Рішення № 86022739, 14.11.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м.Житомир

справа № 240/5546/19

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Демчук О.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ;

представника позивача - ОСОБА_3. (на підставі ордеру від 08.04.2019 серія ЖТ №26036);

представників відповідача: Горбовського О.В. (за довіреністю №1 від 08.01.2019 та Нарівончик А.В. (за довіреністю від 14.11.2019),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови №ЖИ83/ЖТ1131/87/РП/АВ-ФС від 02.04.2019, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому (з урахуванням заяви від 14.11.2019) просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 02.04.2019 №ЖИ83/ЖТ1131/87/НП/АВ-ФС управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу в розмірі 417300 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що управлінням Держпраці в Житомирській області винесено постанову, якою накладено штраф на позивача на підставі абз.7 п.2 ч.265 Кодексу законів про працю України, а саме у зв"язку зі складенням акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18 березня 2019 року №ЖТ1131/87/НП/АВ.

Позивач вважає оспорювану постанову протиправною, оскільки відповідачем не перевірена обґрунтованість акту про неможливість проведення інспекційного відвідування, а при вирішенні питання про накладення штрафу неповно з`ясовано обставини справи.

У оскаржуваній постанові зазначено, що позивач використовую найману працю, тобто без оформлення трудових відносин, що фактично не відповідає дійсності та суперечить самій постанові, в якій зазначено, що вона з покупцем закрилася в магазині і не допустила всередину інспекторів.

Зауважує, що інспектори намагалися потрапити до приміщення магазину в обідню перерву, а в акті спотворили фактичні обставини, зазначивши про факт виконання робіт в магазині 18 березня 2019 року сторонньою особою без оформлення трудових відносин, що в свою чергу інспектором праці не було фактично виявлено.

Зауважує, що штраф накладено не уповноваженою особою, оскільки тимчасово виконуючий обов"язків начальника управління Дежпраці у Житомирській області не наділений правом накладення стягнення.

Порушення законодавства про працю інспектор Дежпраці не виявив, оскільки вони не зазначені ні в акті, ні в постанові. У акті та оскаржуваній постанові зазначено лише, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не відкрила приміщення для огляду, однак будь-яких даних про порушення законодавства про працю в акті не вказано.

Також зазначає, що при фактичному встановленні порушення абз.5 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України стягнення накладене на позивача не повинно перевищувати 12519 грн.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 04.09.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті позовних вимог на 19.09.2019.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 17.09.2019 викликано у судове засідання перевіряючого - ОСОБА_2 , позивача - ОСОБА_1 та осіб, які можуть підтвердити розпорядок роботи магазину.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та просили їх задовольнити.

Додатково зазначали, що відповідач безпідставно притягнув позивача до відповідальності за порушення законодавства про працю на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування, який як підстава для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності не передбачений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509.

Захист порушеного права, на думку позивача, можливий шляхом скасування постанови від 02.04.2019 №ЖИ83/ЖТ1131/87/НП/АВ-ФС, як протиправної.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 18.06.2019 (за вх.№14702/19) та просив у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що накладення штрафу є обґрунтованим, оскільки уповноваженими особами відповідача проводився захід державного контролю у формі інспекційного відвідування з питань дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 . У зв"язку з тим, що суб`єктом господарювання було створено перешкоди у діяльності інспекторів праці, а саме: ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця. ФОП ОСОБА_1 , перебуваючи разом з покупцем в магазині, зачинила двері магазину із середини і тим самим не допустила до приміщення магазину інспекторів праці.

Зважаючи на вказане, складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 18.03.2019 №ЖТ1131/87/НП/АВ.

З огляду на зазначене, підстави накладення штрафу є обґрунтованими, адже позивачем було створено перешкоди у діяльності інспектора праці, що документально оформлено актом про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.03.2019 №ЖТ1131/87/НП/АВ.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ), зареєстрована, як фізична особа-підприємець 14.03.2000, за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.122 -123).

У листі Пулинської районної державної адміністрації Житомирської області від 14.03.2019 №0371/02-09, надісланому до Головного управління Держпраці у Житомирській області, повідомлено, що Пулинська райдержадміністрація просить провести інспекційні відвідування суб"єктів підприємницької діяльності на території району з питань легалізації найманої праці, зокрема, ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце здійснення діяльності с.Павлівка, вид діяльності 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, у зв"язку з чим просили провести інспекційне відвідування (а.с.102).

