Рішення № 86311397, 13.12.2019, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/1165/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2019 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

представника позивача – Шевцова С.В.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в місті Ананьєві Одеської області, адміністративну справу за позовною заявою Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_2 про примусове видворення, -

В С Т А Н О В И В:

13 грудня 2019 року на адресу Ананьївського районного суду Одеської області надійшли матеріали позовної заяви Ананьївського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, поданої представником позивача – завідувачем Ананьївського РС ГУ ДМС України в Одеській області Шевцовим С.В., до ОСОБА_2 про примусове видворення.

В подальшому, 13 грудня 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій було зазначено вірне найменування позивача, а саме Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

При цьому, з урахуванням стислих строків розгляду справи даної категорії, визначених ч.2 ст.288 КАС України, судом 13 грудня 2019 року було постановлено ухвалу про відкриття у справі провадження, прийнято рішення про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено засідання з розгляду справи на 13 грудня 2019 року.

Позовна заява обґрунтовується тим, що 05 листопада 2019 року працівниками Ананьївського РС ГУ ДМС України в Одеській області спільно з співробітниками Національної поліції за адресою: м.Ананьїв, було виявлено та доставлено до Ананьївського РС ГУ ДМС України в Одеській області особу, яка представилася громадянином Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В результаті проведеної перевірки відібраних пояснень у Відповідача було встановлено, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме ухилився від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування.

Громадянин Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснив, що прибув до України в 2011 році з метою зустрічі з родичами. Зі слів відповідача було встановлено, що в`їзд на територію України він здійснив поза межами пропускного пункту. На момент виявлення паспортний документ відсутній.

Ананьївським РС ГУ ДМС України в Одеській області встановлено, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України знаходиться не законно, постійного зареєстрованого місця проживання та законного джерела існування не має.

05 листопада 2019 року Ананьївським РС ГУ ДМС України в Одеській області було прийняте рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язано його покинути територію України у термін до 30 листопада 2019 року.

Відповідно до ч.3 ст. 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI, рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення. Порядок провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення визначається Кабінетом Міністрів України.

Проте, відповідач з відповідною заявою, а також з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні до ГУ ДМС України в Одеській області не звертався, відповідного бажання під час опитування не виявив, жертвою торгівлі людьми себе не вважає.

У визначений термін громадянин Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з території України не виїхав та є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухиляється від виконання такого рішення.

12 грудня 2019 року громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повторно виявлено співробітниками Ананьївського РС ГУ ДМС України в Одеській області та за порушення ч.1 ст.203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживанні без документів на право проживання в Україні стосовно громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД №001730 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 12 грудня 2019 року ПН МОД №001743 був притягнутий до адміністративної відповідальності в розмірі 1700 грн.

Проаналізувавши всі обставини перебування Відповідача на території України було встановлено наступне: 1. Відомості про перебування на території України на законних підставах у Відповідача відсутні, що вказує на грубе порушення з боку відповідача норм Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». 2. ОСОБА_2 прибув на територію України в 2011 році. З моменту потрапляння на територію України відповідач не вчинив жодних спроб для легалізації власного становища. 3. Відповідач був затриманий працівниками Ананьївського РС ГУ ДМС України в Одеській області за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме - проживав без документів на право проживання в Україні. 4. Після прийняття рішення від 05.11.2019 № 13 про примусове повернення відповідач не вчинив жодних дій направлених на виконання зазначеного рішення та не залишив територію України. 5. На даний час у Відповідача відсутній паспортний документ, обов`язкова наявність якого визначена ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідно до якої іноземці в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом або Іншими міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухиляється від виконання такого рішення, та існує ризик його втечі...».

Беручи до уваги той факт, що Відповідач після перетину державного кордону України, в подальшому проживав на території України нелегально, вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП, зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що Відповідач ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення. Враховуючи викладене, Відповідач підлягає примусовому видворенню за межі території України на підставі постанови адміністративного суду.

Приймаючи до уваги вищевказане, керуючись ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.288 Кодексу адміністративного судочинства України представник позивача звернувся з даним позовом до суду та просив: 1) Примусово видворити з України громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) Відповідно до вимог п.3 ч.2 статті 371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду.

У судовому засіданні представник позивача доводи викладені в позовній заяві підтвердив, просив позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Судом було роз`яснено відповідачу положення статті 15 КАС України про те, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. При цьому, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідач повідомив, що він вільно володіє російською мовою, розуміє українську мову, у зв`язку з чим послуг перекладача не потребує.

Судом було роз`яснено відповідачу його права та обов`язки, при цьому відповідач зазначив, що вони йому зрозумілі та він бажає надати суду пояснення.

У судовому засідання відповідач повідомив, що позовні вимоги позивача він визнає в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує.

Судом було поставлено запитання відповідачу про те, чи не буде його життю або свободі загрожувати небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання в разі повернення до Республіки Молдова. Чи не загрожує в разі повернення до країни громадянства відповідачу видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.

На що, відповідач пояснив, що в разі поверненню до Республіки Молдова жодна з наведених небезпек йому не загрожуватиме, його позиція щодо визнання позову та повернення до країни громадянином якої він являється, є цілком добровільною.

В подальшому за згодою учасників процесу було досліджено письмові докази, які містяться в матеріалах справи.

За результатами дослідження доказів учасники процесу доповнень або зауважень до них не мали, вважали за можливе завершити судовий розгляд.

