві та поясненнях.

У судовому засіданні 18.12.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, допитавши у судовому засіданні свідка та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади 18.01.1995.

Наказом Голови Служби Безпеки від 19.11.2016 № 1404-ОС позивача призначено на посаду начальника слідчого відділу Управління СБУ в Запорізькій області (т.1, а.с.71)

22.05.2017 між відповідачем та позивачем було укладено Контракт про проходження військової служби у Службі безпеки України (далі - Контракт від 22.05.2017 № б/н, т.1, а.с.15), відповідно до умов якого:

- позивач ознайомився з законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби у Службі безпеки України і добровільно бере на себе зобов`язання проходити військову службу за контрактом осіб офіцерського складу у Службі безпеки України протягом строку дії Контракту на умовах і в порядку, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють проходження військової служби у Службі безпеки України, сумлінно виконувати вимоги військових статутів ЗСУ, нормативно-правових актів України, інших актів законодавства, службові обов`язки, накази командирів і начальників

- відповідач зобов`язується забезпечувати позивачу отримання соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод його та членів його сім`ї, включаючи надання пільг, гарантій та компенсацій, установлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, які визначають статус військовослужбовців та порядок проходження військової служби, зокрема: фінансове, матеріальне та інше забезпечення відповідно до норм та порядку, встановлених законодавством України та нормативно-правовими актами Служби безпеки України (т.1, а.с.15).

Пунктами 5-6 Контракту від 22.05.2017 № б/н регламентовано, що він укладений на п`ять років з 26.06.2017 до 25.06.2022. Не пізніше, як за два місяці до закінчення строку дії цього Контракту сторони зобов`язуються повідомити одна одну про намір щодо укладення нового контракту (т.1, а.с.15). Посада позивача залишилась незмінною.

У період з лютого 2018 року по липень 2019 року на адресу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області від прокуратури Запорізької області надійшли листи від 01.02.2018 № 04/4-69вих18 (т.1, а.с.100-105), від 01.02.2018 № 04/4-69вих18 (а.с.204-209), від 08.10.2018 № 04/4-636вих18 (т.1, а.с.176-182), від 06.12.2018 № 04/4-5015-16 (т.2, а.с.23-25), від 20.12.2018 № 04/4-874вих18 (т.1, а.с.186-188), від 26.02.2019 № 04/4-88вих19 (т.1, а.с.135-137), від 26.02.2019 № 04/4-89вих19 (т.1, а.с.189-191), від 26.02.2019 № 04/4-27вих-19 (т.1, а.с.192-197), від 28.02.2019 № 04/6-49вих19 (т.2, а.с.53-54), від 15.03.2019 № 04/4-1545-18 (т.1, а.с.198-199), від 01.04.2019 № 04/4-1919-16 (т.1, а.с.200-203), від 26.04.2019 № 04/4-171вих-19 (т.1, а.с.78-82), від 03.05.2019 № 04/4-3488-15 (т.1, а.с.95-99), від 17.05.2019 № 04/4-1669-17 (т.1, а.с.91-94), від 19.07.2019 № 04/4-349вих19 (т.1, а.с.106-107), зміст яких полягав у обґрунтуванні безвідповідального виконання своїх службових обов`язків слідчими СВ УСБУ в області, а також відсутності належного відомчого контролю з боку керівництва СВ УСБУ в Запорізькій області, яке фактично самоусунулось від виконання обов`язків, передбачених ч. 1 та п.п. 3,4 ч. 2 ст. 39 КПК України.

Відтак, прокуратура Запорізької області вимагала вжити заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень КПК України, а також забезпечення належного досудового розслідування та відомчого контролю за розслідуванням кримінальних проваджень. У разі встановлення фактів порушення військової дисципліни містилась вимога вирішити питання щодо відповідальності винних осіб.

Крім того, у листопаді 2018 року Головне слідче управління Служби Безпеки України письмово зверталось до начальника Управління СБУ в Запорізькій області генерал-майора Хілька О.А. та наголошувало, що такі виявлені недоліки в організації слідчої роботи в УСБУ в Запорізькій області як неефективність та однобічність проведення досудового слідства, відсутність планів розслідування, нерозуміння слідчими предмету доказування та недотримання методики розслідування конкретних видів злочинів, втрата доказів і неможливість виконання завдань кримінального провадження є наслідком відсутності належного контролю за організацією роботи слідчого відділу Управління з боку позивача як керівника підрозділу (т.1, а.с.125-126). Крім того, Головне слідче управління Служби Безпеки України констатувало погіршення статистичних показників діяльності підрозділу у 2018 році та неефективність досудового розслідування злочинів (т.1, а.с.125-126).

