Вирок № 86283203, 12.12.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№1-кп/263/240/2019

№263/12272/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2019 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шевченко О.А.,

при секретарі Шпичак Є.М.,

за участю прокурора Севальникова Д.В.,

потерпілих: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника Комарова І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, з середньою освітою,не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 18.06.2018 Приморським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт, зареєстрованогота проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2018 року приблизно о 02.00 години ОСОБА_3 знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2 умисно,повторно,керуючись корисливими мотивами, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, викрав майно, яке належить ОСОБА_1 , яке знаходилось біля підсобного приміщення у подвірні вищезазначеного будинку, а саме : лом чорного металу(трубу довжиною 6 метрів, чотири труби довжиною по 2 метри кожна, два кути довжиною 1,5 метрів, рельсу довжиною 1,5 метрів, швелір довжиною 1,2 метрів, 2 кути довжиною по 50 см., кожний, металевий лом довжиною 1,2 метри, садові прилади) загальною вагою 130 кг., ринкова вартість якого станом на 17.06.2018 року становила 803,40 грн.

Продовжуючи свій злочинний умисел, на таємне викрадення майна, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 803,40 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна, (крадіжці) вчиненої повторно, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч.2ст.185 КК України.

Він же, 19.07.2018 року, в 20.00 години умисно, знаходячись в приміщені кафе, яке розташоване за адресою АДРЕСА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, на ґрунті раптово виниклого умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, попросив у гр. ОСОБА_2 мобільний телефон, під приводом здійснення телефонного дзвінка. ОСОБА_2 , будучи помилково впевнений в правдивості дій ОСОБА_3 не усвідомлюючи злочинний характер його дій, добровільно передав свій мобільний телефон «GsmartF240» вартістю 298,25 грн., з сім-картою «Київстар» вартістю 40 грн., на якій знаходилися грошові кошти в розмірі 13 грн., та картою пам`яті торгівельної марки «Adata» об`ємом 4 ГБ вартістю 66,67 грн. Продовжуючи свій злочинний умисел, шляхом обману, отримавши вказаний мобільний телефон, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 , матеріальну шкоду на суму 417,92 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, тобто у кримінальному правопорушенні ст.190 ч.2 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у скоєні інкримінованихйому кримінальних правопорушень визнав повністю, суду пояснив, що він дійсно за вказаних обставин здійснивповторно крадіжку майна та шахрайство. У скоєному розкаюється.

Дії ОСОБА_5 органом досудовогорозслідування кваліфіковані за ч. 2ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинені повторно та за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

09 грудня 2019 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_6 укладено угоду про примирення відповідно до вимог ст. ст. 468, 469, 471 КПК України.

09 грудня 2019 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_6 укладено угоду про примирення відповідно до вимог ст. ст. 468, 469, 471 КПК України.

Як вбачається зі змісту укладеної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі.

У судовому засіданні ОСОБА_4 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосовний у результаті затвердження угоди про примирення судом. ОСОБА_7 свою вину визнав повністю, зазначив, що угода про примирення є добровільною та наполягав на затвердженні угоди про примирення.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначили, що наслідки затвердження угоди про примирення їм зрозумілі, угоду про примирення укладено ними добровільно та просили суд затвердити угоду про примирення.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди, укладеної між потерпілими та обвинуваченим, та просив ухвалити вирок, яким призначити узгоджене сторонами покарання.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до ст. 12 КК України злочини, ОСОБА_8 , передбаченіч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Сторони угоди в судовому засіданні стверджували, що угода про примирення між ними укладена добровільно без застосування насильства, примусу, погроз.

Суд пересвідчився, що дана угода відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Крім того, судом з`ясовано, що ОСОБА_4 цілком розуміє п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Одночасно, потерпілимсудом роз`яснені наслідки затвердження угоди про примирення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину, обране з урахуванням особи ОСОБА_5 та обставинам, що пом`якшують та обтяжують покарання останнього.

Так, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що угоди від 09 грудня 2019 року, укладені між потерпілими та обвинуваченимпідлягають затвердженню.

Відповідно до ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь держави витрати на проведення експертизи - в сумі 1144 грн. 00 коп.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 474, 475 КПК України та ст. 65 КК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду про примирення від 09 грудня 2019 року між потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_9 кримінальному провадженні № 12018050770001560 - затвердити.

Угоду про примирення від 09 грудня 2019 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12018050770001560 - затвердити.

ОСОБА_3 визнати винниму вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 1 рік 3 місяці 11 днів позбавлення волі;

-за ч.2 ст.190 КК України у вигляді 1 рік позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_3 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 1 рік 3 місяці 11 днів позбавлення волі.

Строк покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з дати ухвалення вироку.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання ОСОБА_3 зарахувати строк попереднього ув`язнення з 30.08.2018р. з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_3 таким, що повністю відбув призначене за цим вироком остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на один рік три місяці одинадцять днів.

Негайно звільнити ОСОБА_3 з-під варти у залі суду.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи у сумі1144 грн.00 коп.

Скасувати арешт майна накладений згідно ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06.08.2018 року на майно, а саме:мобільний телефон торгівельної марки «GSmart» в корпусі чорного кольору,iмей1) НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_2 , карту пам`яті об`ємом 4 Гб.

Речові докази по справі:

-металеві вироби: рельсу 1,5м., швелер 1,2м., 2 кута по 50см., лом 1,2м., трубу металеву 6м., 4 труби по 2 м., 2 кута по 1,5м. та садове приладдя: пилку ручну, плоски, секатор, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1 – залишити ОСОБА_1 ;

-мобільний телефон торгівельної марки «GSmart» в корпусі чорного кольору, iмей1) НОМЕР_1 , 2) НОМЕР_2 , карту пам`яті об`ємом 4 Гб, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 – залишити ОСОБА_2 ;

-СД диск зеленого кольору, вилучений в ході огляду місця події 28.08.2018, що зберігається в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.А.Шевченко