Рішення № 86265115, 11.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/10150/19

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення витрат у сумі 193504,69 грн,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного із позовом, в якому просить стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов`язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 193504,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що після дострокового розірвання контракту у зв`язку із небажанням продовжувати навчання у вищому навчальному закладі, відповідач у добровільному порядку не сплатив відшкодування витрат на його утримання у такому навчальному закладі, а тому Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного просить стягнути вказані кошти у судовому порядку.

Ухвалою судді від 10.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите спрощене позовне провадження, справу призначено до розгляду на 05.11.2019.

10.10.2019, у відповідності до ч.3 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, судом направлено запит до адресного бюро УДМС України в Житомирській області щодо реєстрації місця проживання відповідача (а.с.67).

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 02.12.2011 (а.с.72). На вказану адресу судом надсилалася відповідачу поштова кореспонденція.

Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлений ухвалою суду від 10.10.2019 відзив на адміністративний позов до суду не надіслав.

У судове засідання, призначене на 05.12.2019 сторони, які беруть участь у справі не з`явилися.

25 листопада 2019 року представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі №6951 від 19.11.2019 (а.с.111).

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи (а.с.110), про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою суду від 05.12.2019 постановлено судовий розгляд справи № 240/10150/19 провести у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та в межах строків, передбачених ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до наказу начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №67-КС від 08.08.2016 на перший курс навчання до академії зараховано ОСОБА_1 (а.с.15).

Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №191 від 15.08.2016 (по стройовій частині) сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 з 15.08.2016 зараховано до списків особового складу академії та на всі види забезпечення (а.с.16).

В свою чергу, 15.08.2016, між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного генерал-лейтенанта Ткачука П.П. та сержантом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України (а.с.17).

Під час підписання вказаного контракту ОСОБА_1 ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання) добровільно взяв на себе зобов`язання проходити службу (навчання) у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного відповідно якого, позивач, серед іншого, повинен був сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів та свої службові обов`язки, а в разі дострокового розірвання контракту, через небажання продовжувати навчання, недисциплінованість чи відмови подальшого продовження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення навчального закладу, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання).

22.01.2018 позивачем було подано до навчального закладу рапорт про відрахування його з числа курсантів, у зв`язку із небажанням продовжувати навчання (а.с.18).

Наказом тво начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №18-КС від 05.03.2018 (по особовому складу) із відповідачем розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відраховано з числа курсантів та звільнено з військової служби у запас за пунктом «и» частини шостої з урахуванням вимог частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с.19).

Відповідно до наказу тво начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного №55 від 05.03.2018 відповідача з 05.03.2018 виключено зі списків особового складу академії та усіх видів забезпечення, а з котлового зі сніданку 06.03.2018 та направлено для зарахування на військовий облік Коростенсько-Лугинського ОРВК Житомирської області, разом з тим вказаним наказом зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в навчальному закладі за період з 15.08.2016 до 05.03.2018 в сумі 193504, 69 грн (а.с.20).

У зв`язку із наявною заборгованістю по відшкодуванню витрат пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі ОСОБА_1 , яка в свою чергу завдає шкоду державному бюджету та тягне за собою порушення економічних та оборонних інтересів держави, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались у даному випадку між сторонами, суд зазначає про таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25 березня 1992 року (далі – Закон № 2232-XII).

Частиною 1 статті 2 цього ж Закону визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів) (ч.6 ст.2 Закон № 2232-XII).

Частиною 1 статті 25 Закону № 2232-XII передбачено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів.

Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань (ч.3 ст.25 Закон № 2232-XII).

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону (ч.5 ст.25 Закон № 2232-XII).

При цьому, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку (ч.10 ст. 25 Закон № 2232-XII).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави для висновку, що дострокове розірвання контракту курсанта з Міністерством Збройних Сил України, тягне за собою обов`язок відшкодування Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрат пов`язаних з утриманням таких курсантів у вищому навчальному закладі.