30.07.2019 на виконання вказівки Начальника Управління СБУ в Запорізької області генерал-майора Хілька О.А. помічником начальника Управління - начальником УСБУ в Запорізькій області Бердюком В.І. був здійснений аналіз стану управлінської діяльності очолюваного позивачем слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області, який отримав оформлення у вигляді Рапорту. У даному документів він доповів своєму безпосередньому керівнику про наявність фактів неналежного виконання службових обов`язків з боку позивача як начальника слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області (т.1, а.с.68-71).

Зокрема, помічник начальника Управління - начальник УСБУ в Запорізькій області Бердюк В.І. як письмово, так у судовому засіданні констатував, що з початку 2018 року Головним слідчим управлінням СБУ в порядку відомчого контролю було вивчено стан досудового слідства у ряді кримінальних проваджень № 1201680000000320, № 12016080050002770, № 22016080000000062, № 22016080000000060, № 12017080030002423, розслідування у яких здійснюється слідчими УСБУ в Запорізькій області та які були розпочаті на підставі матеріалів оперативних підрозділів Управління. За результатами розгляду стан розслідування визнано неефективним. Керівнику слідчого відділу УСБУ було вказано на недоліки в організації роботи слідчих у вказаних кримінальних провадженнях, а також визначено термін до 01.10.2018, впродовж якого спільно з оперативними підрозділами необхідно вжити заходів, спрямованих на встановлення та документування обставин вчинення кримінальних правопорушень і прийняття у провадженнях законних процесуальних питань. Крім іншого, було вказано, що з урахуванням результатів розслідування вищезазначених кримінальних проваджень та стану організації слідчої роботи у слідчому відділі Управління, керівництвом Головного слідчого управління у жовтні поточного року буде розглянуто питання про усунення позивача із займаної посади (т.1, а.с.68).

Також, як відмітив помічник начальника Управління - начальник Інспекції УСБУ в Запорізькій області Бердюк В.І., аналіз матеріалів досліджених кримінальних проваджень засвідчив неефективність та однобічність проведення досудового слідства, відсутність планів розслідування, а відтак, нерозуміння слідчими предмету доказування та недотримання методики розслідування конкретних видів злочинів і як наслідок порушення розумних строків виконання необхідність слідчих дій, втрата доказів і неможливість виконання завдань кримінального провадження (т. 1, а.с.71).

Таким чином, узагальнена помічником начальника Управління - начальником Інспекції УСБУ в Запорізькій області Бердюком В.І. та відображена у Рапорті від 30.07.2019 інформація підсумовувалась висновком, що з боку позивача мали місце порушення військової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні вимог ст. 4 (в частині обов`язку кожного військовослужбовця неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів) Дисциплінарного Статуту Збройних сил України, статей 16 (в частині зобов`язання військовослужбовця виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою), 59 (в частині обов`язку командира (начальника) планувати роботу, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), знати стан справ у дорученому йому підрозділі, вміло керувати підрозділом, об`єктивно оцінювати досягнуті підрозділом результати) Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, п. 2.2 (в частині персональної відповідальності керівного складу усіх рівнів за здійсненням контролю за організацію, станом та результатами службової діяльності у підпорядкованих їм органах (підрозділах), виконання пріоритетних (за напрямами роботи) та інших поставлених завдань), Інструкції про порядок здійснення контролю за організацією, станом та результатами службової діяльності у Службі безпеки України, затвердженої наказом ЦУ СБУ від 18.02.2016 № 77/ДСК були передані начальнику Управління Служби безпеки України в Запорізькій області генерал-майору Хільку О.А. для прийняття відповідного рішення.