Суд дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 листопада 2019 року працівниками Ананьївського РС ГУ ДМС України в Одеській області спільно з співробітниками Національної поліції за адресою: м.Ананьїв, було виявлено та доставлено до Ананьївського РС ГУ ДМС України в Одеській області особу, яка представилася громадянином Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В результаті проведеної перевірки відібраних пояснень у Відповідача було встановлено, що громадянин Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме ухилився від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування.

Громадянин Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснив, що прибув до України в 2011 році з метою зустрічі з родичами. Зі слів відповідача було встановлено, що в`їзд на територію України він здійснив поза межами пропускного пункту.

Інформація про громадянство ОСОБА_1 підтверджується доданою до позовної заяви копією паспорта громадянина Республіки Молдова серії НОМЕР_1 , виданого 18 квітня 2000 року (а.с.10).

Пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

У відповідності до частини 1 статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Частиною 2 статті 9 Закону України Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства під час проходження прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон зобов`язані подати свої біометричні дані для їх фіксації.

Згідно зі ст.1 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про безвізові поїздки громадян, громадяни України та Республіки Молдова, затвердженої Постановою Кабінетом Міністрів України №1731 від 27 грудня 2001 року, незалежно від місця постійного проживання, можуть в`їжджати-виїжджати, прямувати транзитом та перебувати на території держави іншої Сторони без віз з дотриманням правил перебування і реєстрації, чинних в цій державі, по документах, зазначених у Додатку до цієї Угоди. Для громадян Республіки Молдова: 2.1. Паспорт громадянина Республіки Молдова для виїзду за кордон; 2.2 Паспорт для внутрішнього користування (колишнього СРСР) з відміткою про наявність громадянства; 2.3. Посвідчення особи громадянина Республіки Молдова; 2.4. Дипломатичний паспорт; 2.5. Службовий паспорт; 2.6. Посвідчення особи моряка (за наявності суднової ролі або виписки з неї); 2.7. Посвідчення члена екіпажу повітряного судна (за наявності запису в польотному завданні або виписки з нього); 2.8. Свідоцтво на повернення в Республіку Молдова (тільки для повернення в Республіку Молдова); 2.9. Свідоцтво про народження для дітей у віці до 16 років (тільки в супроводжені їх законних представників).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в`їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.

В ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_1 державний кордон України перетнув у 2011 році поза межами пункту пропуску, не пред`являючи будь-яких документів та без проходження відповідної реєстрації, тобто з порушенням установленого законом порядку в`їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, в подальшому територію України не покинув.

У відповідності до положень ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» 05 листопада 2019 року Ананьївським РС ГУ ДМС України в Одеській області було прийняте рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язано його покинути територію України у термін до 30 листопада 2019 року, що підтверджується доданою копією зазначеного рішення (а.с.12-14).

Копію зазначеного рішення ОСОБА_1 30 листопада 2019 року було вручено під розписку, роз`яснено порядок його оскарження та наслідки невиконання, що підтверджується його підписом у копії рішення та поясненнями відповідача наданими у судовому засіданні.

Проте, в порушення зазначеного рішення про повернення ОСОБА_1 у добровільному порядку у встановлені строки його не виконав.

Згідно вимог ч.3 ст.29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.

Відповідно до п.26 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворені за межі України з підстав та в порядку, що визначені ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 13 Закону України «Про імміграцію».

Примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

У судовому засіданні відповідач визнав, що перебуває на території держави Україна незаконно та мав до 30 листопада 2018 року виїхати з неї.

Також у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту. З відповідними заявами до працівників ДМС України відповідач не звертався. Доказів протилежного суду не надано.

Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судам варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

У суду відсутні підстави вважати, що відповідач підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст.31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове видворення.

Згідно із ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

З наведених норм вбачається, що примусове видворення з України іноземця на підставі винесеної постанови адміністративного суду застосовується, якщо рішення про примусове повернення не виконано іноземцем в установлений строк без поважних причин або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання такого рішення.

Судом встановлено, та не оспорюється сторонами, що відносно відповідача 5 листопада 2018 року ухвалено рішення про примусове повернення з України, яке ним не виконано.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, у нього відсутні документи на право перебування на території України та відсутнє постійне місце проживання, наявність у нього бажання повернутись на батьківщину, відсутність бажання звернутися до ДМС з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Зважаючи на вимоги, заявлені позивачем в прохальній частині адміністративного кодексу та керуючись п.3 ч.2 ст.371 КАС України суд вбачає підстави звернути рішення до негайного виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст.9, 121, 292, 293 КУпАП ст.ст. 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 19, 20, 72, 77, 244, 245, 246, 250, 268, 288 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_2 про примусове видворення, - задовольнити в повному обсязі.

Примусово видворити з території України громадянина Республіки Молдова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Республіки Молдова серії НОМЕР_1 , виданий 18 квітня 2000 року.

Копію рішення невідкладно видати учасникам справи або надсилати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

У відповідності до ч.1 ст.272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково протягом десяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

- позивач: Головнк управління державної міграційної служби України в Одеській області, розташоване за адресою: 65041, м.Одеса, вул.Преображенська, 44, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 37811384;

- представник позивача: завідувач Ананьївського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області Шевцов Сергій Володимирович, який перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ;

- відповідач: Тімофті Сергій, відомості про зареєстроване місце проживання відсутні.

Суддя О.О.Желясков

Рішення набуло законної сили "__" _____ 201__ року.