Як свідчать матеріали справи, підставою для розірвання контракту ОСОБА_1 з Міністерством Збройних Сил України слугувало небажання останнього проходити подальше навчання в навчальному закладі, що у свою чергу, згідно з контрактом від 15.08.2016 зумовило настання обов`язку відшкодування ним витрат, пов`язаних з утриманням його у вищому навчальному закладі.

Щодо порядку відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі, слід вказати наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах (далі - Порядок №964), який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).

Витрати відшкодовуються, зокрема Міністерству оборони України.

Відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (п.3 Порядку №964).

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів (п.4 Порядку №964).

При цьому, згідно пункту 6 Порядку №964, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців

строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлені законодавством

строки строкової військової служби, - за період навчання, який відповідає строку строкової військової служби.

На виконання пункту 3 вищевказаного Порядку, спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі – Порядок розрахунку). Згаданим Порядком врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання.

Зобов`язання про добровільне відшкодування курсантом витрат, пов`язаних з його утриманням, зазначається в контракті під час його укладання (п.1.2. Порядку розрахунку), що у свою чергу вбачається з укладеного відповідачем контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України від 15.08.2016 (а.с.17).

Відтак, як свідчать матеріали справи, зокрема довідка-розрахунок №1061 від 05.03.2018 (а.с.21) утримання відповідача у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснювалось шляхом грошового, продовольчого, речового, медичного забезпечення, спожиті комунальні послуги та енергоносії та оплата транспортних послуг.

Таким чином, враховуючи викладені норми та відсутність бажання продовжувати навчання у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного ОСОБА_1 зобов`язаний компенсувати витрати, пов`язані з його утриманням у зазначеному навчальному закладі вищої освіти за період з 15.08.2016 до 05.03.2018.

Щодо розміру витрат, пов`язаних з утриманням позивача у вищому навчальному закладі, слід зазначити наступне.

У разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.

Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу вищого навчального закладу.

У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до розрахунків на утримання коштів за навчання з позивача необхідно утримати повністю суму грошового забезпечення за період з 15.08.2016 до 05.03.2018 у розмірі 149376,63 грн (а.с.22), за подобове утримання в академії – 30927,06 грн (а.с.23-24), за медичне забезпечення – 116 грн (а.с.25), вартість комунальних послуг – 13085 грн (а.с.26), в тому числі за електроенергію 3002,86 грн, за тепло та гарячу воду – 8966,43 грн, за водопостачання і каналізацію – 1115,72 грн.

Отже, станом на 16 серпня 2019 за ОСОБА_1 рахується заборгованість в сумі 193504,69 грн (а.с.27). Суд вважає за необхідне наголосити, що основним джерелом її фінансування є Державний бюджет України, а тому не погашена заборгованість відповідачем по відшкодуванню витрат на утримання у вищому навчальному закладі, яка виникла через небажання останнього продовжувати навчання у такому закладі, призводить до порушення ефективності витрачання бюджетних коштів.

Більш того, слід вказати, що заборгованість по відшкодуванню витрат на утримання у вищому навчальному закладі, відповідачем не оскаржувалась. При цьому, з Порядком №964 та наявною заборгованістю, позивач був ознайомлений та не заперечував щодо такого відшкодування, про що свідчить підпис останнього у поданому до навчального закладу рапорті (а.с.18).

Однак, станом на день звернення до суду відповідачем добровільно не відшкодовано кошти, пов`язані з його утриманням у Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вищевикладені обставини та наявність заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на його утримання у вищому навчальному закладі, яка підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи та у добровільному порядку останнім не сплачена, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволення у повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 2ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Тому понесені позивачем судові витрати йому не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану, 32, м.Львів, 79012. РНОКПП/ЄДРПОУ: 08410370) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) про стягнення витрат у сумі 193504,69 грн - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання у розмірі 193504 (сто дев`яносто три тисячі п`ятсот чотири ) грн 69 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів ст.ст. 272, 287 та пп. 15.5 п. 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 11 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Єфіменко