Ухвала суду № 86229167, 03.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВУ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

03 грудня 2019 року Справа № 280/3546/19 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Півоварової В.П., представника позивача: Остапенко Є.О., представника відповідача: адвоката Бобровника К.В., третьої особи 1: Дубовика О.С., представника третьої особи 1: адвоката Василеги І.М., третьої особи 2: Жесткова В .Л. , розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про знесення самочинного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - позивач, ДАБІ) до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій позивач просить суд зобов`язати відповідача знести самочинно збудований житловий будинок з гаражем по АДРЕСА_1 з компенсацією витрат, пов`язаних з їх знесенням.

18 листопада 2019 року до суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Бобровника К.В. про залишення позовної заяви без розгляду. В обгрунтування заявленого клопотання зазначає, що позивачем 14.03.2019 винесено припис №15 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності із визначенням строку для добровільного виконання припису до 15.04.2019. З посиланням на положення статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вважає, що початок перебігу строку для звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом розпочався з 16.04.2019, однак позивач звернувся до суду з даним позовом 23.07.2019, тобто поза межами встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) трьохмісячного строку. Крім того, вказує, що доводи позивача про те, що процесуальний строк необхідно обраховувати з моменту складання акту перевірки №175 від 22.05.2019, в якому зафіксовано невиконання відповідачем вимог припису №29 від 29.04.2019, не відповідають абзацу 2 частини 1 статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У підготовчому судовому засіданні 3 грудня 2019 року представник відповідача підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання, вказав, що перебіг строку звернення до адміністративного суду з позовом про знесення самочинного будівництва починається з моменту, коли позивач дізнався про невиконання відповідачем вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, тобто з моменту складання відповідного акту перевірки, в якому зафіксовано факт невиконання вимог припису. В даному випадку такий акт складено 22.05.2019, отже звернення до суду з даним позовом 23.07.2019 відбулось в межах строку звернення, передбаченого процесуальним законом.

Треті особи підтримали позицію позивача.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 38 цього Закону, визначено порядок знесення самочинного будівництва. Так, відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Нормами КАС України визначені строки звернення до адміністративного суду.

Так, згідно частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Як слідує зі змісту статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва уповноваженим органом видається припис про усунення виявлених порушень з визначенням строку для його добровільного виконання, а у подальшому, у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, визначені у приписі, відбувається звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта.

Отже, поданню позову про знесення самочинно збудованого об`єкта має передувати встановлення факту не виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення від 12.03.2019 року №85 посадовою особою позивача було здійснено перевірку на об`єкті: «Будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку з гаражем по АДРЕСА_1 », щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_5 вимог будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якої складено Акт складений за результатами (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 14.03.2019 №86.

За виявленим порушенням вимог законодавства під час перевірки посадовою особою позивача 14.03.2019 винесено, зокрема, Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандарті правил №15 (далі - Припис №15 від 14.03.2019), яким зобов`язано відповідача усунути виявлене правопорушення шляхом приведення об`єкту будівництва у відповідність до вимог діючого законодавства.

19.04.2019 року посадовою особою позивача на підставі направлення від 15.04.2019 року №130 здійснено перевірку виконання вимог Припису №15 від 14.03.2019, за результатами якої складено Акт від 19.04.2019 №142, в якому зафіксовано невиконання вимог Припису №15 від 14.03.2019.

За результатами проведеної позапланової перевірки 19.04.2019 посадовою особою позивача винесено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №29 (далі - Припис №29 від 19.04.2019), яким зобов`язано привести об`єкт «Будівництво індивідуального житлового будинку з гаражем по АДРЕСА_1 » у відповідність до вимог містобудівного законодавства шляхом перебудови у відповідності затверджених проектних рішень (Будівельного паспорту №765/13 від 14.02.2018).

22.05.2019 посадовою особою позивача на підставі направлення про проведення позапланового заходу від 20.05.2019 №166 здійснено перевірку виконання вимог Припису №29 від 19.04.2019, за результатами якої складено Акт від 22.05.2019 №175, в якому зафіксовано невиконання вимог Припису №29 від 19.04.2019.

Виявлення під час позапланової перевірки 22.05.2019 факту не виконання відповідачем вимог Припису №29 від 19.04.2019 зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд зазначає, шо процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

Відповідно до пункту 7 вказаного Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки крім іншого, є виявлення факту самочинного будівництва об`єкта та перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном (пункт 15 Порядку №553).

Згідно з пунктом 16 цього ж Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства слідує, що підставою для проведення позапланової перевірки є, у тому числі, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю за результатами якої складається акт.

Жодним іншим чином встановити факт невиконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ДАБІ можливості не має та чинним законодавством не передбачено.

Наведене узгоджується з абзацом 2 частини 1 статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якого, у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що трьохмісячний строк звернення до суду необхідно обчислювати з дня, коли позивач дізнався про порушення з боку відповідача, яке полягало у невиконанні Припису №14 від 19.04.2019, а саме з 22.05.2019.

Наведене спростовує доводи представника відповідача про те, що перебіг строку звернення до суду має розпочинатись з моменту закінчення строку для добровільного виконання припису.

Також, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що строк звернення до суду необхідно обраховувати у зв`язку з невиконанням припису №15 від 14.03.2019, оскільки підставою для звернення до суду з даним позовом стало не виконання відповідачем саме вимог припису №29 від 29.04.2019, яким позивача зобов`язано привести об`єкт «Будівництво індивідуального житлового будинку з гаражем по АДРЕСА_1 » у відповідність до вимог містобудівного законодавства шляхом перебудови у відповідності затверджених проектних рішень (Будівельного паспорту №765/13 від 14.02.2018).

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позивачем не пропущений визначений статтею 122 КАС України трьохмісячний строк звернення до адміністративного суду, у зв`язку з чим клопотання представника відповідача ро залишення позову без розгляду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 44, 122, 240, 248, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката Бобровника Костянтина Володимировича, який є представником ОСОБА_2 , про залишення без розгляду позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про знесення самочинного будівництва - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Повне судове рішення складено 09.12.2019

Суддя М.О. Семененко