Враховуючи наданий помічником начальника Управління - начальником Інспекції УСБУ в Запорізькій області Бердюком В.І. узагальнений аналіз управлінської діяльності слідчого відділу Управління СБУ в Запорізькій області та безпосередньо позивача як очільника даного відділу, приймаючи до уваги лист ГСУ СБУ від 29.11.2018 № 6/7813-р/дск та листи прокуратури Запорізької області від 05.12.2018 № 04/4-5015-16, від 20.12.2018 № 04/4-874вих18, від 26.02.2019 № 04/4-87вих19, від 26.04.2019 № 04/4-171вих19, від 19.07.2019 № 04/4-394вих19 та інші, керуючись положеннями статті 45 та відповідно до підпункту "г" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, начальник Управління Служби безпеки України в Запорізькій області генерал-майор Хілько О.А. прийняв рішення у вигляді Наказу від 30.07.2019, яким позивача відповідно до пункту "г" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України попереджено про неповну службову відповідність (т.1, а.с.67, 71). Підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали зазначені вище висновки про порушення позивачем військової дисципліни.

01.08.2019 позивач ознайомився з оскаржуваним Наказом від 30.07.2019 № 523-ос "По особовому складу".

Оцінюючи правомірність рішення відповідача, оформленого Наказом Начальника Управління Служби безпеки України в Запорізькій області генерал-майором Хільком О.А. від 30.07.2019 № 523-ос, яким позивача відповідно до пункту "г" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України попереджено про неповну службову відповідність, суд виходить із такого.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення публічної служби міститься у пункті 17 частини першої статті 4 КАС України та означає діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг регламентуються Дисциплінарним статутом Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України".

Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.

Слід зазначити, що визначення військової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту та означає бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за стан дисципліни у військовому з`єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За приписами статті 68 Дисциплінарного статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Поряд із цим, відповідно до положень статті 83, абзацу 1 статті 84, абзацу 1 та 3 статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині). Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Отже, із аналізу конструкції статті 84 Дисциплінарного статуту вбачається, що перед накладенням на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, однак проведення такого розслідування не є обов`язковим.

Відповідний висновок за своєю суттю узгоджується з такими документами:

1) Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок), затвердженим Наказом Міністерства Оборони України від 21.11.2017 № 608 "Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України";

2) Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок стосовно військовослужбовців Служби безпеки України (далі - Інструкція), затвердженої наказом Центрального управління СБУ від 04.02.2016 № 45 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.03.2016 за № 328/28458;

3) Методичними рекомендаціями щодо проведення службових розслідування (перевірки) в Збройних Силах України 2019 року, затвердженими начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України;

Так, згідно з пунктом 2 Розділу ІІ Порядку службове розслідування не призначається, зокрема у разі якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.

Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції службове розслідування не проводиться, якщо обставини вчинення правопорушення (час, місце, спосіб тощо), а також причини та умови, що сприяли його вчиненню, встановлено або встановлюються під час службової перевірки, ревізії, інвентаризації, розслідування кримінального провадження.

У свою чергу, в п. 12 Методичних рекомендацій в графі "Випадки, за яких службове розслідування не проводиться" міститься посилання на п. 2 розділу ІІ Порядку.

За таких обставин, для притягнення до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.

Подібний правозастосовний підхід міститься у прийнятій Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду постанові від 10.04.2019 по справі № 813/3020/16 (позов ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України, Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, за участю третьої особи - Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, про визнання протиправними та скасування наказів та розпорядження, поновлення на публічній службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 81047171).

Судом встановлено, що позивач з 19.11.2016 обіймає посаду начальника слідчого відділу Управління СБУ в Запорізькій області на підставі Наказу Голови Служби Безпеки від 19.11.2016 № 1404-ОС (т.1, а.с.71) та Контракту від 22.05.2017 № б/н (т.1, а.с.15).

У період з лютого 2018 року по липень 2019 року на адресу Управління Служби безпеки України в Запорізькій області постійно надходили листи прокуратури Запорізької області, в яких із посиланням на встановлені факти наголошувалось, зокрема на відсутності належного відомчого контролю з боку керівництва СВ УСБУ в Запорізькій області, яке фактично самоусунулось від виконання обов`язків. Зокрема, в матеріалах справи містяться копії листів від 01.02.2018 № 04/4-69вих18 (т.1, а.с.100-105), від 01.02.2018 № 04/4-69вих18 (а.с.204-209), від 08.10.2018 № 04/4-636вих18 (т.1, а.с.176-182), від 06.12.2018 № 04/4-5015-16 (т.2, а.с.23-25), від 20.12.2018 № 04/4-874вих18 (т.1, а.с.186-188), від 26.02.2019 № 04/4-88вих19 (т.1, а.с.135-137), від 26.02.2019 № 04/4-89вих19 (т.1, а.с.189-191), від 26.02.2019 № 04/4-27вих-19 (т.1, а.с.192-197), від 28.02.2019 № 04/6-49вих19 (т.2, а.с.53-54), від 15.03.2019 № 04/4-1545-18 (т.1, а.с.198-199), від 01.04.2019 № 04/4-1919-16 (т.1, а.с.200-203), від 26.04.2019 № 04/4-171вих-19 (т.1, а.с.78-82), від 03.05.2019 № 04/4-3488-15 (т.1, а.с.95-99), від 17.05.2019 № 04/4-1669-17 (т.1, а.с.91-94), від 19.07.2019 № 04/4-349вих19 (т.1, а.с.106-107).

Також, у досліджуваному періоді мало місце письмове звернення Головного слідчого управління Служби Безпеки України, в якому зазначено, що такі недоліки в організації слідчої роботи в УСБУ в Запорізькій області як неефективність та однобічність проведення досудового слідства, відсутність планів розслідування, нерозуміння слідчими предмету доказування та недотримання методики розслідування конкретних видів злочинів, втрата доказів і неможливість виконання завдань кримінального провадження стали можливими, зокрема у зв`язку з відсутністю належного контролю за організацією роботи слідчого відділу Управління з боку позивача як керівника підрозділу (т.1, а.с.125-126).

Отже, можна дійти висновку, що у начальника Управління СБУ в Запорізької області генерал-майора Хілька О.А. були наявні обґрунтовані підстави для доручення помічнику начальника Управління - начальнику Інспекції УСБУ в Запорізькій області Бердюку В.І. здійснити узагальнення та аналіз фактів неналежного виконання позивачем своїх службових обов`язків, про які йдеться мова у зазначених вище зверненнях прокуратури Запорізької області та Головного слідчого управління Служби Безпеки України.

У свою чергу, причини та умови, що сприяли вчиненню позивачем дисциплінарного проступку, а також інші обставини, які мають значення для прийняття рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, не потребували додаткового встановлення шляхом проведення службового розслідування.

На виконання вказівки свого безпосереднього керівника начальник Інспекції УСБУ в Запорізькій області Бердюк В.І. здійснив аналіз управлінської діяльності позивача, який оформив у вигляді рапорту від 30.07.2019 (т.1, а.с.68-71). Даний документ містить висновки про наявність фактів незабезпечення позивачем належного контролю за організацією роботи слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області. Даний рапорт став підставою для прийняття начальником Управління СБУ в Запорізької області генерал-майором Хільком О.А. оскаржуваного рішення про попередження позивача про неповну службову відповідність відповідно до пункту "г" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (т.1, а.с.67).

Отже, безумовно вбачається, що визначальне значення для розв`язання даного публічно-правового спору по суті мають передумови, які слугували правовою підставою для звернення до суду з даною позовною заявою, правові аспекти щодо наявності у службових осіб відповідача належної компетенції для накладення на позивача оскаржуваного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, а також дотримання/порушення останніми порядку накладення такого стягнення.

З цією метою, виходячи з принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд викликав на судовий розгляд справи в якості свідка помічника начальника Управління - начальника Інспекції УСБУ в Запорізькій області полковника ОСОБА_2 як особу, яка склала Рапорт, що став підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення.

Вказаний свідок був допитаний судом у судовому засіданні 12.12.2019.

Зокрема, свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні 12.12.2019 повідомив суду, що він має юридичну освіту та обіймає посаду помічника начальника Управління - начальника Інспекції УСБУ в Запорізькій області. У липні 2019 року він отримав від начальника Управління СБУ в Запорізької області генерал-майора Хілька О.А. усну вказівку проаналізувати стан управлінської діяльності очолюваного позивачем слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області. Право здійснювати аналіз стану управлінської діяльності в структурних підрозділах Управління СБУ в Запорізькій області, як зазначив свідок, узгоджується з його повноваженнями у межах посади, яку він обіймає. Аналіз стану управлінської діяльності в слідчому відділі Управління СБУ в Запорізькій області здійснювався свідком на підставі оригіналів та копій документів, частина яких була надана особисто керівником Управління, а інша частина містилась в Інспекції УСБУ в Запорізькій області.

Здійснений аналіз був оформлений свідком 30.07.2019 у вигляді рапорту та фактично складається з цитувань листів прокуратури Запорізької області та Головного слідчого управління СБУ, що надходили на адресу управління СБУ в Запорізькій області у період з лютого 2018 року по липень 2019 року, а також відповідними пропозиціями. ОСОБА_2 під час відповіді на запитання повідомив суду, що будь-які власні припущення з його боку у рапорті відсутні як такі, при цьому висновок щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та безпосередньо вид дисциплінарного стягнення визначив не він, а особисто начальник Управління СБУ в Запорізької області генерал-майор Хілько О.А. у межах власних повноважень. Під час допиту у судовому засіданні свідок, крім іншого, наголосив, що протоколи оперативної діяльності зокрема та досудове слідство взагалі, яке здійснюється слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області, не становили предмет здійсненого аналізу. У порядку відповіді на запитання представника позивача Бердюк В.І. повідомив, що про позитивний стан управлінської діяльності в слідчому відділі Управління СБУ в Запорізькій області йому нічого не відомо, натомість складений рапорт не підлягає погодженню з юридичною службою.

З огляду на викладені вище обставини у їх сукупності, зокрема враховуючи відсутність у даному випадку обов`язкових умов для проведення службового розслідування у розумінні Порядку, Інструкції та Методичних рекомендацій щодо проведення службових розслідування (перевірки) в Збройних Силах України 2019 року, наявність численних листів прокуратури Запорізької області та листа Головного слідчого управління СБУ, які об`єктивно засвідчують наявність фактів порушення військової дисципліни (відсутність в очолюваному позивачем слідчому відділі УСБУ в Запорізькій області належної організації роботи та ефективного провадження останнім оперативно-розшукової діяльності), а також повідомлені свідком ОСОБА_2 обставини, зокрема щодо наявної компетенції для накладення на позивача оскаржуваного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, дотримання відповідачем порядку накладення такого стягнення, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття Начальником Управління Служби безпеки України в Запорізькій області генерал-майором Хільком О.А. рішення у формі Наказу від 30.07.2019 № 523-ос, яким позивача відповідно до пункту "г" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України попереджено про неповну службову відповідність.

Крім того, у контексті оцінки спірних правовідносин, суд вважає за необхідне проаналізувати зміст деяких положень Інструкції про порядок здійснення контролю за організацією, станом та результатами службової діяльності у Службі безпеки України, затвердженої Наказом Центрального управління СБУ від 18.02.2016 № 77/ДСК, які містяться у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, на предмет необхідності залучення до даного процесу Головного слідчого управління Служби Безпеки України.

Так, відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок здійснення контролю за організацією, станом та результатами службової діяльності у Службі безпеки України, затвердженої Наказом Центрального управління СБУ від 18.02.2016 № 77/ДСК, зміст якого цитували як позивач у позовній заяві, так і відповідач у відзиві, керівний склад усіх рівнів несе персональну відповідальність за здійснення контролю за організацією, станом та результатами службової діяльності у підпорядкованих їм органах (підрозділах), виконання пріоритетних (за напрямами роботи) та інших поставлених завдань.

У свою чергу, за змістом п. 2.5 даної Інструкції, цитування якого також здійснювалось учасниками справи у позовній заяві та відзиві, контроль за організацією досудового слідства, процесуальними діями та рішеннями слідчого у кримінальному провадженні здійснюється виключно керівним складом ГСУ (його структурних підрозділів) та слідчих підрозділів регіональних органів СБУ (т.1, а.с.10, 60).

Отже, безумовно вбачається, що такі дефініції як "контроль за організацією, станом та результатами службової діяльності у підпорядкованих їм органах (підрозділах)" та, відповідно, "контроль за організацією досудового слідства, процесуальними діями та рішеннями слідчого у кримінальному провадженні" істотно різняться за своїм сенсом, а відтак, не є тотожними. У даному випадку дисциплінарне стягнення було накладено на позивача саме за неналежний контроль за організацією, станом та результатами службової діяльності у підпорядкованому йому слідчому відділі УСБУ в Запорізькій області. Натомість, як неодноразово зазначав представник відповідача, а також повідомив свідок ОСОБА_2 , організація досудового слідства не була предметом здійсненого ОСОБА_2 узагальнення управлінської діяльності слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області. Належних та достатніх доказів, які б підтверджували проведення оперативних нарад та вжиття будь-яких інших заходів, спрямованих на належну організацію роботи очолюваного позивачем відділу, не було надано ані безпосередньо позивачем, ані його представником.