Заступником начальника управління Держпраці у Житомирській області С. Возною на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, видано наказ №547 від 15.03.2019 "Про проведення заходу державного контролю у ФОП ОСОБА_1 ", згідно з яким наказано провести в період з 18.03.2019 по 19.03.2019 позаплановий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин (а.с.103-104).

На підставі вказаного наказу заступником начальника управління Держпраці у Житомирській області С. Возною видано направлення №470/04 від 15.03.2019 на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування з питань додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.105-106).

18 березня 2019 року о 13 год 45 хв. інспектором праці ОСОБА_2 у присутності головного спеціаліста УПСЗ Пулинської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_6, начальника управління регіонального розвитку Пулинської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_7, начальника відділу фінансів Пулинської районної державної адміністрації ОСОБА_8, Павлівського сільського голови ОСОБА_9 здійснено спробу проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , однак інспекційне відвідування не проведено у зв"язку з ненаданням доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об"єкта відвідування, в яких використовується наймана праця, про що складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.03.2019 №ЖТ1131/87/НП/АВ (далі - акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.03.2019) (а.с.10).

Відповідно до акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.03.2019 зазначено, що ФОП ОСОБА_1 , перебуваючи разом із покупцем в магазині, зачинила двері магазину із середини і тим самим не допустила до приміщення магазину. Даний магазин розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_1

02 квітня 2019 року на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.03.2019 №ЖТ1131/87/НП/АВ, керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, ст.53 Закону України "Про зайнятість населення", ч.3 ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 та на підставі абз.7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, відповідачем винесено постанову №ЖИ83/ЖТ1131/87/НВ/АВ-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 417300 грн (а.с.9).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №96) відповідно до пункту 1 якого, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пп.6 п.4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Житомирської області.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26 квітня 2017 року №295 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Пунктом 8 Порядку №295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об"єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об"єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Згідно з п.16 Порядку №295 у разі створення об"єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11цього Порядку), відсутності об"єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об"єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Згідно з підпунктом 1 пункту 11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Суд також зазначає, що відповідно до положень пп. «в» і «с» ст. 12 Конвенції Міжнародної організації праці «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі від 11.07.1947 №81, ратифікованої Україною Законом №1985-IV від 08.09.2004, проходити до будь-яких приміщень і проводити будь-які огляди, перевірки або розслідування перевіряючі можуть саме в денний час.

В свою чергу, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) передбачені положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Серед принципів державного контролю у ст.3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено принцип презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання. У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

З огляду на системний аналіз наведених правових норм, суд дійшов до висновку, що твердження відповідача про можливість здійснення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування у будь-яку годину доби безперешкодно, є протирічним та належним чином необгрунтованим, оскільки положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», які мають вищу юридичну силу, встановлюють право на проведення планових та позапланових заходів безпосередньо у робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Як свідчать матеріали справи, оскаржувана постанова про накладення на позивача штрафу, винесена на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування складеного 18 березня 2019 року о 13 год. 45 хв., у зв"язку з ненадання доступу інспектору праці до виробничих, службових, адміністративних приміщень об"єкту відвідування.

Позивач заперечує факт ненадання доступу інспектору праці до виробничих, службових, адміністративних приміщень об"єкту відвідування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

У судовому засіданні 14.11.2019 позивач пояснила, що не використовує найману працю та самостійно здійснює продаж товару у магазині, у якому відповідно до графіку роботи є обідня перерва з 13 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв, у зв"язку з чим 18.03.2018, в обідню перерву, з метою догляду за домашнім господарством була відсутня на об"єкті перевірки (магазині), в момент відвідування його інспектором праці, з огляду на що, не могла чинити, чи створювати будь-яких перешкод у діяльності інспектора праці.

Представник відповідача, ОСОБА_2 - інспектор праці, що здійснювала інспекційне відвідування з питань дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин позивача, у судовому засідання 14.11.2019 пояснила, що відповідно до направлення на проведення заходу державного контролю від 15.03.2019 №470/04, 18 березня 2019 року близько 13 год 00 хв прибула на перевірку за адресою: АДРЕСА_1 , підійшовши до дверей магазину, не відкриваючи їх, почула, як провернувся ключ у дверному замку, тобто двері магазину зачинилися із середини, почекавши 30-40 хвилин було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування.

З метою з"ясування фактичних обставин справи, а саме графіку роботи магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, судом під час судового розгляду справи у судовому засіданні 10.10.2019 заслухано пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - жителів села Павлівка, Пулинського району, Житомирської області .

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що проживає у селі Павлівка, Пулинського району, Житомирської області, неодноразово здійснювала покупки у зазначеному магазині та знає про графік його роботи, який зазначений на вітрині біля входу у магазин. Свідок підтвердила, що загальновідомим для жителів села, є факт обідньої перерви у магазині, саме з 13 год 00 хв. до 15 год. 00 хв, також вказала, що продаж товарів позивач здійснює самостійно.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що проживає у селі Павлівка, Пулинського району, Житомирської області та купує продукти у магазині, що належить ОСОБА_1 , також підтвердила, що обідня перерва у магазині триває з 13 год 00 хв. до 15 год. 00 хв, а продаж товарів завжди здійснювала ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу на те, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

З огляду на з"ясовані обставини справи та висновки суду зазначені вище, суд дійшов до висновку, що відповідачем не дотримано процедури проведення інспекційного відвідування в аспекті спірних правовідносин, оскільки проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 в обідню перерву, тобто в неробочий час (час відпочинку) суб`єкта господарювання, позбавило можливості позивача реалізувати своє право допуску чи недопуску посадових осіб контролюючого органу до інспекційного відвідування.

Також суд зазначає, що відповідно до наказу заступника начальника управління Держпраці у Житомирській області С. Возної №547 від 15.03.2019 наказано провести інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 в період з 18.03.2019 та 19.03.2019, однак матеріали справи не містять доказів повторного виходу інспектора праці на перевірку чи вчинення будь-яких дій для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності суб"єкта відвідування за місцезнаходженням магазину.

Крім того, матеріали справи свідчать, що наказ "Про проведення заходу державного контролю у ФОП ОСОБА_1 " від 15.03.2019 №547 та направлення на проведення заходу державного контролю від 15.03.2019 №470/04 видано на проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Тобто заступником начальника управління Держпраці у Житомирській області С.Возною документально оформлено та направлено уповноважених осіб відповідача на інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою, АДРЕСА_2 , яка є офіційною адресою місця проживання позивача відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд зауважує, що відповідно до змісту акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 18.03.2019 інспектором праці здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження законних підстав на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняття за наслідками такого державного заходу контролю обов"язкових до виконання рішень.

Також суд зазначає, що відповідно до вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

Пунктами 3, 4 Порядку №509 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акту приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа розглядається у п`ятнадцяти денний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку №509 у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів. Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 7 вказаного Порядку №509 передбачено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Відповідно до пункту 8 Порядку №509 розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Відповідно до пункту 10 Порядку № 509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні докази про отримання позивачем повідомлення про призначення розгляду справи про накладення штрафу за п"ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу.

Суд звертає увагу на те, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Європейський суд у справі Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" , заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку що порушення, допущені відповідачем, як суб"єктом владних повноважень, при винесенні постанови №ЖИ83/ЖТ1131/87/НВ/АВ-ФС від 02.04.2019 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 417300 грн, є підставою для визнання її протиправною та скасування.

Відповідно дост.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 4173 грн підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Житомирській області.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідент. код НОМЕР_1 ) до управління Держпраці у Житомирській області (вул.Шевченка,18-а, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 39790560) про визнання протиправною та скасування постанови №ЖИ83/ЖТ1131/87/НП/АВ-ФС від 02.04.2019, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Житомирській області №ЖИ83/ЖТ1131/87/НП/АВ-ФС від 02.04.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 4173 (чотири тисячі сто сімдесят три) грн 00 (нуль) коп.

Вступну та резолютивну частини рішення складено у нарадчій кімнаті і проголошено 14 листопада 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Рішення складено у повному обсязі 29 листопада 2019 року