
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
12 листопада 2019 року м. Ужгород№ 260/1277/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Дору Ю.Ю.,
за участі:
секретаря судового засідання - Гулай М.В.,
представника позивача – Майора І.В.,
представника відповідача – Пензова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) через уповноваженого представника звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закарпатська митниця ДФС (надалі - відповідач), в якій просить:
-визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305000/2019/00037 від 03.07.2019 Закарпатської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39515893);
-визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019 № UA305000/2019/000093/2 Закарпатської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39515893);
-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці ДФС (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, ВУЛИЦЯ СОБРАНЕЦЬКА, будинок 20, код в ЄДРПОУ 39515893) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку: 3224605583, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ) судові витрати по справі.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови винесені протиправно та підлягають скасуванню, оскільки відповідно до частини 7 статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Окрім цього відповідач у оскаржуваному рішенні не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості, а також те, що на запит про надання додаткових документів позивачем було надано звіт (акт експертизи) про оцінку автомобіля, інших документів не вимагали.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі та визначено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву.
26 вересня 2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Закарпатська митниця ДФС вважає позов необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що 27 червня 2019 року декларантом було подано до митного оформлення митну декларацію №UA305200/2019/027454 на товар – легковий автомобіль MERCEDES-BENZ E 200 BLUETEC 2015 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 (авто після ДТП), фактурна вартість 3400 євро, транспортні витрати 100 євро. Під час прийняття митної декларації до митного оформлення, автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в програмному забезпеченні АСМО «Інспектор» для транспортного засобу з VIN-кодом WDD2120061B232875 згенеровано числовий індикатор вартості на рівні 14300 євро.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримали повністю, просили суд його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 07.01.2019 року в Німеччині громадянкою України ОСОБА_1 було придбано легковий автомобіль, бувший у користуванні, марки MERCEDES-BENZ, модель E 200 BLUETEC, номер кузова НОМЕР_1 , робочий об`єм циліндрів двигуна 2143 см3, кількість місць 5, календарний рік виготовлення 2015, показники одометра 248300 км., що підтверджується згідно Рахунку-фактури (Rechnung) №2801 від 07.01.2019р. укладеного компанією BRENDA BARTOSCHIK AUTOMOBILE (StresemannstraЯe 25, 36039 Fulda, Німеччина) (Продавець) за ціною 3 400.00 Євро.
Декларантом ФОП ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2 від 28.04.1998 виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській обл., м.Ужгород, АДРЕСА_3 ) подано до Закарпатської митниці ДФС митну декларацію №UA305060/2019/027454 від 27.06.2019, якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме вищезазначений легковий автомобіль.
У вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 3400 Євро - графа 42 митної декларації. Також, позивачем було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено Рахунку-фактури (Rechnung) №2801 від 07.01.2019р. укладеного компанією BRENDA BARTOSCHIK AUTOMOBILE (StresemannstraЯe 25, 36039 Fulda, Німеччина), декларацію про походження товару (декларацію країни відправлення) від 08.01.2019р. №MRN 19DE343098044373E6, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA305060/2019/005691 від 26.06.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу бланк № НОМЕР_3 від 25.06.2015, довіреність ННН 320291 від 22.06.2019, та інші.
Відповідач в рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а також за результатами відпрацювання форми митного контролю за ризиками (для транспортного засобу з VIN-кодом WDD2120061B232875 автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) згенеровано індикатор ризику по вартості на рівні 14300 EUR), заявлена декларантом митна вартість транспортного засобу MERCEDES-BENZ E 200 BLUETEC 2015 року виготовлення (VIN-код WDD2120061B232875) не була визнана з наступних причин: 1) у поданих декларантом документах, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст. 58 МКУ в частині достовірності складових митної вартості (вартості транспортування до кордону); 3) невідповідність заявленої митної вартості з ціновою інформацією щодо цього товару, наявною у митного органу (числовий індикатор, згенерований АСАУР саме для даного транспортного засобу).
У зв`язку з вищезазначеним, з метою перевірки правильності визначення митної вартості товару (у тому числі за результатами спрацювання системи управління ризиками) та відповідно до ч.3 ст. 53 та ч.5 ст.54 МКУ відповідачем було здійснено запит додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
- інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.
Судом встановлено, що позивачем на запит відповідача про надання додаткових документів було надано висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією за №2019-06-27-01 від 27.06.2019р (а.с.а.с.24-41).