Таким чином, суд оцінює твердження позивача про те, що дисциплінарне стягнення на позивача було накладено неповноважною особою, як таке, що не відповідає дійсності. У свою чергу, участь Головного слідчого управління СБУ у даному випадку об`єктивно не була потрібна.

Щодо відповідності виду дисциплінарного стягнення тим обставинам, які обумовили притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд вважає за необхідне зазначити, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 10.04.2019 № 813/3020/16 (№ рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 81047171) чітко зазначив, що вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення. Так, Дисциплінарний статут Збройних Сил України не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це, в свою чергу, наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд презюмує, що дисциплінарне стягнення було накладено на позивача начальником Управління СБУ в Запорізької області генерал-майором Хільком О.А., у встановлений строк, на власний розсуд та у межах дискреційних повноважень.

Стосовно твердження позивача про відсутність на зворотній стороні оскаржуваного наказу підписів співробітника відділу кадрового забезпечення та юрисконсульта, якими має засвідчуватись факт виконання документа та його профільне юридичне погодження, як обставини, що обумовлюють протиправність оскаржуваного рішення, суд вважає за необхідне зазначити таке.

При дослідженні форми та змісту Наказу від 30.07.2019 № 523-ос, яким позивача відповідно до пункту "г" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України попереджено про неповну службову відповідність, вбачається, що він містить необхідні реквізити, а саме: дату, номер, назву, суть дисциплінарного правопорушення, вид дисциплінарного стягнення, суб`єкта, на якого таке стягнення накладається, та підставу для його видання. Також, оскаржуваний Наказ містить чіткі, конкретні посилання на нормативно-правові акти, відомчі нормативні акти, що були порушені позивачем та за порушення яких на останнього накладено адміністративне стягнення.

Крім того, у даному аспекті суд приймає до уваги надані представником відповідача пояснення, із яких вбачається, що відповідно до п. 8.13 Інструкції про нормотворчу діяльність СБУ, затверджену наказом СБУ від 18.08.2010 № 451, юридична експертиза всіх проектів актів здійснюється з метою їх перевірки на відповідність нормативно-правовим актам України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, протоколів до неї та практиці Європейського суду з прав людини, а також забезпечення якості, обґрунтованості і своєчасності видання акту, виявлення позитивних і можливих негативних наслідків його дії (т.2, а.с.13).

Отже, суд робить висновок, що сама лише відсутність на зворотній стороні оскаржуваного наказу підписів співробітника відділу кадрового забезпечення та юрисконсульта (за умови дотримання самої форми наказу такого змістовного наповнення) не обумовлює його протиправність. Доказів зворотнього позивачем та його представником не було надано.

Наведені вище обставини у їх сукупності, на переконання суду, свідчать, що рішення, оформлене Наказом Начальника Управління Служби безпеки України в Запорізькій області генерал-майором Хільком О.А. від 30.07.2019 № 523-ос, яким позивача відповідно до пункту "г" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України попереджено про неповну службову відповідність, було прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, своєчасно, обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та з дотриманням принципу рівності перед законом.

Натомість, викладені позивачем у позовній заяві та процесуальних документах обставини не дозволяють суду дійти однозначного висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, на переконання суду, доведено правомірність рішення відповідача, оформленого Наказом Начальника Управління Служби безпеки України в Запорізькій області генерал-майором Хільком О.А. від 30.07.2019 № 523-ос, яким позивача відповідно до пункту "г" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України попереджено про неповну службову відповідність.

У свою чергу, суд вважає, що позивач та його представник не надали достатніх та переконливих доказів на підтвердження протиправності оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим, а такому у його задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки даний позов не підлягає задоволенню, підстави для стягнення на користь позивача сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 143, 241 - 246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (69002, м.Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд.62, код ЄДРПОУ 20001556) про визнання протиправним та скасування рішення органу владних повноважень, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі та підписано "26" грудня 2019 року.

Суддя І.В. Садовий