Рішення № 86625075, 23.12.2019, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/4372/19

Номер провадження 2/213/2027/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року місто Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Алексєєва О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Васильєвої Є.В.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Мельника М.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (далі по тексту - ПРАТ “ІНГЗК”) про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я працівника. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підприємстві відповідача працювала більше 19 років 03 місяця в умовах впливу шкідливих факторів. Внаслідок недосконалості робочих місць отримала професійне захворювання з діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень та радикулопатія.

При первинному огляді МСЕК 19 квітня 2016 року встановлено 55% втрати професійної працездатності, з яких 35% по радикуопатії, 20% по хронічному обструктивному захворюванню легень, та встановлено третю групу з інвалідності. При повторних оглядах МСЕК 30 березня 2017 року та 02 квітня 2019 року ступіть втрати працездатності не змінено та повторно встановлено третю групу з інвалідності, в останнє строком до 01 травня 2021 року.

Оскільки нею втрачена професійна працездатність в результаті професійного захворювання на підприємстві відповідача, їй спричинена моральна шкода.

Внаслідок вищевказаного, їй протипоказана важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза, переохолодження в умовах виробничого пилу.

У зв`язку із вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, постійно має больові відчуття, а саме: задишка при незначному фізичному навантаженні, сухий кашель, періодичний біль та скутість у грудній клітці, головний біль, майже постійний біль у попереково-крижовому і шийному відділах хребта, біль і обмеження рухів у плечових суглобах, більше лівому, біль у ліктьових, колінних та дрібних суглобах кистей. Тривалий процес лікування позбавляє позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, позивач, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжуються значною втратою працездатності у відносно молодому віці, систематичною необхідністю отримання необхідної допомоги, постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це негативно позначалось і позначається на душевному та фізичному стані позивача, яка в тому числі не має можливості приділяти належної уваги своїй родині. На даний час самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни у її житті є незворотними, усвідомлення чого завдає позивачу душевного болю та страждань.

Просить стягнути з відповідача на свою користь спричинену їй моральну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров`я в розмірі 229 515,00 грн.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи сповіщена належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, підтвердив обставини, викладені у позові. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Надав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що відповідач впроваджував нові методи і засоби, які сприяли покращенню умов праці своїх працівників. Зазначив, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Тривалість роботи працівника у шкідливих умовах праці, яка збільшує рівень професійного ризику, залежить від самого працівника і лише він сам несе відповідальність за наслідки свого вибору. Позивач у період роботи знала про шкідливі умови, однак не ініціювала переведення на іншу роботу, де був відсутній вплив шкідливих факторів та ставила за пріоритет матеріальну сторону життя, а не власне здоров`я. Зазначив, що довідка МСЕК не підтверджує факт заподіяння позивачу моральної шкоди, оскільки надає їй право на отримання одноразової допомоги та виплату щомісячних страхових виплат, які здійснює відділення виконавчої дирекції. Крім того, зазначає, що в діях самого позивача вбачається вина та позивач є застрахованою особою. Також вказує, що позивачем не доведена наявність моральної шкоди та її розмір. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог до ПРАТ “ІНГЗК” про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я працівника. У судовому засіданні підтримав позицію, викладену у відзиві.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 листопада 2019 року відкрито провадження у даній цивільній справі.

Вислухав пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

Як видно із трудової книжки, виданої на ім`я ОСОБА_2 остання працювала на підприємстві відповідача з 1996 року по 2016 рік (а. с. 37-42).

Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 19 лютого 2016 року (далі по тексту – Акт) проведено розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_2 , а саме: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.), група «В», легенева недостатність першого-другого ст.; радикулопатія попереково-крижова (L4, L5, S1), переважно справа та шийна (С, С6, С7) білатеральна, з помірно вираженим статико-динамічними порушеннями, нейродистрофією у вигляді лівобічного плечолопаткового пері артрозу (ПФС першого ст.), стійким больовим синдромом.

Згідно з п.12 Акту стаж роботи ОСОБА_2 на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів складає 19 років 01 місяць.

Пунктом 16 Акту встановлено, що професійне захворювання виникло у позивача за таких обставин: працюючи з 25 жовтня 2013 року по теперішній час ексгаустера на рудозбагачувальній фабриці №2 ПАТ «ІнГЗК» при виконанні роботи ОСОБА_2 підпала під дію пилу та здійснювала виробничі дії, пов`язані з фізичним перевантаженням, показники котрих перевищували нормативні через недосконалість робочого місця. Працюючи з 01 січня 1997 року по 14 серпня 2000 року сушильником в цеху виробництва товарів та послуг на ВАТ «Інгулецький ГЗК», з 14 серпня 2000 року по 20 травня 2002 року машиністом конвеєру на рудозбагачувальній фабриці №2 ВАТ «Інгулецький ГЗК» та з 20 травня 2002 року по 25 жовтня 2013 року фільтрувальником на рудозбагачувальній фабриці №2 ПАТ «ІнГЗК» при виконанні роботи підпала під дію пилу та здійснювала виробничі дії, пов`язані з фізичним перевантаженням, показники котрих перевищували нормативні.

Із пункту 17 Акту видно, що причиною професійного захворювання ОСОБА_2 є концентрація пилу з вмістом SiO2 від 10 до 70 %: 4,6-13,5 мг/м? при ГДК 2,0 мг/м?; з вмістом SiO2 від 2 до 10 %: 9,2-27,2 мг/м? при ГДК 4,0 мг/м?; 68,8 мг/м? при ГДК 6,0 мг/м?; робоча поза до 30?/ більше 30? - 26-28,6% робочої зміни при нормативному значенні до 25%/ до 10%; нахили тулуба – 308 разів при СН 51 – 100 разів; маса вантажу, що підіймається і переміщується 10-17 кг, при допустимих 7 кг; статичне навантаження за зміну при утримання вантажу: однією рукою від 30240 до 141200 кг?с при допустимих 22000 кг?с.

Висновком МСЕК від 19 квітня 2016 року позивачу первинно встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 55%, з яких 35% по радикуопатії, 20% по хронічному обструктивному захворюванню легень, з повторним переоглядом 01 квітня 2017 року внаслідок професійного захворювання (а.с.9,10).

Висновком МСЕК від 30 березня 2017 року позивачу повторно встановлено 55%, з яких 35% по радикуопатії, 20% по хронічному обструктивному захворюванню легень, з повторним переоглядом 01 квітня 2019 року (а.с.9,10).

Висновком МСЕК від 02 квітня 2019 року позивачу повторно встановлено 55%, з яких 35% по радикуопатії, 20% по хронічному обструктивному захворюванню легень та третю групу інвалідності з 01 травня 2019 року, з повторним переоглядом 01 квітня 2021 року (а.с.11 -14).

Відповідно до медичного висновку Українського НДІ промислової медицини

від 15 січня 2016 року позивач має професійне захворювання: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.), група «В», легенева недостатність першого-другого ст.; радикулопатія попереково-крижова (L4, L5, S1), переважно справа та шийна (С, С6, С7) білатеральна, з помірно вираженим статико-динамічними порушеннями, нейродистрофією у вигляді лівобічного плечолопаткового пері артрозу (ПФС першого ст.), стійким больовим синдромом (а. с. 20-22).

Відповідно до наданої позивачем виписки - епікризу та виписки із історії хвороби позивача вона тривалий час знаходилася на лікуванні з приводу наслідків професійного захворювання (а.с.23-36).

Викладеним обставинам відповідають правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання.

На підставі ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, кожна сторона також несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Стаття 173 зазначеного кодексу закріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Суд вважає доведеним спричинення позивачу моральної шкоди, провину відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий зв`язок між винними діями відповідача з порушення вимог ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України “Про охорону праці”, визначені Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання та настанням у позивача негативних наслідків – 55% стійкої втрати професійної працездатності та встановлення третьої групи інвалідності.

Суд не може погодитися із запереченнями представника відповідача, що позивачу було відомо про шкідливі умови праці, погодилася з ними, через що відсутня вина підприємства у заподіянні шкоди, оскільки той факт, що роботодавець ознайомив свого працівника з умовами праці, в тому числі її шкідливими факторами, не позбавляє підприємства від законодавчо встановленого обов`язку забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку: важкість праці перевищувала гранично допустимі показники і причиною цього була саме недосконалість технологічного процесу, як визначено висновками комісії при розслідуванні профзахворювання і які не оспорило підприємство - відповідач.

Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08 жовтня 2008 року встановлено, що обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.

Частина 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Встановлено, що внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяні моральні і фізичні страждання, що спричинили погіршення реалізації його фізичних можливостей, змінився її звичний спосіб життя, спричинені й інші негативні наслідки морального характеру, що призводить до порушення її звичайного способу життя та вимагає від неї додаткових зусиль для його організації.

Рішенням Конституційного Суду від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 року встановлено, що “громадяни, яким установлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди”. Відповідно до п. 4.1 цього ж рішення ушкодження здоров`я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов`язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, заподіюють йому моральні й фізичні страждання.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, із змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди суд враховує конкретні обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, стан його здоров`я, вину підприємства в заподіянні шкоди, суттєвість вимушених змін у житті. Суд також враховує, що згідно з Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання – причиною профзахворювань є тривалий стаж роботи в шкідливих умовах праці та даний акт підприємством - відповідачем не було оскаржено.

Визначаючи розмір відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, ступінь втрати професійної працездатності, наявність інвалідності, які встановлені з повторним переоглядом, у зв`язку з професійним захворюванням, обсяг фізичних та моральних страждань позивача, їх інтенсивність та довготривалість, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, наслідків, що наступили.

Також суд враховує вину підприємства - відповідача в отриманні позивачем професійного захворювання.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що належною компенсацією спричиненої позивачу моральної шкоди є сума 100 000,00 грн без урахування податку з доходу громадян, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, що вона зазнає у зв`язку з погіршенням здоров`я.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 100 000,00 грн без урахування податку з доходів фізичних осіб.

Також підлягає стягненню з відповідача судовий збір в доход держави у розмірі

1 000,00 грн.

На підставі ст.ст. 8, 22, 58 Конституції України, ст.ст. 5, 23, 1166, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.9 Закону України “Про охорону праці” та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 95, 141, 223, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров`я працівника у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", код ЄДРПОУ 00190905, юридична адреса: вул. Рудна, 47, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50064.

Дата складення повного тексту судового рішення - 26 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Алексєєв