Відповідач, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації №UA305060/2019/027454 від 27.06.2019 та доданих до неї документів, в тому числі висновок про вартісні характеристики товару, відмовив у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: відповідно до статті 55 МКУ митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товару UA305000/2019/000093/2 від 03.07.2019, що зазначено в Картці відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305000/2019/00037/ від 03.07.2019 (надалі – Картка відмови). В Картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «Подати до митного оформлення митну декларацію з врахуванням Рішення про коригування митної вартості товару UA305000/2019/000093/2 від 03.07.2019.»
Рішенням про коригування митної вартості товарів UA305000/2019/000093/2 від 03.07.2019 проведено коригування митної вартості товару, де розраховану декларантом митну вартість товару скориговано до 14400 євро = 14300 євро + 100 євро, де 14300 євро – згенероване АСАУР числове значення митної вартості товару саме для даного (за унікальним номером кузова НОМЕР_1 ) транспортного засобу та 100 євро – вартість транспортування відповідно до довідки про транспортні витрати б/н від 27.06.2019р.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із статтею 53 частиною 2 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Стаття 53 частина 3 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.
Згідно із положенням частини 4 вказаної статті, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до статті 54 частини 1 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (статті 54 частина 3 Митного кодексу України).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (стаття 54 частина 6 Митного кодексу України).
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов`язок доведення митної вартості товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Встановлено, що підставою для витребування додаткових документів слугувала наявність у відповідача цінової інформації про вищу вартість аналогічних товарів (джерело - база вже оформлених товарів в ЄАІС ДФС), а також стосовно безпосередньо оцінюваного товару (джерело - числовий індикатор, згенерований АСАУР саме для даного транспортного засобу на основі його VIN-коду), що призвело до сумнівів у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості товару. Відповідачем не взято до уваги вартість товару зазначену в Звіті (акт експертизи) про оцінку автомобіля легкового MERCEDES-BENZ E 200 BLUETEC) № НОМЕР_4 від 27.06.2019, з підстав, що нібито такий не містить достатніх даних для визначення заявленої митної вартості.
В результаті розгляду МД та доданих до неї документів, митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305000/2019/00037 від 03.07.2019, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019 №UA305000/2019/000093/2.
Підстави для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачені частиною другою статті 58 Митного кодексу України.
Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У даному випадку, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.
Суд зауважує, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Також, судом встановлено, що відповідачем не вимагались документи на підтвердження оплати за товар, умови оплати безпосередньо ціни товару не були підставою для коригування відповідачем митної вартості товару. В свою чергу вартість витрат на транспортування товару заявлена позивачем в розмірі 100 євро була прийнята Відповідачем, оскільки визначена відповідачем скоригована митна вартість товару складалась, у тому числі, з 100 євро відповідно до довідки про транспорті витрати б/н від 27.06.2019 складеної позивачем.
Суд відхиляє доводи відповідача про встановлення різниці вартості товару з допомогою спеціалізованої довідкової інформації з каталогів програмного продукту Schwacke, інтернет сайту nada.com, оскільки, така інформація не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Доказів наявності в ціновій базі ЄАІС ДФС інформації щодо митного оформлення ідентичного товару за вищою митною вартістю відповідачем також суду не надано. Окрім цього, оцінка Schwacke була здійснена без безпосереднього технічного огляду (експертизи) щодо реального стану автомобіля. Враховуючи обставини того, що поданий на митне оформлення транспортний засіб є уживаним (авто після ДТП) та інформація про технічний стан останнього за наслідками відповідної експертизи не подавалась для оцінки каталогом Schwacke, відсутні підстави вважати, що зазначена Відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019 № UA305000/2019/000093/2 цінова інформація щодо вартості товару у розмірі 14300 євро є об`єктивною.
Рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України, зокрема, не містить обґрунтувань причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, інформації наявної у митного органу (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, тощо.
Відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 805/2713/16-а.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019 №UA305000/2019/000093/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305000/2019/00037 від 03.07.2019 Закарпатської митниці ДФС не відповідає критеріям, встановленим статтею 2 частини 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до статті 139 частини 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці ДФС сплачений згідно квитанцій №74548 від 10.09.2019 та № 74616 від 10.09.2019 судовий збір у розмірі 1536,80 грн..
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9, 72-76, 126, 139, 242 -246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Закарпатської митниці ДФС (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Собранецька, буд.20, код ЄДРПОУ 39515893) - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305000/2019/00037 від 03.07.2019 Закарпатської митниці ДФС.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03.07.2019 №UA305000/2019/000093/2 Закарпатської митниці ДФС.
Стягнути з Закарпатської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39515893) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати у розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 15.11.2019 року.
СуддяЮ.Ю.Дору
Судове рішення № 85674698, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 12.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/1277/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: